Урок № 42 Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 42 Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних


Урок № 42
Загальна характеристика класу Земноводні. 
Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. 
Сезонні явища в житті земноводних
Мета уроку: дати загальну характеристику класу Земноводні, сформувати знання про осо-бливості організації та процесів життєдіяльності земноводних; формувати вміння аналізувати одержані знання, робити логічні висновки; розвивати навички самостійної дослідницької роботи, роботи з текстом підручника; виховувати спостережливість, увагу; формувати екологічну культуру.
Очікувані результати: учні називають характерні ознаки земноводних; учні наводять при-клади ускладнення будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами, пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водному та наземному середовищах існування; учні характеризують розмноження та розвиток земноводних.
Обладнання: 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
Фронтальна бесіда
1. Які ознаки характерні для класу Кісткові риби?
2. Які особливості покриву їх тіла?
3. Як відбувається дихання риб?
4. Які органи чуттів мають риби?

3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
У слов’янській міфології ця тварина асоціюється перш за все з родючістю, вологою й дощем. Вона — хранителька річок, озер, колодязів, володарка води. Ідеєю родючості, живильної вологи пояснюється її зв’язок із дітонародженням. Вважалося, що ці тварини витягують із води новона-роджених і приносять їх до хати. Як і зміям, у деяких регіонах їм приписували роль домашнього заступника, їх часто використовували у народній медицині, ворожінні й чаклунстві.
Ранні християни мали такий символ: ця тварина зображувалася у квітці лотоса, у її формі ви-готовлялися храмові світильники, на яких були вирізані слова: «Я єсмь Воскресіння».
У Китаї вона символізує інь, місячне начало, безсмертя, багатство й довголіття.
У Японії вона обіцяє удачу, особливо для мандрівників.
— Що це за тварина? (Жаба.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Загальна характеристика класу Земноводні
Розповідь учителя
Земноводні, або Амфібії,— найменший за кількістю видів (3–4 тисячі) клас наземних хребетних. В Україні мешкає 20 видів. Земноводні виникли не менше 300 млн років тому і за час існування здобули широке розповсюдження — місця їхнього існування надзвичайно різноманітні, діапазон пристосування до умов дуже широкий.
Земноводні — це тварини, які здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмножен-ня і розвиток відбуваються у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини — за допомогою зябер.
(Проектування зображень на екран або використання їх як роздавального матеріалу.)
Завдання для учнів:
— Розгляньте зображення тварин та визначте ознаки відмінності у зовнішній будові жаби та риби.
   

Очікувані відповіді учнів:
У жаби шкіра гола, без луски, на очах є повіки, відділи тіла: голова тулуб, кінцівки.
Розповідь учителя
Тіло земноводних, як і риб, складається з голови, тулуба й хвоста. Але в жаб, ропух і де-яких інших представників цього класу хвостовий відділ не виражений. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищають цих тварин від нападу хижаків.
Розповідь учителя
Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня — прозора, верхня — шкіряста), мигальна перетинка, яка закриває око. За очима є бара-банні перетинки, а у самців спеціальні голосові міхури — резонатори.

Запитання до учнів:
— Навіщо жабі повіки?
(Обговорення відповідей учнів.)
Розповідь учителя
Попереду очей розташовані ніздрі, які мають клапани.
Запитання до учнів:
— Яку роль виконують клапани ніздрів? (Ніздрі закриваються клапанами під час зану-рення у воду.)
Розповідь учителя
Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні).
Скелет земноводних складніший, ніж у риб. Хребет поділений на шийний (один хребець), тулубовий (сім хребців), крижовий (один хребець) відділи. Єдиний шийний хребець з’єднує голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих тварин обмежена. Жаба не має ребер.
Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передню кінцівку утворюють кістки плеча, передпліччя та кисті. Кисть жаби має чотири пальці. Задні кінцівки складаються з трьох відділів: стегна, гомілки, стопи. Стопа має п’ять пальців, з’єднаних між собою плавальною перетинкою.
Пояс передніх кінцівок (плечовий пояс) складається з парних кісток: лопаток, воронячих кісток і ключиць. У місці сполучення воронячих кісток приєднується грудина.
Пояс задніх кінцівок утворений трьома парами зрослих між собою кісток.
Запитання для обговорення:
— Які пристосування до стрибків є у скелеті жаби?
Обговорення та складання опорного конспекту
Пристосування до стрибків у будові скелета жаби:
1) задні кінцівки міцні, штовхальні;
2) укорочений малорухливий хребет, щоб не пом’якшувався поштовх;
3) щоб хвіст не заважав стрибку, хвостові хребці зростаються в одну кістку — уростиль;
4) щоб тіло в польоті не переверталося:
• таз закріплюється зростанням з крижовим хребцем;
• передня частина тіла має бути легкою, тому череп жаби складається з легких кісток та хряща;
5) розставлені в боки та напівзігнуті передні кінцівки послаблюють удар, плечовий пояс не з’єднаний з хребтом і вільно лежить у товщі пружних м’язів, які «гасять» удар об опору;
6) ребра відсутні, щоб під час приземлення не ушкоджувалися внутрішні органи.

Самостійна робота учнів з підручником
— Які особливості мускулатури жаби?
Очікувана відповідь учнів:
У земноводних найкраще розвинені м’язи кінцівок та їхніх поясів. М’язи земноводних поділяються на групи, що виконують спільні функції (наприклад, м’язи, що згинають кінцівки, або м’язи, які розгинають кінцівки).
Запитання до учнів:
— Які відмінності в будові скелета земноводних та риб?
Очікувані відповіді учнів:
• Хрящовий череп, що складається з меншої кількості кісток.
• Скелет міцніший, ніж у риб, оскільки підтримує тіло на суходолі.
• Є шийний хребець, і голова рухомо з’єднується з хребтом.
• З’являються п’ятипалі кінцівки.
• Розвиваються пояси, які дають опору кінцівкам.
2. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки земноводних
«Ажурна пилка»
Завдання для груп:
І група — особливості будови травної системи;
ІІ група — особливості будови дихальної системи;
ІІІ група — особливості будови кровоносної системи;
IV група — особливості будови нервової системи;
V група — особливості будови видільної системи.
Особливості травної системи земноводних
1. Травна система ускладнюється та диференціюється порівняно з рибами.
2. За способом живлення амфібії — хижаки.
3. Хапають їжу язиком, який у безхвостих прикріплений до дна ротоглотки своїм перед-нім кінцем і може викидатися з рота. Язик виділяє клейку речовину для утримання їжі.
4. Під час проковтування великої здобичі очні яблука втягуються, тиснуть на стінку рото-глотки і проштовхують їжу у стравохід.
5. Зуби призначені для утримання здобичі, усі однакові.
6. Секрет слинних залоз не містить ферментів і лише зволожує їжу.
Особливості кровоносної системи земноводних
1. Трикамерне серце:
• ліве передсердя (артеріальна кров);
• праве передсердя (венозна і артеріальна кров);
• шлуночок (змішана кров).
2. Два кола кровообігу.
Запам’ятайте!
Земноводні — холоднокровні тварини: мають несталу температуру тіла, яка залежить від температури зовнішнього середовища.
Причини:
забезпеченість більшості органів змішаною, бідною на кисень кров’ю;
випаровування вологи через шкіру, що знижує температуру тіла.
Особливості дихальної системи земноводних
1. На суходолі:
• легені (у дорослих особин постачають 50–90 % кисню);
• шкіра;
• слизова ротоглотки (безлегенева саламандра).
2. У воді:
• шкіра;
• зябра (на личинковій стадії).
3. Шкірне дихання:
• забезпечує тривале перебування під водою;
• відбувається тільки через зволожену шкіру (на суходолі);
• кисень повітря розчиняється у тоненькій плівці рідини на поверхні шкіри і перехо-дить у кров.
Особливості нервової системи земноводних
Головний мозок складається з п’яти відділів:
• передній мозок відносно великий; розділений на дві півкулі; має великі нюхові частки;
• проміжний мозок добре розвинений;
• мозочок розвинений слабко у зв’язку з нескладними, одноманітними рухами;
• довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;
• середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.

Це цікаво
У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша. Вага головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних хрящових риб 0,06–0,44 %, у кісткових риб — 0,02–0,94 %, у хвостатих земноводних — 0,29–0,36 %, у безхвостих — 0,50–0,73 %.
Завдання для учнів:
— Назвіть риси ускладнення в будові земноводних, які підвищують загальний рівень їх-ньої організації і сприяють кращому пристосуванню до різноманітних умов середовища.
Очікувані відповіді учнів:
• Поява п’ятипалої кінцівки;
• розвиток легенів;
• наявність трикамерного серця;
• формування середнього вуха;
• поява двох кіл кровообігу.
3. Розмноження та розвиток земноводних 
Розповідь учителя
Розмноження та розвиток земноводних, як і риб, відбуваються у воді. Земноводні — роз-дільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.
З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шу-кати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням.
Навесні ви часто чуєте гучний жаб’ячий «спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки — резонатори. Вони можуть розду-ватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.
Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самці випускають на них рідину, що мі-стить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується в об’ємі. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Уночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим обо-лонкам температура залишається на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня — світла.
Запитання до учнів:
— Яке значення має таке забарвлення ікринок?
Очікувані відповіді учнів:
Завдяки пігменту сонячне проміння вловлюється краще, і яйце отримує більше тепла, не-обхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Розповідь учителя
Личинка жаби має назву «пуголовок».
Запитання до учнів:
— Кого вам нагадує пуголовок? (Личинку кісткової риби.)
— Чим він її нагадує? (Відсутність кінцівок, форма тіла, на його шкірі помітна бічна лі-нія.)
Розповідь учителя
Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони не-вдовзі замінюються внутрішніми, непомітними ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголо-вок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. Отже, у личинок земноводних є багато спіль-ного з кістковими рибами.
(Демонстрування таблиці «Розвиток земноводних» або проектування зображення на ек-ран.)
Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот, і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з’їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м’ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних.
Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час почина-ють розвиватися кінцівки. Спочатку ззовні помітні лише задні кінцівки, передні ж сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини.
Запитання до учнів:
—Чому першими з’являються задні кінцівки, а не передні? (За допомогою задніх кінцівок пуго-ловок плаває.)

Розповідь учителя
Через деякий час з’являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, ста-ють помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселяють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.


«Творча лабораторія» (робота у творчих групах).
— Як ви можете пояснити таке явище, що пуголовок часничниці звичайної може сягати завдов-жки  18 см, а доросла форма має довжину 10 см? (Личинкова стадія жаб за зовнішнім виглядом відрізняється від дорослих особин. Личинки видовжені, із хвостовим відділом, а отже, за раху-нок цього вони можуть сягати великих розмірів. Під час метаморфозу хвіст розсмоктується, і розміри жаби зменшуються.)
4. Сезонні явища в житті земноводних
Самостійна робота учнів з підручником
Запитання для опрацювання:
— Які сезонні явища характерні для земноводних?
(Обговорення відповідей учнів.)
Це цікаво
Тривалість життя земноводних невелика. Однак відомі випадки, коли деякі види в неволі жили довго: звичайна жаба — 36 років, гребінчастий тритон — 28, джерелянка — 20–29, квакша — 22, очеретяна жаба — 16, жаба-бик — 16, шпорцева жаба — 15, часничниця — 11, піпа — 8, ставкова жаба — 6–10 і т. д. У природі тривалість життя амфібій значно менша. Кумки не жи-вуть більше 2,5 року, трав’яні жаби — 4–6, озерні — 6–8, так само як сірі жаби і багато інших видів. У звичайного тритона тільки одиниці доживають до 3-річного віку. Загибель земноводних у помірній зоні відбувається головним чином під час зимівлі на суходолі в морозні, малосніжні зими, під час замору, промерзання водойм або, навпаки, під час їхнього пересихання, коли гинуть ікра і личинки. 
5. Узагальнення і закріплення знань
Лабораторна робота № 12
Тема. Порівняння скелетів земноводних і риб.
Мета: вивчити особливості будови скелета земноводних, з’ясувати, чим скелет земноводних відрізняється від скелета риб.
Обладнання та матеріали: скелети кісткових риб і жаби, окремі хребці, лупа.
Хід роботи
1. Ознайомтесь із будовою скелета кісткової риби. Розгляньте череп і встановіть, які кістки в ньому з’єднані рухомо.
2. Розгляньте хребет риби, а також окремі хребці. Відзначте, з яких відділів складається хребет кісткових риб. На окремих хребцях розгляньте тіло хребця, дугу та відростки.
3. Розгляньте скелет плавців. Відзначте особливості будови скелета парних плавців порівняно з непарними.
4. Ознайомтеся з будовою скелета жаби. Знайдіть та розгляньте череп, зверніть увагу на харак-тер його з’єднання з хребтом. Відзначте, з яких відділів складається череп жаби.
5. Розгляньте хребет жаби, знайдіть його відділи: шийний, тулубовий, крижовий та хвостовий. Підрахуйте кількість хребців, що утворюють ці відділи.
6. Розгляньте будову скелета вільних кінцівок жаби та їхніх поясів. Відзначте, з яких кісток во-ни складаються.
7. Порівняйте особливості будови скелетів жаби та риби.
8. На підставі проведених досліджень зробіть висновки.
6. Підбиття підсумків уроку
Погодьтеся, що жаби дуже симпатичні істоти.
   Жаб’ячі приваби
У ставочок, як в люстерко,
задивилась жабка:
— Ой, яка ж струнка постава,
граціозна лапка!
Очі виразні, булькаті,
вирячені в міру,
Ще й бородавки розкішні
укривають шкіру.
Раджу добре роздивитись
всі мої приваби,
перед тим як говорити,
що страшні, мов жаби.
Л. Вознюк.
Учні самостійно підводять підсумки уроку.
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Об’єднатися в три групи та виконати вказані завдання.
1. Підготувати презентацію на тему:
I група — хвостаті земноводні;
II група — безхвості земноводні;
III група — безногі земноводні.
2. Скласти (або підібрати) запитання до завдань інших груп.

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (19.02.2014)
Переглядів: 6573 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: