УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК СВЯТО. 5 КЛАС - Тиждень української мови та літератури - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень української мови та літератури

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК СВЯТО. 5 КЛАС
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК СВЯТО. 5 КЛАС       
Мета:
пробуджувати пізнавальний інтерес до історії України, її культури, традицій, обрядів;
збагатити знання учнів про обереги українців;
розвивати уяву, мовлення, творчі здібності дітей;
виховувати в школярів повагу до народних символів України, бажання берегти свою національну культуру.
Обладнання: квіти штучні і сухі; фотоілюстрації квітів; картки для складання таблиці квітів-символів; різнокольорові стрічки; баян, магнітофон, диск із записами пісень (О. Гавриш «Квітка-чарівниця», А. Філіпенко «Зацвіла в долині», М. Ведмедері «Віночок»).
Діти одягнені в українські костюми. Класна кімната святково прибрана.
Девіз:
Хто вміє віночок вити,
Той вміє життя любити!
ХІД ЗАХОДУ
Учитель. Народи світу різняться між собою мовою, одягом, звичаями, традиціями. Українці мають свої національні святині, що споконвіку шанують і бережуть.
— Діти, відгадайте загадку.
Носять його не просто для краси,
Він оберіг, «знахар душі».
Він елемент національного українського одягу. (Український віночок)
— Що таке вінок? Давайте знайдемо визначення у словнику. (Вінок — це квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким найчастіше прикрашають голову.)
Український вінок — не просто краса, а оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже. Це символ добра і надії, обов’язковий атрибут майже всіх свят.
Віночки є вікові. І починають носити їх дівчатка з трирічного віку. У віночки вплітають
барвінок і незабудки, що покращують зір, ромашки — заспокоюють серце, чорнобривці — від головного болю.     
У чотири і п’ять років доплітали безсмертник, цвіт яблуні, ружі і сон.
Для шестирічної дівчинки вплітали волошки.
А в семирічному віці плели вінок із семи квіток. У центрі вінка було гроно калини, цвіт яблуні і барвінок, які перепліталися з вусиками хмелю.
Всього брали для українського віночка 12 живих квіток, кожна — лікар, оберіг.
— Спробуємо й ми сплести вінок із квітів. Бо хто вміє віночок вити, той вміє життя любити.
Учениця
Сплетемо вінок український сьогодні
Із мальв, чорнобривців, калини.
З барвінку та жита, із м’яти, нагідок,
З жоржин, чебрецю та вербини.
Діти виконують український танець під супровід пісні» Квітка-чарівниця» (муз. О. Гавриша, сл. В. Крищенка).
— Зупинімося на кожній квітці у нашому віночку.
Діти по черзі розповідають про квіти і прикріплюють їх до віночка.
Учениця. Чорнобривець — однорічна декоративна рослина з духмяними квітками жовтого
яскравого кольору, яку дуже люблять висівати в Україні.
ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОБРИВЦЯ
Легенда говорить так: у давнину українські майстри чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називалися такі чобітки «чорнобривцями». Отож, подібність цього взуття до суцвіття згаданої квітки і обумовило її назву.
Вважалося, що чорнобривці у віночку запобігають головному болю.
Учень-Чорнобривець
Чорнобровий чорнобривець чепурився,
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром-рушником
Та й накрився парасолькою-листком.
Учень. Незабудка — красивоквітуча рослина з розгалуженим стеблом і голубуватими квітками.    
ЛЕГЕНДА ПРО НЕЗАБУДКУ
Коли Господь створив світ і дав імена усім творінням, то випадково забув назвати одну маленьку квіточку, яка росла на березі струмка. Тоді обійдена квітка підійшла до трону Всевишнього і попросила і її не забути, дати ім’я. На це Господь відповів: «Тебе Я не забуду, не забудь і ти Мене.
Ім’я твоє віднині — "незабудка”».
Незабудки вплітають до віночка для покращення зору.
Учениця-Незабудка
Незабудки голубенькі,
Дуже ніжні і малі,
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
І такі вони несмілі,
Налякав їх хтось, мабуть,
Що усім шепочуть тихо:
— Любий друже! Не забудь!
Учень. Троянда — багаторічна кущова рослина з великими запашними квітами різного кольору із колючками на стеблах, а також — квітка цієї рослини.
ЛЕГЕНДА ПРО ТРОЯНДУ
Коли з морської піни біля берегів Кіпру виникла прекрасна богиня Афродіта, Земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне. І створила троянду.
Троянда — символ молодості й краси.
Учениця-Троянда
Цвітуть троянди в літній час…
Хоч гілочки й колючі,
Та квіти гарні, як атлас,
Пахучі-препахучі.
Діти стають у хоровод і виконують пісню «Ми плетем віночок».
Ми плетем, ми плетем,
Ми плетем віночок.
І волошки, і барвінок,
Йдіть до нас в таночок.
Ми плетем, ми плетем,
Ми плетем віночок.
І ромашка, й деревій,
Йдіть до нас в таночок.
Ми плетем, ми плетем,
Ми плетем віночок.
І безсмертник, і мачок,
Йдіть до нас в таночок.
Ми плетем, ми плетем,
Ми плетем віночок.       
Станьте в пари, квіточки,
Кружляєм в таночку.
Учень. Яблуня — фруктове дерево, садове й лісове, з кулястими плодами.
ЛЕГЕНДА ПРО ЯБЛУНЮ
Ще давні міфи і легенди згадують про яблуню.
Батьківщиною культурної яблуні вважають Давню Грецію. У греків і римлян цей плід присвячували богині краси, його вважали символом любові. А давні німці думали, що яблуня користується покровительством всіх богів, тому саджали ці дерева біля свого житла. Вони вірили, що яблуня буде їх захищати і грізні блискавки не чіпатимуть
домівок.
У віночку цвіт яблуні — символ материнської любові.
Учениця-Яблуня
Яблуня у цвіті: кожна пелюстина
Радісно відкрилася весні.
Мамина білесенька хустина
Світиться у рідному вікні.
Пам’ять, як і вічність, невситима,
То радіє стиха, то болить.
Сад цвіте, і кожна пелюстина
Маму уподібнює на мить.
(М. Ткач)
Учениця. Деревій — трав’яниста запашна лікарська рослина з білими або яскраво-жовтими квітками, зібраними у великі плоскі парасольки.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ДЕРЕВІЙ
Найпочесніше місце у вінку належало деревію. Ці дрібненькі квіточки здалеку нагадують
велику квітку, її в народі називають деревцем.
Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Де б не проросла ця рослинка, вона завжди цвіте. Тому люди вплітали її до віночка як символ довголіття.
Учень-Деревій
Вітер по степу розсіяв
парасольки деревія.
А ми його нарвемо —
всім віночки сплетемо.
Учениця. Барвінок — вічнозелена трав’яниста рослина з тонким стеблом, темно-зеленим
листям овальної форми і невеликими квітками синього кольору. Цвіте ранньою весною.
Барвінок — цілюща рослина. Люди вважали, що ця квітка оберігала від всякої нечисті. 
У перекладі слово «барвінок» означає «перемагати».
Барвінок — символ життя.
Учень-Барвінок
А я — хлопчик-Барвінок
Між квіток-українок.
Буду листом хрещатим
Рідну землю квітчати.
Я означаю перемогу,
Символ надій і сподівань.
А Україну барвінкову
Зовуть ще Барвінковий край.
Учень. Калина — кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло-солодкими ягодами, зібраними в кетяг, а також — ягоди цієї рослини.
Калина — символ краси та дівочої вроди.
Учениця-Калина
Червона калина хай піснею лине
Туди, де криниця, і тиха стежина,
І казка, і приказка, і колискова,
Бабусина скриня і мамина мова,
Колядка, щедрівка, розшита сорочка
І врода дівоча в барвистім віночку.
Діти виконують пісню «Зацвіла в долині» (муз. А. Філіпенко, сл. Т. Шевченка).
Учень. Волошка — трав’яниста польова рослина з синіми квітками на високому стеблі, яка росте переважно серед озимих культур.
ЛЕГЕНДА ПРО ВОЛОШКУ
Волошки в житі — це клаптики неба блакитного серед хлібів.
Здавна люблять в народі цю рослину, хоч і завдає вона клопоту хліборобам.
Легенда розповідає, що ображені волошки поскаржилися на землеробів богині жнив Церері.
Мовляв, немає життя через постійне переслідування. Пожаліла Церера ці польові квіти і сказала: «Красуйтеся в оточенні трудівника-жита, і раз на рік люди шануватимуть вас, прикрашаючи свої голови вінками з волошок».
Волошка — здавна улюблениця дівчат. Сині квіточки як символи людської відданості вплітали у віночки.
Учениця-Волошка
Волошка із поля,
Дощами умита,
Зросла на роздоллі
В обіймах у жита.    
А може, це наш
Оберіг гордовитий
У полі зроста,
Заколисаний житом.
Учениця. Хміль — найвища трав’яниста рослина в Україні з витким довгим стеблом з колючками, яке звивається на опору за годинниковою стрілкою. Зустрічається в лісі, його також вирощують на полях для потреб харчової промисловості.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХМІЛЬ
Хміль — улюблена рослина в нашому народі.
Вона — символ гнучкості й розуму.
Існував звичай: парубок освідчувався дівчині в коханні там, де росте хміль. У пору цвітіння хмелю найчастіше й одружувалися молодята.
Загадки про хміль: «Що росте вище лісу?», «Без рук, без ніг, без черева — залізе на дерево».
Назви українських поселень: Хмельницький, Хмельник, Хмелів, Хмельове.
Учень-Хміль
На полотні співали солов’ї
і красувались кетяги калини,
зелений хміль в’юнився по гіллі,
зоріли в колосках волошки сині.
(Т. Пишнюк)
Учень. Ромашка — трав’яниста рослина з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями —
кошиками, що складаються з білих пелюсток і жовтої серединки.
Лікарська ромашка — найпоширеніший вид цієї рослини, квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.
ЛЕГЕНДА ПРО РОМАШКУ
За легендою, ромашки — це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться дощ — гномик зриває «парасольку»-ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.
Ромашка — символ доброти та ніжності.
Учениця-Ромашка
Золотенька серединка,
І біленькі пелюстки —
Ми ромашки. Всі нас знають
І плетуть із нас вінки.
І як хочеться нарвати —
Швидше в поле, на лужок.     
Вони рідко завітають
Так, непрохані, в садок.
Учень. Мальва — декоративна рослина з високим стеблом і великими різнокольоровими квітками навколо стебла.
Учениця-Мальва
Чисто помилися мальви в росі.
Личенька круглі, рожеві усі.
Нижче під ними маленькі вогні.
Дуже вони до вподоби мені.
Учениця. Безсмертник — народна назва рослин із сухими квітками. Інша назва — безсмертка, сухоцвіт.
ЛЕГЕНДА ПРО БЕЗСМЕРТНИК
Був час, коли на Землі між квітками точилися незгоди. Засперечалися вони між собою про те, хто найбільше потрібен людям. Почалася справжня війна. Тоді зібралися квіти й пішли радитися до цариці Флори. Кожна квітка доводила свою правоту. Лише одна мовчала.
— А ти чому мовчиш? — запитала Флора.
— Мені неприємно слухати отаку хвальбу, — мовила та. — Оскільки ми живемо на Землі, то нам усім мусить бути місце на ній. Одне лиш мене засмучує, що ми даруємо людям свою красу упродовж короткого часу.
— Як твоє ім’я? — запитала Флора.
— Немає в мене імені.
— Буде тобі ім’я, — сказала цариця Флора. — Віднині й довіку бути тобі Безсмертником.
Безсмертник — символ покровительства, здоров’я та невмирущості.
Учень-Безсмертник
А в безсмертників золотих
Квіточки сухенькі.
І не в’януть без води,
Завжди як свіженькі.
Люблять сонце і пісок,
Діти це вже знають.
І як треба, на вінок
Враз їх відшукають.
Учитель. А між тим віночок несе в собі всю силу і вроду сонечка. А його кольорові стрічки — промінчики сонця. Всього їх повинно бути у віночку тринадцять. Утім, треба не лише уміти в’язати стрічки, а й знати, що вони означають.
Дівчата по черзі в’яжуть стрічки і розповідають про їх значення.   
1-а учениця. Першою — посередині — в’яжуть світло-коричневу стрічку, символ землі-годувальниці.
2-а учениця. Пообіч — жовті стрічки як символ сонця.
3-я учениця. За ними йдуть із різних боків світло-зелена і темно-зелена — жива природа,
краса і молодість.
4-а учениця. Потім беруть сині — символ неба і води, що дають силу і здоров’я.
5-а учениця. Далі в’яжуть оранжеву — символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини.
6-а учениця. А потім — малинову стрічку — символ щедрості, щирості, рожеву — символ достатку.
7-а учениця. По краях вінка в’яжуть білі стрічки, кінці яких були вишиті сріблом і золотом. Вони означають чистоту душі. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць.
Учитель. Подивіться, який чудовий віночок вийшов у нас!
Учитель читає вірша.
Це ми, Україно, зібрали всіх діток.
На нашому святі сплели ми вінок.
Стрічок ми зібрали, і квіти зростили.
І квітку до квітки, і стрічку до стрічки —
Віночок сплели ми тобі невеличкий.
Тепер починайте скоріш виростати:
Вінок Україні великий сплітати.
Квітки, наче луки. Стрічки, наче ріки, —
Вінок Україні потрібен великий.
Діти виконують пісню «Віночок» (муз. М. Ведмедері, сл. О. Будулай)
Учитель. Любі діти! Ось і добігло кінця наше свято. Ви дізналися, як глибоко в давнину сягають українські традиції. У них наше коріння, краса, мудрість. Пам’ятайте та бережіть народні символи. Будьте гарними, добрими і щасливими! 


Категорія: Тиждень української мови та літератури | Додав: uthitel (26.02.2014)
Переглядів: 2055 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: