Урок № 8 Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок. Внутрішня будова кореня - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 8 Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок. Внутрішня будова кореня

Урок № 8
Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок.
Внутрішня будова кореня

Мета уроку:розглянути особливості внутрішньої будови кореня та розкрити взаємозв’язок будови і виконуваних функцій окремих зон кореня в цілому; поглибити знання учнів про ґрунт як джерело поживних речовин для рослини; вдосконалювати вміння учнів працювати з мікроскопом та постійними мікропрепаратами; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати екологічну культуру, любов до природи.

Очікувані результати:учні мають називати зони кореня та характеризувати їх; учні мають характеризувати ґрунт як джерело поживних речовин; учні мають встановлювати взаємозв’язки між функціями та будовою зон кореня.

Обладнання:___________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.  Фронтальна бесіда.

1. Що таке корінь?

2. Які види коренів вам відомі?

3. Які кореневі системи вони утворюють?

2.2.  Скласти діаграму Вена.

Дати порівняльну характеристику типам кореневих систем.

2.4.        «Мозковий штурм».

— Розвиток кореневої системи залежить від умов, у яких живе рослина. У якої рослини — тієї, що росте в умовах достатньої вологості, чи у тієї, яка живе у посушливих місцях,— коренева система проникає глибше в ґрунт?

2.5.      «Назви видозміну кореня».

Учитель проектує на екран зображення видозмін коренів різноманітних вищих рослин, наприклад:

1)         жоржини;

2)         омели;

3)         редиски;

4)         плюща;

5)         кукурудзи;

6)         орхідеї;

7)         болотяного кипарису та ін.

Учні повинні записати в зошиті, які видозміни під яким номером розташовані (за відсутності проектора можна використати зображення цих рослин). Потім можна провести самоперевірку і самооцінювання виконаної роботи.

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Розв’язування проблемного завдання

У книзі «Життя рослин» К. А. Тимірязєв писав: «…Природа тут вдалася до хитрощів. Корінь за найменшої витрати будівельного матеріалу в змозі оббігти більшу кількість частинок ґрунту, якнайщільніше прилягти до нього…»

— Про які хитрощі говорив учений? (Мабуть, про можливості кореня здобувати воду з поживними речовинами ґрунту.)

n 4. Засвоєння нового матеріалу

4.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Зони кореня, їх функції

Розповідь учителя (демонстрування таблиць або проекція зображення на екран)

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшника, пшениці та інших рослин. На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову, і в них можна виділити такі зони: зона поділу з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Зона поділу займає верхівку кореня завдовжки 2–3 мм. Це зона клітин, які активно діляться, меристема кореня. Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини. Зона поділу вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування кореня в ґрунті. Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чохлик.

Запитання для обговорення:

Як ви вважаєте, чи є кореневий чохлик у водяних рослин? (Відсутній.)

Це цікаво

У деяких водяних рослин, наприклад у ряски, замість кореневого чохлика є спеціальна кишенька, яка надійно захищає кінчик кореня від вимивання водою.

Розповідь учителя

У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають циліндричними. У них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Цьому сприяють «якірні» властивості кореневих волосків наступної зони кореня. Ця зона також невелика — усього кілька міліметрів. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися і у всисній зоні повністю перетворюються на судини та інші види клітин кореня. Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до
1–6 см) характеризується наявністю кореневих волосків — видовжених на 0,2–1,0 см виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій кількості волосків (кілька сотень на 1 мм2) у рослин всисна поверхня збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної частини в 130 разів і становити 100 000 м2 на 1 га.

Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10–20 діб, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих волосків.

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому ґрунті вони розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. Коли вологи багато, вони не розвиваються зовсім. У болотяних або водяних рослин кореневих волосків зазвичай не буває, проте вони утворюються, коли ці рослини переходять на ґрунтові умови зростання. В епіфітних рослин, які мають повітряні корені, кореневі волоски розвиваються тільки тоді, коли корінь стикається з твердим субстратом. У деяких рослин роль кореневих волосків виконують гіфи гриба, з якими вони вступають у симбіоз.

Провідна зона, або зона бічних коренів (зона галуження), становить більшу частину кореня, вона розміщена над кореневими волосками і досягає кореневої шийки (місця переходу кореня в стебло). У цій зоні утворюються провідні судини і бічні корені. Провідна зона — це посередник між всисною зоною кореня і надземною частиною рослин.

Самостійна робота учнів, заповнення таблиці

Зони кореня

Зона кореня

Якими тканинами утворена

Функції

 

 

 

 

2.         Внутрішня будова кореня

На початку вивчення питання вчитель демонструє (або проектує на екран) зображення внутрішньої будови кореня і ставить запитання учням:

— У якій зоні кореня зроблено зріз? (Учні висловлюють свої припущення і пояснюють їх.)

Запитання для самостійного опрацювання:

— Які особливості внутрішньої будови кореня у всисній зоні?

Очікувані відповіді учнів:

Покривна тканина в цій ділянці кореня складається з одного шару клітин шкірки з тоненькими стінками. Саме ці клітини й утворюють кореневі волоски. Глибше, під шкіркою, розміщена кора кореня. Вона складається з багатьох шарів клітин основної тканини. По цій тканині розчини поживних речовин рухаються від кореневих волосків до провідних тканин, розташованих у центральній частині кореня.

Центральна частина кореня становить центральний циліндр. У центральному циліндрі формується провідна система рослини — ксилема та флоема. До складу ксилеми входять судини. По ній відбувається висхідний рух поживних речовин, тобто від кореня до надземної частини рослин. А по флоемі транспортуються органічні сполуки від зелених надземних частин до кореня (низхідний рух). До складу флоеми входять ситоподібні трубки. У центральному циліндрі також розташовані механічна та основна запасаюча тканини

3. Ґрунт як джерело поживних речовин. (Бесіда, робота з підручником, складання опорної схеми.)

Актуалізувати та поглибити знання учнів про ґрунт, його властивості та склад. Звернути особливу увагу на захист ґрунтів від руйнування.

Робота з підручником, метод «Позначки» (учні олівцем на полях ставлять позначки: «+» — це я знав, «–» — це я не знав, але зрозумів; «?» — це я не зрозумів). Учні, у яких не виникло запитань під час роботи з підручником, відповідають на запитання однокласників.

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Лабораторна робота № 3. Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями.

1. Інструктаж із техніки безпеки учнів, інструкція № ________.

2. Виконання лабораторної роботи (згідно з інструкційною карткою).

5.2.  Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1) Найдовша зона кореня — це:

А поділу                               В всисна

Б розтягування                    Г провідна

2) Зона кореня, яка містить твірну тканину:

А поділу                               В всисна

Б розтягування                    Г провідна

3) Всисна зона щільно вкрита:

А кореневими волосками    В кореневим чохликом

Б покривними клітинами    Г бічними коренями

4) Зона, у якій відбувається галуження кореня:

А всисна                               В розтягування

Б провідна                           Г поділу

5) Людина здійснює пікірування з метою:

А посилення росту головного кореня

Б стимулювання росту бічних коренів

В стимулювання утворення підземних стеблових бульб

Г стимулювання росту додаткових коренів

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Які функції виконує корінь?

2. Які зони має корінь?

3. Які функції виконує кореневий чохлик?

4. Де містяться кореневі волоски та яку функцію вони виконують?

5. Що таке судини, де вони розміщені, яке їх значення?

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти п’ять тестових завдань формату Б, які б містили декілька правильних відповідей.

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (24.11.2013)
Переглядів: 2405 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: