Урок № 42 Значення голонасінних у природі та в житті людини - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 42 Значення голонасінних у природі та в житті людини

Урок № 42
Значення голонасінних у природі та в житті людини

Мета уроку:розкрити значення голонасінних в екосистемах, практичній діяльності людини; удосконалювати вміння та навички учнів самостійно працювати з науково-популярною літературою, Інтернет-ресурсами; розвивати вміння працювати із завданнями творчого характеру; виховувати любов до природи; формувати екологічно-цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища.

Очікувані результати:учні мають характеризувати роль голонасінних рослин у природі та в житті людини; учні мають наводити приклади використання голонасінних рослин людиною; учні мають обґрунтовувати необхідність захисту лісів.

Обладнання:______________________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.  У поданих твердженнях знайти та виправити помилки, якщо вони є. (Помилки виділені курсивом.)

1) До хвойних голонасінних рослин відносять: модрину, яловець, кедр, гінкго, вельвічію, тис.

2) До листопадних хвойних голонасінних належать: модрина, ялиця, кедр, тис.

3) Кедрові горішки — це насіння сосни сибірської.

4) Для ялівцю характерне утворення шишкоягід.

5) Гінкго дволопатеве має плоди сріблястого кольору.

6) Тис ягідний має міцну бурувато-червону деревину, що не гниє.

7) Секвоя — найтовстіше дерево у світі, товщина стовбура — 11–36 м.

8) Вельвічія має всього чотири листки завдовжки до 1 м.

2.2.  «Коло ідей».

Запитання до груп:

— Як можна пояснити наведені нижче факти?

1. Ідеш лісом і бачиш: то тут, то там свіжі ялини вивернуто з корінням, а на голій високій скелі притулилася самотня сосна, не ушкоджена негодою.

2. У густому ялиновому лісі часто можна спостерігати метрові ялинки віком 10–15 років, сосонки під густим материнським покривом до такого віку не доживають.

3. Довжина всіх коренів одного дерева ялини може сягати понад 2000 м, а сосни — у 6 разів більше.

2.3.      Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Шишкоягода ялівцю — це:

А видозміна пагона Б видозміна листка В плід

2)         Кедровий горіх — це:

А насінина кедра Б плід кедра В насінина сосни сибірської

3)         У хвойних лісах у повітрі мало бактерій, бо рослини виділяють:

А кисень Б фітонциди В вуглекислий газ

4)         Світлохвойні бори утворює:

А тис Б ялина В сосна

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Навесні вся природа пробуджується, пригріває сонце, починається ріст і розвиток рослин, прокидаються комашки, прилітають птахи. Особливо гарно цієї пори в лісі. Чому? Чим вас приваблює ліс?

Замшілих сосон таємничі капища, Димлять росою срібні спориші, Ідуть волхви у стуманілих каптурах. Ліси правічні! Госпіталь душі.

Л. Костенко

Пригадайте, як приємно гуляти в сосновому лісі, яке там чисте повітря, як там легко дихати. Але, перш за все, ліс — це природна екосистема зі своїм складом і законами, які людина не завжди враховує, ставлячи на перше місце свої потреби.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

4.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Роль голонасінних у природі

Бесіда

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, яку роль відіграють голонасінні у природі?

Очікувана відповідь учнів:

Голонасінні збагачують повітря киснем, через що їх називають «легенями планети». Ліси регулюють швидкість танення снігу, рівень води в річках, поглинають шуми та послаблюють силу вітрів. Для того щоб затримати танення снігів на полях, навколо них висаджують полезахисні лісосмуги. Це поліпшує живлення рослин, насамперед озимини, й запобігає розливанню річок. Ліс — домівка для багатьох тварин. Різні види тварин живляться насінням, шишками хвойних рослин.

Учні роблять висновки та складають у зошиті опорний конспект.

Значення голонасінних у природі

Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.

— Виділяють у повітря фітонциди — речовини, які пригнічують діяльність мікроорганізмів.

— Збагачують повітря киснем.

— Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють силу вітрів, закріплюють річки.

— Ліси — домівка для багатьох тварин.

— Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.

2.         Значення голонасінних у житті людини

Повідомлення учнів

Ялиця біла

Смолоносна, ефіроолійна, деревинна, лікарська, вітаміноносна, медоносна, танідоносна й декоративна рослина. З дерев ялиці білої добувають дуже цінну живицю. Смоляні ходи розташовані в корі. При потовщенні стовбура смоляні ходи руйнуються, утворюються вмістища живиці, які мають вигляд потовщення і називаються жовнами. У кожному з жовен міститься кілька грамів живиці.

Ялицевий бальзам широко використовують в оптичній промисловості для склеювання лінз, а також при виготовленні мікропрепаратів (показник заломлення бальзаму близький до показника заломлення скла).

Деревина біла, зрідка із жовтуватим відтінком, блискуча, легка, м’яка, пружна, неміцна, легко колеться. Використовується для виготовлення столярних виробів, музичних інструментів, тари (діжки та ящики), а в деяких місцевостях навіть у будівництві.

З хвої, гілок і шишок ялиці одержують цінну ефірну олію. Вихід олії з хвої — 1,3–2,3 %, а з молодих гілок — 0,61–1 %. Головна складова частина ефірної олії — борнілацетат (30–40 %), який є сировиною для синтезу медичної камфори, що за своєю дією на організм рівноцінна тій, яка добувається з камфорного дерева (камфорного лавру). Ялицеву ефірну олію використовують у парфумерній і лікеро-горілчаній промисловості, з неї виготовляють технічну камфору, яку використовують при виробництві целулоїду. З хвої ялиці виготовляють також концентрат протицинготного вітаміну С. Ефірну олію і живицю ялиці застосовують у науковій медицині. Ефірну олію ялиці вживають іноді для вдихання при ураженнях дихальних шляхів, а також для втирання при ревматизмі.

Як декоративна рослина рекомендується для поодиноких та групових насаджень у парках і лісопарках вдалині від промислових підприємств, бо вона не витримує газів.

 

Яловець

У фармакології використовують шишкоягоди ялівцю як сечогінний засіб при хворобах сечових і статевих шляхів, а також як відхаркувальний і дезінфікуючий засіб. Є вказівки про лікування ефірними оліями шишкоягід ялівцю хвороб шкіри, у тому числі й злоякісного походження. У народній медицині корені вживають при туберкульозі легень, бронхітах, нирковокам’яній хворобі. Шишкоягоди застосовують при хворобах печінки, жіночих хворобах, ревматизмі, відвар гілок — при діатезі. Сік із шишок п’ють як сечогінний і регулюючий травлення засіб, при набряках. У гомеопатії використовують есенції зі свіжих шишок.

Шишкоягоди ялівцю мають високу ароматичність, містять різноманітні смакові речовини і широко застосовуються для технічної переробки. У висушеному вигляді їх використовують у кулінарії як пряність. Цінуються вони при виробництві алкогольних напоїв, вин (наприклад, англійського джину), кондитерських виробів.

Яловець має тверду щільну деревину з красивим малюнком, червонувато-жовтим ядром і характерним ароматом. Деревина стійка до загнивання та ураження шкідниками. Використовується для дрібних столярних і токарних виробів, придатна для олівцевої палички (особливо ціниться як сировина для олівцевої палички яловець віргінський).

У стовбурах і старих гілках ялівцю утворюється смола, яка виступає з тріщин у вигляді крапель або грудочок. Смолу використовують для виробництва сандараку, який є сировиною для одержання високоякісного лаку.

Ароматну деревину й гілки ялівцю застосовують для дезінфекції тари, приміщень, хвою і шишки — для ароматичних ванн, деревину, хвою та ягоди — для копчення рибних і м’ясних продуктів. Крона ялівцю звичайного добре піддається обрізуванню, завдяки чому створюють декоративні форми — пірамідальну, плакучу, кулясту.

 

Модрина європейська

Деревинна, танідоносна, фарбувальна, жиро- й ефіроолійна, смолоносна, лікарська, камеденосна, пилконосна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Деревина модрини європейської — дуже цінний будівельний і виробний матеріал. Її використовують у суднобудуванні, вагонобудуванні (замінник дуба), у гідротехнічних спорудах (виготовлення водоспусків, труб, паль тощо), у спорудженні телеграфних і телефонних стовпів, у будівництві будинків (підвалини), шахтних стояків, балок у льохах, для виробництва паркету, дощатої підлоги тощо. У корі модрини європейської міститься 9–12 % танідів, тому вона є важливою сировиною для одержання дубильних екстрактів. Найбільше танідів міститься в корі дерев віком від 59 до 84 років, причому в нижній частині стовбура. Таніди використовують для дублення важких шкур. З кори модрин добувають фарбу для тканин, виробляють поплавки для рибальських сітей. Очищене від крилаток насіння містить 27 %, а неочищене — 8 % жирної швидковисихаючої олії, яка використовується для виготовлення оліфи.

 

Сосна звичайна

У вигляді круглого лісу вона є основним будівельним матеріалом як у сільськогосподарському, так і в промисловому та житловому будівництві; іде також на телеграфні й телефонні стовпи, на портові споруди, дамби, греблі, набережні, мости. Соснові пиломатеріали (дошки, бруси) широко застосовують у будівництві (балки, крокви, сходи, віконні коробки, одвірки, підлога тощо).

Деревина сосни йде на виготовлення щипкових музичних інструментів (балалайки, мандоліни), на клавіатурні дощечки, на виробництво фанери, діжок для малоцінних матеріалів, сухих і напіврідких продуктів (смола, дьоготь).

З деревини сосни шляхом сухої перегонки одержують деревинний оцет і дьоготь, а в перегонному апараті лишається вугілля, з якого виробляють активоване вугілля. Дьоготь і активоване вугілля використовують у медицині. Крім того, активоване вугілля застосовують для знебарвлення рідин, видалення з них запахів, ним заповнюють протигази.

Дрова із сосни звичайної добре горять, особливо зі старих дерев, які містять багато смоли. Із живиці сосни звичайної одержують скипидар і каніфоль. Скипидар використовують під час виготовлення лаків, фарб, парфумів, технічної камфори, яка необхідна для виробництва пластмас, кінофотоплівок, штучних тканин, вибухівки, а також у гумовій і фармацевтичній промисловостях. Каніфоль сосни використовують для проклейки паперу, виготовлення дешевого лаку, грампластинок, сургучу, а також як домішку до бетону. Нею натирають смички струнних музичних інструментів.

Низькі сорти каніфолі йдуть на виготовлення мастил. Живицю, смолу, скипидар і каніфоль застосовують також у медицині. З насіння сосни звичайної пресуванням або екстрагуванням одержують жирну висихаючу олію, яку використовують для виробництва оліфи. Із хвої сосни внаслідок перегонки з водою одержують ефірну олію, яку застосовують у медицині.

Соснові бруньки містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо. Їх застосовують як відкашлювальний, сечогінний і дезінфікуючий засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, для ванн. Концентрат вітаміну С, виготовлений із хвої сосни, використовують для лікування цинги; хлорофіл-вітамінну пасту — для лікування ран, опіків; паста входить також до складу протиастматичної мікстури Траскова. Скипидар (терпентинова олія), який одержують із живиці і смоли, використовують безпосередньо (у вигляді інгаляцій для дезінфекції дихальних шляхів) і в складі мазей при ревматизмі, невралгії, подагрі.

 

Ялина європейська

У вигляді круглого лісу використовують у житловому будівництві (йде на крокви), у будівництві телеграфних і телефонних стовпів, разом із сосною йде для кріплення шахт, у тесаному вигляді використовується для будівництва барж, човнів, для виробництва бочок, для виготовлення покрівельної дранки, пакувальних стружок. З деревини ялини виготовляють музичні інструменти, меблі, фанеру, яка використовується в літакобудуванні, деталі для ткацьких верстатів, сірникову соломку тощо.

Добувають з дерева й живицю. Вона рідша і важче кристалізується, ніж соснова. З неї одержують скипидар (вихід низький, 10–12 %) і каніфоль, яка мало відрізняється від соснової. Скипидар і каніфоль використовують у медицині та для виробництва лаків і фарб.

У народній медицині використовують бруньки при мікроінфарктах, міо- та ревмокардитах, туберкульозі легенів. Маззю (смола + свинячий жир + воск) лікують фурункули та інші нариви.

Ялина європейська — гарна декоративна рослина. Проте вона негативно реагує на сухість і забрудненість повітря димом, пилом і газами.

 

Тис ягідний

Тис ягідний в давнину був поширений на дуже великій території, та майже повністю був винищений людиною через свою міцну деревину, яка наділена надзвичайними бактерицидними властивостями: вона вбиває навіть ті мікроорганізми, що є в повітрі. Будинок, у якому хоча б стельові балки зроблені з тиса, надійно захищений від хвороботворних інфекцій, що надзвичайно цінувалося під час масових епідемій.

Деревина, кора і листя тиса містять алкалоїд (токсин), і тому вони є отруйними для людини і багатьох тварин, хоча, наприклад, зайці й олені охоче їдять тис без шкоди для себе. Чим старша хвоя тиса, тим вона отруйніша.

 

Самостійна робота учнів

Запитання для опрацьовування:

— Використовуючи повідомлення учнів та текст підручника, заповніть таблицю.

 

 

 

Значення голонасінних у житті людини

Назва рослини

Галузі промисловості, у яких використовують голонасінні

Сосна

 

Ялина

 

Тис

 

Модрина

 

Яловець

 

Ялиця

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Біологічна задача.

Людині потрібно 960 л кисню на добу. Одне доросле дерево виділяє за 1 годину 8 л кисню. Скільки дерев можуть забезпечити потрібну кількість кисню на добу одній людині?

Відповідь: 5.

5.2.  «Коло ідей».

Запитання до груп:

— Відомо, що єгипетських фараонів ховали в тисових саркофагах. Як ви гадаєте, чому?

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Яке значення хвойних у природі?

2. Як людина використовує голонасінні?

3. Які голонасінні мають цінну деревину, у чому полягає її цінність та застосування?

4. Назвіть види голонасінних, що їх застосовують у медицині.

5. Назвіть види голонасінних, що їх використовують для виготовлення музичних інструментів.

6. Які хвойні рослини поширені у вашій місцевості? Яке їх практичне значення?

7. Обґрунтуйте необхідність охорони лісів.

n 7. Домашнє завдання

Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

 

��f�-��X��@�якої голонасінної рослини лежать у скриньці?

Перша підказка: в Україні це дерево вирощують у ботанічних садах і дендропарках.

Друга підказка: учені називають його «живим викопним», оскільки це єдиний представник свого класу.

Третя підказка: насінину цієї рослини зі сріблястим м’ясистим придатком в Японії називають «сріблястий абрикос».

Відповідь: гінкго дволопатевого.

По закінченні гри вчитель визначає групу, яка набрала найбільшу кількість балів.

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— Сьогодні на уроці я навчився…

— На цьому уроці найцікавішим було…

— Від наступного уроку я чекаю…

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати повідомлення про значення голонасінних у природі та в житті людини.

 

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (22.01.2014)
Переглядів: 4878 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: