Урок № 25 Ріст і розвиток рослин. Сезонні явища в житті рослини - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 25 Ріст і розвиток рослин. Сезонні явища в житті рослини

Урок № 25
Ріст і розвиток рослин. Сезонні явища в житті рослини

Мета уроку:сформувати уявлення про ріст та розвиток рослин із зародка насіння, визначити основні сезонні явища в житті рослин; розвивати спостережливість, уміння висловлювати свою думку, узагальнювати; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Очікувані результати:учні мають знати поняття: ріст, розвиток, листопад, сезонні явища; учні мають пояснювати різницю між ростом і розвитком рослин; які чинники навколишнього середовища впливають на ріст і розвиток рослин; як рослини пристосовуються до зміни умов існування.

Обладнання:__________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.  Розгадування кросворда.

2.2.  Довести або спростувати вислів «Сонячне світло впливає на проростання насіння» (індивідуальне домашнє завдання).

2.3.  Письмова робота за індивідуальними картками.

2.4.      Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Схожість насіння — це його здатність:

А до проростання В протистояти захворюванням та шкідникам

Б запасати поживні речовини Г до росту

2)         Укажіть умову зберігання насіння:

А герметично закриті коробки В вологе провітрюване приміщення

Б сухе провітрюване приміщення Г холодне і вологе приміщення

3)         Для проростання насіння необхідна сукупність таких умов:

А велика кількість вологи, хороше освітлення і необхідна температура

В хороше освітлення і висока температура

Б наявність повітря, достатньої кількості вологи, необхідної температури

Г висока температура

4)         Температура проростання насіння залежить від:

А географічного походження рослини В розміру насіння

Б глибини загортання насіння Г кольору насінини

5)         Насіння моркви слід висаджувати на глибину:

А 1–2 см В 2–3 см

Б 3–4 см Г 4–5 см

6)         Насіння квасолі слід висаджувати на глибину:

А 1–2 см В 2–3 см

Б 3–4 см Г 4–5 см

7)         У насіння всіх рослин проростання починається з видовження:

А зародкового кореня В зародкового стебла

Б зародкової бруньки Г зародкового стебла і бруньки

8)         Насіння гороху має тип проростання насінини:

А підземний В підводний

Б надземний Г правильна відповідь відсутня

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

На дошці розташовані малюнки або фотографії рослин у різні пори року.

Слово вчителя

Поміркуйте над словами:

«У природи всього чотири великі декорації — пори року, і завжди ті самі актори — Сонце і Місяць, але вона змінює глядачів».

Л. Рівароль

Поміркуйте над запитанням:

— Як залежить життя рослин від пір року, Сонця та Місяця?

n 4. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Ріст рослин. (Розповідь учителя, бесіда, складання опорної схеми.)

2. Сезонні явища в житті рослин. (Бесіда, робота в групах «Ажурна пилка», самостійна робота з підручником та додатковим матеріалом.)

«Ажурна пилка»

Завдання групам:

І група — Сезонні явища в рослин навесні;

ІІ група — Сезонні явища в рослин влітку;

ІІІ група — Сезонні явища в рослин восени;

IV група — Сезонні явища в рослин взимку.

3. Розвиток рослин. (Розповідь учителя, пошукова робота з підручником, складання опорної схеми.)

 

1.         Ріст рослин

Бесіда

Запитання до учнів:

— Що таке ріст?

— Чим зумовлений ріст?

— Як називаються тканини рослин, які забезпечують ріст?

 

Також учитель демонструє (або проектує на екран) іншу схему, яка свідчить про те, що рух буває періодичним і безперервним.

 

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Яким рослинам притаманний періодичний ріст, а яким — безперервний?

2.         Сезонні явища в житті рослин

«Ажурна пилка»

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, учні працюють у групах за темами:

І група — Сезонні явища в рослин навесні.

ІІ група — Сезонні явища  в рослин літом.

ІІІ група — Сезонні явища в рослин восени.

IV група — Сезонні явища в рослин зимою.

Додатковий матеріал для І групи

Весна

Збільшення сонячної радіації викликає весняне пробудження в природі. У дерев починається рух соків, що легко виявити на пораненому стовбурі: з рани капає прозора солодка рідина. Помічено, що у клена гостролистого і берези рух соків починається раніше. Аналіз весняного соку показує, що головною його частиною є фруктовий цукор.

Навесні у зв’язку з відновленням життєдіяльності дерев усі тканини наповнюються водою: коріння починає подавати воду. Вода, що надходить у рослину, випаровується дуже повільно. У рослині, що прокинулася, починають розчинятися зимові запаси поживних речовин. Розчини, що утворюються, разом з водою пересуваються вгору, до бруньок.

Через 10–12 днів після початку руху соків починають бубнявіти бруньки. Дерева й кущі, що запилюються вітром, зацвітають раніше, ніж з’являється листя. Першою в нас зацвітає вільха. Майже одночасно з вільхою, коли ще в глибині лісу лежать замети снігу, зацвітає ліщина. Раннє зацвітання ліщини, як і вільхи, можливе завдяки попередній підготовці її суцвіття. Протягом усієї зими на гілках можна побачити чоловічі сережки, у яких є цілком сформовані квітки. Вони стійко переносять тридцятиградусні морози.

Вільха і ліщина — вітрозапильні рослини. У період цвітіння вони не мають листя, їхні листкові бруньки починають розгортатися тоді, коли рослини відцвітають. Це важливе пристосування до вітрового запилення, бо, якби дерева в момент цвітіння були у своєму літньому вбранні, пилок, осідаючи на листі, не виконував би свого призначення.

Ранньою весною привертає увагу цвітіння верби — однієї з перших медоносів, що запилюються бджолами.

Наприкінці квітня починає розгортатися листя в більшості дерев і кущів. Молоде листя одних дерев вкрите клейкою пахучою речовиною, інших — пушком — це пристосування до перенесення приморозків. У травні, одночасно з розгортанням листків, цвіте більшість дерев і кущів.

Надзвичайно яскравим явищем є цвітіння трав’янистих рослин, особливо рослин-ефемероїдів. Ще взимку, розчистивши в лісі невелику ділянку від снігу, можна побачити великі дугоподібні паростки з пуп’янками багаторічних пролісків, молоді стебла медунки, анемони. Зачатки суцвіть і квіток у їх бруньках закладаються значно раніше — влітку або восени. Протягом літа закладаються квітки майбутнього року у пшінки весняної, анемони, рясту та інших рослин. У лісі під час танення снігу молоді рослини нерідко пробиваються через сніг. У широколистяних лісах, де ґрунт не промерзає, ці рослини розвиваються за рахунок підземних органів — кореневищ, цибулин або бульб, у яких відкладаються поживні речовини.

Травень — час цвітіння більшості дерев і кущів, а в тих, що відцвіли раніше, визріває і починає розповсюджуватися насіння. Серед них тополі, осики, верби.

У лісі в цей час цвітуть конвалії, купина, зірочник. На луках у кінці травня починається цвітіння злаків. На подвір’ях пишно розцвітають кульбаби. Удень, коли світить сонце, кульбаба широко розкриває свої кошики, а ввечері закриває їх. Це запобігає намоканню пилку.

Парки і сквери в травні чарують ароматом квітучих дерев, кущів, декоративних квітникових рослин.

Додатковий матеріал для ІІ групи

Літо

Наявність достатньої кількості тепла, вологи, світла сприяє пишному розвиткові рослин.

На більшості дерев улітку достигає, а в деяких і розповсюджується насіння. Особливо багато ми бачимо завжди легких тополиних пушинок з маленьким насінням. Одне дерево тополі дає 20–30 млн насінинок. Вітер підхоплює легеньке насіння з чубчиками і відносить за тисячі кілометрів від материнської рослини. Нарешті насіння десь падає і, якщо умови сприятливі, проростає. Проте це відбувається дуже рідко, майже все насіння гине. У крихітного насіння паросток невеликий. Він не може протидіяти засусі, вітру. Тільки за винятково сприятливих умов він дасть початок новій повноцінній рослині. Ось чому ці дерева змушені давати мільйони насінин. Хай десятки мільйонів загинуть, але якась одна рослинка виживе, і рід тополиний буде продовжений.

Невелика кількість дерев улітку цвіте. На початку червня доцвітає робінія. У середині червня починає цвісти липа.

Продовжують цвісти деякі лісові кущі і кущики — шипшина, малина, чорниці. На кущах, що відцвіли, починає утворюватися насіння. Друга половина червня і липень — пора визрівання багатьох лісових ягід. Надзвичайно гарно виглядають улітку лісові галявини, узлісся, на яких можна кожного разу знайти нові квітучі трав’янисті рослини. Саме в цей час виділяється серед трав світло-пурпуровим суцвіттям буквиця лікарська, сама назва якої свідчить про її використання.

У червні в лісах починається збір їстівних грибів — лисичок, сироїжок. Поряд з ними можна знайти й отруйні — бліду поганку, несправжні опеньки, мухомор червоний.

Червень — період масового цвітіння лучних рослин. Саме в цей час луки перетворюються на різнокольорові килими. Трави в цей період найбільш поживні, тому їх і скошують, запасаючи на зиму сіно.

У другій половині червня — у липні цвіте більшість рослин водойм. Особливо вражає цвітіння латаття білого. Удень на блакитному дзеркалі води розкриваються чудові білосніжні квітки. Від 17 години і до 10 ранку квітки їхні закриті. Відкриваються вони лише в ясну, сонячну погоду. Це пристосування для збереження пилку, якому може зашкодити роса або дощ.

Рослинність степів улітку не така вже багата, і все ж у червні степи уквітчані шавлією, залізняком, місцями квітучим катраном, волошками степовими. Пізніше степ вигорає, залишаються рослини, добре пристосовані до недостатньої кількості вологи.

На болотах у червні закінчується цвітіння журавлини. Вистигають ягоди в кінці літа — на початку осені.

Літо — пора масового цвітіння декоративних однорічних, дворічних і багаторічних рослин у наших парках і скверах, їх краса — вишуканість форм, кольорова гама — не залишають нікого байдужим.

 

Додатковий матеріал для ІІІ групи

Осінь

Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок. На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій. На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.

Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо. На полях багато квітучих грициків, суріпиці.

Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язку з тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові

зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чистожовтого кольору, другий — має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони

зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени
в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, не видні до цього, стають усе помітнішими.

Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.

Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Якби наші листяні дерева залишалися на зиму у своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу.

Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння.

 

Додатковий матеріал для IV групи

Зима

Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг — поганий провідник тепла. Вкриваючи землю мов килимом, він захищає рослини від переохолодження. Насіння однорічних рослин, яке залишалося зимувати, має чудову здатність не замерзати навіть під час найсильнішого морозу. У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються підземні — кореневища, бульби, цибулини.

Коріння деяких рослин (кульбаби, цикорію) перед зимівлею скорочується, втягуючи під землю на 1–3 см кореневу шийку з бруньками відновлення. Інакше борються з холодом соковиті рослини, які не можуть сховатися від морозу, наприклад озимі культури. Готуючись до зими, вони проходять так зване загартовування. Насамперед у них відбувається складна фізіологічна перебудова клітин, накопичується багато цукру. Соки клітин густішають і не замерзають при досить низьких температурах. Рослина припиняє ріст, ніби впадаючи у глибокий сон. Озимі культури добре загартовуються, якщо восени вдень стоять погожі сонячні дні, а вночі — невеликий морозець. Загартовані рослини нормально переносять найлютіші морози.

Стовбури й гілки дерев та кущів укриті корою. Протягом життя дерева відкладається особлива коркова тканина, клітини якої досить швидко відмирають і наповнюються повітрям, а їхні стінки просочуються речовиною — суберином. Коркова тканина майже в 20 разів гірше проводить тепло, ніж інші тканини рослин. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для себе найлютіші морози.

Найстійкішими органами, які формує рослина для перенесення морозу, є бруньки. Усі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим нальотом, кількість вологи в них зменшується.
У бруньках накопичується багато інгібіторів — спеціальних консервуючих речовин, які гальмують проростання, частина крохмалю перетворюється на цукор.

За результатами роботи учням пропонується заповнити таблицю.

 

Сезонні явища в житті рослин

Пора року

Сезонні явища

Значення

Весна

 

 

Літо

 

 

Осінь

 

 

Зима

 

 

 

3.         Розвиток рослин

Бесіда

Запитання до учнів:

— Що таке розвиток? (Розвиток — це якісні зміни, які послідовно відбуваються
в організмі та його окремих частинах упродовж життя.)

— Наведіть приклади якісних змін у житті рослини.

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Складання сенканів на тему «Ріст».

Наприклад:                 ріст

                    обмежений, необмежений

               ділиться, збільшується, досягає

          ріст — збільшення маси, розмірів

                               збільшення

5.2.  Робота в групах.

І група — зима, ІІ група — осінь, ІІІ група — літо, IV група — весна.

Використовуючи перелік біологічних процесів, що відбуваються в рослині протягом року, виберіть ті, що характерні саме для вашої пори року:

1) період спокою;

2) посилюється відтік речовин з листків і стебел до коренів та органів, що зимують;

3) зацвітають вільха, деякі верби;

4) зменшується кількість рослин, що цвітуть;

5) опадає листя;

6) накопичуються поживні речовини;

7) зменшується кількість води в насінні та бруньках рослин, що зимують;

8) починають достигати плоди та насіння;

9) пробиваються паростки перших весняних рослин;

10)     збільшується вміст речовин, які підвищують стійкість організмів, що зимують, до замерзання і захищають клітини від руйнування кристаликами льоду.

5.3.  Біологічна задача.

Чим відрізняється процес росту стебла берези від росту стебла пшениці? (Для берези характерний верхівковий ріст, а для пшениці — вставний (інтеркалярний).)

 

5.4.      «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити їх перед однокласниками. Учень, який отримав запитання і відповів на нього, має право поставити своє запитання.

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Що таке ріст рослини?

2. Назвіть тканини, які забезпечують ріст рослини.

3. Що таке безперервний та періодичний ріст?

4. Від чого залежить ріст особин кожного виду?

5. Якими речовинами регулюється ріст рослини?

6. Що таке розвиток?

7. Назвіть етапи розвитку рослин.

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Повторити зміст матеріалу з теми «Розмноження й розвиток рослини» та підготуватися до контрольної роботи.

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 5367 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: