Урок № 6 Характеристика тканин - Біологія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 9 клас

Урок № 6 Характеристика тканин

Урок № 6

Характеристика тканин

Мета уроку: поглибити знання учнів про тканини, розглянути особливості будови і функціонування тканин організму людини; розвивати пізнавальний інтерес, продовжувати формування вміння працювати з підручником, порівнювати, складати структуровані конспекти; виховувати почуття толерантності, взаємодопомоги під час роботи в групі.

Очікувані результати: учні називають тканини організму людини; учні характеризують типи тканин; учні спостерігають та описують мікроскопічну будову тканин людини.

Обладнання: _____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  • 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

  • 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Таємничий малюнок».

Перший учень показує в таблиці (або на екрані) органели клітини людини, другий учень називає їх, а третій указує на функції. Потім учні міняються ролями.

 

 

2.2. «Установи відповідність».

Установити відповідність між назвами органел та їхніми функціями.

1  Рибосоми

2  Мітохондрії

3  Апарат Гольджі

4  Лізосоми

А Перетравлення не тільки речовин, які потрапляють до клітини, а й відмерлих частинок власних органел клітини

Б  Накопичення, виведення і хімічна модифікація синтезованих клітиною речовин

В Забезпечення зв’язку різних частин клітини (компартментів) між собою

Г  Забезпечення клітин енергією

Д Біосинтез білка

 

 

Відповідь: 1 — Д, 2 — Г, 3 — Б, 4 — А.

2.3. Вправа «Шпаргалка з помилками».

2.4. Перевірка сенкана на тему «Клітина».

2.5.           Вправа «Вірю — не вірю».

Поставте знак «+», якщо твердження правильне, і знак «–», якщо хибне.

1)   Клітина є елементарною структурною й функціональною одиницею організму.

2)   Усі клітини побудовані за єдиним планом.

3)   Кожна клітина ззовні вкрита клітинною стінкою.

4)   Цитоплазма в’язка, напіврідка речовина, у якій містяться органели.

5)   Рибосоми беруть участь у синтезі білків.

6)   Ендоплазматична сітка представлена системою плоских замкнених мішечків-цистерн, які обмежені мембраною.

7)   Усі клітини організму людини мають ядро.

8)   Мітохондрії вкриті подвійною мембраною.

9)   Внутрішня мембрана мітохондрії утворює вирости, які називаються ламелами.

10)    У комплексі Гольджі формуються мітохондрії.

11)    У рибосомах містяться травні ферменти.

12)    Включення непостійні утворення клітини.

13)    Більшість клітин має тільки одне ядро.

14)    Зовні ядро вкрите ядерною оболонкою, яка складається з двох мембран.

15)    Вміст ядра називають клітинним соком.

16)    Ядро виконує функцію зберігання інформації щодо всіх ознак організму.

17)    Рибосом багато в клітинах тканин, які швидко ростуть.

18)    На поверхні клітинної мембрани містяться рецептори.

19)    Ендоплазматичну сітку з рибосомами на поверхні її мембрани називають незернистою.

20)    Лізосоми утворюються в комплексі Гольджі.

21)    Основна функція мітохондрій синтез енергії.

21)    Включення запаси поживних речовин (жири, вуглеводи).

23)    Білки теж можуть бути включеннями.

24)    Клітина є цілісною біологічною системою.

Відповідь:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

+

+

+

+

+

+

 

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

+

+

+

+

+

+

+

+

+

 

  • 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

З поняттям «тканина» ви вперше ознайомились, коли почали вивчати організм рослини, потім ми звернулись до тканин у минулому навчальному році, коли вивчали тваринний організм. У процесі еволюції тварин і людини відбувалась спеціалізація клітин багатоклітинного організму і розподіл функцій між ними. Таким чином утворилися тканини.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

 

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1.   Типи тканин організму.

  • Бесіда

Пригадайте.

•     Що таке тканина?

•     Які типи тканин характерні для тварин?

•     Які функції вони виконують?

  • Робота в групах «Ажурна пилка»

Завдання групам

1 група — Схарактеризувати особливості будови та функції епітеліальної тканини.

2 група — Схарактеризувати особливості будови та функції сполучної тканини.

3 група — Схарактеризувати особливості будови та функції м’язової тканини.

4 група — Схарактеризувати особливості будови та функції нервової тканини.

  • Додатковий матеріал для опрацювання групами

Епітеліальна тканина

Епітелій, епітеліальна тканина — шар клітин, що вистилає поверхню та порожнини тіла, а також слизисті оболонки внутрішніх органів, травної системи, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Функції:

•     захисна (епітелій шкіри)

•     секреція (епітелій, що входить до складу залоз)

•     всмоктування (епітелій шлунково-кишкового тракту)

•     виділення (епітелій органів виділення)

•     газообмін (епітелій легеневих пухирців)

Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація та відсутність кровоносних судин.

Поділяється на одношаровий, багатошаровий, війчастий і залозистий епітелій, а також розрізняють види за формою клітин тканини: кубічний, плоский, циліндричний. Одношаровий епітелій вкриває стінки судин і внутрішніх органів, бере участь в обміні речовин та частково виконує захисну функцію. Багатошаровий — утворює верхні шари шкіри. Відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, захищає від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів. Крім того, багатошаровий епітелій вистилає порожнину рота (найшвидше відновлюється). Війчаста епітеліальна тканина вистилає носову порожнину, затримує пил та різні частинки, вистилає й тонкий кишечник, де виконує всмоктувальну функцію. Залозистий епітелій входить до складу залоз і забезпечує виділення гормонів і секретів.

 

М’язова тканина

М’язова тканина виконує рухову функцію. Клітини м’язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Розрізняють посмуговану, непосмуговану та серцеву м’язові тканини.

Непосмугована м’язова тканина складається з дрібних видовжених клітин. Вона утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів.

Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Структурною одиницею скелетної посмугованої м’язової тканини є м’язове волокно. Міофібрили розташовані точно паралельно одна одній. Скелетна посмугована м’язова тканина утворює скелетні м’язи, входить до складу язика, глотки, верхнього відділу стравоходу. Серцева м’язова тканина складає основу серцевого м’яза. Кардіоміоцит має одне або декілька ядер, розташованих на периферії клітини, і міофібрили в центральній частині. Клітини серцевого м’яза щільно притиснуті одна до одної, завдяки чому забезпечуються їх узгоджені скорочення.

 

Сполучна тканина

Сполучна тканина — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну та трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.

Сполучна тканина виконує опорну, захисну та трофічну функції.

•    Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини.

•    Захисна — клітини здатні до фагоцитозу й беруть участь у процесах імунітету та зсідання крові.

•    Опорна — утворює зв’язки, сухожилля, хрящі, кістки (у таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також у ній є волокна).

Сполучна тканина бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.

Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини в різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функцій. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та ін. До сполучної тканини належать також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.

Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з’єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, укриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв’язки.

Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною та пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.

Тверда сполучна тканина представлена кістковою та хрящовою тканинами, а рідка — кров’ю та лімфою.

Хрящова тканина складається із хрящових клітин (хондроцитів), які розміщуються по 2–3 серед основної речовини, що має консистенцію надзвичайно щільного гелю.

Кісткова тканина відрізняється особливою щільністю та особливими механічними властивостями; вона складається з кісткових клітин, замурованих у вапнисту міжклітинну речовину.

 

Нервова тканина

Нервова тканина здійснює зв’язок організму з оточуючим середовищем, сприйняття й перетворення подразників у нервовий імпульс та передачу його ефектору. Нервова тканина забезпечує взаємодію тканин, органів і систем організму та їх регуляцію.

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і розміщених між ними допоміжних клітин. Нейрони здатні сприймати подразнення, перетворювати його на нервові імпульси й проводити їх до інших нейронів або певних органів. Кожний нейрон складається з тіла та відростків. У тілі розташоване ядро й інші органели. Відростки можуть бути двох типів. Довгий, розгалужений на кінці, має назву аксон. Довжина аксона може сягати десятків сантиметрів, а інколи до 1 м. Його функція — проведення нервового збудження від тіла нейрона. Переважно короткі, деревоподібно розгалужені відростки нейрона називають дендритами; ними нервове збудження проводиться до тіла нейрона. Нейрони до поділу не здатні. Розміщується нервова тканина переважно вздовж кровоносних судин.

Інша частина нервової тканини — це нейроглія. Вона складається з клітин, що оточують нейрони. Нейроглія виконує опорну функцію та функцію живлення (трофічну) для нейронів. Кількість клітин нейроглії приблизно в 10 разів перевищує кількість нейронів. Відростки нервових клітин і клітини нейроглії утворюють білу речовину головного й спинного мозку.

 

 

  • Складання опорної схеми

 

 

 

Формулювання висновку: у процесі ембріонального розвитку відбувається спеціалізація клітин за функціями. Сукупність клітин, спільних за походженням, подібних за будовою й функціями, називають тканиною. Розрізняють епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову тканини.

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Мозковий штурм»

— Відомо, що старіючі епітеліальні клітини шкіри злущуються. Куди зникають старіючі клітини у внутрішніх органах? Які органели клітин причетні до їхнього видалення?

— Чому рубець від рани відрізняється від інших тканин шкіри?

(Рубець від рани відрізняється від інших тканин шкіри тому, що загоювання рани відбувається завдяки регенерації сполучної тканини, а не за рахунок епітеліальної тканини.)

— Чому рубець від рани ніколи не загоряє?

(Рубець ніколи не загоряє тому, що пігмент меланін, який сприяє зміні кольору шкіри при загорянні, міститься в епітеліальній тканині.)

5.2. «Експрес-тести».

  • 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

В організмі людини розрізняють 4 типи тканин: ... (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна).

Основна структурна і функціональна одиниця нервової системи — ... (нейрон).

Сполучна тканина з міцною і еластичною міжклітинною речовиною — ... (хрящова).

Сполучна тканина з міцною і твердою міжклітинною речовиною — ... (кісткова).

Сполучна тканина, яка утворює сухожилля, зв’язки, рогівку ока, — ... (щільна).

 

Епітелій, клітини якого здатні утворювати специфічні речовини, — ферменти, гормони … (залозистий).

  • 7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________.

Зошит ________________________________________________.

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти кросворд за темою «Тканини нашого організму».

 

Категорія: Біологія 9 клас | Додав: uthitel (15.09.2014)
Переглядів: 3679 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: