Урок № 29 Різноманітність водоростей - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 29 Різноманітність водоростей

Урок № 29
Різноманітність водоростей

Мета уроку:сформувати знання про особливості будови і процесів життєдіяльності червоних, бурих та діатомових водоростей, їх пристосування до умов існування на різних глибинах; розвивати логічне мислення учнів та вміння порівнювати і робити висновки; здійснювати екологічне виховання.

Очікувані результати:учні мають знати відділи водоростей, основних представників та особливості будови бурих, червоних і діатомових водоростей, їх пристосування до життя; учні повинні вміти розрізняти найпоширеніших представників різних відділів водоростей.

Обладнання:_____________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.  «Біологічний ланцюжок».

Учитель ставить запитання про зелені водорості учневі, який повинен дати коротку відповідь, той, у свою чергу, запитує товариша і т. д. Потім визначаються найкраще запитання і найкраща відповідь.

Початкове запитання вчителя:

— Який спосіб живлення характерний для зелених водоростей?

2.2.  Гра «Знайди помилку».

Учитель зачитує текст з помилками, учням необхідно їх знайти і вчасно виправити.

2.4.      Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         У хламідомонади вічко виконує функцію:

А орієнтації в просторі      В руху

Б виділення продуктів життєдіяльності Г накопичення поживних речовин

2)         Спірогира має слань:

А нитчасту                                                 В пластинчасту

Б одноклітинну                                           Г колоніальну

3)         До одноклітинних зелених водоростей належить:

А хламідомонада                             В спірогира

Б улотрикс                                                   Г вольвокс

4)         Багатоклітинний талом мають зелені водорості:

А хламідомонада                             В хлорела

Б улотрикс                                                   Г вольвокс

5)         У вольвокса фотосинтез відбувається у:

А ядрі                                                                        В піреноїдах

Б стигмі                                                                    Г хлоропластах

6)         Хламідомонада розмножується:

А тільки нестатево                          В тільки статево

Б статево і нестатево      Г тільки вегетативно

 

Текст з помилками (помилки виділені курсивом).

Зелені водорості поширені переважно у прісних водоймах. Ми знаємо таких представників зелених водоростей: хламідомонада, хлорела, саргасум, ламінарія. Хламідомонада — прісноводна макроскопічна одноклітинна водорість грушоподібної форми. На її задньому кінці розташовані два джгутики, за допомогою яких вона ловить собі здобич. Поблизу основи джгутика є синя пляма — вічко, що бере участь у пошуках їжі. Хлорела, як і хламідомонада, поширена тільки у прісних водоймах. Ця водорість не має скоротливих вакуоль, джгутика, але має вічко.

2.3.  Конкурс біологічної казки про хламідомонаду (творче домашнє завдання).

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

«Я подивився за борт і побачив невелику зграйку риб, схожих на макрелей, які яскраво світилися, оскільки кожна рибка була покрита вогняною оболонкою. Вони швидко пересувалися, кидаючись з одного боку в інший, таким чином рятуючись від якоїсь великої риби, яка їх наздоганяла і теж яскраво горіла. Коли витягли закинуту раніше планктонну сітку, вона теж яскраво світилася. Стало зрозуміло, що в морі повно дуже маленьких водоростей — дінофлагелатів, які випускають світло» — так пригадує першу зустріч з цими організмами в Ла-Манші англійський зоолог Елістер Харді.

Дінофлагелати — океанічні водорості, які трапляються дуже рідко, а ми сьогодні на уроці розглянемо відділи водоростей, які можна зустріти значно частіше.

Повідомлення теми уроку. Визначення мети і завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

Різноманітність водоростей. (Робота в групах, обговорення, заповнення таблиці.)

Завдання для груп:

І група — відділ Червоні водорості;

ІІ група — відділ Діатомові водорості;

ІІІ група — відділ Бурі водорості.

План відповіді:

1. Представники.

2. Особливості будови.

3. Поширення.

4. Цікаві факти із життя водоростей цього відділу.

4.         Засвоєння нового матеріалу

Різноманітність водоростей

Робота в групах

Кожна група на минулому уроці отримала завдання: підготувати додатковий матеріал, підібрати фотографії, малюнки.

І група — відділ Червоні водорості;

ІІ група — відділ Діатомові водорості;

ІІІ група — відділ Бурі водорості.

На початку вивчення нового матеріалу, після оголошення вчителем теми уроку, учні починають працювати в групах. Вони обговорюють матеріал, який підготували, користуються текстом підручника, визначають головне й обирають доповідача.

Учні відповідають за таким планом:

1.         Представники.

2.         Особливості будови.

3.         Поширення.

4.         Цікаві факти із життя водоростей цього відділу.

Під час розповіді учні інших груп уважно слухають, можуть ставити додаткові запитання і заповнюють таблицю:

 

№ з/п

Назва відділу

Представники

Особливості будови

Поширення

Значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Останній стовпчик «Значення» учні на цьому уроці не заповнюють, а заповнять його на наступному уроці.)

 

І група

Червоні водорості

Відомо близько 4 тис. видів. До цього відділу належать: філофора, делесерія, порфіра, бангія та ін. Назва відділу походить від того, що вони містять, крім хлорофілу: червоні та жовті пігменти, різні поєднання яких зумовлюють різноманітне забарвлення слані — від червоного до жовтого. Червоні пігменти можуть вловлювати дуже слабке світло. У порфіри клітини утворюють пластинки, які віддалено нагадують листки. Делесерія містить частини слані, які нагадують корені, стебло і листки. Поширені в солоних водоймах, на мілководдях у прісних водоймах і навіть на вологому ґрунті суходолу.

Додаткові запитання:

— Які червоні водорості трапляються в Чорному морі?

— Чому червоні водорості можуть жити на найбільшій глибині?

(Обговорення відповідей і заповнення таблиці.)

 

ІІ група

Діатомові водорості

Відомо 15 тис. видів. До них належать: мелозіра, хетоцерос, циклотела, астеріонела та ін. Це одноклітинні або колоніальні організми. У діатомових водоростей кожна окрема особина оточена тонкою клітинною стінкою, просоченою кремнеземом — речовиною, з якої складається пісок і виготовляють скло. Кремениста клітинна стінка утворює своєрідний панцир, який складається з двох половинок. Панцир має щілини, крізь які відбувається обмін речовин з оточуючим середовищем. Діатомові водорості поширені по всій земній кулі, живуть у прісних та солоних водоймах, ґрунті.

Мул, утворений рештками діатомових водоростей, дістав назву «діатоміт». Його висушують та просочують певними речовинами, отримуючи вибухівку — динаміт, який винайшов наприкінці ХХ ст. шведський інженер Нобель. Частину прибутків від виробництва вибухівки він заповів на підтримку найвидатніших науковців, письменників і політиків. Так з’явилася славнозвісна Нобелівська премія.

Додаткові запитання:

— Які діатомові водорості поширені в ґрунті?

— Якої форми бувають діатомові водорості?

(Обговорення відповідей та заповнення таблиці.)

 

ІІІ група

Бурі водорості

Відомо близько 1,5 тис. видів. До них належать: ламінарія, саргасум, фукус, макроцистис, лесонія та ін. Назва відділу походить від назви того, що вони містять, крім хлорофілу: коричневі та жовті пігменти, поєднання яких зумовлює бурий колір водоростей.
Бурі водорості — найбільші. Це переважно морські багатоклітинні водорості, які розповсюджені в береговій зоні. Саме тіло вищих представників бурих водоростей — ламінарії і фукуса — почленоване на листкоподібні, стеблоподібні й коренеподібні частини. Коренеподібні частини — ризоїди — обхоплюють каміння, яке лежить на дні. Найдовша водорість, яка досягає від 60 до 100 м — макроцистис, трапляється в Тихому океані. Фукус утворює кущики заввишки до 1 м.

Додаткові запитання:

— Яку функцію виконують листкоподібні частини талому ламінарії або фукуса?

— Якої довжини досягає ламінарія?

— Яку вищу рослину нагадує лесонія? На що схожі її зарості? Чому?

(Обговорення відповідей і заповнення таблиці.)

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.        «Мозковий штурм».

— Більшість морських водоростей постійно живе у воді. Є водорості, які живуть у зоні припливів і відпливів морів та океанів. Певний час доби такі водорості перебувають не у воді, і це їм зовсім не шкодить. Які пристосування є у водоростей, що допомагають їм переносити ці несприятливі умови?

— Давно помічено, що в північних морях, де вода холодна, водорості ростуть значно краще, ніж у морях південних широт. Чому?

5.2.      Робота в парах.

Скласти по три тестові завдання з вивченої теми і запропонувати товаришу по парті виконати їх.

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

1) Серед бурих водоростей трапляються тільки … (багатоклітинні).

2) Запасна речовина бурих водоростей — … (ламінарин).

3) У клітинах зелених водоростей відкладається … (крохмаль).

4) Запасна речовина червоних водоростей — … (багрянковий крохмаль).

5) На глибині 200–250 м трапляються … (червоні водорості).

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Підготуватися до круглого столу за темою «Значення водоростей у природі та в житті людини», розподіл учнів за ролями: біолог, лікар, працівник харчової промисловості, еколог, агроном, хімік, тваринник, судновласник.

 

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 2201 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: