Урок № 27 Різноманітність павукоподібних та їх роль в екосистемах. Значення в житті людини - Біологія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 8 клас

Урок № 27 Різноманітність павукоподібних та їх роль в екосистемах. Значення в житті людини


Урок № 27

Різноманітність павукоподібних та їх роль в екосистемах.
Значення в житті людини

Мета уроку: сформувати в учнів знання про різноманітність павукоподібних, ознайомити з їх роллю в природі та в житті людини; удосконалювати вміння учнів працювати з додатковою літературою та Інтернет-ресурсами; розвивати творчий потенціал та інтерес до вивчення тварин; формувати екологічну культуру.

Очікувані результати: учні наводять приклади павукоподібних, що трапляються у їхньому регіоні, видів, що потребують охорони; учні розпізнають павукоподібних на таблицях, наочних посібниках, колекціях; учні пояснюють роль кліщів у природі та в житті людини; учні характеризують роль павукоподібних в екосистемах та їх значення в житті людини.

Обладнання: ____________________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.

2.2. Виконання тестових завдань.

 

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Кількість очей у павука-хрестовика:

А 1 пара                         

Б 2 пари                        

В 3 пари

Г 4 пари

2. З’їдаючи здобич, павук:

А ковтає її цілком не пережовуючи

Б усмоктує її розріджені нутрощі

В відриває шматочки ногощелепами і поїдає

3. Органи дихання павукоподібних:

А легеневі мішки          

Б трахеї  

В легеневі мішки і трахеї

Г легені і трахеї

4. Серце у павука розміщене:

А на спинному боці черевця

Б на черевному боці черевця

В на спинному боці головогрудей

Г на черевному боці головогрудей

5. Розвиток павуків:

А прямий

Б непрямий

6. Система виділення павуків утворена:

А зеленими залозами   

Б нирками                                 

В мальпігієвими судинами

Г видільними трубочками

2.3. «Мозковий штурм».

— Чому павукоподібні більш успішно опанували суходіл, а ракоподібні переважно живуть у воді?

— Восени спіймали самку павука-хрестовика, посадили її в садок, регулярно пускали туди комах. Самка сплела кокон, відклала в нього яйця і через деякий час померла, хоча всі необхідні для її життя умови були створені. Що в даному випадку є причиною смерті самки павука-хрестовика?

2.4. Біологічна задача.

Нитка павутини завдовжки 9 км важить 0,07 г. Скільки важитиме нитка, якою можна було б обхопити земну кулю по екватору — 40075, 6 км і по меридіану — 40008,5 км?

2.5. Вибрати з переліку ознаки павукоподібних.

1. Здебільшого суходільні тварини.

2. Здебільшого водяні тварини.

3. Мають три пари ходильних ніг.

4. Мають чотири пари ходильних ніг.

5. Не мають вусиків і складних очей.

6. Мають вусики і складні очі.

7. Тіло складається з головогрудей і черевця, до яких прикріплені кінцівки.

8. Тіло складається з головогрудей, до яких прикріплені кінцівки, і черевця, на якому немає ніг.

9. Дихають за допомогою легеневих мішків і трахей.

10. Дихають за допомогою легенів.

11. Можуть живитися тільки рідкою їжею.

12. Павуки — хижаки, тому живляться тільки твердою їжею.

Відповідь: 1, 4, 5, 8, 9, 11.

2.6. Розмістити наведені частини травної системи павука-хрестовика у порядку проходження їжі:

А         Середня кишка

Б         Сисний шлунок

В         Анальний отвір

Г         Стравохід

Д         Рот

Е         Глотка

Є         Задня кишка

 

Відповідь:

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

5

4

7

3

1

2

6

 

 

 

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

«Фу, павук», — скрикує людина, і ось уже чутно хруст розчавленого ногою тільця цієї тварини. Незрозумілою є відраза, а подеколи і страх, який відчуває людина під час зустрічі з павуками, хоча знає, що вони приносять користь, знищуючи величезну кількість мух та інших комах. Загальна маса комах, яких ліквідовують павуки, вимірюється тисячами тонн.

Павуки всім відомі, і в той же час ми так мало знаємо про цю надзвичайно цікаву і різноманітну групу тварин.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

4. Засвоєння нового матеріалу

Різноманітність павукоподібних, їх роль в екосистемах та значення в житті людини

Розповідь учителя

Клас Павукоподібні об’єднує 60 тис. видів, згрупованих у декілька рядів, найчисленніші з яких Павуки (27 тис.) і Кліщі (25 тис). Скорпіони (близько 700 видів) — найдавніший ряд серед наземних членистоногих, що зберіг безліч примітивних рис, властивих їхнім водяним предкам.

Презентації домашніх груп (під час презентації учні з інших груп ставлять запитання, які в них виникають під час уроку або які вони підготували вдома)

І група

Павуки

Павуки — група павукоподібних, що широко опанувала суходіл від полярних зон і високих гір до степів і пустель. Описано близько 3,5 тис. видів, з них в Україні трапляється понад 400. Павуки живуть у ґрунті, де вони риють нірки або займають природні порожнини, у лісовій підстилці, у моху, траві, печерах, норах та гніздах інших тварин, в оселі людини, на морських узбережжях, біля прісних водойм. Найхарактернішою особливістю павуків є здатність робити павутину, яка утворюється із секрету, що виробляється павутинними залозами. На повітрі ця речовина швидко твердішає, утворюючи нитки павутини. Одна павутинка утворюється з багатьох волоконець, що склеюються між собою.

Запитання учнів:

— Яке значення має павутина?

Очікувана відповідь:

Павутина відіграє надзвичайно важливу роль у житті павуків: з неї будують ловильні сітки та кокони для відкладання яєць, обплітають жертву перед її висмоктуванням, вистеляють стінки нірок і кришечки для закривання входу в нірку, використовують для пересування у повітрі тощо.

Чи є серед павукоподібних нашої країни отруйні види?

Очікувана відповідь учнів:

У нашій країні мешкає два небезпечні для життя людини види: тарантул і каракурт. Тарантул трапляється у степовій та лісостеповій зонах України, живе в ґрунті на луках. Це великий павук, самки якого досягають 4 см у довжину. Удень він сидить у глибокій нірці, а вночі виходить з неї на полювання за комахами. Кокон з яйцями самка утворює під осінь. У тихі сонячні дні вона обігріває його і провітрює, виставивши кокон з нірки назовні. Павучків, які вийшли з яєць, дбайлива самка деякий час носить на спині. Потім вона вирушає на прогулянку і розкидає дітлахів — так вона розселяє їх на нових територіях.

Каракурт — чорний павук з червоними плямами на череві, менший за тарантула. В Україні він трапляється в південних регіонах. У перекладі з казахської мови назва цього виду павуків означає «чорна вдова». Вони дістали її через те, що самка з’їдає самця, щойно він її запліднив. Полюючи, самка будує сітку-пастку, схожу на курінь, і ховається в ній, чекаючи на здобич. Укуси тарантула для людини є болючими, але не небезпечними. А ось отрута каракурта може призвести навіть до смерті людини. У разі його укусу слід негайно звернутися до лікаря. Пам’ятайте! Ні каракурти, ні тарантули не полюють на людину. Вони кусають лише тоді, коли лякаються або захищаються. У тих місцях, де зустріч з цими тваринами ймовірна, слід бути дуже уважними.

Запитання учнів:

— Чи є серед павуків мешканці водойм?

Очікувана відповідь учнів:

Невеликий павук-сріблянка мешкає під водою. Незважаючи на місце проживання, сріблянка, як і всі павукоподібні, дихає атмосферним повітрям. Він будує під водою гніздо з павутини у формі дзвона. У цьому гнізді павук живе, а повітря до нього приносить із поверхні води на вкритому густими волосками черевці. Бульбашки повітря, що застрягли між волосками, павук дбайливо доставляє до свого житла, де струшує їх. Вони піднімаються вгору й збираються під куполом. Багато прогулянок доводиться здійснювати павуку на поверхню перед тим, як його дім наповниться повітрям. Увесь день він спить у повітряному замку, а вночі виходить на полювання — полює на дрібних водяних комах. Навіть павученята народжуються під повітряним ковпаком, в окремій «кімнатці». Коли вони підростуть, кожний павучок побудує свій повітряний замок.

Чому павуків-бокоходів називають «хамелеонами»?

Очікувана відповідь учнів:

Павуки-бокоходи чудово володіють мистецтвом маскування, тому їх практично неможливо помітити на квітці. Залишатися непомітними вони можуть завдяки здатності змінювати забарвлення в залежності від кольору квітки, а також завдяки своїм невеликим розмірам.

Запитання вчителя:

— Яку роль відіграють павуки в екосистемах та яке значення мають у житті людини?

Очікувана відповідь учнів:

• ланка в ланцюгу живлення;

• знищення комах-шкідників;

• шкода здоров’ю людини від укусів отруйних павуків.

 

 

 

ІІ група

Кліщі

У світовій фауні ряд Кліщі налічує близько 50 тис. видів, з них в Україні — 3 тис. Більшість із них вільноживучі тварини, що населяють ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір’ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо.

Кліщі — мікроскопічні організми (1–7 мм), різні за формою (овальні, яйцеподібні, трикутні) та забарвленням. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючо-сисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають чотири пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на перах птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші — за допомогою трахей. Кровоносна система редукована. Кліщі роздільностатеві; самці менші від самок. Для них, на відміну від павуків, характерний непрямий тип розвитку.

Запитання учнів з інших груп:

— Якої шкоди завдає коростяний свербун?

Очікувана відповідь учнів:

Коростяний свербун спричинює коросту в людини. Самки кліща мають довжину 0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять на поверхню шкіри, де вони дозрівають і де відбувається їх запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий. Це може відбутися в разі безпосереднього контакту з хворою людиною або через речі, якими вона користувалася (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.

 

— Якої шкоди завдають павутинні та галові кліщі?

Очікувана відповідь учнів:

Павутинні кліщі — небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї.

 

Чому іксодові кліщі небезпечні для людини?

Очікувана відповідь учнів:

Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров’ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість крові, внаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в декілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо.

 

— Як уникнути укусу кліщів?

Очікувана відповідь учнів:

Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими рукавами і коміром. Для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є комбінезони. Рекомендується вдягатися у світлий, однотонний, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів, що по ньому повзають. Голову слід покривати головним убором. Під час прогулянки необхідно через кожні 2 години проводити само- та взаємоогляди. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Пам’ятайте, що кліщі присмоктуються не відразу! Перебуваючи в лісі, час від часу оглядайте відкриті ділянки тіла у себе та в друзів.

 

Запитання вчителя:

— Яку роль відіграють кліщі в екосистемах та яке значення мають у житті людини?

Очікувана відповідь учнів:

• ґрунтоутворення;

• регулюють чисельність різноманітних членистоногих, тому деякі види використовують для боротьби зі шкідниками сільського та лісового господарства;

• паразити рослин, тварин та людини;

• псують борошно, зерно, продукти харчування.

 

 

 

ІІІ група

Скорпіони

Скорпіони — мешканці жарких і теплих районів земної кулі, деякі види — гір. Описано близько 700 видів. У них довге членисте черевце, на останньому членику якого міститься отруйна залоза, що відкривається протокою на кінці гострого кривого жала. Здобич скорпіони ловлять і утримують ногощупальцями, що закінчуються клешнями. Скорпіони — нічні хижаки. Живляться лише живою здобиччю, зокрема комахами, їхніми личинками, павуками тощо.

Запитання учнів з інших груп:

— Чи трапляються скорпіони на території України?

Очікувана відповідь учнів:

В Україні ці тварини трапляються у Криму (кримський скорпіон), Одеській та Закарпатській областях (карпатський скорпіон).

 

Чи правда, що самка скорпіона також з’їдає самця під час розмноження?

Очікувана відповідь учнів:

Відразу після спарювання самка пожирає самця. Робить вона це для того, щоб отримати надзвичайно поживну їжу і народити сильне, здорове потомство. Спарювання ж відбувається безконтактним способом. Після тривалих любовних ігор самець викопує в піску ямку і відкладає в неї сперму, яку відразу підхоплює самка. Після цього вона з’їдає самця, а через кілька тижнів на світ з’являються дитинчата, відразу пристосовані до самостійного існування. Народжуються вони в своєрідній шубці зі шкіри, яку мати розриває, випускаючи їх на світ. Вони забираються мамі на спину і живуть так, поки не виростуть достатньо великими.

 

Запитання вчителя:

— Яку роль відіграють скорпіони в екосистемах та яке значення мають у житті людини?

Очікувана відповідь учнів:

• ланка в ланцюгу живлення;

• шкода здоров’ю людини від укусів.

 

IV група

Косарики

Косарики — ряд членистоногих класу Павукоподібні. Налічується більше 6300 видів косариків. На території України трапляється десь 50 видів косариків. Косарики нагадують павуків, але, на відміну від них, мають сегментоване черевце, сполучене з головогрудьми широкою основою, а не стеблинкою. Головогруди невеликі — 1–22 мм завдовжки, зазвичай яйцеподібні. Ноги іноді надзвичайно довгі — можуть досягати 16 см. На лапках є кігтики, іноді подвійні. Очі прості, одна пара, а в печерних видів очі відсутні взагалі. Черевце коротке, складається з 9–10 щільно зімкнутих сегментів. Покриви, як правило, дуже тверді, панцирні. Забарвлення у нічних форм сірувате, буре або чорне, у денних форм строкате. Членики ніг довгі, а лапки повторно почленовані, причому кількість члеників може перевищувати сотню. Надзвичайна гнучкість дозволяє лапкам косарика міцно обвиватися навколо травинок, допомагаючи тварині пересуватися в траві. У посушливих місцевостях довгі ноги мають адаптивне значення: вони піднімають тулуб косариків високо над поверхнею ґрунту, що нагрівається вдень.

Запитання учнів з інших груп:

— Звідки походить назва «косарики»?

Очікувана відповідь учнів:

У більшості довгоногих косариків ноги легко відриваються (автотомія) і ще довго продовжують ритмічно скорочуватися (звідси й виникла назва «косарик»). Скорочення, імовірно, відволікають хижаків, поки косарик рятується втечею.

 

Чи є серед косариків отруйні організми?

Очікувана відповідь учнів:

Косарики неотруйні і не мають павутинних залоз. У них є пара головогрудних залоз, що виділяють пахучий секрет. Через різкий запах косарики майже не споживаються в їжу хижими комахами і хребетними.

 

Де трапляються косарики?

Очікувана відповідь учнів:

Косарики поширені практично повсюдно і трапляються в найрізноманітніших біотопах — від лісів і лук до пустель. Деякі види піднімаються в гори до межі льодовиків. Особливо багато косариків у листяних та мішаних лісах; звичні вони і в міських ландшафтах. Більшість косариків — нічні хижаки, удень їх легко помітити завмерлими на стінах у характерній позі з розкинутими ногами.

 

— Які особливості розмноження характерні для косариків?

Очікувана відповідь учнів:

Специфічних шлюбних танців не спостерігається, але трапляються жорстокі бійки самців за самку. Запліднена самка відкладає яйця в ґрунт за допомогою довгого яйцекладу, що відходить від основи черевця. Кількість яєць у кладці — від кількох десятків до кількох сотень. Плодючість однієї самки може сягати 600 яєць.

Прикмети:

• Якщо навесні літає багато павутиння — літо буде спекотним.

• Павуки головні нитки павутини роблять особливо довгими, розтягують — тривалий час буде стійка, тепла, гарна погода. Якщо ж головні нитки короткі — буде дощ.

• Павуків та їхніх сіток мало — на зміну погоди; багато — чекайте гарної погоди.

• Багато павутиння на початку весни — на довгу й суху осінь.

• Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь і холодну зиму.

• Якщо під час бабиного літа павутиння мало, то осінь буде сухою, бага­то павутиння віщує сніжну зиму.

• Коли павутиння прилипає до рослин, то вересень і осінь загалом будуть теплими.

 

5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Складання сенканів.

Скласти сенкани на теми «Скорпіон», «Кліщ», «Косарик».

Наприклад:                                                 кліщ

вільноживучі, паразитичні

шкодять, переносять, викликають

головогруди і черевце зливаються

короста

5.2. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).

— Поміркуйте, як можна використовувати павуків у побуті, якщо вам дошкуляють мухи й комарі.

5.3. Відгадати загадки.

Вміє гарно він пірнати
І в воді не потопати.
Дім його зоветься «дзвін»,
Хоч ніяк не дзвонить він.

(Павук-сріблянка.)

Як із лісу я прийшов,—
Подаруночка знайшов.
Він до шкірки причепився,
Крові теплої напився,
Так роздувсь, що й не впізнать.
Ви могли б його назвать?

(Кліщ.)

Як заразишся ним, друже,
Будеш чухатися дуже.

(Коростяний свербун.)

 

5.4. Заповнити таблицю.

Порівняльна характеристика павуків та кліщів

Ознаки порівняння

Павуки

Кліщі

Будова тіла

 

 

 

Способи добування їжі

 

 

 

 

 

6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Назвіть представників класу Павукоподібні.

2. Опишіть спосіб життя павука-сріблянки.

3. Чим відрізняються кліщі від павуків?

4. Як уберегтися від зараження коростою?

5. Поясніть, чому кліщ гине, коли його намазують рослинною олією.

6. Чим різняться між собою способи живлення кліщів і павуків?

7. Яке пристосування допомагає павуку-бокоходу полювати, залишаючись непоміченим?

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти кросворд на тему «Павукоподібні».

2. Підготувати цікавий матеріал про комах.

Категорія: Біологія 8 клас | Додав: uthitel (04.12.2013)
Переглядів: 6350 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: