Урок № 42 Регуляція травлення - Біологія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 9 клас

Урок № 42 Регуляція травлення

Урок № 42

Регуляція травлення

Мета уроку: розширити знання учнів про нервово-гуморальну регуляцію системи травлення; ознайомити учнів із хворобами травного тракту, сконцентрувати увагу на харчових отруєннях, інфекційних хворобах, наголосити на важливості профілактичних заходів щодо запобігання захворюванням органів травлення; наданні першої допомоги та профілактики; удосконалювати вміння працювати в групах, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати потребу в здоровому способі життя.

Очікувані результати: учні характеризують нервово-гуморальну регуляцію роботи системи травлення; учні застосовують знання про будову і функції органів травлення для профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь.

Обладнання: _____________________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

  • 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

  • 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

«Загадковий диктант»

Необхідно вибрати правильні твердження, які стосуються особливостей будови та функції травної системи людини. Якщо правильно виконаєте завдання, то визначите назву організму, який безпосередньо пов’язаний з темою сьогоднішнього уроку.

Г Підшлункова залоза — це найбільша залоза в організмі людини

Л Початковий відділ тонкого кишечнику — клубова кишка

А За відсутності вітамінів в організмі виникають захворювання — авітамінози

И Сніданок має бути поживним і містити не менше ніж 50 % добового раціону

С При варінні м’яса руйнується до 50 % вітамінів

К Харчуватися краще чотири рази на день

А Центр слиновиділення розташований у довгастому мозку

Р За рахунок пульпи зуб живиться і росте

Т Кутні зуби мають чотири корені

И Загальна довжина товстого кишечнику дорівнює 1,5–2 м

Д Апендикс — це червоподібний відросток сліпої кишки

П Всисна поверхня тонкого кишечнику сягає 100 м2

А Товстий кишечник містить велику кількість мікроорганізмів

Відповідь:

а

с

к

а

р

и

д

а

 

 

 

— Яке відношення має цей організм до травної системи? (Аскарида паразитує у травній системі людини, викликаючи захворювання.)

  • 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Нормальна діяльність шлунково-кишкового тракту — це повноцінна доставка будівельного матеріалу для організму, що добудовується і перебудовується до кінця своїх днів, а також забезпечення його енергетичним матеріалом, без чого взагалі немає життя. Потрібно сказати, що навантаження на всі відділи травлення випадає величезне — адже якщо скласти докупи все, що ми з’їдаємо і п’ємо протягом свого життя, вийде така купа, для перевезення якої було б потрібно декілька залізничних платформ. Кожен з нас по-своєму Лукулл, той знаменитий римський полководець, ім’я якого залишилося в історії не через його дійсно знамениті військові перемоги, а завдяки його величезній обжерливості на вишуканих бенкетах.

Але ж ось у роботі нашого травного апарату, різних його відділів відбувається збій... Хвороб, із ним пов’язаних, чимало.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

4.  Засвоєння нового матеріалу

1.   Регуляція травлення.

  • Розповідь учителя

Травлення в людини є психофізіологічним процесом. Це означає, що на послідовність і швидкість реакцій впливають гуморальні чинники шлунково-кишкового тракту, якість їжі й стан вегетативної нервової системи.

  • Пошукова робота з підручником
  • Робота в групах

1 група — Як регулюється слиновиділення?

2 група — Як регулюється шлункове соковиділення?

3 група — Як регулюється виділення травного соку підшлункової залози?

4 група — Як регулюється жовчовиділення?

Очікувані результати пошукової роботи груп

1 група — Регуляція слиновиділення

Рецептори язика й слизової оболонки подразнюються їжею. По чутливих нервових волокнах нервові імпульси надходять від рецепторів до слиновидільного центру в довгастому мозку. Потім від нього нервові імпульси по рухових нервових волокнах надходять до слинних залоз, що і стимулює виділення слини. Це — безумовно-рефлекторне слиновиділення. А також виділення слини може відбуватися й тоді, коли ми бачимо їжу, відчуваємо її запах, або навіть тоді, коли думаємо про неї. Цей процес називається умовно-рефлекторним слиновиділенням.

2 група — Регуляція шлункового соковиділення

При подразненні рецепторів зору, нюху, слуху їжею ще до прийняття їжі шлунковий сік із залоз слизової оболонки починає потрапляти в шлунок (апетитний сік). Їжа потрапляє в шлунок і зразу починає розщеплюватись (умовно-рефлекторне соковиділення). Перший етап виділення шлункового соку здійснюється рефлекторно через довгастий мозок та кору великих півкуль. Подразнення рецепторів стінок шлунка відбувається тоді, коли туди потрапляє їжа. Уже звідти нервові імпульси доходять до довгастого мозку, який, у свою чергу, відправляє імпульси по блукаючому нерву (у напрямі залоз шлунка). Це спричиняє виділення шлункового соку (безумовно-рефлекторне соковиділення). Гуморальна регуляція виділення шлункового соку здійснюється біологічно активними речовинами (гастрин, серотонін тощо), що виділяються залозами шлунка під час травлення їжі. Вони всмоктуються в кров і стимулюють роботу шлункових залоз.

Серед численних факторів, що мають вплив на шлункову секрецію, можна виділити емоційний. Почуття тривоги, страху, туги пригнічує вироблення травного соку та моторику шлунка.

3 група — Регуляція виділення травного соку підшлункової залози

Секреція підшлункової залози регулюється нервовою системою і гуморально. Тут мають значення умовно-рефлекторні реакції, подразнення слизових оболонок рота, стравоходу, шлунка, акти жування, ковтання. Під дією соляної кислоти, що потрапляє у дванадцятипалу кишку із харчовою масою, у стінці кишки продукується гормон секретин, який із кров’ю виноситься в підшлункову залозу, збуджуючи її діяльність. На роботу підшлункової залози впливають проміжні продукти білкового й жирового обмінів, які потрапили в кров.

4 група — Регуляція жовчовиділення

Регуляція жовчовиділення забезпечується нервовою та гуморальною системами. Нервові імпульси, що надходять по блукаючому нерву, стимулюють жовчовиділення, а по симпатичному — пригнічують його. Саме тому нервові перенапруження, при яких збуджується симпатична нервова система, негативно впливають на виділення жовчі й на процеси травлення в цілому. Існує й умовно-рефлекторне жовчовиділення (наприклад, під час розмови про їжу). Гуморальна регуляція жовчовиділення пов’язана з діяльністю деяких гормонів (наприклад, гормони залоз дванадцятипалої кишки й гіпофіза стимулюють, а гормони жовчного міхура пригнічують жовчовиділення).

  • Формулювання висновку

Отже, регуляція процесів травлення здійснюється нервовою та гуморальною системами. Умовно-рефлекторна нервова регуляція процесів травлення здійснюється на вид їжі, її запах, смак, думки про неї, а безумовно-рефлекторна — при надходженні їжі до органів травлення механо-, хемо-, терморецепторами.

Центральна гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, щитоподібною, наднирниками, підшлунковою) та місцевими гормонами стінок шлунково-кишкового тракту (гастрин, гістамін, секретин) та продуктами гідролізу нутрієнтів.

 

 

  • Складання опорної схеми

2.   Хвороби шлунково-кишкового тракту та їх профілактика.

  • Розповідь учителя

Захворювання органів травної системи посідають друге місце після серцево-судинних хвороб. Трапляються вони і в молодому віці. Причини більшості захворювань залежать в основному від самої людини, способу її життя.

Найпоширенішою хворобою шлунка є гастрит. Це запалення слизової оболонки шлунка, що спричинює порушення його функцій.

Запитання до учнів

•     Як ви вважаєте, які фактори сприяють виникненню запалення слизової оболонки шлунка?

Очікувані відповіді учнів

Виникає гастрит через недотримання режиму харчування, неякісне харчування (уживання занадто гарячої й гострої їжі), погане пережовування їжі, уживання алкоголю, тютюнопаління тощо.

  • Розповідь учителя

У деяких випадках гастрит може передувати розвитку виразкової хвороби шлунка.

•     Чому виникає виразка?

(Порушується захисний бар’єр шлунка — шар слизу, який його покривав. Унаслідок цього соляна кислота й пепсин потрапляють до клітин внутрішньої оболонки шлунка та подразнюють її. Так утворюється виразка.)

Хвороби органів травної системи виникають ще й унаслідок різноманітних отруєнь, проникнення інфекцій, гельмінтів.

Харчовими отруєннями називають такі захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Вони можуть спричинюватися потраплянням з їжею отруйних продуктів бактеріальної або небактеріальної природи.

  • Робота в групах (випереджальне домашнє завдання).

1 група — Бактеріальні харчові отруєння

2 група — Небактеріальні харчові отруєння

3 група — Вірусні та глистяні захворювання органів травної системи

4 група — Вплив алкоголю та нікотину на травлення

Презентація груп, обговорення, можлива корекція або доповнення відповідей учителем.

Запитання до учнів

•     Яку першу долікарську допомогу необхідно надати в разі отруєнь?

(Учитель коригує та узагальнює відповіді учнів.)

Це повинен знати кожен!!!

Перша допомога в разі отруєнь має бути спрямована на видалення з організму людини недоброякісної їжі, залишків грибів та рослин. Викликавши «швидку допомогу», необхідно:

•     промити шлунок — дати людині випити поспіль 5–6 склянок слабкого (рожевого) розчину перманганату калію, а потім, подразнюючи двома пальцями корінь язика та задню стінку глотки, викликати блювання. Так варто зробити кілька разів;

•     промити кишечник — за допомогою клізми ввести через задній прохід близько 1 л теплої води. Воду вводять повільно й залишають потерпілого лежати на боці 5–20 хв.

  • Вправа «Мікрофон»

•     Назвіть заходи профілактики харчових отруєнь.

  • Складання опорного конспекту

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь необхідно:

не вживати продуктів і напоїв, які викликають сумнів щодо їх доброякісності та з простроченими термінами споживання;

— зберігати продукти харчування тільки в спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

— не купувати продукти харчування на стихійних базарах або з рук у приватних осіб;

— не готувати продукти із запасом, приготовлені страви вживати відразу. Зберігання без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

— не брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби та інші продукти, які потребують охолодження при зберіганні);

— при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити водою;

— не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водоспоживання;

— перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом;

— обов’язково мити руки після відвідування туалету.

  • Додатковий матеріал для вчителя

Небактеріальні харчові отруєння

Отруєння небактеріальної природи виникають унаслідок вживання продуктів, отруйних за своєю природою (наприклад отруйних грибів та ягід), та продуктів, які містять хімічні речовини (нітрати, пестициди тощо). Необхідно насамперед зупинитися на отруйних грибах, тому що захворювання, викликані ними, посідають важливе місце серед небактеріальних харчових отруєнь. З усіх отруйних грибів найбільш небезпечною, безсумнівно, є бліда поганка, до складу якої входять сильнодіючі токсичні речовини — аманітогемолізін і аманітотоксин. Про тяжкі наслідки, пов’язані з випадковим її вживанням у їжу, свідчить хоча б той факт, що смертність при даних отруєннях досягає 50 % і більше. Клінічна картина цього отруєння зазвичай має холероподібну форму, коли після інкубаційного періоду, що дорівнює в середньому 10–12 год, у потерпілих відзначаються гострі болі в животі, часте випорожнення, неприборкана блювота, зневоднювання організму, жовтяниця, коматозний стан. Найбільше часті отруєння блідою поганкою спостерігаються серед дітей, чому сприяє та обставина, що вона є смертельно небезпечним двійником таких їстівних грибів, як печериці й сироїжки. До небактеріальних отруєнь можна віднести й нітратну метгемоглобінемію, пов’язану з тривалим споживанням ковбас і питної криничної води, що містить багато нітратів. Установлено, що дана інтоксикація має суттєве значення не тільки для здоров’я грудних дітей, але й для дорослих, особливо тих, хто страждає на захворювання легень, коронарну недостатність і анемію. Доведено, що навіть при порівняно низьких рівнях метгемоглобіну відзначається інактивація оксигемоглобіну та зниження доставки кисню до тканин. Небезпека збільшується ще тим, що підвищений зміст нітратів виявляється й у цілому ряді рослинних продуктів, у тому числі в картоплі, моркві, ріпі, редисі, кольоровій капусті, салаті і т. ін. Це пояснюється інтенсивним застосуванням азотних і азотистих добрив.

Вплив алкоголю та нікотину на травлення

Багато людей віддають перевагу безпосередньому задоволенню від уживання алкогольних напоїв і тютюнопаління, а не зниженню ризику захворювання нехай навіть важкою хворобою в майбутньому.

Уживання алкогольних напоїв призводить до розладу апетиту. Спочатку він вибірково знижується, а потім повністю зникає. Хворі на хронічний алкоголізм, як правило, худнуть. У них з’являються ознаки передчасного в’янення, старіння.

Вплив алкоголю на слизову оболонку шлунка та її залозистий апарат виявляється в порушеннях секреторної, ферментативної й рухової діяльності шлунка, а також органічних змінах слизової оболонки, частіше у вигляді гіпертрофічного катару. У людей, які постійно вживають спиртні напої, обов’язково розвивається гастрит. Розвиток гастриту обумовлений не тільки безпосереднім впливом спиртних напоїв на слизову оболонку, але й порушенням центральної регуляції функцій шлунка. Алкоголь є дуже частою причиною панкреатитів.

Під впливом токсичної дії нікотину в курців спостерігаються розлади травлення в різних відділах травної системи. Відзначено, що тютюновий дим послаблює нюх і сприйняття смакових відчуттів, збільшує слиновиділення, розпушує ясна, сприяє кровотечі та утворенню виразок на слизовій оболонці порожнини рота. Крім того, він впливає на емаль зубів і здатний руйнувати дентин. Секреція слинних залоз під впливом нікотину спочатку підвищується, а потім пригнічується.

Крім розладу травлення в порожнині рота, під дією нікотину порушується травлення в шлунку. Згідно зі статистичними даними, у курців частіше зустрічається виразкова хвороба шлунка, хронічний гастрит. При нікотинізмі у хворих часто спостерігається зниження кислотності шлункового соку.

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Вправа «Консультує лікар».

5.2. «Творча лабораторія».

У двох фістульних собак з’єднали кровоносні системи. До шлунка однієї собаки ввели їжу, і через деякий час в обох тварин через фістули починав виділятися шлунковий сік. Дайте фізіологічне обґрунтування цьому факту.

5.3. Вправа «Якщо — то».

  • 6. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, вказують на особливості регуляції травлення, на важливість профілактичних заходів щодо запобігання захворюванню органів травлення.

 

 

  • 7. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти листівки щодо профілактики харчових отруєнь.

2. Підготуватись до контрольної роботи з теми «Харчування і травлення».

Категорія: Біологія 9 клас | Додав: uthitel (16.11.2014)
Переглядів: 3517 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: