Урок № 67 Природоохоронні території - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 67 Природоохоронні території

Урок № 67

Природоохоронні території

Мета уроку: ознайомити учнів із заповідниками та заповідними територіями України, свого регіону; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити узагальнюючі висновки; удосконалювати вміння працювати в групах, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи, здійснювати екологічне виховання.

Очікувані результати: учні називають заповідники й заповідні території України, свого регіону; учні характеризують та порівнюють природоохоронні території.

Обладнання: ____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

n  1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n  2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

«Розумний куб»

(«Розумний куб» — це метод, для застосування якого виготовляється один куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній з граней написане одне із запитань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Учень кидає куб і відповідає на запитання, яке йому випало. Така робота дає можливість створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається учнями.)

Зразок запитань на гранях куба:

1. Що таке Червона книга?

2. Скільки видів тварин занесено до Червоної книги України?

3. Як здійснюється охорона тваринного світу?

4. Як людина впливає на тваринний світ?

5. Наведіть приклади тварин своєї місцевості, занесених до Червоної книги України.

6. З якою метою створено Червону книгу?

n  3. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловів

Людина може жити без китів, ведмедів, орлів, лелек і вівсянок. Її існування від них не залежить, але якщо людині стане байдуже, живуть вони чи ні, якщо вона не зрозуміє важливості їх збереження, то вона перестане бути людиною.

Роберт Мак-Кланг, американський зоолог

Не завдавати страждань побратимам нашим меншим — наш перший обов’язок перед ними. Але одного лише цього недостатньо. У нас є більш висока місія — служити їм завжди, коли б їм це не було потрібно.

Франциск Ассізький, святий (1181–1226)

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Природоохоронні території України

Розповідь учителя

Зародки національного природоохоронного законодавства сягають ще часів Київської Pyci. У зводі законів Княжої держави «Руській правді» містилося чимало регламентацій, які стосувалися часів та термінів полювання на тих чи інших хутрових звірів, була заборона виловлювати деякі породи риб під час нересту, містилося чимало засторог щодо збереження та використання природно адекватних засобів землеробства, бортництва, броварства, деяких інших промислів та ремесел. Тоді ж було передбачено також i деякі способи покарання, переважно грошові, за порушення вимог «Руської правди». Наприклад, за знищення журавля i вбивство людини нерідко накладали однакове покарання. У князівські часи фактично було закладено i початки формування заповідних територій — мисливських угідь, на яких лише вряди-годи відбувалося полювання та лови.

А як далі розвивалося національне природоохоронне законодавство?

Повідомлення учня

Історія розвитку національного природоохоронного законодавства

У козацько-гетьманську добу українське природоохоронне законодавство користувалося такими джерелами: звичаєвим правом та повсякденними традиціями; традиційним законодавством княжої та литовсько-руської доби; магдебурзьким правом; законотворчою діяльністю національної держави, яка відтворена насамперед у гетьманських універсалах.

Через своєрідне становище тогочасної України на національне законодавство нашаровувалися, практично повністю поглинаючи його цілком чи в окремих компонентах, правничі вимоги сусідніх держав — Польщі, Росії, Австрії та iн.

Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад дає синтетичне «Зібрання українських прав» 1807 р. У розділах «Про ціну реча», «Про недозволені діяння», наприклад, детально простежено численні ситуації, в яких людина вступає у стосунки з природою: рибальство, знищення соколиних гнізд, виловлювання бобрів, знищення роїв бджіл, полювання на зайців та ін. У них регламентовано вартість та покарання відповідних вчинків, окреслено майнові та територіальні засади природокористування. До проблем, пов’язаних зі звіроловством та рибальством, звертаються i в заключних розділах книги. Дуже прикметні підсумкові слова «Зібрання»: «Чужий ліс рубати взагалі забороняють». Отже, тогочасне право разюче відрізнялося від радянського, за якого «чуже» (тобто спільне) знищував кожен, хто тільки не лінувався.

Розповідь учителя

В останні роки бурхливий розвиток промисловості й сільського господарства, будівництво нових та розбудова існуючих міст і селищ, розширення мережі залізничних та автомобільних шляхів, ліній електропередачі, нафто- і газопроводів, зарегулювання стоку Дніпра та більшості середніх і малих річок, осушення боліт Полісся й зрошення величезних площ на Півдні України призвели до істотних змін ландшафтів, дикої флори й фауни. Більшу частину (70 %) природних ландшафтів України змінено господарською діяльністю людини, що загострило проблему охорони природи і раціонального природокористування.

У червні 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Про природно-заповідний фонд України». Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генетичного фонду тваринного й рослинного світу (тобто всієї сукупності видів, створених протягом еволюції), а також спостереження й контроль за природним середовищем.

Запитання до учнів:

— Які території входять до природо-заповідного фонду країни?

Очікувані відповіді учнів:

До цього фонду належать: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Робота в групах (самостійна робота з підручником та додатковою літературою)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати природоохоронні території:

І група — заповідники;

ІІ група — заказники;

ІІІ група — національні природні парки;

IV група — зоологічні парки.

Презентація І групи

Заповідники

Природні заповідники — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського використання. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження.

У них заборонена будь-яка господарська діяльність людини. Закритий навіть прохід до заповідника без дозволу адміністрації. Тут повністю охороняється право дикої природи на існування.

Біосферні заповідники зберігають у природному стані найбільш типові природні комплекси біосфери, здійснюють екологічні спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища, його зміною під дією антропогенних чинників. В Україні біосферними заповідниками є Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський та Карпатський. Вони зорієнтовані на постійне спостереження за розвитком природних процесів, які мають всесвітнє значення.

Повідомлення учнів

Біосферний заповідник Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова називають перлиною Півдня України. Це єдиний у Європі масив заповідного ковилового степу. Тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней Пржевальського, зебр, антилоп, оленів, яків та зубробізонів.

Учені Асканії-Нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. Саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. Загалом в Асканії-Новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.

У заповіднику створено й чудовий дендропарк. Незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. Під прикриттям дібров та хвойних порід розкривають свої ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. Скрізь великими куртинами розкидані різноколірні бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав’янистих і чагарникових квіткових рослин.

Презентація ІІ групи

Заказники

На відміну від заповідників, заказники — це ділянки угідь (лісових, степових, водних), на яких охороняється певна частина ландшафту чи певний компонент природного комплексу: рослини, тварини, багатства надр. Прикладом заказника є Арабатський ботанічний, що розташований на Арабатській Стрілці у Криму. Тут охороняється степова солончакова рослинність (солонець, кермек, сарсазан), що збереглася в природному стані.

На території заказників обмежена або заборонена діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про них. Господарську, наукову та іншу діяльність, що не суперечить меті й завданням заказників, проводять з дотриманням загальних вимог до охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заказниками, зобов’язуються забезпечити режим їх охорони та збереження.

Презентація ІІІ групи

Національні природні парки

Національні природні парки — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. На відміну від заповідників, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.

Національними природними парками в Україні є Шацький, «Синевир», «Гомільшанські ліси», Хотинський, Карпатський, «Кременецькі гори» та ін.

Презентація IV групи

Зоопарки

Зоопарки — це об’єкти природно-заповідного фонду України, що створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозиції рідкісних, екзотичних і місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення у неволі. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992), земельні ділянки з усіма природними ресурсами, що надаються зоопарку, вилучаються з господарського використання. На території цих парків забороняється діяльність, що не пов’язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин. З метою забезпечення виконання поставлених перед зоопарком завдань у парках виділяються такі зони: експозиційна — для стаціонарного утримання тварин і використання їх у культурно-пізнавальних цілях; наукова — для науково-дослідної роботи; рекреаційна — для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку; господарська — для розміщення допоміжних господарських об’єктів.

Розповідь учителя

Пам’ятки природи — природні об’єкти, що мають велике наукове, культурне, історичне чи естетичне значення. Пам’ятки природи поділяються на такі типи: комплексні, ботанічні (охороняються окремі дерева чи сукупність рослин), зоологічні (охороняються місця поширення дикої фауни), гідрологічні (водойми, водоспади, джерела) та геологічні (скелі, печери). Наприклад, геологічною пам’яткою природи є карстова печера Вертеба, що розташована на лівобережжі р. Серет за 2 км від с. Більче-Золоте Тернопільської області.

Невеликі цілісні лісові, степові, болотні ділянки ландшафтів оголошуються заповідними урочищами, якщо вони мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Наприклад, урочище «Олександрівка» є зоологічною пам’яткою природи в Дубнівському районі Рівненської області. Тут охороняється ділянка дубового лісу віком понад 180 років, що є місцем гніздування багатьох видів птахів.

Складання опорного конспекту

На території України функціонує:

• 19 природних і 4 біосферних заповідники,

• 40 національних природних парків,

• 2853 заказники,

• 3203 пам’ятки природи,

• 27 ботанічних садів,

• 12 зоопарків,

• 54 дендропарки,

• 542 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва,

• 55 регіональних ландшафтних парків,

• 800 заповідних урочищ.

Розповідь учителя

На жаль, відвідування людьми об’єктів природно-заповідного фонду нерідко призводить до погіршення екологічної ситуації на об’єктах природно-заповідного фонду: після туристів залишається багато сміття, вони вирубують дерева, збирають дикорослі рослини, утоптують ґрунт. Тому під час відвідування біосферних заповідників і природних національних парків (крім їх заповідних зон, де туристам та відпочиваючим перебувати заборонено), а також регіональних ландшафтних парків, заказників і пам’яток природи потрібно строго дотримуватися вимог: не палити багаття, не залишати сміття, не збирати рослини, не лякати тварин, дотримуватися тиші.

2. Природоохоронні території свого регіону

«Мікрофон»

Запитання до учнів:

— Які природоохоронні території характерні для вашого району (області)?

(Учні відповідають по черзі, передаючи одне одному уявний мікрофон, а вчитель записує відповіді на дошці.)

Повідомлення учня  «Заповідні об’єкти свого району (області)» (випереджувальне завдання)

(Якщо заповідних об’єктів велика кількість, то з короткими повідомленнями виступають декілька учнів.)

«Місце, де я почуваюся щасливим»

1. Нехай учні пригадають місце у природі, де вони почувалися щасливо, а потім місця, де вони взагалі були: подорожували, відпочивали, колись жили... Вони мусять пригадати все, що робить це місце приємним для них: затишок, краса пейзажу, квітів, спів птахів тощо.

2. Після цього кожен учень розповідає про своє улюблене місце сусіду по парті (робота в парах). Потім пари за власним вибором утворюють групи по чотири учасники, де кожен розповідає не про своє, а про улюблене місце свого партнера.

3. Поверніть учнів на попередні місця. Запропонуйте їм уявити, що могло б статися з їхнім улюбленим місцем, від чого воно могло б змінитися на гірше. Вони описують свої почуття, пов’язані з уявними негативними змінами, знаходять свого першого співрозмовника і обмінюються думками з приводу цих змін.

4. Завершується робота короткою загальною дискусією, у ході якої учасники (за бажанням) обмінюються враженнями з усім класом.

 

 

 

 

 

n  5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Тест на встановлення відповідності.

Визначення

Охоронні території

А    На цій природоохоронній території дозволено проводити екскурсії для організованих туристів

Б     Природоохоронна територія, на якій заборонені всі види діяльності

В    Окремі об’єкти, які мають природоохоронне, наукове, естетичне або пізнавальне значення

Г     Заклади, створені для збереження, акліматизації та господарського використання рідкісних та інших видів як місцевої, так і світової фауни

Д    Природні ділянки суходолу, цілісність яких охороняється законами держави

1   Заповідники

2   Зоологічні парки

3   Національні природні парки

4   Пам’ятки природи

5   Заповідне урочище

6   Природно-заповідний фонд держави

 

 

Відповіді: А — 3, Б — 1, В — 4, Г — 2, Д — 6.

n  6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Які території України мають статус природоохоронних?

2. Покажіть на карті природні заповідники України.

3. З якою метою створюють заповідні території в Україні?

4. Чим відрізняється національний природний парк від дендрологічного?        

5. За яких умов можна було б не створювати заповідних територій?

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Дізнайтеся, як співробітникам заповідника Асканія-Нова вдалося відновити вид коня Пржевальського.

 

 

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (19.05.2014)
Переглядів: 2108 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: