Урок № 4 Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування - Біологія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 9 клас

Урок № 4 Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування

 

Урок № 4

Особливості виду Homo sapiens.
Соціальне та культурне успадкування

Мета уроку: визначити особливості виду Нomo sapiens; розглянути роль біологічних і соціальних факторів в еволюції людини розумної; сформувати знання про походження рас, довести їхню однорідність; розвивати вміння учнів порівнювати, робити висновки, відстоювати свої погляди, працювати з додатковою літературою; формувати науковий світогляд.

Очікувані результати: учні характеризують особливості виду Homo sapiens, учні називають та характеризують раси людей; учні пояснюють роль біологічних і соціальних факторів в еволюції людини.

Обладнання: ______________________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

  • 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

  • 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Біологічний футбол».

Учень називає запитання та ім’я учня, який дає на нього відповідь. У випадку, коли відповідь правильна, учень, який її дав, називає своє запитання та ім’я наступного учня, який відповідатиме, і так далі.

2.2. Вправа «Творча лабораторія» (робота в малих творчих групах).

— Обґрунтуйте приналежність виду Людина розумна до: імперії Клітинні, надцарства Еукаріоти, царства Тварини, типу Хордові, підтипу Хребетні, класу Ссавці, ряду Примати, підряду Антропоїдні, родини Гомініди, роду Людина.

2.3. Вправа «Коло ідей».

  • 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ми довели, що Нomo sapiens займає певне місце в системі живої природи. Як і всі живі організми, він народжується, росте, старіє, вмирає. Він має білатеральну симетрію тіла, внутрішній скелет, замкнену кровоносну систему, постійну температуру тіла і т. д. З одного боку, людина — це біологічний організм, з іншого — є соціальною істотою.

3.1. Постановка проблемного запитання.

Пригадайте розповіді про дітей-«мауглі», які «виховувалися» тваринами. Після повернення до людей вони були неспроможні жити у суспільстві. Чим це можна пояснити? Відповідь на це запитання ви знайдете під час сьогоднішнього уроку.

3.2. Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1.   Особливості виду Homo sapiens.

  • Розповідь учителя

Представники виду Людина розумна (Нomo sapiens) характеризуються як розумні, суспільні й такі, що мають самосвідомість істоти.

  • Вправа «Мікрофон»

•    Назвіть особливості будови, характерні тільки для людини.

(Усі відповіді учнів учитель записує на дошці.)

На основі аналізу відповідей учнів формулюється висновок: люди мають чотири унікальні особливості, властиві тільки цьому виду:

•    вертикальний скелет;

•    рухливі руки, здатні маніпулювати предметами;

•    тривимірний колірний зір;

•    унікальний за своєю складністю мозок.

  • Вправа «Коло ідей»

•    Які переваги надають людині ці унікальні особливості?

Очікувані відповіді учнів

•    Вертикальний скелет дає людині можливість пересуватися на двох ногах, переносячи вагу зі стопи на пальці ніг. Це перетворює кожний крок на вправу з балансування, що вимагає миттєвої координації роботи м’язів спини, стегон і ніг.

•    У нас чутливі пальці, які можуть обмацувати поверхню предметів і стискати їх із необхідною силою й точністю.

•    Чутливі до світла очі чітко бачать зображення, здатні визначати відстань до предметів, розрізняти їхню форму та колір.

•    Наш мозок, дуже великий щодо розмірів тіла, має прекрасну здатність до навчання, логічного мислення, управління мовою, точної координації рухів.

Формулювання висновку: усі ці можливості людського організму є результатом тривалого еволюційного розвитку.

  • Повідомлення учня

Недоліки тіла людини

Незважаючи на численні переваги, тіло людини має свої недоліки. Більшість проблем пов’язана з вертикальним положенням скелета. Для того щоб людина могла повертати тулуб і нахилятися, у неї з’явилися клиноподібні хребці, які спираються на свої масивні передні краї. Це ослаблює нижню частину хребта, і тому підняття ваги може призвести до зсуву хребця або зношування міжхребцевого хряща (диска). Оскільки тіло спирається на дві кінцівки, ноги можуть страждати від перевантаження, а стопи прогинатися, що викликає плоскостопість, зміну форми кісток і викривлення пальців ніг.

Вертикальне положення тіла заважає й кровопостачанню. Щоб пройти зворотний шлях від ніг до серця, венозній крові доводиться подолати силу тяжіння протяжністю приблизно 1,2 м. Якщо пошкоджені клапани вен нижніх кінцівок не здатні перешкодити зворотному плину крові, ми відчуваємо тяжкість, біль у ногах та інші симптоми варикозного розширення вен. Поганий відтік венозної крові може спричинити запалення стегнової вени лівої ноги під час вагітності, коли посилений тиск внутрішніх органів притискає цю вену до місця з’єднання двох хребців у нижній частині хребта.

Погіршення прохідності родового каналу в результаті прямоходіння й збільшення черепа дитини створюють складнощі під час пологів.

Ще однією «платою» за перехід до ходіння на двох ногах є грижа. У чотириногих тварин кишечник прикріплений до хребта широкою зв’язкою, у людини ж він закріплений не так міцно. Тому через ослаблену черевну стінку кишечник може випинатися вперед, утворюючи грижу.

Зменшення довжини щелеп приводить до надмірно ущільненого розташування зубів. Їжа застряє між ними, піддається руйнуванню бактеріями. Продукти життєдіяльності бактерій руйнують емаль зубів, викликаючи карієс. Недаремно карієс і періодонтит (запалення корінної оболонки зуба) є найпоширенішими інфекційними захворюваннями в людській популяції.

  • Розповідь учителя

Поява людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів тварин. Найважливіша якісна зміна полягає в тому, що еволюція людини відбувалась під впливом не тільки біологічних, а й соціальних чинників.

Біологічні чинники, або рушійні сили еволюції, є загальними для всієї живої природи, у тому числі й для людини. До них відносять спадкову мінливість, природний добір та боротьбу за існування.

Ці чинники зіграли велику роль в еволюції людини, особливо на ранніх етапах його становлення. У людини виникають спадкові зміни, які визначають, наприклад, колір волосся й очей, зростання, стійкість до впливу чинників зовнішнього середовища.

На ранніх етапах еволюції, коли людина сильно залежала від природи, переважно виживали та залишали потомство особини з корисними в даних умовах середовища спадковими змінами (наприклад особини, що відрізняються витривалістю, фізичною силою, спритністю, кмітливістю).

До соціальних чинників антропогенезу відносять працю, суспільний спосіб життя, абстрактне мислення та мову. Цим чинникам належала провідна роль на пізніших етапах становлення людини.

Найважливіший чинник еволюції людини — праця. Здатність виготовляти знаряддя праці властива тільки людині. Тварини можуть лише використовувати окремі предмети для добування їжі (наприклад мавпа використовує палицю, щоб дістати ласощі).

Спільна трудова діяльність сприяла об’єднанню членів колективу, викликала необхідність обміну звуковими сигналами. Спілкування сприяло розвитку другої сигнальної системи — спілкуванню за допомогою слів. Спочатку наші предки обмінювалися жестами, окремими нечленороздільними звуками. У результаті мутацій і природного відбору йшло перетворення ротового апарату й гортані, формування мови.

Праця та мова впливали на розвиток мозку, мислення. Так протягом тривалого часу в результаті взаємодії біологічних і соціальних чинників відбувалася еволюція людини.

Якщо морфологічні й фізіологічні особливості людини передаються у спадок, то здатність до трудової діяльності, мова та мислення розвиваються тільки в процесі виховання й освіти. Тому при тривалій ізоляції у дитини не розвиваються зовсім або розвиваються дуже погано мова, мислення, пристосованість до життя в суспільстві.

Завдання учням

Закінчити схему.

 

2.   Раси людей.

  • Розповідь учителя

Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом — кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передаються спадково від батьків дітям, від покоління до покоління, незалежно від місця проживання. Група людей, яка склалася історично в певних географічних умовах і має деякі спільні, спадково зумовлені морфологічні й фізіологічні ознаки, називається расою.

Виділяють дві класифікації рас. Відповідно до першої класифікації виділяють три великі раси:

•    австрало-негроїдна (екваторіальна)

•    європеоїдна (євразійська)

•    монголоїдна (азіатсько-американська)

Згідно з другою класифікацією, виділяють п’ять рас:

•    негроїдна

•    австралоїдна

•    європеоїдна

•    монголоїдна

•    центральноамериканська

  • Робота в групах

Завдання групам

1 група — Які морфологічні особливості мають представники австрало-негроїдної раси?

2 група — Які морфологічні особливості мають представники європеоїдної раси?

3 група — Які морфологічні особливості мають представники монголоїдної раси?

Після закінчення роботи й обговорення учні заповнюють таблицю.

Ознаки

Раси

австрало-негроїдна

європеоїдна

монголоїдна

Колір шкіри

Темний

Світлий

Смуглявий

Колір волосся

Темний

Світлий

Темний

Форма волосся

Кучеряві

Прямі

Прямі

Форма носа

Широкий

Виступаючий

Слаборозвинений

Розріз очей

Широкий

Широкий

Вузький

Розвиток волосся на тілі

Поганий

Добрий

Поганий

Губи

Товсті

Вузькі

Досить товсті

Форма обличчя

Масивна

Видовжена

Плоска

Первісний ареал

Тропічний пояс

Європа

Центральна, Південно-Східна Азія

 

 

 

  • Розповідь учителя

Із зростанням населення Землі народи різних рас дедалі тісніше спілкувалися між собою. Тому з’явилися мішані раси — мулати (нащадки негрів та європейців), метиси (нащадки індіанців та європейців), самбо (нащадки індіанців і негрів).

Тривалий час європейці не визнавали рівності рас. Представників монголоїдної раси й особливо негроїдної вважали такими, які стоять на нижчому рівні розвитку й не здатні створити власну цивілізацію. Одним із перших, хто спростував цю помилкову й расистську за своєю сутністю теорію, був всесвітньо відомий учений, правнук запорозького козака Махлая М. М. Миклухо-Маклай. Микола Миколайович був видатним мандрівником. Він тривалий час жив серед папуасів Нової Гвінеї й довів, що вони за своїм розумовим розвитком не поступаються європейцям. Він стверджував, що всі люди, незалежно від місця проживання, кольору шкіри, волосся та інших зовнішніх ознак, за своїми біологічними особливостями однакові. Папуаси вважали Миколу Миколайовича своїм другом. На узбережжі о. Нова Гвінея є територія, названа на честь нашого співвітчизника Берегом Маклая.

  • Повідомлення учня

Расова дискримінація

Серед представників усіх рас є відомі музиканти, письменники, учені, спортсмени. Так, Америка прославилася чорношкірими спортсменами, а Японія всім відома своєю технікою, комп’ютерами. Усі раси біологічно однорідні. Існує ціла наука, яка досліджує походження рас — це расознавство. У расознавстві є різні погляди на походження рас. Це насамперед расизм.

Корені расизму слід шукати ще в рабовласницькому періоді, коли представники соціального стану рабів жорстоко пригноблювали. Німецький політик Гобіно (середина ХІХ ст.) заявив, що до «вищої» раси належать світло-русі й блакитноокі арійці. Усі інші раси він вважав «нижчими».

Політика расової дискримінації була поширена в Африці, а також в Америці та європейських державах стосовно чорношкірих, тобто негрів. Африка тривалий час була колоніальним материком, а в Америку чорношкірі завозилися як раби. Навіть після скасування рабства чорношкіре населення було позбавлене багатьох прав як «нижча раса». Чорношкірим заборонялось відвідувати школи та інші навчальні заклади, театри — майже всі місця, які відвідували «білі». Мешкали негри в трущобах на околиці міста, у брудних кварталах або навіть на смітниках. Працювали вони на важких роботах, а за це отримували жалюгідну заробітну плату.

У 50–60-х роках ХХ ст. в Америці почались активні виступи чорношкірих проти політики расової дискримінації. Спочатку це були «сидячі демонстрації», потім «рухи свободи». Засновником цього руху був відомий афро-американський політик Мартін Лютер Кінг.

Нині в Америці та європейських державах не існує політики расової дискримінації.

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Вправа «Знайди помилку».

5.2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

— Які чинники призвели до виникнення усередині виду Нomo sapiens різних рас?

— Доведіть, що тільки в минулому расові ознаки мали адаптивний характер.

— Доведіть за допомогою фактів, що рівень культури не залежить від расової приналежності.

5.3. Обговорення проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку.

(Дитина-«мауглі» з раннього віку жила поза соціальним середовищем і практично не зазнала турботи й любові з боку іншої людини, не мала досвіду соціальної поведінки і спілкування. Мова і мислення маленької людини розвиваються тільки в процесі виховання і освіти. Тому при тривалій ізоляції дитини її мова, мислення, пристосованість до життя в суспільстві не розвиваються зовсім або розвинені дуже мало.)

  • 6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

  • 7. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання.

1. Повторити будову тваринної клітини.

2. Завдання групам.

Опрацювати додатковий матеріал (звернути увагу на особливості будови та функції) з теми:

1 група — клітинна мембрана;

2 група — ядро;

3 група — мітохондрії;

4 група — ендоплазматична сітка;

5 група — рибосоми;

6 група — лізосоми;

7 група — комплекс Гольджі.

 

 

 

Категорія: Біологія 9 клас | Додав: uthitel (15.09.2014)
Переглядів: 2937 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: