Урок № 33 Різноманітність молюсків - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 33 Різноманітність молюсків


Урок № 33
Різноманітність молюсків
Мета уроку: ознайомити учнів із різноманітністю молюсків; навчити їх розпізнавати че-репашки молюсків різних класів на колекціях; закріпити навички роботи з визначником; розвивати вміння порівнювати, робити узагальнюючі висновки; формувати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бе-режливе ставлення до природи.
Очікувані результати: учні називають основних представників класів Черевоногі, Двосту-лкові та Головоногі, їх особливості організації; учні пояснюють та порівнюють орга-нізацію різних класів молюсків; учні дотримуються правил роботи з визначником.
Обладнання: 
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2.2. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну або декілька правильних відповідей.
1. Для молюсків характерною є наявність:
4. А шкірно-м’язового мішка
5. Б мантії 
6. В первинної порожнини тіла
7. Г черепашки.
2. До черевоногих молюсків належать:
8. А устриця
9. Б каракатиця
10. В ставковик малий
11. Г рапана
3. Черепашка молюсків утворена внаслідок діяльності:
12. А шкірних залоз мантії
13. Б слинних залоз
14. В печінки
15. Г чорнильної залози
4. Мантійна порожнина — це простір:
16. А між внутрішніми органами
17. Б між черепашкою та мантією 
18. В між мантією і тулубом
19. Г між серцем і тілом
5. Кровоносна система молюсків:
20. А замкнена, без серця
21. Б замкнена, із серцем
22. В незамкнена, із серцем
23. Г незамкнена, без серця
6. Органи виділення молюска представлені:
24. А видільними канальцями
25. Б нирками 
26. В мальпігієвими судинами
27. Г поверхнею тіла
2.3. Конкурс ребусів та загадок (індивідуальне домашнє завдання).
2.4. «Мозковий штурм».
— Товщина і міцність черепашки в морських молюсків різна. Особливо міцну й товсту чере-пашку мають панцирні молюски  хітони, які живуть у смузі прибою. Поясніть, із чим пов’язана різноманітність черепашок у молюсків.
— Слинні залози деяких хижих черевоногих молюсків, які живляться іншими молюсками, містять у собі вільну 2–4%-ву сульфатну кислоту, яка полегшує їм добування їжі. Яким чином хижі молюски використовують сульфатну кислоту?
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Джілбер Клінджел писав: «Якби вони змогли подолати береговий бар’єр і вийти з океану на суходіл, вони, мабуть, заселили б його нескінченною кількістю дивовижних органічних форм. Тому що ці молюски мають вісім рук-щупалець, на яких є «кігті»; сотні присосок, дзьоб; інфра-червоний зір; «реактивний двигун»; уміння «літати»; запас води для подорожі суходолом; здат-ність до регенерації; уміння створювати димову або чорнильну завісу; найдосконаліший у світі камуфляж; вогнемети, прожектори і розпізнавальні знаки».
— Про яких тварин писав Джілбер Клінджел? (Про восьминога.)
Восьминоги належать до класу Головоногі. Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Особливості будови і життєдіяльності двостулкових молюсків
Розповідь учителя (Демонстрація таблиці «Тип Молюски, клас Двостулкові» або проектування зображення на екран.)
Клас включає 20 тис. видів, більшість з яких мешкають у морях і лише деякі заселили прісні води.
Черепашка двостулкових складається з двох стулок, сполучених еластичною зв’язкою. Кожна стулка вкрита ізсередини мантією. У разі небезпеки молюск закриває черепашку. Це здій-снюється завдяки роботі м’язів-замикачів. Для збільшення сили скріплення стулок на кожній з них часто є безліч зубчиків — замок.
Самостійна робота учнів з підручником
Завдання:
— Як відбувається рух жабурниці у просторі?
Очікувані відповіді учнів:
За допомогою сплощеної ноги молюск може повільно повзати по дну водойми. Багато видів двостулкових закопуються в пісок. Деякі види двостулкових не здатні до руху, вони приростають до підводних предметів однією зі стулок (наприклад, устриці) або приклеюються до них спеціальними клейкими нитками (дрейсена, мідії).
Не всі двостулкові ведуть малорухомий спосіб життя. Морські гребінці здатні плавати у товщі води, із силою відкриваючи и закриваючи стулки черепашки.
Розповідь учителя
Голова і пов’язані з нею органи чуттів редуковані. Відсутня також глотка, слинні залози, тертка. У мантійній порожнині двостулкових розташовані зябра, які постійно омиваються потоком води. Вода надходить у порожнину крізь трубкоподібний виріст мантії — ввідний сифон, а видаляється крізь вивідний сифон.
Робота в групах
Завдання для груп:
— Які особливості будови:
І група — травної і дихальної систем;
ІІ група — кровоносної системи;
ІІІ група — видільної системи;
IV група — нервової системи;
V група — статевої системи (розмноження та ріст молюсків)?
(Презентація груп.)
Розповідь учителя
Послухайте загадку.
Ми чарівні маленькі скриньки,
На дні морському живемо,
Коли до нас піщинка потрапляє,
Вона назад вже не вертає:
Одягається, прикрашається,
Чарівною кулькою обертається.
Подумайте, не зволікайте,
Як звуться скриньки — відгадайте.
(Перлові скойки.)
Чи знаєте ви, що молюски, зокрема двостулкові (перлові скойки), можуть утворювати перлини. Як саме це відбувається, ми з вами й розглянемо.

Повідомлення учнів
Утворення перлин
Перлини з’являються в результаті захисної реакції молюска на проникнення всередину чужорі-дного тіла; можуть утворюватися на поверхні мантії або всередині неї. Ядром перлів завжди є чужорідне тіло, навколо якого нарощується перламутрова речовина, що виробляється клітинами епітелію. Ядром може стати піщинка, уламок черепашки, не видалені назовні частини епітелію, частини тканин молюска, що змертвіли, а також чужі тканини рослинного і тваринного похо-дження, наприклад яйця стьожкових червів і нематод або сам паразит.
З приводу механізму утворення перлини в організмі перлової скойки існує безліч різних теорій і гіпотез, іноді навіть фантастичних. Наприклад, у давнину стверджували, що перли виникають у результаті запліднення перлової скойки краплею океанічної води; подібні думки були поширені аж до XV ст., коли з’явилося припущення, що перлини — це яйця двостулкових молюсків. У XVII ст. широко розповсюдилася теорія, згідно з якою перлини утворюються в результаті ствер-діння соків, що виділяються черепашкою. Лише на межі XIX і XX ст. німецький зоолог Ф. Аль-вердес, експериментуючи зі шматочками епітелію мантії і конхіоліном, отримав штучним шля-хом невеликі перлини і таким чином продемонстрував механізм утворення перлів.
Тридакна
Тридакни — фільтратори, які живляться фітопланктоном. У спокійному стані вони висувають назовні хвилясті складки мантій у вигляді велетенських губ лілового, жовтого, синього, корич-невого або зеленого кольорів з яскравими плямами. Коли стулки закриваються, вода виштовху-ється на кілька метрів. М’яз-замикач має надзвичайну силу. Живу черепашку тридакни розкри-вають за допомогою лома. Вона затуляє стулки з такою силою, що, наприклад, розміщений між ними корабельний трос розтинає, наче сокирою. Тому тридакна є серйозною небезпекою для тварин, які опинилися між розтуленими стулками. Якщо водолаз або шукач перлів через необе-режність не вийме вчасно руку чи ногу, то звідти вже не вирветься. У тридакни часом утворю-ються нестандартні перли вагою до 7 кг. Найбільша перлина з тридакни гігантської, добута на Філіппінських островах, мала розміри 23  14  15 см. Проте перли з тридакни не мають торго-вої вартості. На Молукських островах великі черепашки тридакни використовують як ванни для купання дітей. М’ясо цієї тварини досить смачне. Тридакна є важливим компонентом у харчуванні індо-тихоокеанських народів. Із 70-х років ХХ ст. на островах Фіджі й Палау (на північ від Нової Гвінеї) розводять тридакн. На островах Палау існує інкубаційний центр, де їх вирощують за спеціальними методиками. На п’ятий рік збирають продукцію — 22 т м’яса на 1 га та 140 т черепашок, придатних для будівництва та експорту.


Устриці
Відомо близько 20 видів устриць. Рухливі личинки устриць мають плоску ногу. Перші дні життя вони повзають по морському дну, шукаючи відповідне місце, поки не прикріпляться до каменя або іншої твердої поверхні. Потім, коли личинка знаходить належне місце, нога у неї редукується. 
Устриця живиться дрібними органічними частинками, які вона відфільтровує з води. Мантія устриці відкрита, вона не утворює сифонів. Потік води наскрізний — це означає, що вода вхо-дить через передній край черепашки і виходить через черевний і задній краї. Устриця має добре розвинені зябра напівкруглої форми. Протягом години устриця може відфільтрувати приблизно 10–15 л води. Органічні частинки затримуються в мантійній порожнині устриці, звідки вони пізніше потрапляють у стравохід. Тут органічні частинки розкладаються за допомогою спеціаль-них ферментів.

Це цікаво
• У Японії устриць штучно розводять, починаючи із XVII ст.
• Дуже часто в устрицях, виловлених біля берегів Японії, можна знайти перлини.
• У XVIII–XIX ст. у Великій Британії устриць продавали так дешево, що їх купували в основному бідняки.
• Час утворення перлини може займати від семи місяців до семи років.
• Молюск корабельний черв’як дістав свою назву через червоподібну форму тіла, яке сягає за-вдовжки 10 см. Своєю загостреною черепашкою, розташованою на передньому кінці тіла, він проробляє ходи у дерев’яних днищах кораблів і човнів, різних спорудах, розташованих у воді.
2. Особливості будови і життєдіяльності головоногих молюсків
Розповідь учителя
Описано понад 700 видів головоногих. 
Запитання до учнів:
— Як ви гадаєте, чому цей клас молюсків так називається?
(Обговорення відповідей учнів.)
Тіло головоногих складається з тулуба й голови, на якій розташовуються щупальця (вісім у восьминогів, десять — у каракатиць і кальмарів). Щупальці — видозмінена передня частина ноги тварини. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими: їхні щупальця-ноги дійсно розташовані на голові. На щупальцях у декілька рядів розташовані присоски. Голова велика. Головоногі мають рудиментарну черепашку.
Головний мозок головоногих вкритий зачатковою корою, зверху захищений хрящовим черепом.
Самостійна робота учнів з підручником
— Які органи чуттів розвинені у головоногих молюсків?
Очікувана відповідь учнів:
Орган зору — очі (акомодація досягається віддаленням або наближенням кришталика до сіт-ківки). Смакові рецептори розташовані на язику та присосках щупалець. Органи рівноваги представлені статоцистами.
Розповідь учителя
• Кров головоногих має блакитний колір, що пов’язано з наявністю пігменту, який містить купрум,— гемоціаніну, що бере участь у транспорті кисню.
• Рот невеликий, м’язиста глотка має роговий дзьоб. Головоногі — хижаки. Вони живляться рибою, крабами, черепашками, нерідко трапляється канібалізм.
• Головоногі роздільностатеві. Запліднення внутрішнє: самець щупальцем переносить спер-матозоїди в статевий отвір самки. Розвиток прямий, без личинкової стадії.
• Рух здійснюється за принципом реактивного двигуна. Крізь мантійний отвір вода засмоктується в мантійну порожнину, а потім із силою виштовхується крізь вивідний сифон. При цьому молюск пересувається заднім кінцем тіла вперед. Деякі восьминоги можуть «ходити» по дну, спираючись на щупальця.
Повідомлення учнів
Поведінка головоногих молюсків
Нервова система в головоногих молюсків має значно складнішу будову, ніж в інших безхребет-них тварин. Їхні головні нервові вузли містять близько 170 млн нейронів і утворюють справжній головний мозок. Тож не дивно, що в головоногих складні програми поведінки; ці тварини здатні до суспільних дій та до навчання. Зграї кальмарів здійснюють далекі сезонні міграції. Каракатиці й кальмари виконують складні шлюбні танці, рухаючись у воді.
Восьминіг є домовласником: зазвичай на дні існує схованка, куди він повертається після прогу-лянок, чудово запам’ятовуючи дорогу. Учені відшуковували восьминогів у схованках і перено-сили їх якнайдалі від домівок, але молюски постійно поверталися до свого житла.
У головоногих є пристосування, які вони використовують для захисту або нападу. Так, деякі головоногі можуть миттєво змінювати своє забарвлення. Вони зливаються з кольором дна, стаючи непомітними для переслідувача. Восьминіг, причаївшись на якому-небудь ґрунті або серед каміння, здатен повністю повторити їх кольори. Він може і налякати переслідувача, раптово змінивши забарвлення на яскраве. Захищаючись, головоногі викидають рідину з чорнильного мішка-резервуара, створюючи непрозору «хмару», у яку потрапляє переслідувач, а молюск швидко тікає або ховається.
Восьминіг Пауль
Пауль — восьминіг, якому приписують здібності оракула. Протягом Чемпіонату Європи 2008 і Чемпіонату світу 2010 він правильно вгадав 11 переможців із 13 матчів за участю збірної Німеч-чини з футболу. Молюск жив в океанаріумі Sea Life Centre у німецькому місті Обергаузен. Свій вибір восьминіг робив так: у його акваріум опускали два контейнери з їжею (молюсками), на яких були зображені прапори країн-суперниць у матчі. Уважалося, що країна, з чийого контей-нера Пауль візьме їжу, переможе. На Євро-2008 оракул угадав результати всіх ігор німців, окрім фіналу, де вибрав Німеччину, але перемогла Іспанія.
Під час Чемпіонату світу 2010 р. Пауль угадав підсумки всіх без винятку семи матчів команди Німеччини. Ще до закінчення турніру Пауль здобув світову славу.
Організація захисту тварин PETA перед 1/4 фіналу ЧС-2010 запропонувала випустити Пауля на волю, але прес-секретар Sea Life Centre Таня Мунціґ заявила, що тварина вже надто стара й не зможе самостійно здобувати їжу. Восьминіг Пауль помер природною смертю вранці 26 жовтня 2010 р. Середня тривалість життя восьминогів становить від 1 до 2 років. 20 січня 2011 р. в Обе-ргаузені в океанаріумі Sea Life було відкрито пам’ятник Паулю. Він зображує власне тварину, що обгортає щупальцями футбольний м’яч, в якому зберігається прах кремованого восьминога.
«Коло ідей»
Запитання до груп:
— Під час Першої світової війни біля берегів о. Крит швартувалося багато військових і транс-портних кораблів. Так багато, що на дні моря виросли гори кам’яного вугілля, через яке гинули кораблі. Критські рибалки вирішили дістати це вугілля, але вони були бідними і не змогли при-дбати підйомну техніку. І тоді вони згадали про восьминогів… Як вони використали восьмино-гів для підйому вугілля?
(Наловили восьминогів, прив’язали їх до мотузок і почали спускати на дно. Щойно восьминіг торкався дна, його одразу ж тягли догори, а він, пручаючись, хапався за вугілля. Таким чином восьминога піднімали разом з вугіллям.)
5. Узагальнення і закріплення знань
Лабораторна робота № 9
Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків.
Мета: навчитися визначати молюсків за їхніми черепашками.
Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.
Хід роботи
1) Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки).
2) За допомогою визначальної картки визначте назву молюсків.

1. Черепашка не має стулок — 2.

0. Черепашка з двох стулок — 5.

2. Устя черепашки закрите кришечкою — 4.

0. Устя черепашки не закрите кришечкою — 3.

3. Черепашка закручена в спіраль — котушка рогова.

0. Черепашка закручена у вигляді вежі — ставковик великий.

4. Черепашка велика — понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами — калюжниця, або живородка.

0. Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки — бітинія.

5. Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчи-ками — шарівка.

0. Черепашка овальна, довгасто-яйцеподібна, з двома стулками — 6.

6. Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з’єднують стулки, немає — беззубка.

0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка — перлова скойка.

3) Розгляньте черепашки двох молюсків. Установіть ознаки подібності та відмінності. Результа-ти досліджень запишіть у таблицю.
6. Підбиття підсумків уроку
Фронтальна бесіда
1. Назвіть представників класу Двостулкові молюски.
2. Які відділи тіла вони мають?
3. Як пристосувалися малорухливі жабурниці до дихання і живлення?
4. Які особливості процесу розмноження жабурниці?
5. Назвіть представників класу Головоногі молюски.
6. Укажіть особливості їх будови.
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти «шпаргалку з помилками» (невеличкий опорний конспект, у якому допущено де-кілька помилок) за темою уроку.
2. Підготувати повідомлення про використання молюсків людиною та на тему «Молюски, занесені до Червоної книги України, способи їх охорони».

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (22.01.2014)
Переглядів: 3265 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: