Урок № 36 Папоротеподібні. Середовища існування, пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 36 Папоротеподібні. Середовища існування, пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності

Урок № 36
Папоротеподібні. Середовища існування,
пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності

Мета уроку:ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей; продовжувати формувати вміння самостійно працювати з текстом підручника, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; виховувати на основі фольклорних матеріалів зацікавленість народною творчістю та давніми традиціями.

Очікувані результати:учні мають знати загальну характеристику будови, особливості розвитку папоротей, ускладнення в їх будові порівняно з хвощеподібними і плавуноподібними; учні повинні вміти розрізняти представників папоротеподібних на гербарних зразках та в природі, характеризувати й описувати окремих представників, пояснювати з біологічного погляду народні вірування, пов’язані з папоротеподібними.

Обладнання:__________________________________________

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.      Інтерактивна гра «Біологічний футбол».

Учитель на дошці записує основні запитання. До кожного основного запитання учні складають конкретні запитання і направляють «м’яч» комусь із однокласників, вислуховують відповідь. Якщо відповідь неточна, «м’яч» повертається до того, хто його кидав, цей учень дає точну відповідь. Учень, що піймав «м’яч», посилає його іншому. Кожне вдало складене запитання — 2 бали, кожна правильна відповідь на нескладне запитання — 1 бал, на складне запитання — 2 бали. Учитель фіксує відповіді й кількість запитань.

Основні питання:

— Загальна характеристика хвощеподібних.

— Загальна характеристика плавуноподібних.

— Пристосування хвощеподібних і плавуноподібних до умов життя.

2.2.      Перевірка сенканів, які учні склали вдома.

Сенкани можуть бути такі:

хвощі

весняні, літні

розмножуються, фотосинтезують, розповсюджуються

хвощеподібні — багаторічні трав’янисті рослини

польовий

 

плавуни

вічнозелені, багаторічні

галузяться, стеляться, розмножуються

плавуноподібні: переважає нестатеве покоління

баранець

2.3.      Цифровий біологічний диктант

Із перелічених тверджень вибрати ті, що характерні для:

І варіант — хвощеподібних;

ІІ варіант — плавуноподібних.

1)         Фотосинтез відбувається у стеблі.

2)         Спорофіт утворений стеблом, листками і додатковими коренями.

3)         Для запліднення необхідна вода.

4)         Серед них є різноспорові рослини.

5)         Їх спори містять до 50 % олії.

6)         Серед них є лікарські рослини.

7)         У тканинах міститься значна кількість сполук Силіцію.

8)         Вимерлі рослини цього відділу утворили кам’яне вугілля.

9)         Розвиток їх гаметофіта триває 15–20 років.

Відповіді: І варіант — 1, 3, 6, 7, 8; ІІ варіант: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9.

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

На дошці записаний епіграф уроку:

«Все зілля від Бога, лише папороть від чорта».

                                                                                     М. В. Гоголь

Слово вчителя

Послухайте казку.

Була в лісничого Корнія донька Любава. Дуже вона любила природу, уміла прислухатися до неї і розуміти життя зеленого дивосвіту. І було в неї улюблене місце в лісі — струмок і верба біля нього. Дуже любила Любава вербиченьку. Одного разу, гуляючи в лісі, натрапила дівчина на захований у чагарнику склеп. З цікавості зайшла вона до нього і побачила там стару жінку зі сплутаним сивим волоссям і в брудному одязі. Запропонувала Любава жінці допомогу, хоч і зрозуміла, що це лиха відьма, про яку вона чула у селі. Але стара вигнала її, порадивши піти попрощатися з вербою, бо дерево гине.

Прибігла Любава до вербиченьки і побачила, що пересох струмочок і в’яне верба. Заплакала дівчина з горя, а вербиченька їй прошепотіла: «Звернися до Папороті, матінки лісової, вона допоможе». Почувши це, схопилась на ноги Любава і побігла шукати Папороть.

Довго ходила дівчина лісом, дуже втомилася, але знайшла-таки Папороть. Геть знесилена, заснула Любава біля неї. І наснилася дівчині красива жінка, яка розповіла їй про те, що раз на рік, на Івана Купала, вона дарує людям чарівну, але непримітну квітку. Саме ця квітка допоможе Любаві повернути воду у струмок і життя вербичці. Прокинувшись, Любава повернулася до вербиченьки і розповіла їй про зустріч з Папороттю.

А коли прийшло свято Івана Купала, Любава знайшла квітку папороті, принесла до струмка і закопала біля нього. І повернулася вода у струмок, і ожила вербиченька. Так урятувала свій улюблений маленький світ добра, щира дівчина Любава.

— Чи помітили ви в казці біологічну помилку?

— Чи має папороть квітку?

Спробуємо поглянути на папоротеподібні очима науковця.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

4.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Розповсюдження та різноманітність папоротей

Бесіда

Запитання до учнів:

— Чи зустрічали ви папороті? Де ви їх бачили? (Папороті є декоративними рослинами (їх вирощують на клумбах та використовують як кімнатні рослини), ростуть у лісах.)

Розповідь учителя

Папороті поширені фактично по всій земній кулі й трапляються в різних місцевостях, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але найбільше їх у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах і гілках дерев. Типові папороті є рослинами вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника. А в лісі можна зустріти адіантум, блехнум, гронепку півмісяцеву (ключ-траву).

 

2.         Особливості будови папоротеподібних

Папороті — це вищі спорові (в основному трав’янисті) рослини, достатньо широко розповсюджені: їх налічується близько 10–15 тис. видів.

Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлене коротким дерев’янистим кореневищем і має епідерміс, механічну та провідну (судинні пучки) тканини. Стебла багаторічні, на них щороку виростає нове листя. Точка зростання розташована на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя.

Завдання для учнів:

— Використовуючи гербарний матеріал та текст підручника, установіть особливості будови листків папороті.

Очікувана відповідь учнів:

Молоде листя згорнуте у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Листок розвивається поволі, з часом розкручується. Листя в папороті крупне, розсічене, двоперисте. Воно має продиховий апарат і систему провідних пучків. Максимально довжина листка може сягати 30 м. Восени листя відмирає.

 

3.         Розмноження папоротеподібних

Розповідь учителя

Листок папороті виконує функції фотосинтезу й спороношення. Улітку на нижньому боці листка з’являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в поперечнику 2–4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії (жіночі) та антеридії (чоловічі). У них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.

Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті, і з нього формується доросла рослина.

Таким чином, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко відрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою.

 

Формулювання загального висновку

— Папоротеподібні — багаторічні трав’янисті рослини, деревоподібні форми та ліани.

— У папоротеподібних добре розвинуті листки (вайї), що виконують фотосинтезуючу та спороносну функції.

— Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

— Для запліднення потрібна вода.

— У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

(Продовження заповнення таблиці «Характеристика основних відділів вищих спорових рослин».)

Повідомлення учня

Легенди та міфи про папороть

Серед вищих спорових рослин найпоширенішими в природі є папороті. З давніх-давен людина виявляла до папороті неабиякий інтерес. Не схожа на жодні інші рослини, вона оспівана в купальських піснях, є героїнею казок та легенд. Згадаємо народне повір’я про те, що папороть цвіте один раз на рік, у ніч проти Івана Купала. Для того, хто знайде квітку папороті, немає нічого неможливого: він знатиме, де в землі заховані скарби, зможе відімкнути всі замки без ключа і навіть одним дотиком руки закохає в себе будь-яку дівчину. Знайти квітку папороті дуже складно, адже вона цвіте лише коротку мить і пильно охороняється силами природи.

Завдання для учнів:

— На території України розповсюджені декілька видів водяної папороті. Її назва зашифрована в кросворді, який є на кожному столі. Після розгадування кросворда ви дізнаєтеся її назву (учні працюють над кросвордом у парах).

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ь

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

Запитання до кросворда:

1)         Особина статевого покоління папоротей. (Заросток.)

2)         Покоління, що переважає в життєвому циклі папоротей. (Нестатеве.)

3)         Папороть — мешканець водойми, що занесена до Червоної книги України. (Марсилія.)

4)         Життєва форма тропічних папоротей. (Деревоподібні.)

5)         Життєва форма тропічних папоротей. (Ліани.)

6)         Чоловіча папороть. (Щитник.)

7)         Вони розміщуються на нижньому боці листкової пластинки папоротей. (Спорангії.)

8)         Папороть, яка трапляється в лісах України. (Орляк.)

Отже, папороть наших водойм — сальвінія. Її повна назва — сальвінія плаваюча.

Повідомлення учня

Рослина була названа на честь італійського професора А. Сальвіні, що жив у XVII–XVIII ст. у Флоренції. На земній кулі вона досить поширена. В Україні трапляється спорадично по всій території, частіше — у басейні Дніпра, однак більше любить стоячі водойми. Ця крихітна (завбільшки 5–7 см) водяна папороть має надзвичайно цікавий зовнішній вигляд. Плаваючі овальні листки сальвінії розташовані супротивно на горизонтальному стеблі, вони коротко опушені, зверху вкриті восковим шаром, завдяки якому в них легко зберігається вода. Якщо вийняти рослину з води, то можна побачити, що вздовж стебла донизу відростає багато волохатих білих ниток — це видозмінені листки. Коріння сальвінія не має. Біля основи підводних листків помітні невеликі кульки на ніжках — це органи розмноження рослини — спорангії. Для процвітання цього виду необхідна лише чиста, без промислових забруднень, вода. Зараз сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України.

 

5.         Узагальнення і закріплення знань

Лабораторна робота № 14

Тема. Будова щитника чоловічого, або чоловічої папороті.

Мета: ознайомитися з особливостями будови та життєвого циклу щитника чоловічого.

Обладнання та матеріали: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепарат спорангіїв, лупи, мікроскопи, таблиці, пінцети, препарувальні голки.

Хід роботи

1.         На живих чи гербарних зразках особин нестатевого покоління щитника чоловічого знайдіть і розгляньте кореневище, додаткові корені та надземні листки. На кореневищі знайдіть листкові зачатки, молоді равликоподібно закручені та дорослі листки. З нижнього боку листків знайдіть купки спорангіїв, кожна з яких зверху вкрита бурою пластинкою.

2.         За допомогою мікроскопа на постійному мікропрепараті розгляньте купки спорангіїв та вивчіть їхню будову.

3.         Замалюйте в зошиті загальний вигляд папороті та підпишіть її органи.

4.         За результатами роботи зробіть висновок.

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

6.1.  Обговорення епіграфу уроку.

6.2.  «Закінчи речення».

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— Сьогодні на уроці я навчився…

— На цьому уроці найцікавішим було…

— Від наступного уроку я чекаю…

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Підготуватися до біологічної мандрівки на тему «Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини». Учням пропонується перелік ролей, відповідно до яких вони повинні підготуватись (ґрунтознавець, пожежник, геолог, хімік, агроном, будівельник, кухар, квітникар, фітотерапевт).

 

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (22.01.2014)
Переглядів: 3536 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: