ЛІНГВІСТИЧНА ГРА «НАЙРОЗУМНІШИЙ» - Тиждень української мови та літератури - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень української мови та літератури

ЛІНГВІСТИЧНА ГРА «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
ЛІНГВІСТИЧНА ГРА «НАЙРОЗУМНІШИЙ» 
Гра розрахована на учнів 8 класів. Питання охоплюють мовознавчий матеріал з тем «Морфологія» та «Просте речення» (бажано гру проводити під час тижня української мови у березні).
Гру проводять з 8 учнями у 3 тури.
I тур. Учні отримують по черзі питання. На обмірковування відповіді надається 30 с. За результатами туру мають залишитися 4 учасники. Якщо деякі учасники отримали однакову кількість балів, ставляться додаткові запитання до того моменту, поки не визначиться переможець. (Кожну правильну відповідь оцінюють 1 балом.)
II тур. На кожного учасника розрахований конверт із питаннями, на які гравець відповідає
«так» або «ні». На виконання завдання кожному учаснику надається 1 хвилина. За результатами туру двоє гравців вибувають. Обрати конверт із завданнями можна запропонувати самим учасникам.
III тур. Кожний з двох учасників отримує три завдання. Він має виконати їх письмово. Члени журі перевіряють та оцінюють виконані гравцями завдання. За правильно виконані 1–2 завдання учасник отримує 1 бал, за 3 завдання — 6 балів, за 4–3 бали. Переможець визначається за загальною кількістю балів.
Якщо учитель має можливість використовувати інтерактивну дошку, доцільно буде висвітлювати на ній питання одночасно з виголошенням ведучого.
I ТУР
1-ше коло питань
1. Як називається особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією? (Дієприкметник)
2. Як називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх?
(Займенник)
3. Ця частина мови надає словам, словосполученням і реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення деяких граматичних форм та нових слів. (Частка)
4. Яка особлива форма дієслова означає додаткову дію? (Дієприслівник)    
5. Частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки чи предмета, називається… (прислівник).
6. Яка частина мови вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного
речення? (Сполучник)
7. Ця частина мови безпосередньо виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. (Вигук)
8. Частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника і займенника від інших слів
у словосполученні та в реченні. (Прийменник)
2-ге коло питань
1. Підмет, виражений словосполученням, називається… (складений).
2. Який розділовий знак не вживають у простому, двоскладному, поширеному, але не ускладненому реченні? (Кома)
3. Спосіб зв’язку у словосполученні, головне слово якого вимагає від залежного певної граматичної форми, називається… (керування).
4. Речення, яке висловлює думку без емоційно, називається… (неокличне).
5. Якою частиною мови не може бути виражений присудок… (службовою).
6. Односкладне речення, у якому головний член-присудок означає дію, що її виконує або
буде виконувати конкретна особа… (означено-особові).
7. Речення, зміст якого не можна зрозуміти, ізольовано від тексту… (неповне).
8. Яке сполучення слів не може бути словосполученням? (Граматична основа або два незалежних слова)
3-тє коло питань
1. Іменники на позначення речовин, матеріалів, почуттів вживають тільки в цьому числі. (Однина)
2. У яких кількісних числівниках під час відмінювання змінюється тільки друга частина? На
позначення… (десятків).
3. У дієсловах якої дієвідміни в закінченнях 2-ї та 3-ї особи однини та 1-ї та 2-ї особи однини
пишеться -е- або -є- ? (1 дієвідміни)     
4. Яку форму можуть мати прислівники прикметникового походження? (Ступені порівняння)
5. Які частини мови в мовленні можуть чергуватися залежно від позиції в реченні та кінцевих чи початкових звуків сусідніх слів? (Прийменники у/в та сполучники і/й/та)
6. З якими частинами мови частка не завжди пишеться окремо, окрім випадку, коли без не
слово не живають? (Дієслово та дієприслівник)
7. Що необхідно додати до 3 особи минулого часу дієслова, щоб утворити умовний спосіб? (Частку би)
8. На які групи поділяються прикметники при відмінюванні? (Тверда та м’яка)
4 коло питань
1. Граматично й інтонаційно оформлене висловлювання, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки називається… (речення).
2. Як називається сполучення нерівноправних слів, з яких одне головне, а інше залежне?
(Словосполучення)
3. Як називаються члени речення, за відсутності яких речення не може бути побудоване? (Підмет і присудок)
4. Присудок, виражений сполученням двох дієслів, називається… (складеним дієслівним).
5. Зв’язок слів у словосполученні, за якого залежне слово є незмінною частиною мови, називається… (прилягання).
6. Зворотний порядок слів у реченні називається… (інверсія).
7. Зв’язок слів, за якого залежне слово ставиться у тих самих формах, що і головне, називається… (узгодження).
8. Другорядний член речення, який пояснює підмет або додаток, називається… (означення).
5-те коло питань
1. У яких іменниках не визначається рід? (Що стоять у формі множини)
2. Від яких прикметників можна утворити ступені порівняння? (Від якісних)
3. Як називається розряд займенників, до якого належить лише один займенник? (Зворотній)
4. До якої граматичної категорії належать дієслова, які можуть мати при собі додаток у формі Зн. в.? (Перехідні)
5. Яка особлива форма дієслова є змінною? (Дієприкметник)     
6. Яка з груп за значенням числівників поділяється на три розряди: цілі, дробові, збірні?
(Кількісні)
7. Яка з груп числівників вживається на позначення дат? (Порядкові)
8. Яка частина мови не має жодних граматичних категорій, крім груп за значенням? (Прислівник)
6-те коло питань
1. Речення, у якому передано наказ або прохання, називається… (спонукальним).
2. Додаток, виражений іменником у Зн. в., називається… (прямим).
3. Речення, що є прислів’ям або приказкою і в якому є лише один головний член речення
у формі присудка, називається... (узагальнено-особовим).
4. Означення, виражене будь-якою частиною мови, крім прикметника чи займенника прикметникової форми, називається… (неузгодженим).
5. Речення, головний член якого виконує роль присудка, при якому немає і не може бути підмета, називається… (безособовим).
6. Член речення, який завжди пояснює присудок, називається… (обставиною).
7. Означення, виражене іменником, називається… (прикладкою).
8. Речення, у якому дві або більше граматичних основ, називається… (складним).
Додаткові питання
1. Частина мови, яка не має жодної граматичної категорії та є за значення передаванням емоцій, називається… (вигуком).
2. Частини мови, що поєднали в собі граматичні ознаки двох інших частин мови, називаються… (дієприкметник, дієприслівник).
3. Частина мови, яка не може вживатися для зв’язку простих речень у складному, називається… (прийменником).
4. До якої частини мови належать імена, прізвища та по батькові? (Іменник)
5. Яка частина мови може писатися через дефіс з іншими частинами мови? (Частка)
6. Яка граматична ознака дієслова вказує на дію, яка вже виконана або у процесі виконання?
(Вид)
7. Яка граматична ознака дієприкметника виражає ознаку того предмета, який сам щось робить? (Активний)     
8. У якій з форм дієслова можна визначити рід? (Дійсний спосіб минулий час)
II ТУР
Питання для 1-го учасника
1. Іменник сирота — жіночого роду. (Ні, спільного)
2. Виросла людина — це словосполучення (Ні, речення)
3. (Яскраво)жовтий пишеться через дефіс. (Так)
4. Найдорожча прикраса вуста розумні. У цьому реченні необхідно поставити тире. (Так)
5. Ліцея, університета, степа, края — правильні закінчення у Р. в. (Ні, -у)
6. Сто зозуль кувало щовесни. Сто — підмет. (Ні, підмет — сто зозуль)
7. (Будь)коли, (Хтозна)як пишуться через дефіс. (Так)
8. Правда кривду переважить. Речення непоширене. (Ні)
9. П’ятдесятьох, вісімдесятьох — правильна форма Р. в. 50, 80. (Так)
10. Своя наука — це словосполучення зі способом зв’язку узгодженням. (Так)
11. Хорошіший — правильна форма вищого ступеня порівняння прикметника хороший. (Ні,
кращий)
12. Ска́за(н, нн)ий пишеться з 2 н. (Ні, це дієприкметник, тому н)
13. Жовтогаряче листя почало рано осипатися на вулиці Києва. У цьому реченні присудок складений дієслівний. (Так)
14. Вік живи — вік учись. Це речення неозначено-особове. (Ні, узагальнено-особове)
15. (Не)мовби — НЕ пишеться разом. (Так)
16. Ми ходи(е)мо. Закінчення у дієслові -имо. (Так)
Питання для 2-го учасника
1. Дієслово зроби — умовного способу. (Ні, наказового)
2. Досвід дуже довга дорога. У цьому реченні розділові знаки не потрібні. (Ні, тире)
3. Давно (не)бачені місця. Не пишемо окремо. (Так)
4. Знання з мудрістю — суть людини. У цьому реченні підмет складений. (Так)
5. Самий красивий — правильна форма вищого ступеня порівняння прикметника. (Ні)
6. Любов до Батьківщини — у цьому словосполученні спосіб зв’язку — керування. (Так)
7. Любіть Вітчизну, діти мої! — речення спонукальне. (Так)     
8. Ста тисяч семидесяти трьох — правильна форма Р. в. числівника 100 073. (Ні, ста тисяч сімдесяти трьох)
9. (У)наслідок землетрусу — у наслідок пишеться окремо. (Ні, це прийменник)
10. На землю глянули тихі зорі. У цьому реченні зворотній порядок слів. (Так)
11. Мел..во, мереж..во — пишеться е. (Ні, означають продукт праці)
12. Незни́ще(н,нн)ий — пишемо з одним н. (Ні)
13. Наше минуле — то скарбів невичерпний світ. Правильно позначена граматична основа. (Так)
14. Вноч(і, и) — пишемо і. (Так)
15. Віч (на) віч — пишеться в 3 слова. (Ні, через 2 дефіси)
16. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Узгоджене означення. (Ні, прикладка)
Питання для 3-го учасника
1. Учитиму — дієслово 1 дієвідміни. (Ні, другої)
2. Навколо землі — це словосполучення. (Ні)
3. Метра, гектара, олівця — у Р. в. закінчення -а. (Так)
4. Ніч — ясна і тиха. — речення непоширене. (Так)
5. У його в очах — форма займенника у Р. в. правильна. (Ні, нього)
6. Місто наше велике. Тире не потрібне. (Так)
7. (П’яти)поверховий — пишемо через дефіс. (Ні, разом)
8. Я не кобзар і не співець. Речення односкладне. (Ні)
9. Іди (ж) бо, зроби (ж) таки — пишемо через дефіс. (Ні, окремо)
10. (Не)дочувати — пишеться разом. (Так)
11. Хто ж бо нас поверне на старе? Це речення окличне. (Так)
12. У пальті — правильна форма Д. в. іменника пальто. (Так)
13. Не можна нашу землю скути. Це речення неозначено-особове. (Ні, безособове)
14. Раз у раз — пишемо окремо у три слова. (Так)
15. Найбільш веселий — правильна форма найвищого ступеня порівняння прикметника веселий. (Так)
16. Розум — це сила. — у цьому реченні присудок простий. (Ні, складений іменний)
Питання для 4-го учасника
1. П’ятірка — збірний числівник. (Ні, іменник)
2. Подали команду рушати — дієслово рушати є означенням. (Так)     
3. Хоміївка — ж. р. по батькові від імені Хома. (Ні, Хомівна)
4. Хлопець увесь налився жаром. Налився жаром — це присудок. (Так)
5. (Пів)яблука, (пів)столиці, (пів)серця — пишемо через дефіс. (Ні, разом)
6. Шукай, краси, добра шукай! — речення окличне. (Так)
7. Дон..чка, гніздч..ко, вікон..чко — пишемо із суфіксом -ичк-. (Ні, -ечк-)
8. Друзі, дорожіть миттю, секундою. Речення двоскладне. (Ні, односкладне)
9. Ходитим..мо, робитим..мо, учитим..мо — пишемо з -е у закінченні. (Так)
10. Добре слово — спосіб зв’язку у словосполученні — керування. (Ні, узгодження)
11. Не виход..чи з дому — дієприслівник утворено за допомогою суфікса -ючи. (Ні)
12. Місто, моє улюблене місто. Речення неповне. (Ні)
13. Сорок восьмим — правильна форма Д. в. числівника сорок восьмий. (Так)
14. Міл..он, біл..он — пишуться з Ь та ЙО. (Так)
15. Найкращий радник — це речення. (Ні)
16. Діти розсміялися — це словосполучення. (Ні)
III ТУР
1 завдання
1. Назвіть прикметник, який при щоденному вживанні школярів на позначення певних
обов’язків, стає іменником. (Черговий)
2. Назвіть порядковий числівник, що вживається у таємних розмовах військових і після цього стає іменником; у шкільному житті його кількісний відповідник — це радість учня.
(Дванадцятий)
2 завдання
Назвіть три фразеологізми з використанням числівників. З одного складіть речення.
3 завдання
Відредагуйте речення.
1. Задача розв’язана неправильно завдяки арифметичній помилці.
2. Повертаючись додому, почався дощ, і ми промокли до нитки.
3. Ми взаємно допомагаємо один одному.
4. Через три години часу завдання буде виконане.   
5. Виходячи з вагона поїзда, у мого чемодана відірвалася ручка.
6. Дівчина піднімається по сходах вгору.
4 завдання
Складіть (або доберіть) речення за поданою характеристикою.
Спонукальне, неокличне, просте, односкладне, узагальнено-особове, поширене, повне. 


Категорія: Тиждень української мови та літератури | Додав: uthitel (26.02.2014)
Переглядів: 1178 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: