Урок № 49 Значення покритонасінних рослин у природі та в житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 49 Значення покритонасінних рослин у природі та в житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини

Урок № 49
Значення покритонасінних рослин у природі та в житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини

Мета уроку:визначити значення вивчених рослин класів Однодольні та Дводольні у природі та в житті людини; розкрити необхідність знань про будову та значення вивчених рослин у житті людини; розвивати уміння порівнювати та визначати значення квіткових рослин у житті людини, уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву; виховувати бережливе ставлення до квіткових рослин своєї місцевості та планети.

Очікувані результати:учні мають наводити приклади лікарських та отруйних рослин, декоративних рослин, сортів культурних рослин; використання рослин людиною; учні мають пояснювати потребу в охороні окремих видів, значення рослин у житті людини, значення рослин у природі; учні мають робити висновок про значення покритонасінних у природі та в житті людини, про необхідність їх охорони.

Обладнання:_______________________________________________________________________

Тип уроку:формування практичних умінь і навичок.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1) До родини Лілійні належать:

А капуста, підсніжник, біб;

Б цибуля, шипшина, перець;

В пролісок, рябчик, тюльпан;

Г гладіолус, морква, нарцис.

2) Суцвіття, характерне для цибулевих:

А китиця                               В складний зонтик

Б простий зонтик               Г щиток

3) Лікарська рослина з родини Лілійні:

А липа         Б  конвалія       В шипшина      Г м’ята

4) Фітонциди утворюються в представників родини:

А Лілійні      Б  Злакові         В Цибулеві       Г Розові

5) Лілійні переважно:

А комахозапильні рослини 

Б вітрозапильні рослини

В самозапильні рослини

Г штучнозапильні рослини

2.2.  Тест на встановлення відповідності.

 

2.3.  Гра «Чорна скринька» (робота в групах).

Учні об’єднуються в чотири групи. За описом, який пропонує вчитель, групам необхідно відгадати рослину, що міститься в «чорній скриньці». Після відведеного часу (1 хв) групи здають учителю аркуші з відповіддю.

І тур

В Україні ця рослина — одна з найулюбленіших. Вона має чимало місцевих назв. Ось деякі з них: вовча кукурудза, вовчі фіалки, дикий виноград, гладиш, любка, ранник, черемша польова та інші.

У давніх легендах розповідається, що ці квіти виросли зі сліз нареченої, яка «виплакала» очі, очікуючи з далекого походу козака.

Яка рослина міститься в «чорній скриньці»? (Конвалія.)

 

ІІ тур

Ця рослина була відома ще в найдавніші часи (за 4 тис. років до н. е.) в різних народів, особливо на Сході, її вживали в їжу в Давньому Єгипті, вважаючи священною рослиною. Її поміщали в саркофаги разом з муміями, вірили в чудодійну силу амулетів, зроблених з неї.

В Україні в роки розпалу інфекційних хвороб у кожній хаті розвішували вінки із цієї рослини. Люди вірили, що вона захищає від хвороб і, як виявилося пізніше, недарма.

Яка рослина міститься в «чорній скриньці»? (Цибуля городня.)

ІІІ тур

У різних куточках нашої країни на запитання, якого кольору ці квіти, можна отримати різні відповіді — одні скажуть: блакитного, як весняне небо, другі заперечать: золотистого, як сонячний промінчик, треті — білого, як сніг, який не встиг розтанути. І всі будуть праві. Тому що під однією назвою вони знають різні квіти.

Яка рослина міститься в «чорній скриньці»? (Пролісок.)

2.4.  «Швидка відповідь».

Учитель ставить запитання, учні повинні відповідати швидко, не роздумуючи.

— У представників яких родин трапляється суцвіття-китиця? (Капустяні, Розові, Пасльонові, Лілійні, Бобові.)

— У представників яких родин кількість частин квітки кратна 5? (Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові.)

— У представників якої родини трапляється сухий однонасінний плід, а оплодень не зрісся з насінною шкіркою? (Плід — сім’янка, родина Айстрові.)

— У представників якої родини є плоди з дуже схожими назвами? (Плоди — стручок і стручечок, родина Капустяні.)

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Колись на Землю впав промінь Сонця, але впав він не на родючий ґрунт, а на зелену билинку пшеничного паростка, на його хлорофільне зерно. Ударившись об нього, промінь згас, але не зник. У результаті фотосинтезу утворилися цукри, які після довгих блукань рослиною нарешті відклалися в зерні у вигляді крохмалю. У тій чи іншій формі крохмаль увійшов до складу хліба, який став нашою їжею. Він бере участь у побудові нашого організму.

Отже, цей промінь сонця зігріває нас, він приводить у рух наш організм. Джерелом сили в нас є законсервований сонячний промінь.

Сьогодні ми закінчуємо вивчати відділ Покритонасінні. Представники цієї групи рослин мають велике значення в природі й житті людини. І знання про це ми підсумуємо на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

Значення покритонасінних рослин у природі та в житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини. (Презентація роботи творчих груп, обговорення, заповнення таблиці.)

Презентація роботи творчих груп:

І група — «Покритонасінні — харчові рослини»;

ІІ група — «Покритонасінні — технічні культури»;

ІІІ група — «Покритонасінні — лікарські рослини»;

IV група — «Покритонасінні — медоносні рослини»;

V група — «Покритонасінні — декоративні рослини».

5.         Узагальнення і закріплення знань

5.1.      Яку частину рослин картоплі, буряка, часнику, редиски, цибулі, соняшника, салату, хрону вживають в їжу?

Відповіді:

— у картоплі — бульбу — видозмінений підземний пагін;

— у буряка — коренеплід — видозмінений корінь;

— у часнику — цибулину — видозмінений пагін;

— у редиски — коренеплід — видозмінений корінь;

— у цибулі — цибулину — видозмінений пагін;

— у соняшника — насіння з однонасінного сухого плоду сім’янки;

— у салату — листки;

— у хрону — кореневище — видозмінений підземний пагін.

5.2.                                                                 Практична робота № 4

Тема. Розпізнавання видів кімнатних рослин.

Мета: навчитися розпізнавати найпоширеніші види кімнатних рослин.

Матеріали: кімнатні рослини (алое, амариліс, аспідистра, бегонія рекс, драцена, опунція, колеус, монстера, сансев’єра, традесканція, хлорофітум, циперус зонтичний) та їх зображення з підписами назв цих рослин і відповідної родини; довідковий матеріал.

Хід роботи

1.         Уважно розгляньте поставлені перед вами живі кімнатні рослини. Спробуйте охарактеризувати їхні стебла, листки, квітки (якщо є).

2.         Розгляньте зображення кімнатних рослин на запропонованих вам картках.

3.         Знайдіть відповідність між живою рослиною, її назвою і назвою її родини.

4.         Використовуючи додатковий матеріал, опишіть рослини за планом:

а)         назва;

б)         родина;

в)         батьківщина рослини;

г)         у яких природних кліматичних умовах зростає;

д)         умови догляду за рослиною при вирощуванні в кімнаті.

Заповніть таблицю.

Видова назва рослини

Характерні ознаки

Родина

 

 

 

 

 

 

 

5.         Зробіть висновки.

Додатковий матеріал

•          Алое. Належить до родини Лілійні, походить з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте у вигляді дерева. Типовий сукулент. Має соковиті стебла і листки. Листки сидячі, колючі по краях. У кімнатних умовах цвіте рідко, тому що взимку для алое недостатньо світла, а головне тому, що його надмірно поливають, забуваючи про походження цієї рослини. Є лікарською рослиною, стимулює загоєння порізів.

•          Амариліс. Рослина, яка належить до родини Амарилісові, походить з Південної Африки (мис Доброї Надії). Має великі, переважно червоні квітки, цвіте в лютому. Після цвітіння рослину поливають рідше, щоб забезпечити їй стан спокою. У такому стані амариліси перебувають протягом зими, тому, починаючи з осені, поступово припиняють їх поливати, потім зрізують листя і ставлять горщик із цибулиною в темне місце.

•          Аспідистра. Належить до родини Лілійні. У природних умовах росте в тінистих лісах Китаю і Японії. Невибаглива. Добре росте на сонячному місці і в напівтемному кутку, витримує пересушування землі. Має повзуче кореневище, від якого відростають великі шкірясті темно-зелені листки, схожі на листя конвалії. Кожний листок може триматися кілька років.

•          Бегонія. У природних умовах бегонії поширені в тропічних країнах Америки, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Індонезії, у Південному Китаї, Японії. Кімнатні бегонії за декоративними якостями поділяють на кущові і листяні. Листяні бегонії характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома бегонія рекс. Існують численні сорти, які відрізняються кольором листків — від сріблястих до темно-червоних, тому що в них зелений колір хлорофілу маскується різними пігментами. Це класичний об’єкт розмноження рослин листками.

•          Драцена. Належить до родини Лілійні, її часто плутають з пальмами. У драцен листки прості, цілісні, довгасті. Старі екземпляри з довгими голими стовбурами некрасиві. Можна зрізати верхівку з листками і посадити в ґрунт як живець, а решту стебла теж розрізати на частини і вкоренити. Ще одна рослина відросте від кореня.

•          Опунція. Належить до родини Кактусові. Сукулент. Стебла членисті, плоскі, овальні чи дископодібні, соковиті, зазвичай густо вкриті колючками і глохідіями (тонкі щетинки, які легко обламуються, характерні тільки для опунцій). Рослина посушливих місць зростання. Тому поливати її треба обережно. Узимку опунцію поливають один раз на місяць, коли вона починає помітно в’янути. У кінці лютого, коли закінчується період спокою, поливання збільшують. На літо слід винести опунцію з приміщення і вкопати в напівзатінку.

•          Колеус. Належить до родини Губоцвіті. Як кімнатна рослина поширений колеус гібридний родом з о. Яви. Колеуси мають характерне чотиригранне стебло і супротивне листкорозміщення. Листки різнобарвні. Це пов’язано з тим, що зелений хлорофіл маскується різними пігментами. Часто цвіте.

•          Монстера. Належить до родини Ароїдні. У кімнатній культурі поширена монстера деліціоза, яка походить з тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні. Дуже невибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.

•          Сансев’єра. Належить до родини Лілійні, у природних умовах поширена в тропічній Азії та Африці. Має коротке кореневище і м’ясисті, мечеподібні, іноді строкаті листки, що відходять від кореневища. Розмножується поділом куща і, що особливо цікаво, поділом листка.

•          Традесканція. У кімнатній культурі поширені кілька видів традесканції, які походять з тропічної Америки. Це трав’янисті рослини з повзучими або прямими стеблами і з сидячими овально-ланцетними побережними листками. У кімнатах більше культивують традесканції з повзучими стеблами, які звисають з горщиків. Дуже легко розмножується стебловими живцями. Живцювати треба щороку, оскільки на старих стеблах засихають листки, і рослина втрачає декоративний вигляд.

•          Хлорофітум. Належить до родини Лілійні. У кімнатній культурі поширений хлорофітум комозум, який походить з Південної Африки. Трав’яниста рослина із широколінійними листками, зібраними в розетку. З центра розетки виростає стрілка з біленькими квітками. Але плодів не утворює, оскільки не відбувається запилення. На місці квіток, що відцвіли, утворюються нові молоденькі рослини.

•          Циперус. Належить до родини Осокові. У кімнатній культурі поширений циперус зонтичний, який походить з Мадагаскару. Це багаторічна кореневищна рослина, що має рівні зелені стебла з листками на верхівці. Циперус — типова болотна рослина, тому в кімнаті горщик з циперусом треба ставити в глибокий піддонник і тримати його зануреним у воду.

 

 

 n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— Сьогодні на уроці я навчився…

— На цьому уроці найцікавішим було…

— Від наступного уроку я чекаю…

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Підготуватися до контрольної роботи з теми «Голонасінні і покритонасінні рослини».

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (19.02.2014)
Переглядів: 5215 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: