Урок № 44 Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 44 Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних


Урок № 44
Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. 
Охорона земноводних
Мета уроку: сформувати в учнів знання про роль земноводних в екосистемах та їх значення в житті людини; розвивати вміння висловлювати свою думку, спостерігати, співпра-цювати; формувати навички самоаналізу, уміння і навички роботи з роздавальним ма-теріалом, підручником, таблицями; виховувати бережливе ставлення до природи.
Очікувані результати: учні називають рідкісні види земноводних; учні пояснюють взає-мозв’язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою, вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя; необхід-ність їх охорони; учні роблять висновки про значення земноводних в екосистемах та в житті людини.
Обладнання: 
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Цифровий біологічний диктант
Учитель зачитує твердження, учні вибирають їхні номери відповідно до свого варіанта.
I варіант — ряд Хвостаті;
II варіант — ряд Безхвості;
III варіант — ряд Безногі.
1. Представники цього ряду мають короткі ноги і видовжене тіло.
2. Добре розвинені задні кінцівки, з допомогою яких вони гарно стрибають і плавають.
3. Кінцівки взагалі відсутні.
4. Плавають, як риби, за допомогою хвоста.
5. Відсутній (або редукований) хвіст.
6. Представник — зелена жаба.
7. Представник — велетенська саламандра.
8. Запліднення у більшості внутрішнє.
9. Представник — ропуха очеретяна.
10. Представник — кільчаста черв’яга.
11. Представник — гребінчастий тритон.
12. Мають резонатори.
13. Пересуваються, раз у раз вигинаючи довге тіло.
Відповіді: 
I варіант — 1, 4, 7, 8, 11; 
II варіант — 2, 5, 6, 9, 12; 
III варіант — 3, 5, 10, 13.
2.2. Конкурс сенканів на теми «Квакша», «Тритон», «Черв’яга» (індивідуальне домашнє завдання).
2.3. Складання діаграми Вена.
2.4. «Коло ідей».
Запитання до груп:
— У народі кажуть, що жаба сама лізе в пащу вужа або гадюки. Чому?
(Вуж і гадюка висовують дуже довгий кінчик язика і швидко рухають ним. А в жаби є при-роджений рефлекс — хапати все, що ворушиться. Ось чому жаба наближається і намагається схопити рухомий язик, тоді змії залишається лише проковтнути здобич.)
2.5. Розподілити поняття.
Визначте приналежність запропонованих земноводних до певних екологічних груп: яванська летюча жаба, тритон альпійський, тритон гребінчастий, бура жаба, дереволаз, європейський протей, гостроморда жаба, озерна жаба, кільчаста черв’яга, велетенська саламандра, часничниця звичайна, квакша звичайна, плямиста саламандра.
Мешканці водойм Мешканці суходолу Живуть на деревах Мешканці ґрунту



3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
У світі існує чимало пам’ятників тваринам. Не стали винятком і земноводні. У кінці ХІХ ст. у славетній Сорбонні, Паризькому університеті, за пропозицією відомого французького біолога Клода Бернара був відкритий пам’ятник жабам за участь у багатьох важливих дослідженнях та наукових відкриттях.
Упродовж багатьох століть жаби служать зоологам, анатомам, фізіологам, лікарям, фармако-логам і навіть фізикам. Досліди видатних італійських учених Гальвані (1737–1778) та Вольта (1745–1827), проведені на жабах, дали змогу відкрити гальванічний струм, що вплинуло на по-дальший розвиток не лише біології, а й техніки. Досліди, які проводив на жабах Сєченов, допо-могли йому створити рефлекторну теорію, суть якої було викладено у книзі «Рефлекси головно-го мозку».
Але жаби мають велике значення не тільки для науки.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
1. Роль земноводних в екосистемах та значення в житті людини
Розповідь учителя
Земноводні відіграють велику роль у природі, входячи до різних ланцюгів живлення. Крім того, більшість з них корисні для людини.
Повідомлення учня
Земноводні — виключно важливі для людини та тварин. По-перше, живлячись дрібною живністю, жаби стримують масове розмноження сільськогосподарських шкідників: винищують комах, які шкодять садам, городам, полям, лісам і лукам. У знищенні личинок комарів особлива роль у деяких місцях належить джерелянкам, які знищують близько 50 % личинок протягом од-ного місяця. Завдяки цьому вони разом з комахоїдними птахами зараховані до категорії захис-ників врожаю, друзів садівників і городників. По-друге, земноводні знищують комах — носіїв хвороб людини, наприклад малярійних комарів. Амфібії у більших кількостях, ніж птахи, пої-дають комах з неприємним запахом і смаком, а також комах, які мають протекційне забарвлен-ня. Крім того, вони полюють уночі, коли переважна більшість комахоїдних птахів спить. По-третє, амфібії активно використовуються для експериментів багатьма поколіннями медиків, біо-логів та вчених суміжних спеціальностей. Вони допомогли зробити масу важливих наукових відкриттів у біології та в інших науках, у тому числі в біоніці. Деякі види земноводних є джере-лом отрут, які використовують для виготовлення ліків.
Деякі види жаб у багатьох країнах світу вживаються в їжу, і гурмани стверджують, що м’ясо жаби на смак не відрізняється від м’яса курки.
2. Охорона земноводних
«Біологічний прогноз»
Запитання до учнів:
— Уявіть, що земноводні зникли з нашої планети. Яких наслідків можна очікувати?
(Обговорення відповідей учнів.)
— Чи потребують земноводні охорони?
— Які причини зменшення кількості земноводних?
Очікувані відповіді учнів:
Непоправної шкоди популяціям жаб завдає саме людина: осушенням, забрудненням водойм і руйнуванням лісових екосистем. Величезна кількість жаб гине під колесами автомобілів під час весняних переміщень. І ще не менше жаб щороку виловлюють для використання їх у наукових та навчальних цілях.
Розповідь учителя
У деяких країнах Західної Європи у результаті діяльності людини чисельність земноводних різ-ко скоротилася. Тому в Польщі, Англії, Німеччині та деяких інших країнах ці тварини охороня-ються законом.
Окремі види стали нечисленними і в нашій країні. Повсюдно потребують охорони: плямиста саламандра, жаба прудка, ропуха очеретяна, тритони карпатський та альпійський, які занесе-ні до Червоної книги.
Повідомлення учнів
Плямиста саламандра
На території України вид трапляється в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої ме-жі лісу, населяє криволісся і полонини, трапляється на узліссях і вирубках. Надає перевагу біо-топам з товстим шаром лісової підстилки та моху.
Це найбільші хвостаті земноводні України, загальна довжина дорослих тварин досягає 150–250 мм. У земноводних цього виду масивні голова і тулуб, круглий у поперечному розрізі хвіст. Очі великі, позаду них розміщені опукло-довгасті отруйні залози — паротиди. На передніх кінцівках по чотири, на задніх — по п’ять пальців, плавальні перетинки не розвинуті. Забарвлення тіла чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (деякі особини можуть їх не мати), малюнок мінливий. Статевий диморфізм проявляється у більш опуклій формі клоаки самців (виразніше проявляється у шлюбний період). Самки дещо більші й відрізняються деякими пропорціями тіла. Личинки, окрім розмірів, відрізняються від дорослих тварин зовнішніми зябрами, наявністю на спинному боці й хвості шкіряної складки та темно-сірим забарвленням з невиразно розвиненими плямами (є також дрібні цяточки, що надають тілу золотистого відтінку).
Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє на нервову систему і є доволі токсичною для ссавців, її середня смертельна доза становить 1,2 мг на 1 кг маси жертви. Не виключено, що за-хисна функція шкірних виділень також пов’язана з їхньою антигрибковою та антибактеріальною дією.
Ропуха очеретяна
Населяє сади, парки, луки, поля, піщані пагорби з трав’янистою рослинністю, кар’єри, бори. В Україні трапляється в західних областях — Волинській та частково у Львівській і Рівненській.
Найменша з ропух фауни України. Тіло завдовжки до 80 мм. Шкіра горбиста, зверху оливково-сіра з темними плямами. Від звичайної ропухи відрізняється жовтою смужкою уздовж нижньої половини спини. Ця ропуха має відносно довгі ноги, що надає їй характерної ходи, яка відрізня-ється від стрибків більшості інших видів роду. Черевний бік світло-сірого або сіро-білого ко-льору з дрібними темними плямами, часто неправильної форми. Однією з діагностичних ознак очеретяних ропух є розвиток в них пігментації також і на горлі, на відміну від зеленої ропухи.
Зіниці горизонтальні, барабанна перетинка розвинена. Позаду очей розташовані привушні зало-зи — паротиди, по всьому спинному боці безладно розкидані бородавки, які в деяких особин можуть закінчуватися шпичаками. На найдовшому пальці задніх кінцівок розвинені парні зчле-нівні горбочки, внутрішній край передплесна несе шкіряну складку. Тварина добре бігає, проте погано плаває і не стрибає. Зимує на суходолі. Активна вночі та у присмеркові години. Удень закопується у ґрунт на глибину 20–80 см. У живленні віддає перевагу комахам.
Заключне слово вчителя
Жаби — на диво зворушливі і часто дуже красиві створіння. Вони захоплюють феноменальними можливостями свого організму, витонченими рухами і складною поведінкою. Земноводні, як і всі живі істоти, вимагають до себе гуманного ставлення людини та її захисту.
Додатковий матеріал
Давньоукраїнський міф
Жаби — персонажі стародавньої української міфології. Легенда розповідає, що в дуже давні ча-си жили чоловік і жінка. Чоловік був ледачий, нічого не робив, лише їв та спав, а ввечері довго й одноманітно грав на дуді, чим сприяв доброму відпочинку й міцному сну своїх односельців. Жінка, навпаки, була роботяща і все господарство тримала на собі. Одного разу вона зібралася у віддалене городище на ярмарок. Чоловік теж поплентався за нею. Коли вона дещо спродала, чо-ловік попросив грошей на пиво, а нажлуктавшись, завалився спати. Жінка спродалася, накупила потрібного краму й стала будити чоловіка, аби йти додому. Проте він зажадав, щоби вона несла його. Жінка терпляче звалила чоловіка собі на плечі й понесла разом з крамом. Але, переходячи вбрід річку, жінка зупинилася, бо в неї запаморочилося в голові. Аби не впасти, стала молити богиню про порятунок. Богиня — охоронниця жінок — вмить опинилася біля страдниці і в гніві зірвала чоловіка зі спини жінки та кинула його у воду, перетворивши на тварину з великим черевцем і слаборозвинутими кінцівками. Цю істоту й було названо жабою.
Звідси й повір’я, що кумкання жаб сприяє доброму сну людей.
(За М. Кожухар-Плачиндою)

Народні прикмети
• Якщо озерні жаби виходять на берег — буде дощ.
• Жаби активно стрибають і кумкають — буде дощ.
• Якщо жаби увечері кумкають — буде гарна погода.
• Жаби стрибають на березі, посилено кумкають — протягом доби буде дощ.
• Жаби голосно кричать увечері — можна чекати гарної погоди.
• Жаби мовчать або вурчать — перед похолоданням.
• Жаби-крякви вилазять на дерева і кущі — протягом доби збережеться ясна, тиха погода.
• Закумкали жаби — можна садити кукурудзу.
• Жаби голосно кумкають, а потім раптово замовкають — перед похоло¬данням.
• Багато жаб на стежках — на дощ.
• Жаба кваче — овес скаче: «Сій мене!».
• Перед кількаденними дощами деревні жаби виходять із води і вилазять на дерева для відкла-дання ікри.
• У народі кажуть, що жаби передчувають майбутній неврожай і з неврожайної місцевості пере-кочовують в іншу, де буде багато вологи і передбачається багатий урожай.
5. Узагальнення і закріплення знань
5.1.«Творча лабораторія» (робота у творчих групах).
— Доведіть, що забобони щодо шкідливості жаб і ропух є безпідставними.
— У давні часи жаб кидали в посудини з молоком, і воно довго не скисало. Поясніть цей факт.
5.2. «Поміркуй».
Що ви можете зробити для охорони земноводних? Складіть програму, яка містила б про-сті й доступні для вас дії, виконання яких сприяло б збереженню видів земноводних, які живуть у вашій місцевості.
5.3. «Коло ідей».
Завдання для груп:
— У Південній Америці водиться крихітна жабка — кокої, яка важить трохи більше 1 г, але місцеві жителі старанно полюють на неї. З якою метою ведеться полювання? (Шкірні залози кокої виділяють сильну отруту, якою тубільці змащують наконечники стріл для полювання на великих звірів. Отрути однієї жаби достатньо, щоб умертвити 50 тапірів. Отрута кокої не-безпечна лише тоді, коли потрапляє в кров. Через шкіру вона не діє, і отруйну жабу не боячись можна брати в руки, якщо вони не подряпані.)

6. Підбиття підсумків уроку
«Незакінчені речення»
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Урок важливий, тому що…
— Мені сподобалося…
— Мені не сподобалося…
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Підготуватися до узагальнюючого уроку з теми «Риби. Земноводні».

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (19.02.2014)
Переглядів: 4296 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: