Урок № 22 Запліднення. Насінина, її будова - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 22 Запліднення. Насінина, її будова

Урок № 22
Запліднення. Насінина, її будова

Мета уроку:з’ясувати особливості процесу запліднення у квіткових рослин, визначити його основні характерні риси, пояснити переваги такого типу запліднення; встановити взаємозв’язок між будовою та функціями головних частин квітки; ознайомити учнів з будовою насіння, сформувати поняття про насінину як зачаткову рослину, що містить зародкові органи і запас поживних речовин; розвивати творчі здібності, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати:учні мають називати особливості запліднення квіткових рослин, характеризувати склад насінини; учні мають пояснювати значення насіння для квіткових рослин.

Обладнання:_______________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1.  Біологічні задачі.

1. Чому рослини, що цвітуть увечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольорів? (Для приваблення нічних комах.)

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється.)

3. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. Недосвідчений городник подумав, що оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві, і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення.)

4. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення.)

5. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня — комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами.)

2.2.  Перевірка кросвордів (індивідуальне домашнє завдання).

2.3.      Фронтальне опитування.

1.         Що таке запилення?

2.         Які основні типи запилення ви знаєте?

3.         Для яких рослин характерне самозапилення і як воно відбувається?

4.         Що таке перехресне запилення?

5.         За допомогою чого може відбуватися перехресне запилення?

6.         Як відбувається штучне запилення?

2.4.      Тест на встановлення відповідності.

Спосіб запилення

А         Комахами

Б         Вітром

В         Водою

 

Рослини

1          Шипшина

2          Мак

3          Дуб

4          Жито

5          Яблуня

6          Стрілолист

7          Ковила

8          Латаття

 

Відповіді: А — 1, 2, 5; Б — 3, 4, 7; В — 6, 8.

 

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Вивчаючи розмноження лілії лісової, вітчизняний учений Сергій Навашин (1857–1930), професор Київського університету Святого Володимира (нині Національний університет ім. Тара­са Шевченка), встановив, що в неї запліднення відбувається не так, як в інших рослин (наприклад, сосни чи папороті). Він назвав відкритий ним процес подвійним заплідненням.

Як же відбувається подвійне запліднення у квіткових рослин та що утворюється після запліднення, ми й розглянемо сьогодні на уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети уроку та постановка завдань.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Запліднення у квіткових рослин. (Розповідь учителя, повідом­лення учня, складання опорної схеми, словникова робота.)

2. Будова насінини. (Робота в групах, заповнення таблиці.)

3. Значення насінини в житті рослини. (Технологія «Мікрофон», робота з підручником.)

1.         Запліднення у квіткових рослин

Розповідь учителя

Після запилення відбувається процес запліднення — злиття чоловічої статевої клітини з жіночою. Пилок, що потрапив на поверхню приймочки, продовжує свій розвиток (він починає проростати ще в пиляках), що зовні виявляється в набряканні, утворенні пилкової трубки.

Проблемне запитання:

— Як квітка розпізнає пилок свого виду, що потрапив на приймочку маточки?

У результаті обговорення учні приходять до висновку, що утворення пилкової трубки стимулюється речовинами, які виділяються приймочкою у відповідь на споріднений пилок, що потрапив на неї.

Пилкова трубка за короткий час проходить крізь пухку тканину стовпчика і через мікропіле (пилковхід) проникає до зародкового мішка. Одночасно проростає багато пилкових трубок, але із зародковим мішком зливається лише одна. У місці контакту пилкової трубки із зародковим мішком стінки зародкового мішка ослизнюються, і пилкова трубка проходить усередину. Досягнувши яйцеклітини, пилкова трубка розривається, з неї виходять два спермії. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої розвивається зародок нового рослинного організму. Другий спермій зливається з центральною клітиною, у результаті чого утворюється запасна тканина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка.

Якщо в зав’язі є кілька насінних зачатків, то в кожному з них відбувається описаний вище процес, який був відкритий вітчизняним цитологом і ембріологом рослин С. Г. Нава-
шиним у 1898 р. і названий ним подвійним заплідненням.

 

Повідомлення учня про С. Г. Навашина

Сергій Гаврилович Навашин (2 (14) грудня 1857 — 10 грудня 1930) — радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення (1898) у покрито-
насінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

С. Г. Навашин працював здебільшого в галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її основу — халазу; проходження трубки у вільхи, в’яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і в інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.

 

2.         Будова насінини

Робота в групах

Завдання для груп:

— І група

Розгляньте сухе й набубнявіле насіння квасолі. Використовуючи текст підручника, з’ясуйте особливості його будови.

— ІІ група

Розгляньте сухе й набубнявіле насіння пшениці. Використовуючи текст підручника, з’ясуйте особливості його будови.

— ІІІ група

Розгляньте сухе й набубнявіле насіння гороху. Використовуючи текст підручника, з’ясуйте особливості його будови.

— IV група

Розгляньте сухе й набубнявіле насіння кукурудзи. Використовуючи текст підручника, з’ясуйте особливості його будови.

По закінченні відведеного часу учні розповідають про особливості будови насіння квасолі, гороху, пшениці та кукурудзи і роблять висновок про існування двох груп рослин — однодольних і дводольних.

Заповнення таблиці

Порівняльна характеристика однодольної та дводольної насінини

Однодольна насінина

Дводольна насінина

Наявність ендосперму

Відсутній ендосперм

Одна сім’ядоля

Є дві сім’ядолі

Запас поживних речовин у сім’ядолі відсутній

Запас поживних речовин міститься у сім’ядолях

Плівчастий оплодень зростається з насіниною

Насінна шкірка не зростається із сім’ядолею

 

3.         Значення насінини в житті рослини

«Мікрофон»

— Яке значення має насіння для квіткових рослин?

Учитель на дошці записує всі варіанти відповідей учнів, а потім пропонує переглянути текст підручника і визначити, які припущення правильні, а які — ні.

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Біологічний диктант.

Потрапивши на приймочку маточки, пилкове зерно … (проростає), утворюючи … (пилкову трубку), яка росте в бік зав’язі. У пилковій трубці розташовані … (два спермії), і, коли пилкова трубка доростає до зав’язі, один із сперміїв зливається з … (яйцеклітиною), а другий спермій зливається з … (центральною клітиною). Від першого злиття розвивається … (зигота), а від другого — … (запасна тканина). Насінний зачаток після запліднення перетворюється на … (насінину).

5.2.      Термінологічний диктант.

1.         Запліднення — це…

2.         Зародок — це…

3.         Насіння — це…

4.         Сім’ядолі — це…

5.         Ендосперм — це…

5.3.      «Мозковий штурм».

— Чим відрізняється насінина від спори? (Спора — це лише одна клітина, з якої за сприятливих умов утворюється гаметофіт, а насінина — багатоклітинна й містить у собі зародок і запас поживних речовин для його розвитку.)

5.4.      Розмістити у правильній послідовності етапи утворення насінини і плода.

А         Пилкова трубка через пилковхід проникає в зародковий мішок

Б         Пилок потрапляє на приймочку маточки

В         Пилкова трубка руйнується — і два спермії потрапляють у зародковий мішок

Г         Пилок проростає, утворюється пилкова трубка

Д         Після запліднення зав’язь розростається й утворює оплодень

Е         Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, а з центральної клітини — ендосперм

Відповідь:

1

2

3

4

5

6

Б

Г

А

В

Е

Д

 

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

6.1.  Фронтальна бесіда.

1. Що таке запліднення?

2. Які особливості запліднення у квіткових рослин?

3. Чому запліднення у квіткових рослин має назву «подвійне»?

4. Хто з учених відкрив подвійне запліднення?

5. Яку будову має насінина?

6. Чи всім квітковим рослинам притаманна однакова будова насінини?

6.2.  Обговорення вислову:

«Учення — насіння знань, а знання — насіння щастя».

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати повідомлення про рослини, які мають отруйні насіння або плоди.

2. Знайти загадки, прислів’я та легенди про плоди.

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 4781 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: