Урок № 21 Запилення - Біологія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 7 клас

Урок № 21 Запилення

Урок № 21
Запилення

Мета уроку:розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, продовжити формування умінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати:учні мають пояснювати поняття: запилення, самозапилення, перехресне запилення, комахозапильні рослини, вітрозапильні рослини, штучне запилення; учні мають розрізняти способи перехресного запилення, учні мають використовувати свої знання про запилення для практичної діяльності; учні мають пояснювати значення різних способів запилення в житті рослин.

Обладнання:______________________________________________________

Тип уроку:комбінований.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.        Гра «Третій зайвий».

Визначити зайву рослину в переліку і пояснити свій вибір:

а)     пижмо, кульбаба, цибуля;

б)     черемха, ромашка, конвалія;

в)     верба, кукурудза, смородина;

г)     калина, бузок, виноград.

2.2.  Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1) У якої з названих рослин суцвіття — простий зонтик?

А у капусти Б у вишні          В у верби           Г у смородини

2) У якої з названих рослин суцвіття — складний зонтик?

А у гороху   Б у конюшини  В у моркви         Г       у суниці

3) У якої з названих рослин суцвіття — початок?

А у бузку     Б у горобини    В у соняшника  Г у кукурудзи

4) У якої з названих рослин суцвіття — головка?

А у конюшини                        В у кульбаби

Б у черемхи                              Г                     у тополі

5) У якої з названих рослин суцвіття — складний колос?

А у капусти Б у вівса           В у горобини     Г       у яблуні

6) У якої з названих рослин суцвіття — простий колос?

А у ячменю Б у ліщини       В у подорожника                  Г  у тополі

7) У якої з названих рослий суцвіття — китиця?

А у капусти    Б                    в айстри             В у кукурудзи  Г         у примули

8) У якої з названих рослин суцвіття — кошик?

А у калини   Б у волошки      В у картоплі      Г   у перстача

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Релігії різних народів приписували квіткам божественне походження. Вважалося, ніби боги вдягли рослини у яскраві шати, аби навчити людину відрізняти красиве від потворного, чисте від порочного. Солодкий нектар у квітках вважали за божественний напій. Щоб люди не викрали нектар, боги сховали його у глибині віночків. А як ви поясните яскраве забарвлення віночків у квітках та наявність нектару, а також розмаїтість суцвіть?

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Запилення, його типи. (Розповідь учителя, складання схеми.)

2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення. (Розповідь учителя, бесіда, пошукова робота.)

3. Перехресне запилення. (Бесіда, робота в групах, складання опорного конспекту.)

4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин. (Самостійна робота учнів з підручником.)

1.         Запилення, його способи

Розповідь учителя

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин та умов існування.

Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Також розрізняють запилення природне і штучне.

2.         Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення

Розповідь учителя

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які квітки називають двостатевими.

Розповідь учителя

Самозапилення в рослинному світі спостерігається рідко.

Пошукова робота з підручником

Запитання до учнів:

— Для яких рослин характерне самозапилення?

— Яке біологічне значення має самозапилення?

Очікувані відповіді учнів:

Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитень, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.

 

 

 

3.         Перехресне запилення

Бесіда

Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватися склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

Запитання до учнів:

Якими способами пилок може потрапляти на приймочку маточки?

(Після відповідей учнів необхідно доповнити схему.)

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

Робота в групах

Запитання для груп:

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин:

І група — комахами;

ІІ група — вітром;

ІІІ група — птахами і водою.

 

Презентація роботи груп

І група

Комахозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах.

До комахозапильних належить до 80 % видів рослин, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу. У нас це калина, гречка, первоцвіт, мак та ін.

Оцвітина (частіше віночок) комахозапильних рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки великі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару у квітках припиняється. Найважливішими запилювачами таких рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75–80 % рослин.

Переважна більшість комахозапильних рослин має відкриту квітку (жовтецеві, розоцвіті, хрестоцвіті та ін.); нектар у них доступний для всіх комах.

У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута у довгу вузьку трубочку, у глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями; кірказона, квітки якого запилюються дрібними мушками; інжиру, квітки якого запилюються осами-бластофагами. Квітки блекоти, дурману, рафлезії пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.

Висновок:

Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, привабливий запах нектару, липкий пилок із шипиками.

ІІ група

Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.

До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин (майже всі злаки, осоки, березові, букові, кропивні, подорожникові). Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя.

У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок течія повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і заносить на відстань 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.

Висновок:

Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.

ІІІ група

Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки (по р. Амазонці). Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, запилюються птахами колібрі, які трохи більші від джмелів. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхніх голів. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До 2 % покритонасінних запилюються птахами. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.

Висновок.

Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки.

Розповідь учителя

У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою.

Заповнення таблиці

 

Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин

Способи
перенесення пилку

Особливості рослини

Приклади рослин

Вітер

 

 

Комахи

 

 

Птахи

 

 

Вода

 

 

 

Запитання до учнів:

— Чому в перехреснозапильних рослин не відбувається самозапилення?

(Обговорення відповідей учнів та складання опорного конспекту.)

У перехреснозапильних рослин унаслідок еволюції виникли певні пристосування для запобігання самозапиленню:

•          Неодночасне дозрівання тичинок і маточок у квітках: достигають раніше пиляки, ніж приймочки маточок, соняшника, ромашки, айстри тощо; раніше достигають приймочки в картоплі, пасльону, капусти, редьки, гірчиці.)

•          У квітках одного виду розвиваються тичинки й маточки неоднакової довжини (така будова квіток гречки, первоцвіту).

 

4.         Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин

Розповідь учителя

Запилення, у яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.

Самостійна робота з підручником

Завдання для опрацьовування

— Як відбувається штучне запилення?

 

n 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1.  Біологічні задачі.

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рослина з початком і волоттю. Але плоди в цієї рослини чомусь не утворилися. Чому? (Для кукурудзи характерне перехресне запилення вітром, тому, щоб відбулося запліднення, необхідні значні площі насаджень цієї рослини.)

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття початок, ззовні обгорнуті видозміненими листками. Як у цьому випадку відбувається запилення квіток? (Маточки квітки кукурудзи мають стовпчики завдовжки 20–30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають з його верхівки.)

3. В Австралію завезли й посіяли насіння конюшини. Виросли рослини, які гарно цвіли, але плодів не давали. Як можна пояснити це явище? (Необхідно було завезти джмелів, які запилюють конюшину.)

5.2.      Цифровий біологічний диктант.

Вибрати ознаки:

І варіант — вітрозапильних рослин;

ІІ варіант — комахозапильних рослин.

1)         Великі та яскраві квітки.

2)         Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3)         Наявність нектару.

4)         Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5)         Наявність нектарників.

6)         Багато пилку.

7)         Пилок дрібний, сухий, легкий.

8)         Пилок великий, липкий.

9)         Утворюють зарості.

10)       Цвітуть навесні до розпускання листків.

Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.

5.3.      «Збери букет» (робота в парах).

Учням пропонуються картки із зображеннями рослин. Один учень збирає букет з комахозапильних рослин, а інший — з вітрозапильних. Кожен учень пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

 

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

— Сьогодні на уроці я зрозумів…

— На цьому уроці найцікавішим було…

— На цьому уроці мені було найважче…

— Від наступного уроку я чекаю…

n 7. Домашнє завдання

7.1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2.  Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти кросворд з перевірочним словом «запилення».

2. Підготувати повідомлення про Сергія Гавриловича Навашина.

 

ng=U�5ye����ze:12.0pt;font-family: "Times New Roman","serif";mso-fareast-font-family:"Times New Roman";color:black; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> У першій половині ХІХ ст. мистецтво в Україні розвивалося швидкими темпами;

нова українська література дала потужний поштовх розвитку театрального мистецтва;

значний прогрес спостерігався в розвитку музичного та образотворчого мистецтв, а також архітектури.

Ø  Продовж речення:

-          Сьогодні мене найбільше вразило…

VІ. Підсумок

Із записок німецького вченого Гакстгавзена

«Українці — це поетичний, багатий уявленнями народ, і тому легко собі уявити, як багато народних пісень дзвінкий голос, чутливе вухо і пам’ять… Незрівнянно більше, ніж у москалів, розвинене в українців й естетичне почуття. Вони мають також талант до малюнків і живопису».     

VІI.  Домашнє завдання

1)  Опрацюйте текст підручника.

2)  Продовжить роботу над укладанням таблиці

та переказів у них збереглося. Вони мають великі здібності до мистецтва, а до співу в них

 

 

 

Категорія: Біологія 7 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 3831 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: