Урок № 51 Розмноження і розвиток птахів. Поведінка птахів - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 51 Розмноження і розвиток птахів. Поведінка птахів


Урок № 51
Розмноження і розвиток птахів. Поведінка птахів
Мета уроку: схарактеризувати особливості розмноження та розвитку птахів, поглибити знання учнів про поведінку птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство; розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити узагальнюючі ви-сновки; формувати вміння і навички роботи з роздавальним матеріалом, підручником, таблицями; виховувати бережливе ставлення до природи.
Очікувані результати: учні пояснюють значення турботи про потомство у птахів; учні характеризують особливості розмноження, шлюбну поведінку та розвиток птахів; учні порівнюють спосіб життя виводкових та нагніздних птахів; учні спостерігають та описують поведінку найпоширеніших видів птахів своєї місцевості.
Обладнання: 
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2.2. Розгадування кросвордів.
Учні обмінюються кросвордами, які склали вдома, і розгадують їх.
2.3. Тест на встановлення відповідності.
Установити відповідність між відділами травної системи птаха й функціями, які вони ви-конують.
Відділи травної системи птаха Функції
1 Воло
2 Залозистий шлунок
3 М’язовий шлунок
4 Кишечник А Перетравлювання їжі під дією шлункового соку
Б Там тимчасово розміщується проковтнута їжа
В Перетирання їжі до кашкоподібного стану
Г Видалення неперетравлених залишків
Д Остаточне перетравлювання їжі та всмоктування по-живних речовин у кров
Відповідь: 1 — Б, 2 — А, 3 — В, 4 — Д.
2.4. Установити послідовність.
Установити правильну послідовність розміщення відділів у нижній кінцівці (починаючи від тазового пояса):
А Цівка В Стегно
Б Гомілка Г Пальці
Відповідь: В, Б, А, Г.
2.5. «Мозковий штурм».
— У людини після фізичного навантаження спостерігається задишка. Поясніть, чи буде за-дишка у птаха після тривалого перельоту.
— Будь-який зайвий вантаж заважав би під час польоту. Які зміни у зв’язку з цим відбулися в травній і видільній системах птаха?
2.6. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Серце у птахів:
4. А однокамерне
5. Б двокамерне
6. В трикамерне
7. Г чотирикамерне
2. Велике коло кровообігу починається:
8. А у лівому передсерді
9. Б у правому шлуночку
10. В у правому передсерді
11. Г у лівому шлуночку
3. У лівому шлуночку птахів кров:
12. А артеріальна
13. Б венозна
14. В змішана
4. Температура тіла птахів:
15. А стала
16. Б нестала
17. В низька
5. М’язовий шлунок найбільше розвинений у птахів:
18. А комахоїдних
19. Б зерноїдних
20. В хижих
6. Кров збагачується киснем:
21. А під час вдиху
22. Б під час видиху
23. В і під час вдиху, і під час видиху
2.7. Продовжити ланцюжок.
1. Ротова порожнина, стравохід, залозистий шлунок... (м’язовий шлунок, кишечник, клоа-ка).
2. Нирка, сечоводи ... (клоака).

3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Головна звукова демонстрація птахів — це пісня, тобто стійка послідовність звуків, що до-зволяє їх розпізнати. Звуки можуть видаватися будь-які — від повторення одного й того ж тону до складної і довгої мелодії, іноді доволі музичної.
Спів найбільш розвинений у так званих співочих птахів із ряду горобиних. Однак майже всі пернаті користуються тими чи іншими звуковими демонстраціями, щоб заявити про власну присутність. Вони можуть зводитися до своєрідного квоктання у фазана або реву у пінгвінів. Деякі птахи видають звуки не гортанню, а іншими частинами тіла, здійснюючи при цьому специфічні рухи. Наприклад, вальдшнеп, що токує над лісовою галявиною, спірально злітаючи в небо, «хорхає» за рахунок різких помахів крил, а потім під час крутого зигзагоподібного спуску «цикає» голосом. Деякі дятли замість співу використовують барабанний дріб, що вибивається дзьобом по порожньому пеньку або іншому предмету з добрим резонансом.
— А хто в основному співає — самка чи самець? (Самець.)
— Коли відбувається активний спів самця? (У пік сезону розмноження, хоча деякі осілі пта-хи співають цілий рік.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Особливості розмноження і розвитку птахів 
Розповідь учителя
Розмноження у птахів передбачає:
• встановлення гніздової території,
• шлюбну поведінку,
• спарювання,
• утворення пари,
• побудову гнізда,
• відкладання яєць,
• насиджування,
• піклування про потомство.
Після прибуття самки на гніздову ділянку самець активізує свої звукові та зорові демон-страції: він співає все голосніше і періодично переслідує самку. Спочатку вона не здатна до за-пліднення, але через декілька діб її фізіологічний стан змінюється і проходить спарювання. При цьому нерідко встановлюється більш-менш міцний зв’язок між партнерами — виникає пара.
Співочі птахи в переважній більшості моногамні. Протягом усього сезону розмноження вони мають лише одного партнера, утворюючи з ним стабільну пару. У деяких видів кожне гні-здування протягом одного сезону супроводжується зміною партнера. Гуси, лебеді і великі хижі птахи утворюють пару на все життя.
Для ряду видів, у тому числі і деяких співочих, характерна полігамія. Якщо самець спа-рюється з двома і більше самками, говорять про полігінію; якщо самка з двома і більше самцями — про поліандрію. Полігінія трапляється частіше (наприклад, у рисового трупіала); поліандрія відома у плямистого американського перевізника. Невпорядковані спарювання без утворення стійких пар між партнерами називають проміскуїтетом. Він характерний, наприклад, для тете-руків.
Після утворення пари самці піклуються про її збереження. Вони приносять матеріал для гнізда, іноді допомагають його будувати і, як правило, годують самку, що насиджує яйця.
Запитання до учнів:
— Який матеріал можуть використовувати птахи для будівництва гнізда?
(Обговорення відповідей учнів.)
(Демонстрування таблиці або проектування зображення на екран.)
Гнізда птахів
                                            

Повідомлення учня
Різноманітність гнізд
Оскільки птахи є теплокровними, вони не лише захищають яйця від впливу несприятли-вих погодних умов, але й обігрівають їх, сприяючи розвитку зародка. Для цього вони повинні мати гніздо, тобто місце, куди можна відкласти яйця і де буде відбуватися насиджування.
Розрізняють гнізда відкриті наземні, розташовані у сховищах, гнізда-платформи і гнізда-чаші. Перші дві категорії не мають певної структури, але можуть бути вистелені дрібними камі-нцями, рослинними рештками або власним пухом птаха, хоча це й необов’язково. Приховане гніздо розміщується у своєрідній печері, яка створена самим птахом або виникла іншим шляхом. Деякі птахи, що мешкають на деревах, використовують готові дупла, дятли самі видовбують їх у стовбурах дерев, рибалочки викопують нори в річкових берегах.
Гніздо-платформа являє собою купу гілочок з ямкою по центру для яєць. Такі гнізда бу-дують чаплі і численні хижі птахи. Орли використовують одну й ту саму платформу щороку, кожного сезону додаючи до неї новий матеріал, так що маса будівлі може становити врешті-решт понад тонну.
Чашоподібні гнізда, які будує більшість співочих птахів, мають чітку структуру: у них міцне дно і стінки, а всередині вистилка з м’якого матеріалу. Таке гніздо може лежати на опорі, як у дроздів, або висіти у вигляді довгої плетеної сумки, як у вивільги. У деяких видів воно при-кріплене до стіни, наприклад у феба та стрижа, розміщене в дуплі, як у американської деревної ластівки, в норі, як у ластівки-береговушки, або на землі, як у жайворонка. До найбільш незви-чайних і великих відносять гнізда схожої на фазана австалійської очкової курки. Ці птахи вико-пують глибокі ями, заповнюють їх рослинним матеріалом, закопують в нього яйця і йдуть геть; інкубацію забезпечує тепло, що виділяється під час гниття. Пташенята, які вилупилися, самос-тійно вибираються назовні і живуть власним життя, не знаючи нічого про батьків.
Запитання до учнів:
— Деякі птахи, наприклад пінгвіни, чайки, гагари, не влаштовують гнізд. Чому?
(Учні в процесі обговорення повинні дійти висновку, що це пов’язано з браком природного матеріалу.)
Розповідь учителя
Зробивши гніздо, птахи починають відкладати яйця. Форма яєць, їх розмір та кількість дуже мінлива. У більшості видів яйця видовжені, один кінець у них тупий, другий — гостріший. Значне звуження одного кінця і розширення другого спостерігається у кайр. У деяких птахів, наприклад сов, яйця майже круглі.
Запитання до учнів:
— Чи однакову кількість яєць відкладають різні види птахів?
Кількість яєць у різних птахів буває неоднакова. Одні птахи (кайри, деякі великі хижі) ві-дкладають одне яйце, інші (голуби, гагари, журавлі) мають кладку з 2 яєць. Три яйця відклада-ють більшість мартинів, рябки; чотири яйця — кулики. Горобині мають кладку з 4–6 яєць (іноді — 15, наприклад, у синиці). Найбільшу кількість яєць у кладці мають качині (16), курячі (куріп-ка сіра — до 25, кеклик — до 26 штук). Розміри кладок змінюються в одних і тих самих видів. Більш-менш постійна кількість яєць характерна для тих птахів, які відкладають їх небагато. Зна-чно більші коливання кількості яєць у кладках бувають у птахів, що відкладають багато яєць.
Яйця за вагою:
• колібрі — 2 мг;
• зозуля — 3 г;
• курка — 25 г;
• індичка — 80 г;
• пінгвін — 500 г;
• страус — 1500 г.
Запитання до учнів:
— Від чого залежать кількість і розмір яєць у птахів?
(Обговорення відповідей учнів.)
— Як довго відбувається зігрівання яєць, доки з них вилупиться пташеня?
• Жайворонок, шпак — 12 днів;
• лелеки — 13 днів;
• голуби — 19 днів;
• пінгвіни — 56 днів;
• альбатроси — 80 днів.
Запитання до учнів:
— Якого кольору можуть бути яйця у птахів? 
— Від чого залежить колір яєць?
(Обговорення відповідей учнів.)
Проектування зображень на екран.
   
   
   

Звичайно однотонні білі яйця несуть птахи, які гніздяться в норах, печерах або дуплах — ластівки берегові, рибалочки, дятли, крутиголовки тощо. Яскраво-білий колір яєць при цьому допомагає птахам легше знаходити їх в затемненому середовищі. Птахи, які гніздяться на землі або у відкритих гніздах на деревах, частіше за все мають забарвлені яйця (однотонні або плями-сті: такий камуфляж допомагає уникати хижаків. Утім, деякі види, що гніздяться на землі, відк-ладають білі яйця, але в цьому випадку яйця швидко набувають кольорів навколишнього сере-довища, вкриваючись плямами від ґрунту та гниючих рослинних рештків у гнізді. У деяких ви-падках, як, наприклад, у тонкодзьобої кайри, кожна самка відкладає яйця іншого забарвлення, що допомагає їм знаходити свою кладку серед тисяч таких самих всередині пташиного базару, на скельних полицях. У іншого виду, індійської жовтосережкової чайки, яйця мають різне заба-рвлення залежно від субстрату, на якому птах гніздиться.
Самостійна робота учнів з підручником
Запитання для опрацювання:
— Які особливості будови яйця птаха?
Очікувана відповідь учнів:
Шкаралупа виконує функцію зовнішнього захисту зародка. Вона містить тисячі пор, які забезпечують газообмін. Яйця різних видів птахів можуть значно різнитися за такими ознаками, як щільність та товщина шкаралупи.
Жовток слугує запасом енергетично багатих поживних речовин. Залежно від виду птахів, він складається на 21–36 % з жирів та на 16–22 % з білків (решта — вода). Жовток підтримується приблизно в центрі яйця двома закрученими джгутами, що називаються халазами. Завдяки халазам жовток завжди повернутий таким чином, що зародковий диск розміщується вгорі, що особливо важливо при насиджуванні яєць птахами.
Білок складається з 10 % протеїнів та 90 % води. Він використовується для постачання зародку вологи, а також виконує роль протиударного захисту та, завдяки великій теплоємності рідини, з якої складається, запобігає раптовим різким перепадам температури навколо зародка.
Це цікаво
• Найтонша шкаралупа у яєць, що відкладають чаплі, у той час як у тропічного птаха ту-рача шкаралупа яєць є найтовстішою серед птахів і становить до 28 % від ваги яйця.
• Шкаралупа складається з кальцій карбонату СаСО3, який накопичується в організмі са-мки протягом усього року і зберігається, відкладаючись у кістках ніг. Забарвлена шкаралупа та-кож виконує функцію камуфляжу.
Заповнення таблиці:
Будова яйця
Частини яйця Значення
1. Шкаралупа
2. Повітряна камера
3. Підшкаралупна оболонка
4. Білок
5. Жовток
6. Зародковий диск
7. Халази (канатики)

Розповідь учителя
У зародка на кінці дзьоба розвивається спеціальний наріст — яйцевий зуб, за допомогою якого він, коли наближається вилуплювання, шкребе із середини шкаралупу, знижуючи її міц-ність. Потім, впираючись ногами і крилами, він продавлює в ній тріщини, тобто прокльовується. Після цього вилуплювання може зайняти від кількох годин у дрібних птахів до кількох діб у найбільших. Увесь цей час зародок попискує, на що батьки відповідають підвищеною увагою, іноді роздзьобуючи тріщини в шкаралупі і відриваючи її дрібними шматками.
Залежно від того, які вилуплюються пташенята, птахів поділяють на дві групи: нагніздні і виводкові.

Самостійна робота учнів:
І варіант — Які особливості будови і життєдіяльності нагніздних пташенят?
ІІ варіант — Які особливості будови і життєдіяльності виводкових пташенят?
(Обговорення відповідей учнів, складання опорної 
Додатковий матеріал для вчителя
Співочі та багато інших птахів належать до нагніздних: їхні пташенята вилуплюються голими, сліпими і немічними. Куликів, качок, курячих і деяких інших пернатих називають виводковими: їхні пташенята відразу вкриті пухом, здатні ходити і забезпечувати себе кормом. Між типовими нагніздними і виводковими видами існує багато проміжних варіантів.
Відразу після вилуплювання типові нагніздні птахи не здатні контролювати температуру свого тіла і вимагають обігріву з боку батьків. Вони здатні хіба що піднімати голову, широко розкри-вати рота і поворухнутися у гнізді, коли його струс вкаже на приліт дорослого птаха. Яскраві роти пташенят є для нього сигналом-подразником — «мішенями для корму», що сприяють пот-раплянню їжі за призначенням. Батьки або передають їжу із дзьоба у дзьоб, або відригують її прямо в глотки нащадкам. Пелікани приносять до гнізда рибу в горловому мішку, широко розк-ривають велетенський дзьоб і дозволяють кожному пташеняті встромити туди голову, щоб жи-витися самостійно. Орли і яструби приносять здобич у кігтях і розривають її на шматки, якими годують малят.
Дорослі птахи, нагодувавши пташенят, як правило, очікують появи їхнього посліду, який виді-ляється в слизовому мішечку, виносять його з гнізда і викидають. Одні види підтримують у гні-зді ідеальну чистоту, інші, наприклад рибалочки, цього не роблять.
Пташенята нагніздних птахів сидять у гнізді від 10 до 17 днів, а залишивши його, іще протягом принаймні 10 днів залежать від батьків, які їх захищають і годують. У видів із тривалим періо-дом насиджування пташеня залишається в гнізді довше: у білоголового орлана — 10–12 тижнів, а в мандрівного альбатроса, найбільшого з літаючих птахів,— близько 9 місяців. На тривалість гніздового життя впливає ступінь його безпеки. Із відкритих наземних гнізд пташенята виходять відносно рано. Усупереч розповсюдженій думці батьки не спонукають нащадків до самостійного життя. Пташенята залишають гніздо добровільно, набуваючи необхідної координації рухів. Уперше залишивши гніздо, вони ще не вміють добре літати.
Пташенята виводкових птахів значно більше часу проводять у яйці, ніж у нагніздних, і при ви-лупленні зазвичай розвинені так само, як нагніздні в момент вильоту з гнізда. Як тільки висохне пух, виводкові пташенята починають супроводжувати батьків у пошуках їжі. Протягом кількох перших днів вони ще потребують обігріву. Ці пташенята чітко реагують на голос батьків, «за-вмираючи» за сигналом тривоги і кидаючись до них у відповідь на запрошення поїсти.
Проте вони швидко вчаться самостійно добувати їжу. Дорослий птах приводить їх на місце хар-чування і може показувати їстівні об’єкти, видзьобувати їх і випускати із дзьоба. Однак найчас-тіше батьки лише доглядають за малюками, доки ті методом спроб і помилок навчаються розпі-знавати їжу. Майже відразу після вилуплювання пташенята зуйка починають видзьобувати з ґрунту насіння і дрібних комах, а каченята йдуть за своєю матір’ю на мілину і починають пірна-ти в пошуках їжі.
Запитання до учнів:
— Чому в гнізді, зображеному на малюнку, різні за кольором яйця?
     
Очікувані відповіді учнів:
Зозуля підкинула яйце в чуже гніздо.


Повідомлення учнів
Зозуля
Зозулиних пташенят висиджують і вигодовують білі трясогузки, сірі славки, дроздові очеретян-ки, зорянки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки, горихвістки, сорокопуди. Орнітологи ствер-джують, що зозулині яйця можна зустріти навіть у дуплах дятлів та на болотяних купинах серед яєць кулика. Виявляється, що багато птахів погано знають свої яйця. А еволюція наділила зозу-лю дивовижною властивістю: її яйця і за розміром, і за кольором схожі на яйця птахів, у гнізда яких вона їх підкидає.
Справа в тому, доводять орнітологи, що кожна зозуля спеціалізується на птахах певного виду. Є зозулі «горихвісткові», «трясогузкові», «очеретянкові», тобто вони підкидають свої яйця з року в рік у гнізда горихвісток, трясогузок, очеретянок. Кожна зозуля несе звичайно яйце певного кольору (блакитне з темними плямами, буре, зеленувате), саме такого, у який забарвлені яйця прийомних батьків її зозуленят.
Сама зозуля важить приблизно 100 г, а птахи-вихователі — лише 70. І диверсію з яйцями зозуля легко здійснює тільки тому, що її яйця дуже маленькі, як у горобця (вони важать приблизно 3 г).
Як же самці вдається підкинути яйце в чуже гніздо? У польоті зозуля дуже схожа на яструба-перепелятника за розміром і забарвленням. Птахи, помітивши низько над собою силует «хижа-ка», що знижується, вискакують зі своїх добре замаскованих гнізд. Рятуючись утечею, вони ви-казують свої гнізда. А зозулиній парі якраз це й потрібно. Самець зозулі починає відволікати увагу пташок. Пролетить низько над гніздом і сяде на видне місце. Пташки із пищанням атаку-ють його, проганяють геть. А він не поспішає, дратує їх, а самка тим часом здійснює свою «ди-версію» — і майже моментально: лише 5–8 секунд потрібно для цього зозулі. До 20 яєць розки-дає вона за літо у різні гнізда.
Яєчко маленьке, зародок у ньому розвивається надто стрімко. Уже через 11 днів зозуленятко прокльовується зі шкаралупи. Воно спішить обігнати своїх сусідів по гнізду, які з’являються на світ через 12–13 днів. Як тільки трішечки обсохне, новонароджене зозуленя починає важку ро-боту — викидає із гнізда зайвих їдців.
Орнітологи неодноразово спостерігали таку картину: пташеня, маленьке і сліпе, несе на спині... інше пташеня! «Підтримуючи його крильцями, обережно рухається до краю гнізда, опускає вниз голову, упирається чолом у дно гнізда і раптом різко відкидається назад. Пташеня, що сиділо в нього на спині, летить уверх, а потім падає вниз, на землю. Пташеня-носій хвилин 10 відпочиває і знову піднімається на незміцнілі ніжки. Задкує, підповзає під другого свого сусіда, закидає його собі на спину і тягне до краю гнізда. Ривок — і ще одна жертва летить «за борт». Так зозуленятко розправляється зі зведеними братами і сестрами. Не заспокоїться, поки не викине всіх із гнізда. Робить воно це несвідомо, підкоряючись інстинкту. Уже з перших годин життя непереборне прагнення змушує зозуленя викидати із гнізда все, що там є. Воно важить у цей час лише 3 г, покладіть йому на спину шестиграмову гирьку,— викине і її. Інстинкт викидання зникає через чотири дні.
Зозуленя дуже ненажерливе. Прийомні батьки весь день приносять йому корм. Його рожевува-то-червоний рот настільки привабливий, що часто навіть чужі пташки, пролітаючи повз гніздо, не можуть стриматися перед спокусою погодувати зозуленя! Через 20 днів пташеня покидає гні-здо, але ще місяць або навіть півтора віддані своєму обов’язку прийомні батьки годують його.
А мати-зозуля, підкинувши яйце, ніколи більше до гнізда не повертається.
2. Поведінка птахів
Розповідь учителя
Для птахів характерна складна поведінка. Вони утворюють стійкі сімейні пари, у яких функції самця та самки істотно відрізняються. Вони збирають запаси на зиму, здійснюють тривалі міг-рації. Птахи активно охороняють свої території, у них складний шлюбний ритуал, вони здатні змінювати свою поведінку відповідно до змін навколишнього середовища, набуваючи індивіду-ального досвіду. Усі ці риси зумовлені розвитком центральної нервової системи птахів. Розміри головного мозку збільшуються: якщо в рептилій маса головного мозку дорівнює масі спинного, то у птахів вона завжди більша в 1,5–2,5 разу. Це залежить у першу чергу від розвитку півкуль переднього мозку, які разом із середнім мозком забезпечують складні форми поведінки. Прин-ципово важливо, що набування індивідуального досвіду шляхом вироблення умовних рефлексів полегшує пристосування до змін середовища шляхом доцільної поведінки (при появі нових кормів, нових ворогів). Здатність до навчання дозволяє розповсюдити придбаний досвід серед потомства або серед зграї, унаслідок чого збільшується здатність до виживання.
Численні форми поведінки у птахів — набуті, тобто засновані на навчанні — життєвому досвіді. Іноді те, що здається чистим інстинктом, потребує певної практики для свого нормального прояву і пристосування до обставин. Таким чином, поведінка являє собою комбінацію інстинктивних компонентів і навчання.
Повідомлення учнів
Поведінка птахів
Конфліктні ситуації. Особливого роду поведінка виникає в конфліктній ситуації. Іноді вона являє собою так звану зміщену активність. Наприклад, срібляста чайка, зігнана зі свого гнізда чужаком, не кидається в контратаку, а замість цього починає чистити пір’я, яке і без того пере-буває у відмінному стані. В інших випадках вона може проявляти переадресовану активність, наприклад, у територіальній суперечці давати вихід своїй ворожості, висмикуючи травинки, замість того, щоб битися.
Інший тип поведінки в конфліктній ситуації — так звані початкові рухи, або рухи сподівання. Птах присідає або скидає крила, ніби збираючись злетіти, однак залишається на місці або розк-риває дзьоб і клацає ним, ніби бажаючи ущипнути суперника.
Шлюбні демонстрації. Усі перелічені форми поведінки являють собою інтерес, оскільки в ході еволюції можуть перетворюватися на ритуали в межах так званих шлюбних демонстрацій. Часто пов’язані з ними рухи є ніби підкресленими і, відповідно, більш помітними, чому сприяє яскраве забарвлення відповідних частин оперення. Наприклад, чищення пір’я є звичайним у шлюбних демонстраціях качок. Численні види птахів використовують під час загравання скидання крил, що в конфліктній ситуації відіграє роль початкового руху.
Звикання. Цим словом позначають поступове зникнення реакції на певний стимул, після якого немає ані «нагороди», ані «покарання». Наприклад, якщо стукнути по гнізду, пташенята підні-мають голови і розкривають роти, оскільки цей звук для них означає появу батьків із кормом; якщо декілька разів після удару їжа не з’являється, така реакція у пташенят зникає. Приручення — також результат звикання: птах перестає реагувати на дії людини, що спочатку викликають його переляк.
Спроби і помилки. Навчання шляхом спроб і помилок має вибірковий характер і засноване на підкріпленні. Пташеня, що вперше залишило гніздо в пошуках корму, дзьобає камінці, листки та інші дрібні об’єкти, які виділяються на навколишньому фоні. Зрештою методом спроб і помилок воно навчається відрізняти корм від інших неїстівних об’єктів.
Імпринтинг. Протягом короткого раннього періоду життя птахи здатні до особливої форми на-вчання, що має назву імпринтингу. Наприклад, гусеня, яке щойно вилупилося й побачило людину раніше, ніж власну матір, буде слідувати саме за нею, не звертаючи уваги на гуску.
Інсайт. Уміння вирішувати прості завдання без спроб і помилок називається «вловлюванням відносин», або інсайтом. Наприклад, дятловий деревний в’юрок з Галапагоських островів, не навчаючись, підбирає голку від кактуса, щоб дістати нею комаху з порожнини в деревині. Деякі птахи, зокрема велика синиця, відразу ж починають тягнути до себе нитку, на якій підвішений корм.
Індивідуальна поведінка. Кожному виду птахів властивий свій репертуар індивідуальної пове-дінки, що проявляється поза групою. Один з них, що має назву підтримуючої поведінки, задово-льняє безпосередні потреби виживання — від пошуку і вживання їжі до чищення оперення, ку-пання, зігрівання на сонці, боротьби із зовнішніми паразитами за допомогою мурах тощо. Так звані комфортні рухи не пов’язані безпосередньо з виживанням, але забезпечують найкраще са-мопочуття. До них належать, наприклад, настовбурчування пір’я, позіхання і нерухомий відпо-чинок.
Соціальна поведінка. Дуже багато дій птахів належать до соціальної поведінки, тобто взаємо-відносин двох або більше особин. Навіть при поодинокому способі життя вони контактують зі своїми статевими партнерами під час сезону розмножування або з іншими особинами свого ви-ду, які займають сусідні території.
Захисна поведінка. Усі птахи особливою захисною поведінкою реагують на пов’язані з небез-пекою зорові та слухові подразнення. Вигляд яструба, що летить, спонукає дрібних птахів пря-мувати до найближчого сховища. Опинившись там, вони зазвичай «завмирають», притиснувши пір’я, підігнувши ноги і слідкуючи одним оком за хижаком. Птахи із криптичним (маскуваль-ним) забарвленням просто присідають на місці, інстинктивно намагаючись злитися з навколиш-нім фоном.
Застережливі крики. Практично у всіх птахів поведінковий репертуар включає тривожні й за-стережливі крики. Хоча спочатку, напевне, ці сигнали не призначалися для залякування інших особин свого виду, тим не менше вони спонукають членів зграї, шлюбних партнерів або пташе-нят завмирати, присідати або тікати. При зіткненні з хижаком або іншою небезпечною твариною птахи іноді використовують загрозливі дії, дуже схожі на внутрішньовидові демонстрації погрози, але більш яскраві за своїм проявом. На хижака, який сидить у полі зору, наприклад, яструба чи сову, група дрібних птахів реагує так званим окрикуванням. Воно дозволяє попередити про потенційну небезпеку всіх птахів на найближчій території, а під час сезону розмноження — відволікти увагу ворога від пташенят.
Зграєва поведінка. Навіть поза сезоном розмноження більшість видів птахів прагнуть об’єднатися в зграї, як правило, одновидові. Якщо не враховувати скупчування в місцях ночівлі, члени зграї тримаються одне від одного на певній дистанції. Наприклад, гірські ластівки розсаджуються на дротах із проміжком між особинами приблизно 10 см. Особина, яка намагається скоротити цю дистанцію, відразу зустрічає загрозливу демонстрацію з боку сусіда. Численні звукові сигнали, що видаються всіма членами зграї, допомагають утримувати її від розпорошення.
5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. «Поміркуй».
— Чому в яйця, яке насиджують, жовток завжди повертається зародковим диском угору?
— Чому яйця з вимитою шкаралупою швидко псуються?
— Чому в нагніздних птахів про потомство, як правило, піклуються самка і самець, а у виво-дкових — тільки самка?
5.2. «Ти — мені, я — тобі».
Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його перед будь-ким зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право пос-тавити своє запитання.

6. Підбиття підсумків уроку
«Незакінчені речення»
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Урок важливий, тому що…
— Мені сподобалося…
— Мені не сподобалося…
— Від наступного уроку я чекаю…
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Підготувати повідомлення «Методи дослідження перельотів птахів», «Сезонні зміни в житті птахів».

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (20.02.2014)
Переглядів: 5623 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: