Урок № 3 Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 3 Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин


 

Урок № 3

Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин

Мета уроку: сформувати уявлення про будову тваринної клітини; визначити ознаки відмінності тваринної клітини від клітин рослин, грибів, бактерій; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають ознаки тваринної клітини; уміють порівнювати клітину тварин із клітинами рослин, грибів, бактерій, виділяти ознаки подібності та відмінності, описувати особливості клітини.

Обладнання: ____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Конкурс ребусів про тварин (частина індивідуального домашнього завдання).

2.2. Перевірка творів-мініатюр «Подяка тваринам» (творче домашнє завдання).

2.3. Розгадування кросворда

(Кросворд зображений на дошці або використовується як роздавальний матеріал на кожну парту.)

Запитання до кросворда:

1) Птах, зображений на гербі Нової Зеландії. (Ківі.)

2) Змія — символ мудрості та могутності у багатьох народів. (Кобра.)

3) У Стародавньому Єгипті за вбивство цієї тварини карали смертю. (Кішка.)

4) Священна тварина Індії. (Корова.)

5) Індіанці хіваро вважали цю тварину дитиною водяної богині Тсунхг. (Крокодил.)

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Клітини — це «цеглинки», з яких побудоване тіло живого організму. Вивчення клітини пов’язане з відкриттям і використанням мікроскопа. Честь відкриття клітини належить англійському дослідникові XVII ст. Роберту Гуку.

Роберт Гук вирішив розглянути під мікроскопом тонкі зрізи різних рослин. Уже перший
погляд в окуляр відкрив йому світ, про який ніхто ще не знав. В усіх препаратах спостерігалися ажурні структури, які вражали своєю красою. Гук не міг відірватися від знахідки. Один дослід ішов за іншим. У 1665 р. Гук використав у Лондонське королівське товариство книгу під назвою «Мікрографія, або Деякі фізіологічні описи найменших тіл за допомогою збільшувального скла». У ній Гук уперше застосував науковий термін «клітина». Він писав: «Гострим ножем я відрізав дуже тоненький шматочок корка, і, поклавши його на чорну пластину, оскільки сам він був білий, а також освітивши його за допомогою плоско-випуклого скла, я дуже легко помітив, що він весь перфорований і пористий, схожий на бджолині стільники. Ці пори, або клітини, були не дуже глибокі, але складалися з великої кількості маленьких відділів, відмежованих «діафрагмами». Після відкриття Гука багато вчених продовжили вивчення клітин. Але пройшло майже два століття, поки вони спромоглися впевнитися, що клітина — головна частина живих організмів, що все живе на Землі — від тварин до рослин — складається з клітин.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

4. Засвоєння нового матеріалу

1. Будова і життєдіяльність тваринної клітини

Розповідь учителя

Уважне вивчення будь-якої тварини показує, що всі вони (як і рослини) складаються з мікроскопічних комірок організованого життя, які називають клітинами. Зазвичай розміри цих клітин не перевищують кількох мікронів (1 мкм = 10-6 м), а мембрани, які їх оточують, настільки тонкі, що побачити їх можна лише у найпотужніший світловий мікроскоп. Більшість тваринних організмів складаються з тисяч, а то й мільйонів клітин, які об’єднані у десятки й сотні чітко визначених типів. Тому самостійно, поза межами організму, частиною якого вони є, існувати клітини не можуть.

За формою клітини тварин дуже різноманітні. Це обумовлено їхнім пристосуванням до виконання специфічних функцій у різних тканинах і органах. Форма клітин більш-менш постійна і характерна для кожного типу. Прикладом можуть слугувати епітеліальні або нервові клітини, одноклітинні тварини інфузорії. Деякі ж клітини, як, наприклад, клітина амеби, мають мінливу форму.

Розглянемо особливості будови клітини тваринного організму.

В’язкий, зернистий внутрішній вміст клітини називається цитоплазмою.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке цитоплазма. Які функції вона виконує?

У цитоплазму занурені всі клітинні органели. Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин.

Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму.

— Яку функцію виконувало ядро в рослинній клітині?

Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.

Мітохондрії (від грец. мітос — нитка, хондріон — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних хімічних речовин на простіші за участю кисню. Цей процес називають внутрішнім диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. ендос — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.

Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, міхурців, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді міхурців, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах апарату Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.

Лізосоми (від грец. лізис — розщеплювання, сома — тіло) являють собою міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись, утворюють травні вакуолі.

Рибосоми (від грец. рибос — потік, струмінь і сома — тіло) — дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук. За допомогою рибосом синтезуються білки.

Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини. У рослинних клітинах клітинного центру немає.

У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху.

 

Заповнення таблиці

Органели тваринної клітини

Функції

 

 

 

Запитання для обговорення:

— Чи всі тварини мають однаковий рівень організації?

Складання опорної схеми

 

 

 

 

2. Порівняльна характеристика будови тваринної і рослинної клітин

Учням пропонується розглянути тваринну і рослинну клітини та виявити ознаки подібності й відмінності. За результатами роботи учні за допомогою вчителя складають опорну схему.

5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Закінчи речення».

1. Органела, яка бере участь у розщепленні органічних молекул, — … (лізосома).

2. Органела, яка забезпечує клітину енергією, — … (мітохондрія).

3. Органела, яка відіграє важливу роль під час поділу клітини, — … (клітинний центр).

4. Органела, яка відповідає за синтез білка, — …(рибосома).

5. Органела, яка відіграє важливу роль у синтезі та транспорті речовин, — … (ендоплазматична сітка).

6. Органела, яка бере участь у формуванні клітинної мембрани, лізосом; забезпечує упаковування речовин та виведення їх із клітини, — … (апарат Гольджі).

7. За здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини відповідає … (ядро).

8. Внутрішній вміст тваринної клітини називається … (цитоплазмою).

5.2. «Третій зайвий».

Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.

1. Пластиди, ядро, апарат Гольджі.

2. Клітинний центр, клітинна стінка, плазматична мембрана.

3. Вакуолі з клітинним соком, травні вакуолі, скоротливі вакуолі.

 

6. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підводять підсумки уроку, дають визначення новим термінам, указують на ознаки подібності й відмінності тваринної та рослинної клітини.

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти сенкан на тему «Клітина».

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (04.12.2013)
Переглядів: 8357 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: