Урок № 9 Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок. Пагін - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 9 Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок. Пагін

Урок № 9
Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок. Пагін

Мета уроку:сформувати поняття про пагін як складний і важливий надземний орган рослини, його розвиток; розглянути складові частини пагона, їх функції; розвивати вміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати етично-ціннісне ставлення до при­роди.

Очікувані результати:учні мають описувати пагін та його будову; учні мають характеризувати роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин; учні мають спостерігати в природі і розрізняти види стебел; учні мають робити висновок про зв’язок органів у рослинному організмі.

Обладнання:_______________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2.     Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Біологічний диктант.

1) … (кореневий чохлик) вкриває верхівку кореня. 2) Зона поділу складається з клітин … (твірної) тканини. 3) Над зоною поділу перебуває зона … (розтягування). 4) У ній клітини … (ростуть). 5) … (всисна) зона завдовжки 5–20 мм. 6) … (кореневі волоски) — це вирости поверхневих клітин кореня. 7) Більшу частину кореня становить … (провідна) зона. 8) Центральна частина кореня становить … (центральний циліндр). 9) До складу ксилеми входять … (судини). 10) По ній відбувається … (висхідний) рух речовин. 11) До складу флоеми входять … (ситоподібні трубки). 12) По ній відбувається … (низхідний) рух речовин.

2.2.  Робота з тестовими завданнями формату Б (учні обмінюються із сусідами по парті тестовими завданнями, які склали вдома, і виконують їх).

2.3.  Визначити біологічне значення постійного утворення кореневих волосків і їх короткого періоду життя.


n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Відгадайте загадки:

1) Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб.)

2) Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник.)

3) Біг через пліт, зачепивсь та й висить. (Гарбуз.)

— Чим рослини, про які йдеться у загадках, відрізняються одна від одної?

(Дуб — це дерево, гарбуз — трав’яниста рослина, що чіпляється за опору вусиками, а соняшник — прямостояча трав’яниста рослина.)

Ці рослини мають різну будову надземних частин — пагонів, але останні мають схожу будову, а саме складаються зі стебла і листків. Тож сьогодні ми розглянемо будову пагона. (Учитель повідомляє тему уроку, учні формулюють мету та визначають завдання заняття.)

n 4. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

4.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Пагін — складний надземний вегетативний орган рослини

Розповідь учителя

Пагін, як і корінь, є основним вегетативним органом вищих рослин. (Учні пригадують будову пагона.) Він складається з осі-стебла та розміщених на ньому листків і бруньок.

Місце прикріплення листків на стеблі називається вузлом, а ділянка між сусідніми вузлами — міжвузлям. Кут між стеблом і розташованим на ньому листком називається пазухою листка. (Під час розповіді вчителя учні на гербарному матеріалі знаходять вузли, міжвузля, визначають пазуху листка.)

За характером розвитку міжвузлів розрізняють такі типи пагонів:

— видовжені (у ліан);

— нормальні (у більшості рослин);

— вкорочені (у подорожника, кульбаби).

 

Запитання до учнів:

— Які функції можуть виконувати пагони?

(Обговорення відповідей, записування в зошит.)

Функції пагона:

— опорна;

— провідна;

— фотосинтезуюча;

— запасання поживних речовин;

— вегетативне розмноження рослини.

Крім листків на пагоні розташовані бруньки — зачаткові пагони, захищені криючими бруньковими лусками.

Якщо бруньку розрізати вздовж, можна за допомогою лупи розглянути її внутрішню будову.

Брунька складається з короткого зачаткового стебла і тісно розташованих на ньому листкових зачатків. Зовні брунька вкрита щільними покривними лусками, які захищають тканини зачаткового пагона від несприятливих умов зовнішнього середовища.

Під покривними лусками добре помітні маленькі зачаткові листки, які кріпляться до зачаткового стебла, що міститься у центрі бруньки. У пазухах зачаткових листків є ледь помітні зачаткові бруньки.

Зачаткові листки, стебло та бруньки утворюють зачатковий пагін, верхівку якого називають конусом наростання. Клітини конуса наростання поділяються, забезпечуючи ріст пагона в довжину.

Це цікаво

•          Деякі з пазушних та додаткових бруньок після зимівлі ріст не відновлюють. Це так звані сплячі бруньки. Вони можуть перебувати в стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.

•          Найбільшою рослинною брунькою вважають головку капусти, маса якої коливається від 0,5 до 20 кг.

•          Елітний білий чай виробляється з найніжніших молодих бруньок чайного куща.

•          У тропічних країнах розводять капустяну пальму, велику верхівкову бруньку якої вживають у їжу.


2.         Стебло — осьова частина пагона

Розповідь учителя

Стебло — осьова частина пагона. Воно об’єднує всі частини пагона, містить бруньки та листки, забезпечує транспортування води, мінеральних і органічних речовин. У стеблі може відбуватися фотосинтез, запасання поживних речовин.

Стебла бувають:

— трав’янисті (у всіх трав), дерев’янисті (дерева, чагарники, чагарнички), напівдерев’янисті (полин);

— за напрямком росту та розташуванням у просторі: прямостоячі, повзучі, чіпкі, виткі;

— за формою поперечного зрізу: циліндричні або округлі (соняшник), тригранні (осока), чотиригранні (кропива), багатогранні (щавель), борозенчасті (татарник);

— за тривалістю життя: однорічні, дворічні, багаторічні.

Це цікаво

•          Справжнім дивом є витке стебло. Рослини з такими стеблами називають ліанами (від фр. ліанес — зв’язувати, обвивати, витись). Для таких ліан необхідна опора. У природі нею служать, як правило, рослини з прямостоячими стеблами.

•          Виткі стебла закручуються лише в певному напрямку. Наприклад, у хмелю, іпомеї стебла завжди закручуються за годинниковою стрілкою, у квасолі, берізки польової — у протилежний бік.

«Юний дослідник»

Групова форма роботи, під час якої учні, працюючи з гербарним матеріалом, характеризують різноманітні стебла за таким планом:

1.         Зовнішні ознаки.

2.         Спрямованість росту.

3.         Твердість.

(Обговорення результатів групової роботи.)

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.         Узагальнення і закріплення знань

Лабораторна робота № 4

Тема. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.

Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою пагона, навчитися визначати генеративні та вегетативні бруньки.

Обладнання та матеріали: пагони живих рослин, пагони гербарного матеріалу, таблиця «Будова пагона», лупа.

Хід роботи

1.         Розгляньте пагони різноманітних рослин. Знайдіть стебло, бруньки, листки, вузли, міжвузля. Замалюйте пагін та позначте його частини.

2.         Порівняйте розміри верхівкової та бічної бруньок.

3.         Визначте за зовнішнім виглядом, які з бруньок вегетативні, а які — генеративні.

4.         Обережно розріжте бруньки вздовж і розгляньте їх внутрішню будову. Визначте, які бруньки належать до вегетативних, а які — до генеративних. Чи правильно ви визначили бруньки за зовнішнім виглядом?

5.         Замалюйте вегетативну та генеративну бруньки і позначте їхні частини.

6.         Зробіть висновок.

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Що таке пагін?

2. З яких частин він складається?

3. Що таке листок, стебло, брунька?

4. Що таке вузол, міжвузля, пазуха листка?

5. Чим відрізняються вегетативні та генеративні бруньки?

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Провести спостереження: скільки вегетативних і скільки генеративних пагонів (у якому співвідношенні) будуть розвиватися з бруньок наступною весною в рослин вашого саду: вишні, яблуні, сливи, смородини. Зробити висновок: чи буде ваш сад рясно цвісти весною?

2. Підфарбувати червоною або синьою фарбою склянку води і поставити в неї на 2–3 дні гілочки вишні або яблуні (бажано в тепле місце). Принести ці гілочки на наступний урок.

 

2. Стебло — осьова частина пагона. (Розповідь учителя, бесіда, робота з гербарним матеріалом, робота в групах.)

Звернути увагу учнів на те, що стебла різних рослин відрізняються за багатьма ознаками, а саме:

— за формою поперечного перерізу стебла;

— за орієнтацією у просторі;

— за наявністю деревини;

— за тривалістю життя.

n 5. Узагальнення і закріплення знань

Лабораторна робота № 4. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.

1. Інструктаж із техніки безпеки учнів, інструкція № ________.

2. Виконання лабораторної роботи (згідно з інструкційною карткою).

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Що таке пагін?

2. З яких частин він складається?

3. Що таке листок, стебло, брунька?

4. Що таке вузол, міжвузля, пазуха листка?

5. Чим відрізняються вегетативні та генеративні бруньки?

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Провести спостереження: скільки вегетативних і скільки генеративних пагонів (у якому співвідношенні) будуть розвиватися з бруньок наступною весною в рослин вашого саду: вишні, яблуні, сливи, смородини. Зробити висновок: чи буде ваш сад рясно цвісти весною?

2. Підфарбувати червоною або синьою фарбою склянку води і поставити в неї на 2–3 дні гілочки вишні або яблуні (бажано в тепле місце). Принести ці гілочки на наступний урок.

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (24.11.2013)
Переглядів: 1527 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: