Урок № 58 Сезонні явища в житті ссавців, їхня поведінка - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 58 Сезонні явища в житті ссавців, їхня поведінка

Урок № 58

Сезонні явища в житті ссавців, їхня поведінка

Мета уроку: дати характеристику сезонних явищ у житті ссавців, розмноження і розвитку, турботи про нащадків; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою, удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; виховувати спостережливість, охайність, культуру спілкування.

Очікувані результати: учні характеризують сезонні зміни в житті ссавців, особливості їх поведінки; учні порівнюють процеси розмноження та розвитку ссавців з плазунами та птахами; учні наводять приклади турботи про потомство у ссавців.

Обладнання: __________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

n  1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n  2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.

2.2. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Визначте особливість будови серця ссавців:

  1. А трикамерне                       В двокамерне
  2. Б чотирикамерне     Г трикамерне з перетинкою у шлуночку.

2. Визначте, яких залоз немає в шкірі ссавців:

  1. А сальних      В куприкових
  2. Б потових      Г молочних.

3. Визначте кількість хребців у шийному відділі жирафи:

  1. А 5                              В 12
  2. Б 7                              Г 10.

4. Визначте кількість хребців у шийному відділі миші:

  1. А 5                              В 12
  2. Б 7                              Г 10.

5. Укажіть, які відділи в головному мозку ссавців найбільш розвинені:

  1. А мозочок, півкулі головного мозку
  2. Б середній мозок
  3. В проміжний мозок
  4. Г довгастий мозок

6. Визначте особливість будови шлунка у багатьох рослиноїдних ссавців:

  1. А однокамерний      В трикамерний

17.Б        

2.4. Вибрати правильні твердження.

З наведених характеристик тварин підкреслити ті, які стосуються ссавців.

1. Розвинутий волосяний покрив.

2. Розвинутий пір’яний покрив.

3. Шкіра вкрита лускою.

4. У шкірі немає залоз.

5. У шкірі є залози.

6. Вигодовують малят молоком, яке виробляється в молочних залозах.

7. Між грудною і черевною порожниною перегородки немає.

8. Є діафрагма.

9. Дихання за допомогою зябер.

10. Дихання легеневе.

11. Серце чотирикамерне.

12. Теплокровні тварини.

13. Розвинута центральна нервова система.

14. Розмножуються відкладанням яєць.

15. Ребра лише в грудному відділі.

16. Очі без повік.

2.3. «Установи послідовність».

Установити логічну послідовність розміщення органів травної системи ссавців.

А тонкий кишечник

Б шлунок

В ротова порожнина із зубами

Г анальний отвір

Д глотка

Е стравохід

Є товстий кишечник

Відповідь:

1

2

3

4

5

6

7

В

Д

Е

Б

А

Є

Г

 

 

n  3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ви любите свою кішку. Вам подобається, як вона згортається у вас на колінах, коли ви читаєте, як вона муркоче вам у вухо, поки ви дивитеся телевізор, і біжить зустрічати вас, коли ви повертаєтеся додому. Але дещо в ній вам не подобається. Можливо, вас дратує, що вона їсть ваші кімнатні рослини, накидається на ваші іграшки, використовує ванну як туалет або щоранку будить вас о четвертій годині. Яка б не була проблема, вам це зовсім не приносить задоволення. Мотивами поведінки кішок є певні потреби. Ці потреби — у полюванні, у їжі, у встановленні і захисті своєї території, у грі, у розмноженні, у пошуку безпеки і в спілкуванні — є основою величезної різноманітності котячої діяльності. Але такі потреби характерні не тільки для котів, а й для більшості ссавців.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Розмноження і розвиток ссавців

Вступне слово вчителя

Початок розмноження у ссавців пов’язаний з настанням певного сезону. Потомство має з’явитися у сприятливий період, адже годування молоком зазвичай триває недовго (декілька місяців), і дитинчата переходять на іншу їжу.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для опрацювання:

• Які органи розмноження характерні для ссавців?

• Порівняйте будову статевої системи ссавців і плазунів.

• Порівняйте будову статевої системи ссавців і птахів.

Складання опорного конспекту та схеми

• Ссавці — роздільностатеві тварини.

• Статеві залози парні.

• Запліднення внутрішнє.

Розповідь учителя, складання опорного конспекту

Особливості розмноження і розвитку зародка

• Розвиток зародка у вищих тварин відбувається в спеціальному органі — матці.

• Зв’язок зародка ссавців зі стінкою матки здійснюється через плаценту, яка сполучається з ним пуповиною. (У кров зародка з крові матері надходять поживні речовини й кисень, а в зворотному напрямку — продукти життєдіяльності, у тому числі й вуглекислий газ.)

• У різних видів звірів тривалість внутрішньоутробного розвитку, або вагітності, різна.

Запитання для обговорення:

— Як ви гадаєте, чи однаковими будуть терміни вагітності в коня і хатньої миші?

— Від чого залежить тривалість вагітності у ссавців?

Очікувана відповідь учнів: Тривалість вагітності у ссавців залежить від розмірів тварин. Чим більшою є тварина, тим довше зазвичай триває вагітність.

Учитель пропонує послухати повідомлення учня і визначити, які ще є причини різної тривалості вагітності.

Повідомлення учня

Істотно мінливою є тривалість вагітності, а у зв’язку з цим і ступінь розвиненості новонароджених. Це пов’язано з умовами, в яких відбувається дітонародження.

Багато видів гризунів народжують дитинчат у спеціально влаштованих гніздах, норах, на деревах чи в траві. Дитинчата у них більш-менш повно захищені від шкідливої дії кліматичних чинників і хижаків. Ці види мають коротку вагітність, і новонароджені у них безпорадні, голі, сліпі. Так, у сірого хом’ячка вагітність триває 11–13 діб, у хатньої миші — 18–24, у сірої полівки — 16–23. У великої ондатри вагітність триває лише 25–26 діб, у бабаків — 30–40, у білок — 35–40.

Порівняно коротка вагітність і у вовчіх, які народжують малят у норах. Так, у песця вона триває 52–53 доби, у лисиці — 52–56.

Значно більш тривала вагітність спостерігається у видів, які народжують дитинчат у примітивних гніздах або в лігвах. Так, у нутрії термін вагітності становить 129–133 доби, у леопарда — 120, у барса — 90. Ще тривалішим є період ембріонального розвитку у звірів, які народжують дитинчат на поверхні землі та в яких новонароджені в силу умов існування змушені вже в перші дні після появи на світ слідувати за матір’ю. Такими тваринами є копитні. В оленів вагітність триває 8–9 місяців, і навіть у дрібних антилоп, кіз і баранів вона триває 5–6 місяців. Показово, що найкраще розвиненими (із сухопутних звірів) народжуються дитинчата в копитних (коні, осли, зебри), тобто у видів, які мешкають на відкритих степово-пустельних просторах. Дитинчата в них уже через кілька годин можуть слідувати за матір’ю. Вагітність у цих тварин триває 10–11 місяців.

(Відповіді учнів на поставлене запитання про тривалість вагітності.)

Доповнення вчителя

Звичайно, слід мати на увазі, що тривалість вагітності пов’язана з розмірами звірів, але головне — ступінь розвиненості новонароджених з очевидністю підтверджують положення, що тривалість ембріонального розвитку має пристосувальне значення. Це можна продемонструвати, співставляючи близькі види, які живуть у різних умовах. Зайці гнізд не влаштовують і окочуються (народжують) на поверхні землі. Вагітність у них триває 49–51 добу, дитинчата народжуються зрячими, покритими шерсткою і здатними до бігу вже в перші дні життя. Кролики живуть у норах, у яких і народжують дитинчат. Вагітність кроликів триває 30 діб, новонароджені у них безпорадні — сліпі та голі.

Завдання для учнів:

— Схарактеризуйте такі факти:

• Слони, вусаті кити, моржі, тигри розмножуються раз на 2–3 роки і приносять зазвичай по одному дитинчаті.

• Щорічно народжують дельфіни, порожнисторогі олені, які приносять теж по одному дитинчаті.

• Собачі, куницеві і великі види кішок, хоча й розмножуються раз на рік, але плідність їх помітно більша. Так, у посліді рисей буває 2–3 (рідко більше) дитинчати, у соболів, куниць, тхорів — 2–3, у вовків — 3–8 (до 10), у лисиць — 3–6 (до 10), у песців 4–12 (до 18).

• Особливо плодовиті гризуни і зайцеподібні. Зайці приносять на рік по 2–3 посліди по 3–8 (до 12) дитинчат; білки — 2–3 посліди по 2–10 дитинчат, полівки — по 3–4 виводки на рік по 2–10 дитинчат. Якщо врахувати, що статевозрілими полівки стають у віці двох місяців, то стане зрозумілою величезна швидкість їхнього розмноження.

Запитання до учнів:

— Від чого залежить частота дітонародження та величина виводка?

Очікувана відповідь учнів:

Частота розмноження ссавців залежить від тривалості вагітності.

 

 

Доповнення вчителя

Швидкість розмноження пов’язана також з тривалістю життя і швидкістю відмирання особин. Як правило, види-довгожителі розмножуються повільніше. Так, слони живуть 70–80 років, ведмеді, великі кішки — 30–40, різні види собачих — 10–15, мишоподібні гризуни — 1–2 роки.

Швидкість розмноження суттєво змінюється з року в рік, що пов’язано зі змінами умов життя. Особливо це помітно у видів з високою плодовитістю. Так, у роки зі сприятливими кормовими і метеорологічними умовами білки приносять 3 посліди по 6–8 (до 10) дитинчат, а у важкі роки, коли самки виснажені, кількість виводків скорочується до 1–2, а число дитинчат у виводку — до 2–3 (максимум 5). Змінюється і відсоток ялових самок. У результаті швидкість розмноження різко скорочується. Подібна картина характерна і для інших звірів, наприклад зайців, ондатр, мишоподібних гризунів.

Плодючість змінюється з віком. Так, відсоток вагітних у аляскинського котика виявився таким: у віці 3–4 років — 11 %, 5 років — 52 %, 7 років — 78 %, 9 років — 69 %, 10 років — 48 %.

Повідомлення учня

Турбота про потомство

Оскільки в багатьох ссавців (хижих, гризунів та ін.) дитинчата народжуються сліпими, а іноді й голими, самки ще до пологів будують гніздо або лігво. Після пологів самки облизують своїх малят, годують, зігрівають і оберігають їх, стежать за чистотою лігва.

Рослиноїдні ссавці народжують малят цілком сформованими, здатними вже через кілька годин іти за матір’ю. У цих тварин турбота про потомство полягає в годуванні його молоком і захисті. Самки всіх ссавців виявляють велику активність, іноді навіть ризикують своїм життям, захищаючи потомство. Самці, як правило, про потомство не турбуються. Пари утворюються зазвичай лише на період розмноження.

2. Сезонні явища в житті ссавців

Розповідь учителя

У ссавців, як і в багатьох інших тварин, спосіб життя, ступінь активності, форми поведінки пов’язані зі зміною сезонів.

Запитання до учнів:

— Які сезонні зміни відбуваються в житті ссавців, крім розмноження? (Підготовка до зими, зимівля.)

Запитання для обговорення:

— Як ссавці готуються до зими? (Посилення живлення, накопичення жирових запасів, линяння, накопичення запасів на зиму.)

 

Це цікаво

• Полівка-економка в комори своїх нір збирає зерна злаків, рідше — плоди інших трав і дерев, лишайник, суху траву, корінці. Величина запасів у цього виду значна і може досягати 10 кг і більше.

• У сліпака одного разу в 5 камерах однієї нори було знайдено 4911 шматочків коріння дуба масою 8,1 кг, жолудів масою 1,7 кг, 179 картоплин масою 3,6 кг, 51 бульбу степового горошку масою 0,6 кг — усього 14 кг.

• Велика піщанка, що живе в пустелях Середньої Азії, на початку літа «зрізає» траву і затягує її в нори або залишає на поверхні у вигляді стіжків. Корм цей використовується в другій половині літа, восени і взимку. Величина запасів у цього виду вимірюється багатьма кілограмами.

• Річкові бобри на зиму роблять запаси їжі у вигляді обрубків дерев, гілок і кореневищ водяних рослин, які складають у воду біля житла. Склади ці часто досягають великих розмірів (знаходили запаси лози об’ємом до 20 м3).

Запитання до учнів:

— Чи всі ссавці готують запаси на зиму?

— Чи готують запаси бурий ведмідь, їжак?

Розповідь учителя

Одним із пристосувань ссавців, що допомагають їм долати несприятливі умови, є сплячка та зимовий сон.

Завдання для самостійного опрацювання:

— Чим відрізняється сплячка від зимового сну?

Додатковий матеріал для вчителя

Зимовий сон характеризується незначним зниженням рівня обміну речовин, температури тіла і частоти дихання. Він легко може бути перерваний. Умови, в яких проводять зимовий сон ссавці, неоднакові в різних видів. Бурі ведмеді сплять у неглибоких земляних печерах, під деревом, яке впало, під кущем. Чорні ведмеді і єноти залягають звичайно в дуплах дерев, які розміщені невисоко над землею, єнотовидні собаки — у неглибоких норах або в купі сіна. Більш складна нора у борсуків.

Тривалість зимового сну змінюється з року в рік. Відомі численні випадки, коли єнотовидні собаки, єноти при тривалих відлигах виходили з нір та дупел і вели активний спосіб життя.

Справжня сплячка характеризується станом досить глибокого заціпеніння, зниженням температури тіла, помітним зменшенням частоти дихання. Така сплячка буває у їжаків, деяких видів кажанів, бабаків, ховрахів, тушканчиків, сонь.

Для ссавців у стані сплячки характерне не тільки зниження частоти дихання, але й значна його нерегулярність: після 5–8 подихів зазвичай настає пауза в 4–8 хв, коли тварина зовсім не здійснює дихальних рухів.

Під час сплячки обмін речовин різко падає, але все ж повністю не припиняється. Тварини існують за рахунок витрачання енергетичних запасів свого тіла, втрачаючи при цьому в масі. Але не у всіх випадках витрата буває такою великою. Неодноразово спостерігали бабаків, які прокинулися після сплячки з цілком помітними ще відкладеннями жиру.

Заповнення таблиці

Зміни в життєдіяльності ссавців

Під час сплячки

Під час зимового сну

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

Справжня сплячка буває не тільки взимку, але й влітку. Особливо це характерно для ховрахів. Так, навіть такий відносно північний вид ховрахів, як краплистий, упадає у сплячку вже в серпні. Малий ховрах у напівпустельних зонах упадає в сплячку вже в липні. Найраніше настає сплячка у жовтого ховраха в Середній Азії — у червні-липні. Літня сплячка зазвичай без перерви переходить у зимову.

Запитання до учнів:

— Яка причина літньої сплячки ссавців?

Очікувана відповідь:

Загальною причиною літньої сплячки в ховрахів є висихання рослинності, що призводить до неможливості отримати (разом з кормом) необхідну для нормального функціонування організму кількість води.

3. Поведінка ссавців

Розповідь учителя

Розвиток мозку ссавців забезпечує регуляцію складних поведінкових реакцій і координацію складних рухів. Поведінка ссавців дуже непроста і є поєднанням природжених (інстинктивних) та набутих (умовно-рефлекторних і пов’язаних з навчанням) форм.

Показником розвитку півкуль переднього мозку є відношення його маси до маси всього головного мозку у ссавців різних систематичних груп. У примітивних їжаків (ряд комахоїдні) воно дорівнює 48 %, у вовків — 70 %, у дельфінів — 75 %, у людини — 78 %. У нижчих ссавців (комахоїдних) кора головного мозку гладенька, а в міру підвищення рівня організації кора утворює все більшу кількість складок — звивин. Складчастість кори відображає як збільшення її поверхні, так і зростання кількості нейронів у сірій речовині. У функціональному відношенні кора ділиться на ряд зон, які управляють тими чи іншими функціями (рухова, зорова, слухова тощо).

Дитинчата ссавців упізнають свою матір уже з перших днів життя. Потім вони стають досвідченішими. Взаємне переслідування, боротьба, стрибки і біг сприяють не лише тренуванню тварин, а й виробленню прийомів захисту та нападу. У зв’язку зі змінами навколишнього середовища у ссавців постійно виробляються нові умовні рефлекси, а ті, що не підкріплюються подразниками, гальмуються і можуть зникати. Тому ссавці швидко пристосовуються до нових умов зовнішнього середовища.

Складні форми групової та сімейної поведінки пов’язані з турботою про потомство, захистом територій, колективною (стадною, зграйною) поведінкою. В основі більшості внутрішньовидових взаємодій лежить індивідуальне впізнання особин; у комунікаціях використовуються зорові, слухові, нюхові та інші сигнали. Властива розвинена більшою чи меншою мірою будівельна активність (бобри, інші гризуни, шимпанзе).

Повідомлення учня

Територіальна поведінка ссавців

Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях. Вони по-різному мітять межі своєї ділянки і запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з «порушниками кордонів». Для позначення індивідуальної території ссавці використовують запахи, які вони залишають на поверхні ґрунту або на рослинах, а також видаючи певні звуки. На тілі тварини є спеціальні залози, що виробляють феромони, які потрапляють в повітря і перебувають в ньому якийсь час. Цей запах уловлюють представники того ж виду і аналізують його, отримуючи чітку інформацію про того, хто є власником цієї ділянки і коли господар востаннє був на цьому місці. Для того, щоб запах тримався довше, багато ссавців залишають на межі території своєрідний «коктейль» із запахів: вони змішують сечу, калові маси і феромони.

Найчастіше хижаки і гризуни, що володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею. Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка розташована в ділянці анального отвору. Деякі територіальні особини під час сечовиділення стають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику територію.

Одних тільки запахових міток замало для того, щоб захистити територію від вторгнення іншого представника виду. У деяких випадках запахові мітки використовуються тільки для того, щоб особини, які живуть на одній ділянці, якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки). Якщо тварини все ж таки зустрічаються, то перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території видає попереджувальне гарчання, потім приймає певні пози і лише в тому випадку, якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не йде геть, господар переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм, нерідко в результаті сутички один із супротивників гине.

Під час парування самці змагаються за кращу територію.

Запитання до учнів:

— Ми звикли, що спілкування — це перш за все мовлення. А чи можуть тварини спілкуватися?

Учитель вислуховує відповіді учнів, а потім пропонує послухати повідомлення «Спілкування ссавців».

n  5. Узагальнення і закріплення знань

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Скласти запитання до кросворда.

 

 

і 7

 

 

 

 

 

 

п 6

є

п 1

п 3

л

р

 

о 10

у

о

а

а

в 9

л

п

л

м 5

ц

р

н

е

о

з 2

о

б 4

а

е

х

у

н

в

а

г

і

т

н

і

с 8

т

ь

и

р

и

л

к

т

я

л

р

 

н

о

 

к

а

а

 

о

і

а

д

а

 

н

ш

 

о

 

н

к

є

 

5.2. «Цікаві запитання».

— Чому яйцеклітина ведмедя містить менше поживних речовин, ніж яйцеклітина ящірки?

— Чи утворюється плацента в матці невагітної самки? Відповідь аргументуйте.

n  6. Підбиття підсумків уроку

«Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалось…

— Мені не сподобалось…

— Від наступного уроку я чекаю…

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти «шпаргалку» з помилками для однокласника (стислий опорний конспект з вивченої теми, який містить декілька помилок).

2. Підготувати повідомлення на теми «Сумчасті ссавці», «Першозвірі».

 

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (05.04.2014)
Переглядів: 4235 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: