Урок № 40 Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 40 Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних
Урок № 40
Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних

Мета уроку: визначити особливості будови й життєдіяльності голонасінних рослин; сприяти розвитку логічного і критичного мислення; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Очікувані результати: учні мають характеризувати загальні ознаки будови та розвитку голонасінних, порівнювати будову голонасінних з вищими споровими рослинами.

Обладнання: ______________________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Конкурс сенканів на теми «Хвоя», «Шишка» (індивідуальне домашнє завдання).

2.2.  Конкурс на кращу загадку про сосну, ялину, шишки (учні читають свої загадки, а однокласники визначають найкращу).

2.3.  Інтерактивна гра «Біологічний футбол».

Учитель на дошці записує основні запитання. До кожного основного учні складають конкретні запитання і направляють «м’яч» комусь із однокласників, слухають відповідь. Якщо відповідь неточна, «м’яч» повертається до того, хто його кидав, цей учень дає точну відповідь. Учень, який піймав «м’яч», посилає його іншому.

Кожне вдало складене запитання — 2 бали, кожна правильна відповідь на нескладне запитання — 1 бал, на складне запитання — 2 бали. Учитель фіксує відповіді й кількість запитань.

Основні запитання:

— загальна характеристика голонасінних;

— життєвий цикл голонасінних;

— середовище існування голонасінних.

2.4.  Біологічна задача.

Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не закралася тут біологічна помилка? (Так дійсно, це біологічна помилка. Сосна — це голонасінна рослина, яка не цвіте. У травні-червні достигає пилок, який переноситься вітром.)

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У давньогрецькій міфології є така легенда: Борей, бог холодних північних вітрів, полюбив прекрасну Пітіс, німфу ранкової зорі. Одного разу, коли він гнався за своєю коханою, вона попросила Пана, бога полів, сховати її. Бог полів укрив її зеленими гіл- ками. Ще довго розлючений Борей шукав у лісі нещасну Пітіс. Її тіло замерзло, а сльози перетворилися на прозору смолу, і стала німфа сосною.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

4.         Засвоєння нового матеріалу
1.         Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних
Робота за варіантами
Завдання для учнів:
— Користуючись текстом підручника, визначте пристосувальні риси будови й життєдіяльності:
І варіант — сосни звичайної;
ІІ варіант — ялини європейської.
Після обговорення питання учням пропонується заповнити таблицю.
Характеристика голонасінних рослин
Сосна звичайна
Ялина європейська
 
 
 
Додатковий матеріал для вчителя
Сосна звичайна
Сосна — світлолюбна рослина, зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. У густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35–40 м заввишки. «Прозора» крона розміщується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано відмирають. На відкритих місцевостях сосни мають крислату крону. Соснові ліси трапляються в найрізноманітніших умовах, у тому числі на піщаних ґрунтах, болотах, крейдяних горах, голих скелях.
Коренева система сосни стрижнева, дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних або бічних, є короткі дрібні і дуже галузисті бічні, як правило, з мікоризою. Додаткових коренів немає. Форма кореневої системи залежить від типу ґрунту. Так, на піску в сосни крім глибоких коренів розростаються численні поверхневі, на болотах — лише поверхневі корені.
Стовбур сосни має тонку кору (флоема голонасінних не містить клітин-супутників) і масивну деревину, яка складається з трахеїд. Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розміщена навколо смоляних ходів — видовжених міжклітинних просторів у вигляді каналів, заповнених ефірними оліями, смолою, бальзамом. Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який вистилає смоляний хід.
У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту деревини. Вони утворюються, як і у квіткових рослин, у результаті сезонної періодичності в діяльності камбію.
Сосна — вічнозелене дерево, її листки — сизо-зелені голки (хвоя) — живуть 2–3 роки. Розміщуються попарно на молодих гілках на верхівках укорочених пагонів. Поверхня хвої вкрита товстим шаром кутикули, під якою розташовані дрібні клітини епідермісу з дуже потовщеними стінками. Продихи містяться глибоко в мезофілі і заповнені зернами воску. Таке розміщення продихів є пристосуванням для зменшення випаровування води. Завдяки цьому взимку сосна за наявності хвої випаровує води в десятки разів менше, ніж оголені покритонасінні.
Ранньої весни на гілках сосни із зимуючих бруньок з’являються нові пагони. Розрізняють два типи пагонів: видовжені, вкриті буруватими лусками, і вкорочені, що сидять у пазухах цих лусочок і несуть по дві хвоїни. Молоді хвоїни нових пагонів м’які, мають яскраво-зелене забарвлення. У другій половині літа на кінці видовжених пагонів закладаються бруньки.
 
Ялина європейська
Ялина — вічнозелене високе струнке дерево з конусоподібною кроною. На відміну від сосни ялина тіньовитривала, у зв’язку з цим нижні гілки живуть довго. Хвоя ялини коротка, жорстка, сидить поодиноко, вкриваючи всю гілку, живе на дереві від 5 до 9 років. Коренева система поверхнева, тому сильні вітри можуть вивернути дерево з коренями. До ґрунту вибагливіша, ніж сосна.
Розмножується ялина, як і сосна, насінням, але шишки в неї більші, насіння дозріває пізно восени того ж року. Стиглі шишки розкриваються, вивільняючи насіння тієї ж осені або взимку, після чого відпадають повністю. Насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тіні дерев. Перші 15 років ялина росте повільно, щорічний приріст становить 5–15 см, після чого вона починає рости швидше і переганяє сосну.
 
5.         Узагальнення і закріплення знань
Лабораторна робота № 15
Тема. Будова голонасінних рослин.
Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.
Обладнання та матеріали: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, пінцет.
Хід роботи
1.         Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.
Назва рослини
Характеристика хвої
Форма
Розміщення на стеблі
Довжина
Забарвлення
1.            Сосна
2.            Ялина
3.        
 
 
 
 
 
2.         Розгляньте зрілі шишки сосни та ялини. Визначте їх форму, довжину, забарвлення. Дані занесіть до таблиці.
 
Назва рослини
Характеристика шишки
Форма
Довжина
Забарвлення
1.         Сосна
2.         Ялина
3.        
 
 
 
 
3.         Обережно відігніть пінцетом одну луску і витягніть насінину.
4.         Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.
5.         За результатами роботи зробіть висновок.
 
 

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

Доповнити речення, вибираючи правильні відповіді з двох запропонованих.

1) Коренева система сосни … (стрижнева, мичкувата).

2) Листки у … (сосни, ялини) — сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завдовжки 3–5 см.

3. Насіння … (сосни, ялини) дозріває восени того ж року, коли відбулося запилення.

4) Насіння … (сосни, ялини) проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.

5) Чоловічі шишки сосни дрібні — до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають … (жовтими, червоними).

6) … (сосна, ялина) — світлолюбне дерево.

7) У … (сосни, ялини) шишки великі, довгі, повислі; після дозрівання насіння відпадають цілком.

8) Насіння … (сосни, ялини) проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тіні інших дерев.

9) Нижні гілки сосни … (відпадають, не відпадають).

10)     Коренева система ялини розміщена в ґрунті (поверхнево, глибоко).

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник ____________________________________________

Зошит ________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Написати казку про подорож соснової насінинки.

 

 
Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (22.01.2014)
Переглядів: 2737 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: