Захід : Життя Жанни д’Арк - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Захід : Життя Жанни д’Арк

Життя Жанни д’Арк


Учитель. Війна. Точиться війна за французькі землі, загарбані англійцями. Жанна д’Арк очолила боротьбу французького народу в XV ст. Звільнила Орлеан від облоги, за що була названа Орлеанською дівою. Сімнадцятирічна дівчина від імені небес піднесла бойовий дух народу та надихнула перших лицарів королівства. Але, захоплена в полон, була звинувачена в єресі та спалена на вогнищі. Медаль має два боки: героїчна доля, а потім — зрада і забуття.
І сцена

Під легку музику Жанна д’Арк танцює із сестрою.
Сестра. Жанно, як давно ми з тобою не танцювали, адже йде війна і навкруги лише сльози і горе. Коли ж ці англійці підуть геть?

Жанна. Ти знаєш, сьогодні вранці перед проповіддю в церковному дворику я чула голоси. Святі Михаїл та Катерина закликали мене допомогти, допомогти рідній Франції.
Сестра. Знову ти вигадуєш, припини!
Жанна. Сестронько, повір мені. Я зможу!
Виходить мати.
Мати. От де ви, дівчата.
Сестра. Тільки не кажи мамі. Вона знову плакатиме.
Мати. Я вас повсюди шукаю. Навіщо ви пішли так далеко від дому? Адже ви народилися та виросли під час війни і знаєте, що на вулиці лише горе і страх.
Мати втомлено сідає на стілець. Сестра сідає на підлогу, Жанна стає поряд.
Сестра
Уходит солдат на войну,
В тоске обнимет жену.
Соседи кругом говорят:
«Он скоро вернется назад.
Вернется к любимой жене».
(Озирається на Жанну.)
Жанна
Прискачет на быстром коне,
Он будет одет в серебро,
На шляпе — победы перо.
Когда через много годов
Без хлеба, без песен, без слов
Солдат возвратится с войны.
Мати
Своей не найдет он жены.
Он будет в лохмотья одет.
Его не узнает сосед.
Река не помчится назад.
С войны не вернется солдат.
(Витирає фартухом очі.) Йдімо додому, дівчата, вже сутеніє.

Жанна (падає перед матір’ю на коліна). Мамо, прости, але я повинна їхати до короля. Я повинна допомогти йому та всій армії повірити у власні сили, у наближення перемоги! (Підводиться та повільно йде.) Прощавай!
Сестра (кричить навздогін). Не йди, повернись!
Мати. Вона з дитинства була незвичайною дівчинкою. Я знаю, що вона не повернеться. (Кричить.) Франціє! Я віддаю тобі свою дочку, я віддаю тобі свою дитину! (Плаче та йде зі сцени.)
ІІ сцена
Монах (виходить та на ходу глузливо промовляє)
Во имя Господа Христа,
За нас распятого на древе,
И всех апостолов святых,
Петра и Павла особливо,
Мы отпускаем все грехи
Вот этой буллою святою
Рабыне божьей…
Під час останньої репліки виходить король.

Монах. О, Ваше Величносте, як несподівано.

Король. Святий отче, прийшов до тебе за порадою. В армії зростає вплив селянського дівчиська.



Так, вона звільнила Орлеан, допомогла мені законно коронуватися в Реймсі. Я із задоволенням пожинаю плоди перемоги. (Кричить) Але це не моя перемога!
Монах. Ваше Величносте, вона вже втомилася, її енергія згасає, і незабаром вона почне припускатися помилок. Можна організувати їй поразку та полон. І от тоді невдячний поголос рознесе звістку про те, що Орлеанська діва не настільки всесильна, як здавалося.
Король. Але що скаже народ?
Монах. Народ — це лише юрба селюків.
Заходять солдати.
Солдати (разом). Королю наш! Отче! Благословіть на смертний бій!
Монах (голосно). Народе Франції, з нами Бог!
Король. Я зробив усе, що міг.
Король і монах ідуть зі сцени.

1-й солдат
О, боже! То ль язык монарха?
Так ли венец свой должно уступать!
2-й солдат
Последний поданный отважно отдает
И кровь, и жизнь, и ненависть свою!
3-й солдат
Во времена войны междоусобной
Старик, дитя кидаются к мечу.
4-й солдат
Народ за трон себя щадить не должен.
Иного мы, французы, не признаем.
1-й солдат. Дивіться: Жанна, вона буде з нами, а отже, з нами перемога.
3-й солдат. Але англійців більше, ніж нас! І фортеця неприступна!
Усі (разом). Вперед!
На другому плані — битва на мечах.
Виходить історик.
Історик
Дробятся шлемы и щиты
Ударом палиц и мечей.
Редеют воинов ряды,
И много мечется коней,
Не сдержанных уздою.
Кто соблюдает честь свою,
Быть должен одержим в бою
Заботою одною —
Побольше размозжить голов.
А страха нет для храбрецов!
У фіналі сцени 1-й солдат падає на коліна, 2-й солдат лежить на підлозі, 3 й солдат підтримує 4-го солдата.
ІІІ сцена

Монах (іде між солдатами, промовляючи)
А как утром белый день занялся,
Ворона два черные летали,
А до плеч у них кровавы крылья,
А из клювов бела пена.
В усьому винна вона. (Показує рукою за лаштунки.) Адже вона стала прислужницею диявола. Ведіть її на святе вогнище. Швидше!
3-й та 4-й солдати вибігають, повертаються і ведуть Жанну на чорний поміст.
1-й та 2-й солдати хапаються за мечі та наступають на монаха.
Монах (виставляє хреста). Ви що, йдете супроти Святої церкви?
Солдати відступають убік.
Чути крики: «На вогнище її!», «Що ви робите? Схаменіться!»

Жанна (на помості)
Страшилась я надежд,
Любви земной не знала,
Венчальных не зажигала свеч,
Цветущего младенца не ласкала.
Монах. Годі базікати! Паліть її!
Усі відходять.
Звучить швидка музика. Дівчата в чорно-червоному вбранні з червоними стрічками на зап’ястках, ліктях, колінах та у волоссі виконують танок вогню. Він закінчується тим, що Жанну закривають червоним покривалом.
Лунає дзвін.
Покривало опускається, і з’являється Жан­на із розплетеним волоссям та у вінку.
Жанна
О, что со мной?
Мой жесткий панцир
Стал легкою крылатою одеждой…
Я в облаках…
Я мчуся быстротечно… туда… туда…
Земля ушла из глаз.
Минута — скорбь, блаженство бесконечно.
Історик. Через чверть століття король оголосив вирок помилкою, а Жанну визнав невинною у чаклунстві. Якби вирок не було скасовано, то вийшло б так, що Карл VII зобов’язаний своєю короною чаклунці.
Та довго ще з’являлися на французькій землі лже-Жанни, але нікому ще не вдавалося повторити подвиг самозречення, на який виявилася здатна юна дівчина.
Настане 1920 рік, і католицька церква, визнаючи свою провину, зарахує Жанну до лику святих.

Пам’ятайте: щорічно на день перемоги під Орлеаном, 8 травня, Франція вшановує свою героїню, до її пам’ятника покладаються вінки із живих квітів.
Усі вишикуються для поклону.
Третя лінія — мати, сестра, Жанна, король.
Друг лінія — солдати, посередині монах.
Перша лінія — дівчата, які виконували танок вогню (схиливши коліно).
Історик (голосно). Пам’ятайте минуле! І тоді настане майбутнє!
Звучить пісня «Важкий шлях» у виконанні Жанни Бічевської. Кожна лінія робить кілька кроків уперед, вклоняється та іде зі сцени.
Учитель. Уроки історії — уроки життя. Ми знайомимося не лише з численними деталями та сухими фактами, але й із характерами, долями героїв. І якщо ви навчитеся пропускати крізь себе події минулого, то чорних барв у вашому житті буде менше.
Дозвольте від усіх глядачів подякувати акторам.
.
Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (12.12.2013)
Переглядів: 319 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: