Урок № 32 Загальна характеристика вищих спорових рослин - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 32 Загальна характеристика вищих спорових рослин

Урок № 32
Загальна характеристика вищих спорових рослин

Мета уроку:сформувати в учнів знання про середовища існування та загальні ознаки вищих спорових рослин; виявити риси більш високої організації вищих спорових рослин порівняно з водоростями та показати їх пристосованість до життя на суходолі; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Очікувані результати:учні мають знати, які рослини належать до вищих спорових, їх будову та пристосувальні риси до життя на суходолі, основні місця існування вищих спорових рослин; учні повинні вміти розрізняти вищі спорові рослини на гербарному матеріалі та в природі; робити висновки про виникнення пристосувань у рослин до життя на суходолі.

Обладнання:____________________________________________

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Багата і різноманітна природа нашої країни з її дрімучими лісами, широкими полонинами, глибокими річками, високими горами, синіми озерами. Вражають барви різних рослин. Звідки взялися на суходолі рослини? Який вони мали вигляд спочатку?

Учитель пропонує учням назвати ознаки перших рослин суходолу і скласти «Асоціативний кущ».

Можливі варіанти відповідей учнів: наявність провідних тканин, наявність механічних тканин, мали корінь, стебло, листки тощо.

У 1859 р. канадський геолог Джеймс Досон виявив у девонських відкладах у Канаді рештки примітивної вищої рослини. Досон назвав цю рослину псилофітоном, а у 1912 р. поблизу села Райні, що в Шотландії, учені відкрили пласти кремнистої породи, серед яких побачили рослинні рештки. Ці рештки були вивчені лікарем Маккі з Елджіна. Відкриті рослини були названі ним риніофітами. Вік цих рослин становив 415 млн років.

Умови існування на суходолі відрізняються від умов водного середовища.

— Як рослини пристосувалися до життя на суходолі?

Це запитання ми розглянемо сьогодні на уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

n 3. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Особливості наземно-повітряного середовища існування. (Розповідь учителя, бесіда, складання опорного конспекту.)

2. Пристосування рослин до життя на суходолі. (Бесіда, пові­домлення учнів, складання опорної схеми.)

3. Загальна характеристика вищих спорових рослин. (Розповідь учителя, бесіда, складання опорного конспекту.)

3.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Особливості наземно-повітряного середовища існування

Розповідь учителя

Від часу виникнення життя на нашій планеті і до виходу рослин на сушу пройшло багато часу. Вода стала не тільки колискою життя, а й основним середовищем його подальшого розвитку. Водне середовище має свої переваги. Щоб жити у воді, рослинам не потрібні спеціальні опорні структури, бо вода, маючи значну густину, сама підтримує організм. Рослини в товщі води пересуваються або пасивно, тобто з водними течіями, або активно, рухаючись за допомогою джгутиків, або ж прикріплюються до якоїсь опори і ведуть нерухомий спосіб життя. У воді коливання температури менш різкі, ніж на суші, обмін речовин з довкіллям у рослин здійснюється всією поверхнею тіла. У водному середовищі значно полегшене і розмноження рослин: спори і гамети, вільно рухаючись у воді, забезпечують успішне розмноження та розселення видів.

Спочатку рослини могли жити у воді лише на певній глибині. На поверхню води вони змогли вийти тільки тоді, коли навколо Землі утворився озоновий шар, який зменшив згубний вплив ультрафіолетового випромінювання на живі організми. Утворення озонового екрану також дозволило рослинам вийти на сушу, до цього часу для них недосяжну.

Запитання для обговорення:

— З якими особливостями наземно-повітряного середовища зіткнулися рослини, потрапивши на суходіл?

Обговорення з учнями і складання опорного конспекту

Особливості наземно-повітряного середовища існування:

•          мала густина (повітря не «тримає», як вода!);

•          надлишок світла і кисню;

•          дефіцит вологи;

•          постійний рух повітряних мас;

•          значні перепади температури (добові й сезонні);

•          залежність життя від специфіки ґрунту в наземно-повітряному середовищі.

 

2.         Пристосування рослин до життя на суходолі

Розповідь учителя

Ми дуже мало знаємо про перші рослини, бо вони всі вимерли, та й викопних решток тих рослин знайдено небагато. Проте вчені все ж за відбитками, залишеними давніми рослинами, змогли відтворити не лише зовнішній вигляд перших мешканців суші, але й вивчити особливості їхньої будови.

Наука, що вивчає викопні рослини, називається палеоботанікою і є галуззю ботаніки.

Повідомлення учня

Риніофіти — перші наземні рослини

До відділу Ринієподібні належать виключно викопні рослини, які жили на Землі близько 450 млн років тому. Перші наземні рослини зростали на берегах водойм і мілководдях, що час від часу затоплювалися або підсихали.

Уперше риніофіти були знайдені в Канаді ще в 1859 р. Але тоді ця знахідка залишилася поза увагою вчених. І знову їх відкрили восени 1912 р. біля села Райни (звідки вони й отримали свою назву) в Шотландії. Сільський лікар У. Маккі, який для власного задоволення займався і геологією, зробив зріз у породі і раптом побачив прекрасно збережені рослинні рештки. На голому, тонкому стеблі були помітні трохи витягнуті в довжину кульки з товстими стінками. Як з’ясувалося пізніше, це була найдавніша на Землі рослина.

Риніофіти мали дуже примітивну будову. Їх тіло складалося з гілочок, кожна з яких розгалужувалася на дві рівні частини. Такий спосіб розгалуження називають дихотомічним. У них ще не було листків і справжніх коренів. До ґрунту риніофіти прикріплювалися ризоїдами (від грец. ридза — корінь і еідос — вигляд). Проте внутрішня будова в них уже була набагато складніша, ніж у водоростей, що дозволило риніофітам вижити на суші. Так, у покривній тканині риніофітів з’являються продихи, через які відбувається газообмін і випаровування води. Рух речовин здійснюється спеціальними клітинами, які утворюють спеціалізовану провідну тканину. Проте механічних тканин, які могли б забезпечити опору надземним органам, риніофіти не мали. Тому, імовірно, вони і були невеличкими рослинами — заввишки не більше 50 см при діаметрі стебла 0,5 см. Гаметофіти риніофітів не були знайдені. Нині відомо декілька десятків видів риніофітів.

Учені вважають, що всі відділи сучасних наземних рослин походять саме від риніофітів.

Найдавнішим представником відділу Риніофіти є куксонія. Вона являла собою невеличкий кущик до 7 см заввишки. Росла зазвичай на заболочених низовинах. Залишки куксоній і схожих рослин (хлорнеофіта, ринії, псилофіта) знайшли в Чехії, у США,
у Західному Сибіру.

Найкраще вивчена ринія, імовірно, найбільша з усіх. Вона росла в болотистих місцях і сягала 50 см заввишки, а товщина її стебла була близько 5 мм. Стебло в ринії завершувалося куполом, де містилися спори.

Запитання до учнів:

— Які ознаки пристосування виникли у спорових рослин до життя на суходолі?

Учні висловлюють свої припущення, а вчитель доповнює їх відповіді:

Спільним для всіх рослин, що освоїли сушу, яка є значно складнішим для життя середовищем, є почленування тіла на надземну і підземну частини відповідно до двох частин середовища — повітряного і ґрунтового.

У наземних рослин формуються два основні органи — корінь і пагін. Ці органи забезпечують рослині найкраще пристосування до життя в умовах суші. Пагін набуває листкостеблової структури. Основне середовище для пагона — повітряне. Листок — це дивовижний орган, фабрика з утворення поживних речовин для рослинного організму. Корінь — це підземний орган рослини. Саме ця структура забезпечує рослину водою і розчиненими в ній поживними речовинами. Корінь ще утримує рослину в ґрунті. Стебло — магістраль, яка зв’язує надземну частину рослини (пагін) з підземною (корінь), проводячи поживні речовини в низхідному і висхідному напрямку.

Завдання для учнів:

— Закінчіть схему «Органи вищих спорових рослин».

У наземних рослин формуються спеціальні тканини: покривні, провідні, основні.

Запитання до учнів:

— Що таке тканина? (Тканина — це сукупність клітин, що мають спільне походження, подібну будову і виконують однакові функції, тобто виконують одну й ту ж роботу.)

— Що буде з водорістю, якщо її вийняти з води? (Вона загине, тому що рослина засохне.)

— А чому не засихають наземні рослини? (Тому, що їх тіло має спеціальні покриви — покривні тканини.)

Учні повинні підійти до висновку: зміна єдиного середовища існування — води — на повітряно-ґрунтове середовище викликала почленування тіла рослин на органи (пагін і корінь). Мінливі умови існування викликали появу тканин: покривної, що захищає рослини від несприятливих умов, провідної, що здійснює обмін речовин між їх підземною і надземною частинами, і основної тканини, що розміщується між покривними і провідними тканинами, виконуючи різні функції: фотосинтезуючу, опорну, запасаючу тощо.

 

 

3.         Загальна характеристика вищих спорових рослин

 

Самостійна робота учнів з підручником і складання опорного конспекту

Запитання для опрацьовування:

— Що спільного мають між собою ці рослини?

Загальні ознаки вищих спорових рослин:

•          мають хлорофіл (зелене забарвлення);

•          характерний процес фотосинтезу;

•          клітини тіла диференційовані й об’єднані в тканини, а тканини — в органи;

•          живуть у вологих місцях;

•          ніколи не цвітуть, не утворюють насіння і плодів;

•          розмножуються нестатево за допомогою спор;

•          характерне чергування поколінь — статевого і нестатевого.

 

n 4. Узагальнення і закріплення знань

4.1.  «Доповни текст» (робота в парах).

Учитель пропонує учням вставити пропущені слова в тексті (завдання роздається в роздрукованому вигляді на кожну парту).

Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості… (однакових) поколінь. Він забезпечує безперервність життя певного… (виду) організмів. Життєвий цикл вищих спорових рослин складається з ритмічного чергування двох поколінь — … (спорофіта) та … (гаметофіта), які розмножуються відповідно нестатевим та статевим способом. Для запліднення цим рослинам потрібна… (вода). Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок, який проростає і перетворюється на особину… (нестатевого) покоління, де формуються… (спорангії), у яких розвиваються спори. Зі… (спори) виростає статеве покоління — … (гаметофіт).

4.2.  «Знайди пару».

З наведеного переліку понять скласти пари: гаметофіт, спорангії, зигота, спора, сперматозоїд, спорофіт, заросток, яйцеклі­тина.

Відповідь: гаметофіт — спорофіт, яйцеклітина — сперматозоїд, спора — спорангії, зигота — заросток.

n 5. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Назвіть ознаки, характерні для вищих рослин.

2. Із чим пов’язане утворення тканин і органів у вищих рослин?

3. Чому статеві органи вищих рослин багатоклітинні?

4. Що таке спорофіт і гаметофіт? Яка їхня роль у житті рослин?

n 6. Домашнє завдання

6.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

6.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Поміркуйте: як відбувається запліднення у вищих спорових рослин, що живуть у пустелі.

2. Скласти кросворд і запитання до нього, щоб перевірочне слово було «мохи».

 

омож J$��`� �сті?

(Обговорення відповідей та заповнення таблиці.)

 

ІІІ група

Бурі водорості

Відомо близько 1,5 тис. видів. До них належать: ламінарія, саргасум, фукус, макроцистис, лесонія та ін. Назва відділу походить від назви того, що вони містять, крім хлорофілу: коричневі та жовті пігменти, поєднання яких зумовлює бурий колір водоростей. 
Бурі водорості — найбільші. Це переважно морські багатоклітинні водорості, які розповсюджені в береговій зоні. Саме тіло вищих представників бурих водоростей — ламінарії і фукуса — почленоване на листкоподібні, стеблоподібні й коренеподібні частини. Коренеподібні частини — ризоїди — обхоплюють каміння, яке лежить на дні. Найдовша водорість, яка досягає від 60 до 100 м — макроцистис, трапляється в Тихому океані. Фукус утворює кущики заввишки до 1 м.

Додаткові запитання:

— Яку функцію виконують листкоподібні частини талому ламінарії або фукуса?

— Якої довжини досягає ламінарія?

— Яку вищу рослину нагадує лесонія? На що схожі її зарості? Чому?

(Обговорення відповідей і заповнення таблиці.)

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.        «Мозковий штурм».

— Більшість морських водоростей постійно живе у воді. Є водорості, які живуть у зоні припливів і відпливів морів та океанів. Певний час доби такі водорості перебувають не у воді, і це їм зовсім не шкодить. Які пристосування є у водоростей, що допомагають їм переносити ці несприятливі умови?

— Давно помічено, що в північних морях, де вода холодна, водорості ростуть значно краще, ніж у морях південних широт. Чому?

5.2.      Робота в парах.

Скласти по три тестові завдання з вивченої теми і запропонувати товаришу по парті виконати їх.

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

1) Серед бурих водоростей трапляються тільки … (багатоклітинні).

2) Запасна речовина бурих водоростей — … (ламінарин).

3) У клітинах зелених водоростей відкладається … (крохмаль).

4) Запасна речовина червоних водоростей — … (багрянковий крохмаль).

5) На глибині 200–250 м трапляються … (червоні водорості).

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Підготуватися до круглого столу за темою «Значення водоростей у природі та в житті людини», розподіл учнів за ролями: біолог, лікар, працівник харчової промисловості, еколог, агроном, хімік, тваринник, судновласник.

 

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 4310 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: