Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності) - Біологія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Біологія 6 клас

Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності)

Урок 15   Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності)


■ 4. Вивчення нового матеріалу
1. Особливості будови клітини одноклітинних тварин
Розповідь учителя
Одноклітинні організми — це організми, які перебувають на клітинному рівні організації. За будовою вони відповідають окремій клітині багатоклітинних (звідси назва «одноклітинні»), за функціями — цілому самостійному організму. Принциповою відмінністю одноклітинних тварин від клітини багатоклітинних є спеціалізація останніх, тобто кожний вид клітин виконує в організмі яку-небудь одну функцію і тому залежить від діяльності інших клітин і не може існувати ізольовано. На протилежність цьому єдина клітина, яка є організмом одноклітинних тварин, пересувається, захоплює їжу, розмножується, захищається від ворогів, тобто володіє всіма властивостями цілого організму і фізіологічно йому відповідає. Тому сьогодні одноклітинних називають організмами на клітинному рівні.
Одноклітинних тварин учені об’єднують в окрему групу і називають найпростішими.
Розміри тіла найпростіших варіюють у широких межах. Найдрібніші з них, які паразитують у клітинах крові ссавців, не перевищують 2–4 мкм; деякі інфузорії досягають 1,5 мм у довжину, паразит грегарина — до 1 см; черепашки морських корененіжок-форамініфер, які мешкають на великих глибинах, можуть досягати 5–6 см у діаметрі.

Технологія «Діалог»
Методична скринька
«Діалог» — його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах.
— Запропонуйте модель будови тіла одноклітинного організму.
(Обговорення результатів роботи.)
Тіло одноклітинних організмів складається з тих самих компонентів, що й клітина багатоклітинних — зовнішньої мембрани, цитоплазми, ядра й органел. Більшість найпростіших має одне ядро, але існують і багатоядерні форми. Ядро має будову, характерну для еукаріотів.

Запитання до учнів:
— Пригадайте, що таке органела.
Очікувана відповідь учнів:
Органели — постійні клітинні структури, клітинні органи, що забезпечують виконання специфічних функцій у процесі життєдіяльності клітини — зберігання та передачу генетичної інформації, транспорт речовин, синтез і перетворення речовин та енергії, поділ, рух тощо.

Розповідь учителя
Зовнішня мембрана має типову будову, проте за рахунок додаткових утворень у деяких видів може досягати значної товщини і щільності. Цитоплазма поділяється на два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній шар (ектоплазма) більш щільний, однорідний і прозорий, внутрішній (ендоплазма) — зернистий, має більш рідку консистенцію. В ендоплазмі розміщуються органели загального призначення — мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі та інші. Крім того, відповідно до функцій, властивих цілому організму, найпростіші мають органели спеціального призначення, що здійснюють функції пересування, живлення, виділення, захисту тощо.

Проектування зображення на екран
Амеба Евглена зелена Інфузорія



Самостійна робота учнів з підручником
Завдання для учнів:
— Визначте способи пересування одноклітинних тварин та їхні органели руху.

Обговорення питання та складання опорної схеми

Характерними органелами клітин одноклітинних тварин є травні і скоротливі вакуолі. Травна вакуоля — міхурець, заповнений травним соком. Вона утворюється навколо харчових часточок, що потрапили всередину клітини. Зі скоротливими вакуолями пов’язані процеси виділення, регуляції надходження води в клітину.

2. Основні процеси життєдіяльності одноклітинних тварин
Завдання для груп:
I група — схарактеризувати особливості живлення одноклітинних тварин.
II група — схарактеризувати процеси дихання та виділення одноклітинних тварин.
III група — схарактеризувати особливості реакцій одноклітинних тварин на подразники.
IV група — схарактеризувати особливості розмноження одноклітинних тварин.

Презентації груп
I група
Особливості живлення одноклітинних тварин
Серед одноклітинних тварин є види з автотрофним, гетеротрофним та змішаним (міксотрофним) типами живлення. Автотрофи мають хлоропласти, які беруть участь у процесі фотосинтезу (наприклад, вольвокс — колоніальний організм). Хлоропласти є і в одноклітинних тварин, що мають міксотрофний тип живлення, наприклад евглени зеленої. Такі форми на світлі здатні до фотосинтезу, але, якщо світло відсутнє, вони переходять до гетеротрофного типу живлення, тобто поглинають готові органічні сполуки з навколишнього середовища. Тверді частинки або мікроорганізми поглинаються шляхом фагоцитозу, рідина — піноцитозу. Неперетравлені рештки викидаються назовні. В амеби — з травної вакуолі в будь-якій ділянці тіла, в інфузорії — через спеціальний отвір — порошицю.

Проектування зображення на екран
Живлення амеби



II група
Особливості процесів дихання та виділення найпростіших
Процес виділення в одноклітинних тварин відбувається за допомогою скоротливої вакуолі.
Це — міхурець з водянистою рідиною, який збільшується в міру надходження до нього продуктів обміну й води і, досягнувши певного розміру, виштовхує свій вміст назовні. Основна функція скоротливої вакуолі — регуляція осмотичного тиску всередині тіла. Це пов’язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин найпростіших, і тому, за фізичними законами, вода з навколишнього середовища надходить до клітини, підвищуючи внутрішньоклітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася, скоротлива вакуоля періодично скорочується, виводячи з неї надлишки води. Разом з водою виводяться і розчинені в ній продукти обміну речовин. У морських одноклітинних скоротлива вакуоля або відсутня, або скорочується дуже рідко. Діяльність скоротливої вакуолі має значення і для дихання, оскільки сприяє надходженню через мембрану клітин води з розчиненим у ній киснем, а із вмістом скоротливої вакуолі виводиться вуглекислий газ.

III група
Реакція одноклітинних тварин на подразники
Відповідь на подразнення — характерна риса одноклітинних тварин.
Подразливість — це здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні або внутрішні дії — подразники — виявляється у найпростіших у вигляді рухових реакцій за напрямом до подразника або від нього, що називаються таксисами. Проте, якщо амеба звичайна відповідає на подразники всією поверхнею тіла, то в інфузорії-туфельки є спеціальні органели захисту і нападу. Це паличкоподібні утвори, що лежать під тонкою пелікулою перпендикулярно до поверхні тіла. На подразники тварина реагує викиданням довгих ниток. Це рідина, що швидко твердне на повітрі, а потрапляючи на тіло тварини відповідного розміру, паралізує її.

Складання опорної схеми


Завдання для учнів:
— Визначте тип таксисів у таких прикладах:
• Якщо в краплинку води, де знаходяться інфузорії-туфельки, внести кристал солі, то вони почнуть рухатися від нього. (Негативний.)
• Розсіяне світло приваблює евглену зелену. (Позитивний.)

IV група
Особливості розмноження одноклітинних тварин
Одноклітинні тварини можуть розмножуватися нестатевим і статевим шляхом. Найпростішою формою нестатевого розмноження є поділ клітини навпіл, унаслідок чого утворюються дві дочірні клітини. Нові, дочірні особини починають рухатися, живитися і швидко досягають розмірів материнської. В амеби й інфузорії поділ відбувається поперек тіла, в евглени зеленої — уздовж. Можлива й така форма, коли ядро клітини поділяється багаторазово. Потім навколо кожного новоутвореного ядра відокремлюється цитоплазма і материнська клітина поділяється на певну кількість дочірніх, як, наприклад, у малярійного плазмодія.
Інфузорія-туфелька час від часу розмножується шляхом кон’югації, у процесі якої дві особи обмінюються ядерною речовиною. Цей процес наближається до статевого розмноження.


Проектування зображення на екран
Розмноження амеби

Розмноження евглени зеленої


Вправа «Я думаю, що…»
Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору.
— Що відбувається з найпростішими за несприятливих умов навколишнього середовища?
(Після відповідей учнів учитель пропонує звернутися до підручника і з’ясувати, чиє припущення було правильним.)
За несприятливих умов зовнішнього середовища (підвищення або зниження температури, висихання тощо) вегетативні форми одноклітинних тварин перетворюються на цисти (від грец. kystis — міхур). Вони перестають живитися, рухатися й покриваються товстою оболонкою, процеси обміну речовин при цьому різко сповільнюються. При відновленні сприятливих умов із цисти знову виходить активна вегетативна форма. Інцистування — захисна реакція, що виникла в процесі еволюції та забезпечує виживання в несприятливих умовах. Цисти можуть зберігатися протягом тривалого часу — місяцями й навіть роками (деякі джгутикові до 15 років).

Проектування зображення на екран
Вихід амеби із цисти

■ 5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. Розгадування кросворда.
Розгадати кросворд та визначити назву одноклітинного організму, мешканця торф’яних боліт, який має черепашку.
1. Вакуоля одноклітинних тварин, що забезпечує перетравлювання їжі, яка надходить до клітини.
2. Обов’язковий компонент клітини одноклітинних тварин як еукаріотичних організмів.
3. Тимчасова форма існування, пристосована до перенесення несприятливих умов життя.
4. Представник одноклітинних тварин з непостійною формою тіла.
5. Вакуоля одноклітинних тварин, що забезпечує видалення з організму надлишку води.
6. Рухові реакції тварин під дією зовнішнього подразника.

1
2
3
4
5
6

Відповіді: 1. Травна. 2. Ядро. 3. Циста. 4. Амеба. 5. Скоротлива. 6. Таксиси.
Зашифроване слово: арцела.

5.3. «Закінчи речення».
1. Амеби рухаються за допомогою… (псевдоподій).
2. У прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через… (скоротливу вакуолю).
3. Здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається… (подразливістю).
4. Інфузорія-туфелька рухається за допомогою… (війок).
5. Кисень у цитоплазму надходить через… (поверхню тіла).
6. В інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через… (порошицю).
7. Евглена зелена рухається за допомогою… (джгутика).
5.4. «Мозковий штурм».
— Чи виправданою є назва «найпростіші» для одноклітинних тварин?
Очікувана відповідь учнів: Назва «найпростіші» для одноклітинних тварин не відповідає дійсності. Клітини одноклітинних і багатоклітинних тварин зазвичай мають усі органели, характерні для еукаріотичних клітин. Але порівняно з клітинами багатоклітинних, які, входячи до складу тієї чи іншої тканини, виконують певні функції, клітини одноклітинних є цілісним організмом, що виконує всі функції, притаманні організмові. У зв’язку із цим клітини одноклітинних, окрім вищезгаданих органел, ще мають особливі органели, які в багатоклітинних або відсутні, або трапляються дуже рідко: травні й скоротливі вакуолі; органели виділення (порошиця), руху (псевдоподії, джгутики, війки), захоплення їжі (клітинний рот, клітинна глотка). Окрім того, у деяких одноклітинних спостерігається диференціація ядер усередині клітини на вегетативні та генеративні.

Категорія: Біологія 6 клас | Додав: lexa (02.10.2014) | Автор: Гергель Альона Сергіївна E
Переглядів: 11435 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.7/3
Всього коментарів: 1
1  
Зробіть посилання на автора конспекту(в-цтво Ранок)

Ім`я *:
Email *:
Код *: