Урок № 59 Різноманітність ссавців - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 59 Різноманітність ссавців

Урок № 59

Різноманітність ссавців

Мета уроку: ознайомити учнів з різноманітністю ссавців, їх поширенням на землі; розглянути особливості будови і процесів життєдіяльності сумчастих і яйцекладних ссавців; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення учнів, уміння працювати в групах, формувати навички самоаналізу, уміння робити висновки; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи, працелюбність, культуру спілкування.

Очікувані результати: учні називають характерні ознаки сумчастих та яйцекладних ссавців; учні порівнюють особливості організації яйцекладних ссавців з плазунами.

Обладнання:______________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

n  1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n  2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. «Загадковий диктант».

Вибрати правильні твердження, які стосуються особливостей будови життєдіяльності ссавців. У разі правильного виконання завдання можна визначити назву ссавця, який був відкритий європейськими поселенцями в Австралії у XVIII ст. під час колонізації Нового Південного Уельсу.

Р    Яйцеклітини у ссавців дозрівають в одному яєчнику

К   Сплячка — це період майже повного спокою в житті тварини

О   У справжню сплячку впадають їжаки і ведмеді

А   Ссавці — роздільностатеві тварини

Ч   Розвиток зародка більшості ссавців відбувається в матці

Л   Тривалість вагітності в різних видів ссавців однакова

К   Період внутрішньоутробного розвитку ссавців називають вагітністю

Е   Тварина під час справжньої сплячки може прокинутись від собачого гавкоту

О   До стінки матки зародок прикріплюється за допомогою плаценти

Д   Матка може збільшуватися в розмірах

З    У самців сперматозоїди утворюються в парних сім’яниках

У   На початку весни ссавці линяють

Ь    З плацентою зародок пов’язаний пуповиною

В   Їжаки на зиму запасають гриби, горіхи

О   Зимовий сон характерний для бурих ведмедів і борсуків

Б    У кожного виду ссавців молоко має певний склад

М  Вагітність у слонів триває 9 місяців

Відповідь:

К

А

Ч

К

О

Д

З

Ь

О

Б

 

2.2. Підкреслити правильну відповідь.

1. Розвиток зародка ссавців відбувається у (яйці, матці).

2. Тимчасовий багатий на кровоносні судини орган зв’язку плоду з тілом матері — (плацента, пуповина).

3. У собаки вагітність триває (2 місяці, 1 місяць).

4. У слона вагітність триває (9 місяців, 15 місяців, 22 місяці).

5. Самки тигрів годують своїх малят (м’ясом, молоком).

6. Самки кролів годують своїх малят (рослинною їжею, молоком).

7. Олені спарюються (восени, навесні).

8. Для кажанів та їжаків характерний (зимовий сон, справжня сплячка).

 

2.3. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).

— Яких тварин легше приручити: тих, що живуть у зграї, чи тих, що живуть у природі поодинці?

 

n  3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Перша шкура качкодзьоба була надіслана в Англію в 1797 році. Її вигляд викликав запеклі суперечки у середовищі наукової громадськості. Спершу вирішили, що шкура — виріб таксидерміста, який просто-напросто пришив качиний дзьоб до шкури звірка, схожого на бобра. Розвіяти цю підозру вдалося Джорджу Шоу, який оглянув посилку і дійшов висновку, що це не підробка. Відтак, постало питання, до якої групи тварин віднести качкодзьоба. Уже після того як він дістав свою наукову назву, до Англії були доставлені перші звірятка, і з’ясувалося, що в самки качкодзьоба немає видимих молочних залоз, зате ця тварина, подібно до птахів, має клоаку. Чверть століття вчені не могли вирішити, куди віднести качкодзьоба — до ссавців, птахів, плазунів або взагалі до окремого класу, поки в 1824 р. німецький біолог Меккель не виявив, що в качкодзьоба все-таки є молочні залози і самка вигодовує дитинчат молоком. Те, що качкодзьоб відкладає яйця, було доведено аж у 1884 році.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Різноманітність ссавців. Яйцекладні ссавці

Розповідь учителя

Усі ссавці, в залежності від способу народження на світ дитинчат, діляться на два підкласи: справжні звірі, або живородні, і яйцекладні. До яйцекладних ссавців належать качкодзьоб і єхидни, що є єдиними ссавцями на нашій планеті, які відкладають яйця і вигодовують своїх дитинчат молоком.

Розповідь учителя

Наукове позначення ссавців походить від латинського слова «татта», що означає «груди, молочна залоза». Молочні залози і волосяний покрив — дві головні ознаки, за якими ссавці відрізняються від плазунів, птахів та інших тварин. Завдяки саме цим ознакам до класу ссавців були зараховані качкодзьоб і єхидна, у яких відсутні інші, характерні для вищих звірів, особливості. Вони мають волосяний покрив, але температура тіла (від +26 °С до +36 °С) порівняно низька і непостійна. Їхні молочні залози не мають сосків і відкриваються численними отворами на особливій залозистій ділянці (молочне поле), з якої дитинчата злизують молоко.

Однопрохідні ще мають ознаки предків — птахів і плазунів: у всіх цих видів кишечник, сечовивідні, статеві та шляхи випорожнення відкриваються у клоаку, тобто розширену частину задньої кишки. Звідси, від одного проходу, й походить їхня назва. На відміну від них, у вищих ссавців для виділення продуктів кишечнику і сечостатевої системи існують різні виходи.

Повідомлення учнів

Розмноження качкодзьоба

Качкодзьоби живуть парами в норах, які вони викопують на берегах річок. Нора досягає довжини 12 м і має вихід на берег. Самка приносить під хвостом у нору рослини, з яких споруджує гніздо. У період між серпнем і листопадом вона відкладає 1–2 яйця з м’якою шкаралупою й замуровує вхід у нору землею, щоб усередині підтримувалася постійна вологість, необхідна для успішного розвитку зародків. Притиснувши яйця хвостом до живота, самка проводить у такому положенні два тижні. По закінченні терміну з яєць з’являються сліпі та голі дитинчата, які чотири місяці живляться материнським молоком, потім виходять з нори і вчаться плавати. У цьому віці дитинчата качкодзьоба вже схожі на дорослих тварин.

Розповідь учителя

Яйцекладні ссавці — це унікальні тварини, які заслуговують виняткової уваги дослідників, що вивчають еволюційні процеси на нашій планеті. Ці тварини являють собою перехідну ланку між плазунами та ссавцями. Зовсім недавно науковці виявили, що вони здатні паралізовувати ворога, створюючи за допомогою дзьоба електричне поле.

— Які особливості будови і життєдіяльності єхидни як представника яйцекладних ссавців?

Повідомлення учня

Єхидна

Єхиднові покриті грубою шерстю та голками. Максимальна довжина їхнього тіла становить приблизно 30 см. Їхні щелепи витягнуті у вузький «дзьоб». Кінцівки єхидни короткі та дуже сильні, з великими кігтями, завдяки чому ці тварини є потужними копачами. Єхиднові не мають зубів, у них дуже маленький рот, тому живляться вони, злизуючи своїм довгим клейким язиком термітів, мурах та інших невеликих безхребетних, яких розчавлюють, притискаючи в роті язиком до піднебіння.

Єхиднові більшу частину року (окрім шлюбного сезону, що настає зазвичай у липні та серпні) проживають одинаками. Вони є територіальними тваринами, але сусідні території можуть дещо накладатися. Єхидна весь час повільно пересувається своєю територією у пошуках здобичі, не маючи постійного лігва. Незважаючи на своє гладке та незграбне тіло, вона плаває на диво добре і в змозі долати досить великі відстані.

Ці тварини мають гострий зір і швидко помічають найменші рухи навколо них. У випадку занепокоєння або якоїсь загрози єхидна швидко ховається у густому чагарнику або в земляних чи скельних розщелинах. За відсутності таких природних притулків єхидна напрочуд швидко закопується в землю, доки зовні не залишаться лише декілька голок з верхньої ділянки спини. Або, якщо місцевість рівна та відкрита, а ґрунт твердий, просто згортається в клубок. Небагато хижаків можуть впоратися з таким захистом. Досвідчені собаки динго, лиси, іноді кішки та свині можуть убити дорослу єхидну, заставши її на ділянці твердого, рівного ґрунту і атакуючи в черево (клубок, у який згортається єхидна, не є суцільним). Також, за деякими відомостями, на молодих єхидн полюють австралійські варани.

Самка єхидни відкладає одне яйце з м’якою шкарлупою через 22 доби після парування і розміщує його в своїй сумці. «Насиджування» займає десять діб; дитинча після цього живиться молоком, яке виділяється порами шкіри на двох молочних полях, і лишається в сумці матері від 45 до 55 днів, коли в нього починають рости голки. Після цього мати риє дитячу нору, де лишає дитинча, повертаючись кожні 4–5 днів, щоб нагодувати його молоком. Таким чином молода єхидна живиться до досягнення семимісячного віку.

Самостійна робота учнів зі складання опорної схеми

Це цікаво

• Температура тіла у яйцекладних тварин нижча, ніж у плацентарних та сумчастих. Середня температура тіла єхидни — 29,9 °С, людини — 36,6 °С.

• Єхидни не можуть регулювати температуру тіла за допомогою дихання або потовиділення. Наприклад, спекотного дня для охолодження організму єхидна викопує в землі ямку й ховається в неї.

• Качкодзьоба можна побачити тільки в Австралії. Вивезення тварини з цієї країни заборонене. Проте 1947 р. декілька тварин потрапили в Нью-Йоркський зоопарк, де вони прожили в неволі 10 років.

• Рятуючись від хижаків, єхидни дуже швидко зариваються в землю, копаючи відразу чотирма лапами, або ж згортаються в колючий клубок.

2. Різноманітність ссавців. Сумчасті ссавці

Бесіда

Запитання до учнів:

— Чому кенгуру відносять до сумчастих ссавців?

— Яку роль виконує сумка в житті цієї тварини?

— Як ви гадаєте, чому сумчасті виношують малят у сумці?

Складання опорного конспекту за результатами бесіди

• Ряд Сумчасті (кенгуру, сумчастий вовк, американський опосум, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчастий мурахоїд, бандикут та інші) об’єднує нижчих ссавців.

• Поширені в Австралії, Тасманії, Новій Гвінеї, Південній, Центральній і Північній Америці. Акліматизовані в Новій Зеландії.

• Довжина тіла — від 4 см до 3 м.

• Самки більшості сучасних видів мають сумку, в яку відкриваються соски молочних залоз.

• Головний мозок примітивний.

• Мають зачатки плаценти (основна ознака сумчастих).

• Вагітність триває 12,5–42 доби; дитинчата народжуються слабкорозвиненими (довжина 0,5–3 см) і в більшості сумчастих розвиваються в сумці (до 250 днів).

• Молоко впорскується спеціальним м’язом до рота дитинчати.

• Клоака відсутня.

• Більшість сумчастих рослиноїдні (кенгуру, коала), деякі — хижаки або комахоїдні (опосум, мурахоїди сумчасті, вовки сумчасті).

 

 

Повідомлення учня

Лінгвістичний міф

Існує поширений міф про те, що назва «кенгуру» мовою племені ґууґу-їмідір означає фразу «я вас не розумію». За легендою, лейтенант Кук і натураліст сер Джозеф Бенкс досліджували ці території й побачили тварин. У місцевих жителів вони запитали про назву цих істот, на що їм відповіли «кенгуру», що означало «я вас не розумію». Саме це слово Кук використав для позначення незвичайних тварин.

Цей міф було зруйновано у 70-х роках ХХ ст. лінгвістом Джоном Б. Хевілендом, який досліджував мову народу ґууґу-їмідір. На противагу поширеній версії, цей дослідник з’ясував, що кенгуру, а точніше ґенґуру — це позначення одного з видів кенгуру цією мовою (і аж ніяк не відповідь «не розумію»).

 

Це цікаво

Кенгуру — національний символ Австралії: він є емблемою, яка використовується на гербі Австралії, емблемах національних компаній. Тварина є важливим елементом австралійської культури.

Розповідь учителя

До сумчастих належить коала. (Проектування зображення на екран або використання демонстраційних таблиць.)

Коала — це кумедна австралійська тваринка, що за своїм виглядом нагадує іграшкового ведмедика. Багато хто навіть називає його «ведмедик коала», але ця назва неправильна, оскільки коала не має нічого спільного з ведмедями.

Коала безперечно є найцікавішою та найулюбленішою сумчастою твариною жителів Австралії.

Він живе на найвищих гілках евкаліптових дерев. Звірок міцно охоплює своїми сильними лапами стовбур дерева, запускаючи в кору гострі пазурі. Коала активний у нічний час, тому вдень він спить на розгалуженому гіллі дерев.

Уночі коала забирається на найвищі гілки, щоб поласувати молодими пагонами й листям евкаліпта.

 

Запитання до учнів:

— Що вам відомо про коалу? (Учитель вислуховує відповіді учнів, а потім пропонує послухати повідомлення.)

 

 

Повідомлення учня

Коала

У процесі еволюції в коали на щоках розвинулися защічні мішки. Вони використовуються як комори для зберігання корму. Травний тракт коали влаштований таким чином, що він може живитися тільки евкаліптовим листям. Живиться ця тварина тільки 20 із 300 видів цього дерева, надаючи перевагу молодому листю. Коала в день з’їдає близько 500–1000 г листя. Це досить велика кількість, тому вони часто повинні займатися пошуками їжі.

Основна проблема утримання коал на територіях, що їх охороняють, та в зоопарках — це потреба у досить великих кількостях молодого евкаліптового листя певного виду, щоб забезпечити достатню кількість їжі для цих цікавих і незвичайних звірків.

Шлюбний період коали триває з грудня до березня. Тривалість вагітності — 30–35 діб. Маленьке дитинча коали важить лише 5,5 г, воно сліпе та голе. Маля інстинктивно піднімається по хутру матері в сумку, яка, на відміну від інших сумчастих, у коали відкривається назад.

Дитинча протягом 6 місяців підростає в сумці. Перші 5 місяців живиться молоком матері, на шостому місяці організм матері виділяє наполовину перетравлений корм, яким дитинча живиться протягом деякого часу.

У віці 6 місяців коала вперше вибирається із сумки й вилазить на спину матері. Через три місяці дитинча вже може живитися самостійно. Молоді коали залишаються з матір’ю до наступного шлюбного періоду.

Сотні років тому коали жили на великих територіях в Австралії, особливо у штатах Вікторія й Новий Південний Уельс. Заселення цих місцевостей людьми викликало зменшення популяції коал.

Цих тварин також убивали і заради їхнього цінного хутра. Так, наприклад, 1924 р. зі східних штатів Австралії було експортовано більше двох мільйонів шкур коали.

Коали чудово приручуються, але брати їх в руки слід обережно, оскільки можна поранитися гострими пазурами. У неволі коали дуже прив’язуються до людей, які за ними доглядають, і часто поводяться, як розбещені діти: «плачуть», коли залишаються на самоті, та заспокоюються, коли їх гладять. Якщо до них занадто чіпляються, коали захищаються пазурами та зубами.

 

Це цікаво

• Коала не п’є воду, їй достатньо вологи, яка міститься в евкаліптовому листі. «Коала» мовою племен Нового Південного Уельсу означає «не пити».

• Коала сильно пахне мускусом та евкаліптом. Імовірно, цей запах відлякує бліх та інших комах.

• Коала є чудовим плавцем.

• Новонароджений коала завбільшки з квасолинку й важить близько 5,5 г. Його задні лапи ще не сформувалися, але передні лапки та пазурі на них уже добре розвинені. За допомогою них дитинча залазить у сумку до матері.

n  5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Третій зайвий».

Вибрати зайву тварину та пояснити свій вибір:

1) Кенгуру, опосум, єхидна. (Єхидна — яйцекладна.)

2) Їжак, качкодзьоб, єхидна. (Їжак — плацентарний.)

3) Єхидна, коала, проєхидна. (Коала — сумчастий ссавець.)

5.2. «Цікаве запитання».

— Чи є сумка в самців сумчастих тварин?

n  6. Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями робить загальний підсумок проведеної на уроці роботи.

n  7. Домашнє завдання

7. 1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти сенкани на теми «Качкодзьоб», «Єхидна».

2. Підготувати повідомлення про представників рядів: Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Зайцеподібні, Китоподібні.

ght:bo��(��R �uS ювання висновку:

 

Основні прогресивні ознаки класу:

1) живородіння з періодом внутрішньоутробного розвитку; взаємодія материнського організму із зародком здійснюється через плаценту;

2) вигодовування дитинчат молоком — секретом молочних залоз;

3) підтримка постійної температури тіла, що досягається розділенням артеріальної і венозної крові, високою кисневою ємністю без’ядерних еритроцитів, розвитком теплоізолюючого волосяного покриву і підшкірної жирової клітковини;

4) диференціювання зубів за функціями — пристосування до живлення різноманітною їжею;

5) зміни в скелеті кінцівок та їхніх поясів, що дають можливість швидкого переміщення, розселення й активного переслідування здобичі;

6) прогресивний розвиток головного мозку й органів чуттів.

n  5. Узагальнення і закріплення знань

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Уставити пропущені в тексті слова.

Скелет ссавців має такі відділи:_________, __________, __________, ___________, _______,__________ (череп, хребет, пояс передніх кінцівок, пояс задніх кінцівок, скелет передньої кінцівки, скелет задньої кінцівки). Хребет поділяється на _____, ______, ________, ________, _______, _______ (шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) відділи. Кількість хребців у тому чи іншому відділі хребта в різних ссавців буває _______ (різна). Кількість хребців у шийному відділі хребта — ____ (7), найчастіше у грудному відділі _______ (12) хребців, у ___________ (поперековому) відділі 6–7 хребців, у _______ (крижовому) відділі 4 хребці. __________ (хвостовий) відділ хребта у різних ссавців складається з різної кількості хребців. М’язова система ссавців у порівнянні з плазунами _________ (ускладнюється). Вона представлена поперечносмугастою та __________ (гладенькою) м’язовою тканиною. Лише ссавцям властива ________ (діафрагма) — м’язова перегородка, що відділяє грудну порожнину від черевної».

5.2. «Узагальнити терміни».

1. Носова порожнина, гортань, трахея, бронхи. (Дихальні шляхи.)

2. Різці, ікла, кутні. (Зуби.)

3. Підшлункова, печінка, слинні. (Залози травної системи.)

4. Артерії, вени, капіляри (Судини.)

5. Довгастий, середній, проміжний, мозочок, передній. (Відділи головного мозку.)

5.3. «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його перед будь-ким зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

n  6. Підбиття підсумків уроку

Обговорення проблемного запитання.

Споживання кисню залежить від розмірів тварини: у великих тварин інтенсивність обміну речовин нижча, ніж у дрібних.

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати повідомлення на теми «Турбота про потомство у ссавців» та «Спілкування ссавців».

 

 

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (05.04.2014)
Переглядів: 3193 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: