Урок № 24 Вплив умов середовища на проростання насінини - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 24 Вплив умов середовища на проростання насінини

Урок № 24
Вплив умов середовища на проростання насінини

Мета уроку:сформувати уявлення про вплив середовища існування та ґрунту на проростання насіння; розглянути способи підготовки насіння до висівання; розвивати пізнавальний інтерес і творче мислення; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати розуміння того, що людина — частина природи.

Очікувані результати:учні мають пояснювати поняття: схоже насіння, умови проростання; учні мають визначати життєздатність насіння, час висівання і глибину загортання насіння; учні мають пояснювати, від чого залежить гарний урожай.

Обладнання:___________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.        «Третій зайвий».

Розглянути запропоновані рослини. Пригадати, які плоди для них характерні, і визначити зайву рослину в кожній групі.

а)     слива, груша, персик;

б)     капуста, квасоля, горох;

в)     соняшник, кукурудза, пшениця;

г)     мак, бавовник, редька;

д)     аґрус, помідор, вишня.

2.2.  Конкурс сенканів на теми «Насіння» та «Плід» (індивідуальне домашнє завдання).

2.3.  «Знайди пару» (робота в парах).

На кожну парту вчитель роздає картки із зображеннями рослин з плодами. Учням необхідно їх розподілити на групи за типами плодів, які їм притаманні.

Наприклад: вишня, горох, диня, смородина, картопля, квасоля, слива, кабачок.

Відповіді: вишня — слива, горох — квасоля, смородина — картопля, диня — кабачок.

2.4.  «Швидкі запитання».

Учні повинні давати відповіді швидко, не роздумуючи.

— Чим відрізняється сім’янка від зернівки?

— Чим відрізняється біб від стручка?

— Чим відрізняється стручок від стручечка?

— Чим відрізняється ягода від гарбузини?

2.5.  Біологічна задача.

З насіння і плодів яких рослин виготовляють манну, перлову, гречану крупи, «геркулес», толокно, пшоно? (Манна крупа — з пшениці, перлова крупа — з ячменю, гречана — з гречки, «геркулес» і толокно — з вівса, пшоно — з проса.)

2.6.      Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         До сухих нерозкривних плодів належить:

А листянка В біб

Б кістянка Г зернівка

2)         До соковитих плодів належить:

А гарбузина В сім’янка

Б стручок Г коробочка

3)         До сухих розкривних плодів належить:

А стручечок В горіх

Б сім’янка Г зернівка

4)         До соковитих однонасінних плодів належить:

А гарбузина В ягода

Б кістянка Г яблуко

5)         Рослина, для якої характерне супліддя:

А шовковиця В малина

Б ожина Г слива

6)         Плід, у якого шкірястий оплодень міцно зростається з насіниною:

А стручок В стручечок

Б зернівка Б горіх

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вірша

У пшеничній зернині Більш як сто казок, У пшеничній зернині Схований колосок.

       Д. Павличко

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Умови проростання насіння. (Бесіда, звіт дослідницьких груп, обговорення результатів дослідів, розповідь учителя.)

2. Вплив часу висівання та глибини загортання насіння на розвиток паростка. (Розповідь учителя, звіт дослідницької групи, обговорення результатів досліду.)

1.         Умови проростання насіння

Бесіда

Насіння квіткових рослин може тривалий час витримувати несприятливі умови, зберігаючи життєздатність зародка. Прорости і дати початок новій рослині може насіння із живим зародком, таке насіння називають схожим. Схожість виражають кількістю пророслого насіння у відсотках до загальної кількості висіяного. При низькій схожості посіви зріджені, що значною мірою зменшує врожай сільськогосподарських культур. Схожість посівного матеріалу має становити близько 100 %.

Запитання до учнів:

— Які умови необхідні для проростання насіння?

Після обговорення формулюється висновок:

Для проростання насіння необхідна ціла сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря.

Презентація творчих груп (творче домашнє завдання)

Підготувати досліди, які підтверджують вплив умов навколишнього середовища на проростання насіння:

І група — вплив вологості;

ІІ група — вплив температури;

ІІІ група — вплив повітря;

IV група — наявність поживних речовин;

V група — нормальні умови (зразковий екземпляр).

Звіт І групи та демонстрація результатів досліду

Непошкоджене насіння квасолі було поміщене в склянку без води, але за наявності доступу свіжого повітря (кисню) та при температурі +25 °С.

Результати досліду: насіння не проросло. Потрібна вода, оскільки живі клітини зародка можуть отримувати через свої оболонки лише розчинені поживні речовини, що є в насінині.

Звіт ІІ групи та демонстрація результатів досліду

Непошкоджене насіння квасолі було поміщене в склянку з водою (вода змочувала насіння на 1/2), за наявності доступу свіжого повітря (кисню) та температури 0 °С.

Результати досліду: насіння не проросло. Тепло є необхідною умовою хімічних реакцій у клітинах зародка.

 

Звіт ІІІ групи та демонстрація результатів досліду

Непошкоджене насіння квасолі було поміщене в склянку з водою (вода повністю накрила насіння), без доступу свіжого повітря (кисню) та при температурі +25 °С.

Результати досліду: насіння через дві доби набубнявіло, але не проросло. Необхідне повітря, оскільки клітини зародка потребують для дихання й отримання енергії кисень.

Звіт IV групи та демонстрація результатів досліду

Пошкоджене (знищено 75 % сім’ядолі) насіння квасолі було поміщене в склянку з водою, за наявності доступу свіжого повітря (кисню) та температури +25 °С.

Результати досліду: насіння набубнявіло, почало проростати. Через чотири дні зародок загинув. Для розвитку зародка не вистачило поживних речовин.

Звіт V групи та демонстрація результатів досліду

Непошкоджене насіння квасолі було поміщене в склянку з водою, за наявності доступу свіжого повітря (кисню) та температури +25 °С.

Результати досліду: насіння проросло. Були дотримані всі умови, необхідні для проростання насіння.

Розповідь учителя

Діапазон коливань температури, при якій може проростати насіння, залежить від географічного походження рослин. Для вихідців з півночі потрібна нижча температура, ніж для вихідців з півдня. Так, насіння пшениці проростає при температурі від 0 до +1 °С, а кукурудзи — при +12 °С. Це слід враховувати, встановлюючи терміни висівання.

Другою умовою для проростання насіння є наявність води. Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу — багате на жири (соняшник). Вода, проникаючи через шкірку в міжклітинні простори та клітини, виводить зародок насінини зі стану спокою. Органічні сполуки, що є в насінні, починають рухатися і зазнають певних змін. Насамперед посилюється дихання й активуються ферменти. Під впливом ферментів запасні поживні речовини перетворюються на легкозасвоювані форми: жири і крохмаль перетворюються на органічні кислоти і цукри, а білки — на амінокислоти.

Для активного дихання зволоженого насіння потрібний доступ кисню з повітря. Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре провітрюваних приміщеннях. Для висівання слід відбирати велике й повноцінне насіння без домішок насіння бур’янів. Очищення й сортування насіння здійснюють на сортувальних і зерноочисних машинах.

Запитання до учнів:

— Що означає поняття «якісне насіння»? (Це життєздатне насіння, тобто таке, що здатне сходити (проростати).)

Розповідь учителя

Якість посівного матеріалу характеризується сортовими й посівними ознаками. Сортові ознаки, що характеризують сортову чистоту насіння, визначають у полі на насінницьких ділянках під час апробації.

Показниками якості посівного матеріалу є:

•          чистота;

•          схожість;

•          посівна придатність;

•          енергія проростання;

•          непошкодженість шкідниками;

•          вологість зерна.

Для визначення якості використовують відповідні стандартні методи. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, його називають кондиційним. Насіння зернових, зернобобових, олійних, бобових культур і злакових трав залежно від посівних якостей поділяють на три класи, а насіння цукрових буряків, кормових коренеплодів, баштанних і овочевих культур — на два класи. Для сівби бажано використовувати насіння першого класу. Некондиційне висівати заборонено.

Життєві процеси в насінині протікають надзвичайно уповільнено, тобто за несприятливих умов насіння перебуває у стані спокою. Основними причинами, що перешкоджають проростанню насінини, є:

— водонепроникність шкірки, що має соскоподібну плівку;

— наявність речовин, що гальмують проростання;

— недорозвинений зародок.

Запитання до учнів:

— Що необхідно зробити, щоб вивести насінину зі стану спокою?

(Обговорення питання і складання опорного конспекту.)

Способи виведення насіння зі стану спокою:

•          видалення або руйнування гальмівної речовини за допомогою води, кисню тощо;

•          руйнування шкірки мікроорганізмами, іноді вона перетравлюється в шлунку тварин;

•          застосування понижених температур (стратифікація);

•          руйнування шкірки (скарифікація).

2.         Вплив часу висівання та глибини загортання насіння на розвиток паростка

Розповідь учителя

Під час сівби слід враховувати глибину загортання насіння в ґрунт.

Завдання для групи

— Підготувати дослід, який підтверджує вплив глибини загортання насінини на розвиток паростка.

Звіт VI групи та демонстрація результатів досліду

Непошкоджене насіння квасолі було висіяне на різну глибину за наявності всіх необхідних умов проростання. Дослід продемонстрував, що насіння, яке було висіяне на поверхні (0,5 см загортання), трішки підсохло і дало слабкі паростки. Насіння, яке було висіяне найглибше (до 10 см загортання), дало слабкі паростки, оскільки йому було важко пробитися до поверхні. Найкращі паростки спостерігалися в екземплярів, висіяних на глибині 5 см.

Розповідь учителя

Дрібнонасінні культури (цибулю, моркву, кріп) потрібно сіяти на глибину 1–2 см, великонасінні (квасолю, гарбуз) — на 4–5 см. Має значення і характер проростання: насіння, яке виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту (соя, люпин, квасоля, цукрові буряки), загортають на меншу глибину, ніж насіння такого самого розміру, в якого сім’ядолі залишаються в ґрунті (горох, сочевиця). Глибина загортання насіння залежить і від типу ґрунту. На легких (піщаних) ґрунтах, де водний режим менш стійкий, дрібне насіння потрібно висівати глибше, ніж на важких (глинистих) ґрунтах. Глибину висівання також збільшують, якщо в ґрунті мало вологи.

Дуже важливо рівномірно розмістити насіння за глибиною. Порушення цієї умови призводить до неодночасного проростання, розвитку і достигання рослин. Глибоко висіяне насіння дасть пізні сходи, а мілко загорнуте може зовсім не прорости. В усіх випадках насіння слід загортати у вологий шар ґрунту. У разі мілкого загортання насіння озимих культур вузол кущіння утворюється ближче до поверхні ґрунту, що збільшує загрозу вимерзання.

Для кращого проростання насіння слід розміщувати на твердому ложі, де кращий доступ вологи з нижніх шарів ґрунту, а також прикривати пухкою землею для кращого надходження повітря та вільного виходу сходів на поверхню.

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Біологічна задача.

Як відрізнити паросток пшениці від паростка огірка чи квасолі? (Під час проростання дводольних рослин (огірок, квасоля) на поверхню виносяться дві сім’ядолі, які виконують функцію перших листків (надземний тип проростання), а у паростків пшениці сім’ядоля залишається в ґрунті і зелені листочки утворюються пізніше (підземний тип проростання).)

5.2.  «Творча лабораторія».

Уявіть себе агрономом:

— Складіть план ваших дій з підготовки насіння до висівання.

— Складіть план ваших дій з виведення насіння зі стану спокою.

5.3.  «Юний дослідник».

На яку глибину ви будете загортати насіння: квасолі, соняшника, кукурудзи, гарбуза, петрушки, моркви — під час висівання їх у піщані ґрунти.

(Під час виконання цього завдання вчителю необхідно продемонструвати колекцію відповідного насіння.)

5.4.      Виправте помилки в тексті (правильні відповіді зазначені в дужках).

Рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, називають яровими (озимими). Тому їх висівають після зими (під зиму). А рослини, які утворюють плоди без попереднього впливу низьких температур, висівають восени (навесні). Їх називають озимими (ярими). Щоб правильно визначити глибину загортання насіння, слід враховувати не тільки розміри насінини, а й її колір (а й тип ґрунту).

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Що таке проростання насіння?

2. Які умови необхідні для проростання насіння?

3. Що таке паросток?

4. Які існують типи проростання насіння?

5. Що необхідно враховувати під час визначення глибини загортання насінини?

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

Доведіть або спростуйте вислів «Сонячне світло впливає на проростання насіння».

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 7728 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2  
ПРЕКРАСНО

1  
це круто

Ім`я *:
Email *:
Код *: