Урок № 43 Різноманітність земноводних - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 43 Різноманітність земноводних


Урок № 43
Різноманітність земноводних
Мета уроку: сформувати знання про різноманітність земноводних, пов’язану з пристосу-ванням їх до існування в різних середовищах; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес до вивчення біології; удосконалювати вміння порівнювати і робити узагаль-нюючі висновки; виховувати культуру спілкування, старанність, працелюбність.
Очікувані результати: учні наводять приклади земноводних, у тому числі поширених в Україні, їхньому регіоні; учні розпізнають представників хвостатих та безхвостих зе-мноводних на малюнках; учні порівнюють організацію хвостатих та безхвостих зем-новодних.
Обладнання: 
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2.2. Скласти сенкан на тему «Земноводні».
2.3. Знайти та виправити помилки в тексті.
Земноводні — це тварини, які живуть у прісних та солоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба і кінцівок. Жаби мають чотири однакові ноги, з допомогою яких легко ходять. Шкіра у жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу з допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце — двокамерне, два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуттів належить бічна лінія, яка як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша за нервову систему риб. Але краще розвинений задній мозок. Органи смаку розміщуються на верхній щелепі.
2.4. «Мозковий штурм».
— Якщо в тераріум з голодною жабою покласти мертвих комах, то жаба їх не чіпатиме. Чо-му?
— Відомо, що жабу можна привчити брати їжу з дерев’яної палички. Далі вона хапатиме па-личку, навіть якщо на ній не буде їжі. Поясніть поведінку тварини.
— Чому між земноводними і мохами вчені часом проводять аналогію? (І земноводні, і мохо-подібні — це перші організми (у світі тварин і рослин), які вийшли з водного середовища на су-ходіл. Проте вони не втратили зв’язку з водою.)
2.5. «Закінчи речення».
1. Хребет жаби має … (дев’ять хребців).
2. Пояс передніх кінцівок складається з парних лопаток, воронячих кісток і ... (ключиць).
3. У місці сполучення воронячих кісток приєднується ... (грудина).
4. Жаба живиться ... (рухомими безхребетними).
5. Личинки жаби дихають ... (зябрами).
6. Дорослі жаби дихають ... (легенями і через шкіру).
7. Здобич жаба ловить за допомогою ... (довгого липкого язика).
8. Серце жаб ... (трикамерне).
9. Кіл кровообігу ... (два).
10. Запліднення … (зовнішнє).
11. Розвиток ... (непрямий).
12. Личинка жаби називається … (пуголовком).
2.6. Заповнити таблицю.
Пристосування земноводних
Ознаки пристосування земноводних до життя на суходолі Ознаки пристосування земноводних до життя у воді


2.7. «Мозковий штурм».
— Чому наявність двох кіл кровообігу і трикамерного серця є прогресивною ознакою бу-дови тварин?
— Без шкірного дихання жаба озерна живе 3–4 дні, а без легеневого дихання — 20–40 днів. Які висновки можна зробити на основі цих даних?

3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Пересування — дивовижна властивість живих організмів. Одні стрибають, як жаба, інші бі-гають, як тритони, а черв’яги пересуваються, мов черви. Протеї та сирени вправно плавають. Та це ще не все. Квакші спокійнісінько ходять по листках на гілках, а одна з них — яванська летю-ча квакша — планерує, стрибнувши з дерева і розправивши свої величезні перетинки між паль-цями на кінцівках. Так вона пролітає відстань у 12 м. Багато видів амфібій володіють і рятівною здатністю порівняно швидко закопуватися в землю. Так, часничниця вночі займається полюван-ням, а вдень ховається в землі, закопуючись за допомогою своїх рогових мозолів на лапках. Ро-бить вона це досить вправно, тому менш ніж за хвилину може повністю зануритися в пісок або пухку землю. Де б не застало цих земноводних ранкове сонце, вони в ту ж мить зариваються, зникаючи під землею майже у вертикальному положенні. При цьому часничниці можуть жаліб-но нявчати, як маленькі кошенята.
3.1. Проблемне запитання
— Чому в земноводних тварин так багато способів пересування?
3.2. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уро-ку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Різноманітність земноводних
Розповідь учителя
В еволюційному відношенні земноводні походять від давніх кистеперих риб і дали початок представникам класу Плазуни. Найбільш примітивним рядом земноводних вважаються хвостаті. Хвостаті земноводні найбільш схожі з найдавнішими представниками класу. Більш спеціалізованими групами є безхвості та безногі земноводні.
Про походження земноводних до цих пір ведуться суперечки. Згідно з останніми даними, зем-новодні походять від давніх кистеперих риб, а саме від ряду рипідистій. За будовою кінцівки і черепа ці риби близькі до викопних земноводних (стегоцефалів), яких вважають предками су-часних амфібій.
Сучасні земноводні представлені трьома рядами.
Презентації груп на теми (випереджальне завдання)
І група — хвостаті земноводні;
ІІ група — безхвості земноводні;
ІІІ група — безногі земноводні.
Очікуваний зміст презентацій:
І група
Хвостаті земноводні
У хвостатих земноводних видовжене тіло, хвостовий відділ добре розвинений, передні та задні кінцівки розвинені здебільшого однаково, іноді задня пара відсутня (сирени). Тіло від кількох сантиметрів до 1,8 м завдовжки, як у велетенської саламандри. Ця тварина мешкає в річ-ках Японії та Китаю, живиться рибами, жабами тощо. 
Запліднення у більшості хвостатих земноводних внутрішнє. 
Відомо близько 350 видів цих тварин (у фауні України п’ять). Представниками фауни України є плямиста саламандра та чотири види тритонів. Плямиста саламандра має яскраве за-барвлення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена на території Карпат. Звичайний і гребі-нчастий тритони влітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують вони на суходолі (під пеньками, в купах листя тощо), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів — карпатський та альпійський — також поширені в Карпатах.
Цікаві представники хвостатих земноводних — протеї та сирени. Протеї трапляються у підземних водоймах Балкан. Як і в більшості мешканців підземних водойм, покриви протея поз-бавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя він зберігає зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько 30 см.
Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберіга-ються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою. Довжина тіла сягає 70 см.
(Учні з інших груп ставлять запитання, які підготували вдома або які виникли в них під час презентації.)
ІІ група
Безхвості земноводні
Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди.
В Україні мешкає лише 12 видів цих тварин. Їхнє тіло коротке, оскільки хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку. Задні кінцівки розвинені набагато краще за пе-редні, між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. Розміри безхвостих земноводних від-носно невеликі: від 1,5 см (короткоголов) до 32 см (голіаф). Маса голіафа може сягати 3,25 кг.
В Україні поширені жаби, ропухи, квакші та кумки.
Зелені жаби (наприклад, озерна) більшу частину свого життя мешкають у воді, а якщо й виходять на суходіл, то лише на короткий час. Від своїх водойм вони нікуди не віддаляються, там вони розмножуються та зимують.
Бурі жаби (гостроморда та трав’яна) влітку мешкають на суходолі і лише на період роз-множення переходять до водойм.
Ропухи пов’язані з водоймами менше, ніж жаби. В Україні відомі зелена та звичайна ро-пухи, а також очеретяна, що трапляються на Волині і в Карпатах. У ропух шкіра горбкувата, її верхній шар роговіє, що захищає тіло від пересихання. Ропухи активні переважно вночі, коли повітря більш вологе і прохолодне. Пересуваються вони тільки поповзом або невеликими стри-бками. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі.
Квакша звичайна (деревна жаба) — єдиний вид земноводних у фауні України, який живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскраво-зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша може прикріплюватися до плоских предметів — листків, стовбурів дерев і навіть до скла — та пересуватися по вертикальних поверхнях.
У чистих джерелах, криницях та інших невеликих водоймах протягом усього літа можна бачити невеликих безхвостих земноводних, які мають темне забарвлення з яскравими жовтими чи червоними плямами на череві. Це кумки.
Кумка червоночерева поширена скрізь в Україні, а жовточерева — лише в Карпатському регіоні.
(Учні з інших груп ставлять запитання, які підготували вдома або які виникли в них під час презентації.)
ІІІ група
Безногі земноводні
У безногих земноводних немає кінцівок, а хвіст значно редукований. Клоака розташована на задньому кінці тіла. Дрібних безногих земноводних (розміром до 10 см) можна легко сплутати з дощовим черв’яком, у той час як великі види (розміром від 1 до 1,5 м) нагадують швидше змій. Шкіра безногих земноводних гладенька і часто забарвлена в матовий темний колір. Деякі види мають кольорові смужки або плями на боках. Через вапняну луску, що міститься в шкірі, а також через зрощені черепні кістки безногих земноводних раніше відносили до вимерлих панцирних амфібій. Однак сьогодні ці морфологічні особливості вважають вторинними пристосуваннями. На щелепах на піднебінні майже немає зубів.
Очі безногих земноводних покриті тонким шаром шкіри, через що вони можуть розрізня-ти лише світло і темряву. Сприйняття навколишнього світу відбувається головним чином за до-помогою нюху і двох дотикових органів, розташованих між носом і очима. Вібрації землі також відіграють роль при орієнтації. Дихання здійснюється за допомогою правої легені, ліва легеня, як правило, редукована. Як і в інших земноводних, дихання також частково здійснюється через шкіру і слизові оболонки рота.
Безногі земноводні трапляються в тропіках і субтропіках Південно-Східної Азії, Африки і Латинської Америки. Як правило, населяють найнижчі шари лісової підстилки. Живляться дрі-бними тваринами, в основному дощовими черв’яками. Надають перевагу вологим регіонам, часто поблизу водойм. Існують види безногих земноводних, які повністю пристосувалися до життя у воді.
Представники: цейлонський рибозмій, черв’яги (дрібнозубі, тигрові, земляні та інші).
(Учні з інших груп ставлять запитання, які підготували вдома або які виникли в них під час презентації.)

Заповнення таблиці
Різноманітність земноводних
Назва ряду Представники Особливості будови
Безхвості
Хвостаті
Безногі

Це цікаво
• Жаби їдять з феноменальною швидкістю. За допомогою кінозйомки підрахували, що за хвилину жаба робить близько 4000 ковтальних рухів. Цього людським оком побачити не можна, тому, мабуть, і виникло повір’я, що жаба може не їсти роками.
• Язика немає в сурінамської, або американської, піпи, що живе в Південній Америці, і в шпорцевих жаб, які трапляються в тропічній Африці.
• Пуголовки не перетворюються на жаб у воді, в якій зовсім немає йоду.
• Жодна земноводна тварина не вживає воду звичайним способом — не п’є. Уся вода, потрібна для її життя, вводиться в організм тільки через шкіру, яка всмоктує вологу і виділяє її. Жаба, яку тримають у сухому приміщенні, худне й виснажується. Сила й бадьорість поверта-ються до неї лише тоді, коли їй дадуть можливість скупатися у воді.

5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. «Тест для друга».
Учні складають по три тестові завдання та обмінюються ними між собою.
5.2. «Коло ідей».
Запитання до груп:
— Чому, на вашу думку, земноводні не трапляються на океанічних островах? (Поширювати-ся на океанічні острови земноводним заважає солоність океанічної води. Навіть 1 %-й розчин солі негативно впливає на розвиток личинок.)
5.4. Вставити пропущені в тексті слова.
І варіант
Ряд Безхвості — найбільш високоорганізовані й найчисленніші земноводні, поширені на всіх континентах. Тіло _______________, з довгими задніми кінцівками (жаби, ропухи, квакші, кумки). Ріст супроводжується періодичним _______________ шкіри. В Україні відома група зе-лених та бурих жаб.
Зелені жаби (озерні) є _______________ амфібіями і від своїх водойм далеко не віддаля-ються. Там вони розмножуються та _______________.
Звичайна квакша добре лазить по кущах та деревах завдяки _______________ на кінчиках пальців (органи прикріплення). Здатна робити відносно великі _______________. Для нересту спускається на короткий час у _______________.
Ропухи живуть і зимують на _______________, а до _______________ ідуть лише ран-ньою весною для розмноження. На відміну від жаб, ропухи відкладають ікру у вигляді слизово-го _______________, який заплутують між водяними рослинами (жаби відкладають ікру груд-кою).

ІІ варіант
Ряд Хвостаті мають хвіст і парні короткі кінцівки (тритони, саламандри, протеї, сирени). Запліднення в більшості видів _______________, хоча трапляється зовнішнє чи _______________.
У фауні України мешкає _______________ вид саламандри і _______________ види три-тонів.
Плямиста саламандра має яскраве забарвлення: чорне з _______________ плямами (попе-реджувальне). Шкірні залози виділяють речовину, ______________ властивості якої відомі ще здавна.
Тритони (звичайний, _______________, карпатський та _______________) улітку живуть у стоячих ______________ або водоймах із невеликою _______________, а зимують на _______________.

6. Підбиття підсумків уроку
Учитель нагадує учням проблемне запитання, поставлене на початку уроку:
— Чому в земноводних тварин так багато способів пересування?
Учні обговорюють і роблять висновок:
Різноманітність способів пересування земноводних пов’язана з освоєнням земноводними рі-зних середовищ існування: водного, ґрунтового, наземно-водного та життя на деревах. А різні середовища існування, у свою чергу, дають змогу земноводним не вступати в гостру конкурен-цію за базу живлення і сприяють їх стабільному існуванню.
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти сенкани на теми «Квакша», «Тритон», «Черв’яга».
2. Підготувати повідомлення про земноводних, занесених до Червоної книги України.

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (19.02.2014)
Переглядів: 5926 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: