Урок № 53 Різноманітність грибів - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 53 Різноманітність грибів

Урок № 53
Різноманітність грибів

Мета уроку: ознайомити учнів з паразитичними грибами та особливостями їх життєдіяльності; розширити знання про пристосування грибів до паразитизму; ознайомити з профілактичними заходами щодо захворювань рослин, тварин і людини, спричинених грибами; формувати вміння працювати в групах, навички самоаналізу; формувати розуміння того, що людина — частина природи.

Очікувані результати: учні мають знати загальні ознаки паразитичних грибів та їх окремих представників; учні мають пояснювати значення паразитичних грибів у природі та в житті людини; учні мають застосовувати свої знання у профілактиці захворювань рослин, тварин і людини, що спричиняються грибами.

Обладнання: _______________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Цифровий біологічний диктант.

З перелічених тверджень вибрати характерні для:

— дріжджів (І варіант);

— мукору (ІІ варіант);

— пеніцилу (ІІІ варіант).

1) Біла цвіль.

2) Сапротрофне живлення.

3) Має багатоклітинний міцелій.

4) Одноклітинний гриб.

5) Розмножується брунькуванням.

6) Є джерелом антибіотиків.

7) Використовують у хлібопекарській промисловості.

8) Спори утворюються в кулястих спорангіях.

9) Розмножується спорами.

10)     Псує продукти харчування.

11)     Спорангії мають вигляд китиць.

12)     Здатний існувати в анаеробному середовищі.

Відповіді: І варіант — 2, 4, 5, 7, 9, 12; ІІ варіант — 1, 2, 4, 8, 9, 10; ІІІ варіант — 2, 3, 6, 9, 11.

2.2.  Перевірка сенканів на теми «Мукор», «Пеніцил», «Дріжджі» (творче домашнє завдання).

2.3.      «Мозковий штурм».

— На яких властивостях дріжджів базується хлібопекарське виробництво? (Виготовлення пористого тіста базується на використанні пекарських дріжджів, які в середовищі, багатому на вуглеводи, викликають спиртове бродіння: за допомогою ферментів без доступу кисню розкладають глюкозу на етиловий спирт та вуглекислий газ. Пухирці вуглекислого газу «піднімають» тісто і роблять його легким та пористим, а етиловий спирт, що утворився, випаровується.)

— Чим відрізняється грибниця мукора від грибниці пеніцилу? (У міцелію мукора немає клітинних перегородок, і він виглядає як одна багатоядерна розгалужена клітина. Міцелій пеніцила має клітинні перегородки і є багатоклітинним.)

2.4.      Розгадування кросворда.

Запитання до кросворда:

1)         Частина гриба, у якій утворюються спори. (Спорангій.)

2.         Цвілевий гриб. (Мукор.)

3)         Вегетативне тіло гриба. (Грибниця.)

4)         Сполука, яка вбиває або гальмує ріст і розмноження хвороботворних мікроорганізмів. (Антибіотик.)

5)         Цвілевий гриб, з якого отримують лікарські препарати. (Пеніцил.)

 

1

 

 

 

 

 

г

 

 

 

 

2

 

 

 

р

 

 

 

3

 

и

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

б

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

и

 

 

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя з елементами бесіди

Вам уже відомо з попереднього уроку, що гриби поділяють на нижчі й вищі.

— Пригадайте, на чому базується цей поділ.

Якщо представники вищих грибів помітні і ми знаємо багатьох з них за плодовим тілом, то нижчі гриби непомітні. Спостерігаємо ж ми тільки наслідки життєдіяльності цих організмів.

У 1845 р. весь урожай картоплі в Ірландії пропав через захворювання на фітофтороз. Уся картопля погнила. Цей факт і деякі політичні чинники призвели до того, що в країні почався голод і багато людей померли.

Фітофтора — нижчий гриб, який спричиняє фітофтороз, походить з американського континенту і був випадково завезений у Європу. Оскільки це вид не місцевий, він не має природних ворогів і легко, без перешкод, дуже швидко розмножується і розповсюджується. У результаті щороку величезна кількість урожаю картоплі та помідорів потерпає від фітофторозу.

— Пригадайте, як називаються організми, які оселяються на інших та існують за рахунок організму хазяїна.

Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо будову й особливості життєдіяльності грибів-паразитів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

 

2. Різноманітність грибів-паразитів

Розповідь учителя

На рослинах паразитує понад 10 тис. видів грибів, на тваринах і людині — близько 1 тис. видів. Псування багатьох видів сільськогосподарських продуктів і втрати врожаю через діяльність грибів-паразитів настільки значні, що боротьбу з ними ведуть спеціальні державні установи та міжнародні організації. З грибів, що паразитують на рослинах, найпоширеніші сажкові, іржасті гриби, ріжки та ін. Вони вражають сходи городніх, злакових культур, лісових порід та інших рослин.

Для висмоктування речовин з клітини хазяїна на гіфах паразитичних грибів часто утворюються гаусторії, які являють собою бічні відгалуження, що проникають усередину клітини хазяїна.

Паразити проникають у тіло хазяїна через дрібні ушкодження в його покривах, паразити рослин для цього використовують природні отвори в епідермі — продихи. У ході росту гриб виділяє ферменти, що руйнують серединні пластинки між рослинними клітинами (пектинази), у результаті чого тканини розм’якшуються.

Деякі паразити обмежуються тим, що поступово висмоктують речовини з хазяїна, але не спричиняють його загибель, інші ж виділяють ферменти, які розщеплюють целюлозу клітинної стінки, що призводить до загибелі клітини-хазяїна, після чого паразит харчується органічними залишками хазяїна.

Робота в групах

Завдання для груп:

— За допомогою підручника ознайомтеся з будовою, способом зараження, пристосуванням до паразитичного способу життя грибів-паразитів:

І група — ріжків;

ІІ група — сажкових грибів;

ІІІ група — борошнисторосяних грибів;

IV група — фітофтори;

V група — трутовиків.

Після самостійної роботи кожна група розповідає про особливості будови паразитичних грибів, шкоду, що вони завдають, та засоби профілактики зараження ними.

 

Заповнення таблиці

Назва гриба  Особливості будови            Шкода, якої вони завдають Профілактика зараження

Ріжки                         

Сажкові гриби                                 

Борошнисторосяні гриби                           

Фітофтора                            

Трутовики                            

 

Додатковий матеріал

Сажкові гриби

Представники сажкових грибів паразитують в основному на культурних і дикорослих злаках, спричинюючи захворювання злаків — сажку. Таку назву захворювання дістало внаслідок того, що хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею. Міцелій сажкових грибів міститься в міжклітинниках хазяїна, у його клітини проникають гаусторії.

Зимуюча стадія гриба — сажкові спори, які зимують або в ґрунті, або в зерносховищах. Різні види сажки по-різному заражають рослини. Виділяють три основні способи зараження:

1) зараження відбувається в ґрунті під час проростання зернівок (колбоподібна сажка проса, тверда сажка пшениці);

2) зараження в період цвітіння злаків, коли сажкова спора потрапляє на приймочку маточки і проростає до зав’язі; такий спосіб зараження властивий порошистій сажці пшениці та ячменю;

3) уражаються молоді надземні частини рослин, зараження викликають спори, при цьому міцелій не розростається по всій рослині, а локалізується в місці зараження, де й спричинює утворення пухирів, наростів (пухирчаста сажка кукурудзи).

 

Іржасті гриби

Іржасті гриби, яких налічують близько 7000 видів, паразитують не лише на покритонасінних, а й на вищих спорових рослинах, зумовлюючи хворобу іржу. На уражених грибом листках і стеблах з’являються бурі плями, звідки і назва хвороби. Найпоширенішою є лінійна іржа, що паразитує на різних злакових. Уражаючи асиміляційну поверхню хлібних злаків, іржа призводить до значних втрат урожаю.

 

Ріжки

Ріжки — це паразитичний гриб, що розвивається на житі, часом на пшениці та інших злаках. Під час цвітіння жита спори гриба заносяться вітром на зав’язь квітки, де вони проростають у міцелій. На міцелію утворюється значна кількість конідієносців. Конідії, що утворюються при цьому, містяться в солодкій, трохи липкій речовині — медяній росі. Спиваючи медяну росу, комахи переносять конідії на квітки здорових рослин. Пізніше на цих рослинах замість насіння з ураженої зав’язі розростається склероцій (ріжок), що складається з міцно сплетених гіфів гриба. Склероцій перезимовує в ґрунті або з урожаєм зерна. Навесні склероції проростають і на кожному утворюється 15–20 виростів з булавоподібними сумками, у яких дозрівають спори. Спори дозрівають одночасно з цвітінням злакових. Переносяться спори вітром. У склероціях ріжка є отруйні речовини (алкалоїди). Потрапляючи в організм людини або тварини, ріжки спричинюють тяжке захворювання — ерготизм. Це захворювання може виявлятися в конвульсивній формі (у народі його називають «злі корчі», оскільки воно супроводжується судомами окремих груп скелетних м’язів) і гангренозній («антонів вогонь» — омертвіння виступаючих частин тіла). Хвороба може закінчуватися смертю. Проте з ріжків виготовляють ліки, які використовують у гінекологічній і акушерській практиці. Щоб одержати ріжки, спеціально висівають жито і заражають його цим грибом.

 

Фітофтора

Значної шкоди завдає представник роду фітофторових картопляний гриб, що вражає бульби та бадилля картоплі. На листках утворюються бурі плями, послаблюється фотосинтез, а отже, знижується врожайність. Пошкоджені бульби втрачають свої товарні якості, погано зберігаються. Представники роду фітофтора живуть майже в усіх кліматичних зонах земної кулі, але найбільше видів паразитує в тропіках і субтропіках. Із 70 видів цього роду в Україні трапляється близько 20. Гриби вражають картоплю, томати, пальми, какао, цитрусові та інші рослини. Періодично картопляна хвороба спалахує в різних країнах світу, у тому числі й в Україні.

 

Трутовики

Великої шкоди садам, паркам і лісовому господарству завдають гриби трутовики. Міцелій трутовиків розвивається всередині дерев, руйнуючи деревину. Зараження здорових дерев відбувається внаслідок проникнення спор цих грибів через рани на корі або через кореневі волоски. Потрапивши в рану дерева, спори проростають, утворюючи грибницю. Поширюючись по деревині, грибниця робить її трухлявою. Через кілька років після ураження грибницею трутовика на корі дерев утворюються шкірясті, дерев’янисті або м’ясисті плодові тіла цих грибів. Частіше вони бувають дуже твердими, мають копитоподібну форму і розміщуються на стовбурах одне за одним. З нижнього боку плодових тіл утворюються трубочки, у яких дозріває велика кількість спор. Плодові тіла у більшості трутовиків багаторічні і щороку збільшуються.

Усі хвороби рослин, що спричинюються паразитичними грибами, дуже швидко поширюються в природі у зв’язку з інтенсивним розмноженням грибів.

 

Збудники хвороб людини і тварин

Деякі паразитичні гриби є збудниками небезпечних хвороб людини і тварин. Гриб ахорюн, оселяючись на волосистій частині голови, спричинює хворобу паршу. Гриб трихофітон, який уражає волосся, нігті й шкіру, є збудником стригучого лишаю. Дріжджовий гриб сидіум спричинює захворювання слизової оболонки порожнини рота — пліснявку, яка спостерігається переважно у немовлят. Гриби з групи так званих променистих грибів, або актиноміцетів, є причиною низки захворювань, відомих під назвою актиномікозів, що виявляються у вигляді поверхневих нагноєнь або уражень внутрішніх органів.

 

Засоби профілактики зараження

Сучасна комплексна система заходів захисту полів, садів, лісів і парків від паразитичних грибів охоплює агротехнічні, біологічні, хімічні методи боротьби, а також карантинні заходи, що не допускають завезення збудників хвороб та шкідників з інших країн, виведення рослин, стійких проти хвороб і збудників (селекція) тощо. З метою біологічного захисту рослин від збудників хвороб і шкідників використовують їхніх природних ворогів: антагоністів, паразитів, хижаків тощо. Останнім часом широко застосовують також антибіотики, гормональні препарати й ферменти (хімічні речовини, що виробляються спеціальними клітинами або ендокринними залозами тварин). У зв’язку з цим нині під біологічним методом боротьби розуміють використання не лише живих організмів, а й продуктів їхньої життєдіяльності.

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.         Узагальнення і закріплення знань

Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Паразитичний гриб, спори якого при потраплянні в організм людини спричинюють гангрену:

А ріжки                                В сажки

Б фітофтора              Г трутовики

2)         Паразитичний гриб овочевих пасльонових рослин:

А сажки                                 В борошнисторосяні

Б фітофтора           Г ріжки

3)         На злакових рослинах може паразитувати:

А мукор                                 Б пеніцил

В трутовик                Г сажка

4)         До паразитів деревних рослин належать:

А трутовики            В мукор

Б ріжки                                 Г борошнисторосяні

5)         Плоди дерев та кущів вражаються:

А трутовиками         В сажками

Б ріжками                 Г борошнисторосяними грибами

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Чим відрізняється живлення грибів-паразитів від живлення цвілевих грибів?

2. Де оселяються гриби-паразити? Назвіть відомі вам види цих грибів.

3. Яку шкоду спричинюють гриби-трутовики і як з ними боротися?

4. Як попереджають ураження культурних злаків сажкою?

5. Чи викликають гриби-паразити захворювання людини і тварин?

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати цікаву інформацію про шапкові гриби.

2. Скласти «шпаргалку» з помилками з теми «Гриби-паразити».

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (03.04.2014)
Переглядів: 1891 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: