УРОК 28 Тема: Фотоапарат. Проекційний апарат. Лабораторна робота. Методичні рекомендації й матеріали. Оптичні прилади - Фізика 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 7 клас

УРОК 28 Тема: Фотоапарат. Проекційний апарат. Лабораторна робота. Методичні рекомендації й матеріали. Оптичні прилади
 
УРОК 28
Тема: Фотоапарат. Проекційний апарат. Лабораторна робота. Методичні рекомендації й матеріали. Оптичні прилади
Приступаючи  до  вивчення  оптичних  приладів,  треба  нагадати 
учням, що розмір зображення на сітківці залежить тільки лише від 
кута зору. Із цієї причини, бажаючи побачити деталі предмета, пред-мет наближають до очей. У результаті кут зору збільшується, і деталі 
предмета стають помітними. Подальше наближення предмета до ока 
з наміром чітко побачити ще більш дрібні деталі даремне й шкідливе, 
оскільки кришталик уже не в змозі акомодувати зображення деталей 
на сітківку. 
Вивчення оптичних приладів розпадається на дві частини.
У  першій  розглядаються  тільки  ті  оптичні  прилади,  які  дають 
об’єктивні (дійсні) зображення — проекційний і фотографічний апа-рати. Ці прилади належать до групи оптичних приладів, в утворенні 
зображення в яких око участі не бере.
У  другій  частині  розглядаються  ті  оптичні  прилади,  які  дають 
зображення суб’єктивні (уявні), спостережувані в окуляр — телескоп, 
мікроскоп. Розуміння принципу дії цих приладів вимагає, по-перше, 
ясного знання того, що таке кутові розміри тіла й кутове збільшення, 
і, по-друге, більш докладного знайомства з оком ( відстань найкра-щого зору та ін.).
Фотоапарат
Оскільки у фотографічному апараті застосовується тільки одна 
лінза  або  одна  комбінація  лінз,  то  його  можна  розглядати  як  най-простіший з оптичних приладів. Розглядається схема устрою фотоа-парата, роль діафрагми в підвищенні якості зображення й оптичних 
властивостей об’єктива фотоапарата.
Зображення у фотоапараті рекомендується будувати, як у лінзі.
Фотоапарат складається з лінзи, що збирає, зазвичай з малою фо-кусною відстанню, що дає дійсне й перевернене зображення на плівці. 
Якщо  предмет  віддалений,  то  зображення  буде  виходити  поблизу 
фокальної площини — площини, що проходить через фокус перпен-дикулярно до головної осі. Якщо предмет розташований близько, то 
зображення буде виходити за фокальною площиною. 
Для того щоб можна було фотографувати тим самим апаратом як 
віддалені, так і близькі предмети, треба мати можливість переміщати 
лінзу. Це дозволяє змінювати відстань зображення від лінзи відповід-но до відстані предмета до лінзи. Зміна положення лінзи, що робить 
зображення на плівці різким і чітким, називається фокусуванням.
У простому павільйонному фотоапараті, що нагадує звичайний 
дерев’яний  ящик,  немає  ніякого  пристосування  для  фокусування, 
однак  такий  апарат  дозволяє  одержувати  чіткі  знімки  як  віддале-них, так і досить близьких предметів. Така розбіжність між теорією 
й  практикою  пояснюється  двома  різними  обставинами.  По-перше, 
у  фотоапараті  ящикового  типу  фокусна  відстань  лінзи  дуже  мала 
й становить  лише  малу  частку  відстані  до  найближчого  предмета, 
який можна чітко фотографувати таким апаратом. Внаслідок цього 
зображення навіть найближчих предметів ( що перебувають на від-стані близько 3 м) виходять настільки близько до фокальної площини 
й плівки, що будь-яке збільшення відстані від предмета до об’єктива 
може  викликати  лише  дуже  мале  зменшення  відстані  зображення 
до  об’єктива.  По-друге,  в  апараті  ящикового  типу  отвір  діафрагми 
зазвичай малий, отже використовується тільки центральна частина 
лінзи. Це зводить до мінімуму сферичну аберацію й підвищує різкість 
зображення. Завичай, малі розміри діафрагми вимагають збільшення 
часу витримки, що обмежує фотографування рухливих об’єктів, крім 
тих випадків, коли фотографований об’єкт дуже яскраво освітлений.
Оскільки  діафрагму  у  фотоапараті  важко  розглянути  всьому 
класу,  корисно  показати  більшу  демонстраційну  діафрагму.  Роль 
діафрагми можна роз’яснити в такий спосіб. Зображення виходить 
більш різким для пучків світла, що падають під малими кутами до го -ловної оптичної осі. Якщо фотографований об’єкт перебуває дуже да-леко, то виконується попередня умова малості кутів. Тому діафрагму 
можна брати побільше. При близькому об’єкті зйомки пучки падають 
під більшими кутами. Щоб обмежити пучки, діафрагму зменшують.
Об’єктив  дає  різке  зображення  в  одній  площині,  а  фотографо-вані  об’єкти  мають  деякий  об’єм.  Щоб  одержати  досить  різке  їхнє 
зображення, необхідно задіафрагмувати об’єктив, у результаті чого 
збільшується глибина різкості.
Проекційні прилади
До останніх, як ми вже відзначали, належать такі апарати: про-екційний  і  кіноапарат,  епідіаскоп,  фільмоскоп,  фотозбільшувач 
та ін.  Незважаючи  на  їхнє  різне  призначення,  принцип  оптичного 
устрою в них фактично однаковий. Тому зовсім однаково, на якому 
з апаратів вивчати дію такого виду приладів. Розібравшись в одному 
з них, не важко буде зрозуміти устрій будь-якого іншого. Розглянемо, 
приміром,  проекційний  апарат.  Перелічуються  й  демонструються 
його  основні  частини:  увігнуте  дзеркало,  джерело  світла,  конден-сор, касета з діапозитивами, проекційний об’єктив. Роз’яснюється 
призначення кожної з них. Особливу увагу варто звернути на при-значення й пристрій конденсора.
Конденсор являє собою оптичну систему із двох лінз, що дає зо-браження джерела світла на об’єктиві, а не на діапозитиві. Конденсор 
не збирає в точку світловий потік на діапозитиві, а рівномірно його 
висвітлює. Тому на екрані виходить рівномірно освітлене зображення 
діапозитива. У противному випадку зображення виявляється нерів-номірно освітленим. 
Перевіримо викладене вище експериментально. Для цього збе-ремо  на  оптичній  лаві  проекційний  апарат.  Заберемо  конденсор. 
На  екрані  з’являється  зображення  діапозитива,  яскраво  освітлене 
в центрі й слабко освітлене на периферії. Далі на шляху світла, що па-дає на діапозитив, розташовують матову скляну пластинку або аркуш 
кальки. Ситуація на екрані змінюється — спостерігається рівномірно 
освітлене  зображення  діапозитива.  Конденсор,  як  показує  дослід, 
збільшує  поле  зору  —  рівномірно  освітлену  поверхню  на  екрані.
Варто також пояснити, чому проектований об’єкт міститься між 
фокусом  і  подвійною  фокусною  відстанню  об’єктива,  але  ближче 
до його фокальної площини. У цьому випадку на екрані досягається 
максимальне збільшення.
У  кінопроекторі  предметом  є  довга  плівка,  що  складається  з 
окремих знімків. На екран проектується 16—24 таких окремих різ-них фотознімків у секунду, що й дає враження безперервного руху.
Завдання на повторення.
12.1. Світна точка розташована між двома плоскими дзеркалами, 
як показано на рисунку а й б. Скільки зображень точки буде 
у випадку а? У випадку б?
 
  а  б
12.2. Чому від дуже маленького (порівняно із джерелом світла) 
дзеркальця  «зайчик»  на  екрані  повторює  форму  джерела 
світла ?
12.3. На який кут повернеться промінь світла, відбитий від пло -ского дзеркала, при повороті дзеркала на кут  30
°
?
Категорія: Фізика 7 клас | Додав: uthitel (05.04.2014)
Переглядів: 815 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: