ІГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - Тиждень української мови та літератури - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень української мови та літератури

ІГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ІГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ                    
1. Слова-перевертні
Потрібно відновити слова, у яких сплуталися склади.
Нийніж, мограта, рекдитор, монли, ріалтерма, тираквар.
2. Кола на воді
Діти обирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів — речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.
Наприклад, слово стіна.
• С — сніжинка. Настав ранок, прокинулась сніжинка.
• Т — танок. Закружляла у веселому танку.
• І — іній. Іній укрив усе навкруги.
• Н — небо. Небо посилало сонячне проміння.
• А — акація. Сніжинка сіла на акацію перепочити.
3. Четверте зайве
Потрібно прочитати групи слів і знайти «четверте зайве». Після цього об’єднати кожну групу
одним визначенням.
• Книжка, зошит, олівець, вулиця (шкільні предмети).
• Радісний, усміхнений, веселий, п’ятий (прикметники).
• Дівчина, дідусь, ластівка, чоловік (родина).
• Високий, зелений, синій, червоний (кольори).
• Хата, будинок, трактор, дім (синоніми).
• Працьовитий, лінивий, сільський, старанний (антоніми).
• Третій, десятий, прямий, шостий (числівники).
• Він, я, ти, мій (особові займенники).
4. Метаграми
Загадки, для відгадування яких потрібно одну літеру в слові замінити іншою. Будь-яку відгадану пару слів уведіть у речення.
Мене ти здавна звик любити,
І завжди ситий ти за це.
Та тільки У на І змінити —
Залізу я на деревце.
З Г — написане стираю,
З С — книжки в собі тримаю. 
З В його у полі, в лісі
Юний друже, стережися.
З Ш він зовсім не страшний,
З нього що завгодно ший.
На неї птах сідає, вона його гойдає,
А Г на Б змінить, звірятком стане вмить.
У затінку моїм
Мене ти в спеку вихваляєш,
А літери лиш перестав, —
І цілий ліс спиляєш.
Я іменник і вживаюсь тільки в множині —
А закінчення ви, друзі, замініть мені —
Стану травкою, що сохла у погожі дні,
І вживатимусь відтоді тільки в однині.
5. Музичні слова
Потрібно записати якомога більше іменників, до складу яких входили б ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Визначте їхній рід, число. Наприклад: дорога, редиска, ведмідь. Яке слово складається з двох нот і є відповідником російського слова судьба?
6. Числові слова
Розшифруйте слова, до складу яких входять числа.
Г1а, пі2л, ві3ло, по3вожити, за3мка, пер6, мі100, 100рона, пі100лет, 100янка.
Самостійно зашифруйте кілька слів.
7. Утворіть слово
Замість крапок поставте відповідні займенники й утворіть нові слова.
…рина, …кола, …мофій, …ок, …рій.
Поясніть значення слів Ярина, ярина. Складіть із ними речення.
8. Загадки-жарти
Які іменники складаються із самих лише префіксів? (Проза, доза, поза)
Якщо до жарту ви готові,
Назвіть, кмітливі дітлахи,
Ті два займенника у мові,
Що можуть зіпсувать шляхи. (Я — ми)
(Д. Білоус)
А хто з вас, діти, відгадає.
Як будь-хто, перш ніж їстиме,
Трьома займенниками має
Зробити руки чистими. (Ви — ми — ти)    
Ім’я з займенником з’єднаєш
І назву слів ти прочитаєш.
Живуть слова ці завжди в парі,
Але не в злагоді, а в сварі.
Розгадуючи, пильним будь
І про сполучник не забудь. (Антоніми)
Розрізнити нас не кожен може —
Звуки всі і наголос в нас той же,
А приглянься, як поміж братами,
Є відмінність і поміж нами. (Омоніми)
9. Услід за автором
Доберіть слова, які, на вашу думку, найкраще
підходять за змістом. Звірте з оригіналом.
Люблю я (якого?) краю
веселі (що?) пташині,
і річки (яку?) течію,
і руту-м’яту (при чому?);
пропахлі вітром (що?),
гінке-гінке (яке?) поле,
і мамин хліб, і ті (що?),
Якими вранці (що робимо) до школи;
і перші проліски (у чому),
і (яке?) сонечко в блакиті…
Люблю (що?) я свою,
Вона — найкраща в (якому?) світі.
Оригінал
Люблю я в рідному краю
веселі співанки пташині,
і річки бистру течію,
і руту-м’яту при долині;
пропахлі вітром колоски,
гінке-гінке безмежне поле,
і мамин хліб, і ті стежки,
якими вранці йду до школи;
і перші проліски в гаю,
і щедре сонечко в блакиті…
Люблю Вітчизну я свою,
Вона — найкраща в цілім світі .
(Л. Компанієць)
9. Анаграма
Із букв поданих слів утворіть нові слова.
Актор (токар), краб (брак), гонор (гроно), сокіл (лісок), дошка (шкода), Вибір (виріб), насос (сосна).
10. Антисуржик
«Очистіть» текст від суржикових елементів, поясніть правильність написання.
Пословиця про те, що велика кількість інформації призводить до передчасного старіння, оказалась вірною. Американські вчені опреділили, що багато думати справді вредно для здоров’я.                      
Після довгих досліджень дійшли виводу: якщо людина часто думає про щось погане, вона починає частіше боліть. Оказалося, негативна активність мозгу безпосередньо пов’язана з послабленням імунітету.
11. Біг з бар’єрами
Подолайте «бар’єри» (завдання).
До теми «Прикметник»
Орфографічний бар’єр
Від поданих географічних назв утворіть прикметники.
Гамбург, Сиваш, Павлиш, Гадяч, Гонконг, Люксембург, Рига, Чехія, Пруссія, Білорусь, Чикаго, Золотоноша, Острог, Овруч, Кременчук.
Словотвірний бар’єр
Від наведених пар слів утворіть складні прикметники.
Рясний, лист; яскравий, червоний; західний, Україна;
широкий, поле; мова, стилістика; машина, будувати;
залізо, бетон; шістнадцять, поверх; широкий, плече;
синій, око; тихо, ходити; ніжний, зелений.
Лексичний бар’єр
З’ясуйте лексичне значення поданих прикметників.
Картатий, довготелесий, крислатий, звитяжний, примхливий, наративний, анахронічний.
Морфологічний бар’єр
Провідміняйте подані прикметники.
Свіже печиво, колючий кущ, широколиций чоловік, довгошия жирафа, Ольжича хата, Василів капелюх.
Синтаксичний бар’єр
Визначте синтаксичні функції прикметників.
Ніч була розбурхана та тьмяна, вітер грав і рвав пом’яті струни, я пила самотньо аж до рана
темну розпач — найгіркіший трунок. Та тільки меч, блискучий і дзвінкий, відчує знову ваш рішучий дотик, — нам час розгорне звичні сторінки: любов і пристрасть, ніжність і турботи (за тв. Олени Теліги).
До теми «Числівник»
Орфографічний бар’єр
Запишіть наведені слова, заповнивши в них
пропуски.
П..ят..сот, ш..с..надцять, с..ми..сотий, міл..он, дев..яносто, сто..двадцяти..семи..тисячний, сто.. двадцят..п..ятий.             
Словотвірний бар’єр
Утворіть із наведених сполучень слів складні прикметники.
125 міліметрів, 155 годин, 140 років, 438 тонн, 421 відро, 375 літрів.
Морфологічний бар’єр
Запишіть цифри словами, визначте тип числівника за значенням і будовою.
199, 8 4 5, 17, 100-й, 47, 5, 4, 1000.
Синтаксичний бар’єр
І варіант
Утворіть словосполучення з числівниками два, три й наведеними словами.
Том, чолові, рік, оселедець, дуб, грам.
ІІ варіант
У наведених реченнях цифри, що вказують на час, замініть словами.
Я підвівся, глянув на годинник, було ще тільки 10.30. Нарешті стрілка показала 7.55. О 9.00
на мене чекають учні. Я поснідав, подивився на годинник, — була 10.00.
12. Визбирувач
Із поданого тексту визбирайте прикметники, зробіть їхній морфологічний розбір.
Бузьки вертали з вирію, з далекого полудня..
І чим більше зближались вони до любої, рідної країни, тим веселішими ставали, тим бадьоріше краяли повітря своїми крилами. Ось, ось ще трохи, а вже розстелиться перед нами наша рідна північна країна! — здавалося, немов говорили до себе в тім великім поспіху.
13. Вкраплення
У поданому тексті ліквідуйте чужомовні вкраплення.
Дні продовжували стояти все такі ж (знойные) і світлі, які можуть бути лише на півдні. Години з одинадцятої ранку вся картина Дніпра ніби завмирала в (неподвижном) повітрі. Повітря, здавалося, було таким гарячим, як пара, що, подібно до розтопленого (стекла), (чуть) (дрожало) над широкими, чорними трубами білих параходів, що повільно обганяли нас. Завмирав світло-сталевий Дніпро, (цепенели) довколишні пейзажі — далекі сільця
й тополі, блідо-синяві силуети невисоких гір за (низменными), привільними луками. (Ослепительно) блищали піщані (полосы) (мелей), і здавалося, що це жовтіють (полосы) стиглих (ржей) (Іван Бунін).      
14. Синонімічна дуель
Дібрати синоніми до наведених учителем слів (учні відповідають почергово й швидко).
Дзеркало, праця, хоробрість, вогонь, ощадливість, розумний, різнокольоровий, базіка, видатний, дивний, азбука, веселий, лелека, асиміляція, перст, кредит, пейзаж.
15. Зайвина
Вилучіть зайве, обґрунтуйте свій вибір.
До теми «Відміни іменників»
Ягня, каченя, зайченя, голубеня, левеня, лоша, голубенятко (ІІ відміна).
До теми «Відмінювання іменників»
Завод, характер, спокій, дощ, квадрат (має закінчення -а, інші — -у), хор.
16. Зроби «з мухи слона»
Поступово змінюючи одну букву іншою, зробіть перехід одного слова в інше.
Наприклад, рука — нога:
рука — рута — рота — нота — нога.
Бик — віл; ліс — гай; син — дід.
17. Комбінаторика
Із поданими словами складіть речення протягом 5–10 хв. Слова можна варіювати шляхом зміни їхньої частиномовної належності, місця розташування в реченні, граматичної форми.
Висхідні слова: мова, любити, знати, краса, чистота, берегти.
Любімо й бережімо знання чистої та красивої мови. Збереження мовної чистоти — краса незнаної любові. Любити мову — знати й берегти чистоту краси. Бережена в чистоті мова знає красу любові.
18. Загублена крапка
Розмежуйте частини речень, ставляючи крапки, на місці закінчення речень.
День був гарячим, сонячним стояла суша й спека повітря мигало маревом, наче дрижачи живе срібло Єремія об’їхав високі гори понад Сулою оглядів долини і спинив коня на одній високій горі краса місця вразила молодого князя висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки і горби, і западини, погнуті й поламані в найвередливіші звивки, були вкриті віковічним лісом, неначе закутані в пишні зелені шати (Іван Нечуй-Левицький).            
Первісний вигляд тексту
День був гарячим, сонячним. Стояла суша й спека. Повітря мигало маревом, наче дрижачи живе срібло. Єремія об’їхав високі гори понад Сулою оглядів долини і спинив коня на одній високій горі. Краса місця вразила молодого князя висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки. І горби, і западини, погнуті й поламані в найвередливіші звивки, були вкриті віковічним лісом, неначе закутані в пишні зелені шати (Іван Нечуй-Левицький).
19. Латка на фразеологізм
«Залатайте» подані фразеологізми, вибираючи потрібні слова-латки.
• «Латки» (слова, які зачитує вчитель): ніс, язик,око, вухо, губа, зуб.
• Фразеологізми: тримати …за вітром, розв’язався …, полізти чортові в …, впадати в …, хоч в …стрель, і за … не свербить, давати волю …, хоч у … бгай, надувати …
Відповіді
Тримати носа за вітром, розв’язався язик, полізти чортові в зуби, впадати в око, хоч в око
стрель, і за вухами не свербить, давати волю язикові, хоч у вухо бгай, надувати губи.                
20. Лінгвістичний нон-стоп
Учні відповідної групи мають відповісти на запитання (1–3 хв), які дає вчитель. Якщо група не знає відповіді, то відповідати може інша група.
Правильна відповідь на своє запитання приносить 1 бал, на запитання суперника — 0,5 бала.
До теми «Іменник»
1. Яке значення має іменник?
2. На які питання відповідає?
3. Які морфологічні ознаки має іменник?
4. Яку синтаксичну роль виконує?
5. Які іменники є власними назвами?
6. На яке питання відповідають назви істот?
7. Як пишеться іменник «Кобзар» у значенні «книга»?
8. На скільки відмін поділяються іменники?
9. Які іменники належать до II відміни?
10. Іменники груша, круча, Марія, сила, суддя, листоноша належать до якої відміни?
11. Які іменники належать до III відміни?
12. Іменники ягня, лоша, ім’я, зайченя належать до якої відміни?
13. До якої групи належить іменник круча?
14. Іменники кобзар, лікар, муляр належать до якої групи?
15. До якого роду належить іменник шимпанзе?              
16. Яке число мають іменники сани, ворота, штани?
17. Який рід має іменник плакса?
18. Яке закінчення у родовому відмінку однини має іменник вальс?
19. Яким способом утворено іменник подорожник?
20. Як пишеться іменник перекотиполе?
21. Як пишеться з не іменник нелюбов?
22. Яким буде чоловіче ім’я по батькові від імені Лука?
До теми «Фразеологія»
1. Що таке фразеологізми?
2. Чим фразеологізми відрізняються від синтаксичних словосполучень?
3. Чим фразеологізми відрізняються від речень?
4. Із якою професією пов’язаний фразеологізм знімати стружку?
5. Із якої мови скальковано вислів синя панчоха?
6. Який є антонімічний фразеологізм до вислову не покладаючи рук?
7. Який синонімічний фразеологізм має вислів хоч голки збирай?
8. Яким членом речення виступає фразеологізм у реченні Вітько чимдуж накивав п’ятами?
9. Яке значення має фразеологізм у реченні Про видужання й бесіди бути не може. Мій дядько вже на Божій дорозі (Богдан Лепкий).
10. Чи є фразеологізмом вислів розбити вазу?
11. Яке значення має фразеологізм десята вода на киселі?
12. До якої групи за походженням — античних чи біблійних фразеологізмів — належить вислів ахіллесова п’ята?
21. Мнемонічна формула
Учні складають формулу, речення чи міні-текст, які допомогли б краще запам’ятати складні
правила.
Наприклад:
• правило «дев’ятки»: «Де ти з’їси цю чашу жиру?»;
• приголосні, перед якими вживається префікс с-: «Кафе “Птах”»;
• слова, у яких не ставиться апостроф: «На святі мавпа (мавпячий) пила духмяний, медвяний, тьмяний, морквяний сік, дзвякаючи цвяхом об склянку».
22. Пастка
У поданому тексті знайдіть «пастки» (помилки) й усуньте їх, обґрунтуйте правильність написання.                  
Ось стрункі яблуньки, неначе обсипані рожевими плодами. Так густо їх вродило, що навіть
довелося підпирати кілками, щоб під вагою не поламалося. Серед листя розовощокі ніжні яблука, ніби дивляться на нас і кличуть: ну, покуштуй нас, ми такі смачні! (О. Копиленко)
Відповідь:
Розовощокі слід змінити на рожевощокі; кома після яблука, ніби приєднує присудок, тому коми не потрібно.
23. Нитка
Учні одержують по 6 слів, у кожному з яких є спільна літера і які розташовуються одне під одним так, щоб ця спільна літера утворювала своєрідну нитку. У словах цю спільну літеру пропущено, тож завдання учнів полягатиме в її щонайшвидшому встановленні; а перемога, зрозуміло, дістається тому, хто впорається із цим завданням правильно й швидше за інших. Правила гри можуть варіюватися: учні одержують висхідну літеру, до якої мають скласти
«нитку» слів; «нитка» слів може будуватися на пропускові двох літер тощо.
 
Категорія: Тиждень української мови та літератури | Додав: uthitel (25.03.2014)
Переглядів: 3191 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: