Цікавинки: Подарунки давніх єгиптян - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікавинки: Подарунки давніх єгиптян
Подарунки давніх єгиптян

Чи багатьом із нас відомо, як давно увійшли до нашого життя ті чи інші речі? Ми користуємося ними щодня або час від часу, але зовсім не замислюємося про те, який народ залишив нам їх у спадщину.
Цивілізація Стародавнього Єгипту проіснувала майже три тисячі років, залишивши нащадкам величні пам’ятки й казкові скарби. А ще Єгипет став батьківщиною багатьох речей, якими ми користуємося дотепер.
Помічники давніх будівельників

Давні єгиптяни були творцями одного з найбільших див світу — пірамід. Про це знають усі. Але мало хто знає, що єгиптяни стали винахідниками цементу і фанери.
Для будівництва був потрібний особливий матеріал, який би з’єднував між собою кам’яні блоки. Першим таким матеріалом стала глина, але через вологий клімат вона втрачала свої в'язкі властивості. Давні єгиптяни першими використовували штучні в’язкі засоби.

Замість глини вони почали використовувати гіпс і вапно. Їх піддавали випаленню, а потім дробили на маленькі часточки. До речі, «цемент» у перекладі з латини означає «битий камінь». Готовий порошок змішували з водою і використовували для будівництва пірамід.

У грандіозному будівництві, яке розгорнулося в Єгипті, широко застосовували й дерево, з якого виготовляли знаряддя праці, транспортні засоби, меблі, облицювання. Незабаром деревина стала дефіцитом — її просто не вистачало. А чорне і червоне дерево, яке завозили з інших країн, коштувало надто дорого. Давнім єгиптянам довелося вдатися до хитрощів. Вони винайшли матеріал, який сьогодні називають фанерою.

Єгипетські столяри знімали тонку стружку з цінних порід дерев й акуратно скріплювали її маленькими дерев’яними цвяхами. Так, у саркофазі III династії археологи виявили дерев'яну скриньку, складену з ярусної фанери з різних порід дерева. В епоху Нового царства майстри вже наклеювали стружку з цінних порід дерева на основу з менш коштовної деревини. Для цього варили спеціальну клейову масу. Готову фанеру використовували для виготовлення меблів і внутрішніх оздоблювальних робіт.
Вітрильник

Дерев’яні судна існували задовго до появи єгипетської цивілізації, проте, ймовірно, саме в Давньому Єгипті було споруджено перший у світі дерев’яний вітрильник. Щороку з липня до листопаду Ніл виходив з берегів, затоплюючи всю країну. Селища і міста перетворювалися на відрізані один від одного острови. Тому судна були для єгиптян життєвою необхідністю. Єгиптяни були прекрасними ткачами, тому легко забезпечили свої кораблі вітрилами.
Єгиптяни не виходили у відкрите море. Проте, пливучи вздовж узбережжя, їхні торговельні судна здійснювали далекі подорожі. Так, у храмі цариці Хатшепсут є напис, що повідомляє про морський похід, здійснений єгиптянами близько 1490 року до н. е. в таємничу країну пахощів — Пунт.

Годинники
Єгиптяни навчили світ визначати час. Вважають, що вони винайшли сонячний і водяний годинники. Годинниками сонця були обеліски, тінь яких рухалася протягом дня. Це допомагало давнім єгиптянам поділити день на ранок і вечір. За довжиною тіні єгиптяни визначили найдовший і найкоротший дні року.


Єгиптянам приписують винахід водяного годинника. Вважають, що найстарішому водяному годиннику близько трьох із половиною тисяч років. Його було знайдено у Давньому Єгипті, у храмі бога Амона. На алебастровій чаші було висічено шкалу з дванадцятьма позначками. Міра години становила 18,75 міліметра (товщина пальця). Такі годинники поділялися на «годинник закінчення» і «годинник перебування». Час у буквальному сенсі спливав по краплі з отвору в дні посудини або ж наповнював її.
В одному із храмів бога Озириса по колу було встановлено триста шістдесят великих посудин з отворами у дні. До кожної посудини було приставлено особливого жерця. Щодня жрець наповнював свою посудину молоком. Молоко виливалося рівно за двадцять чотири години. Тоді інший жрець наповнював наступну посудину, і так цілий рік.
Стілець

На старовинних єгипетських фресках лише фараон і його дружина сидять, дехто мав право скористатися для цього табуретом або лавою. Переважна ж більшість присутніх влаштовувалася на землі або на підлозі, не відчуваючи при цьому жодних незручностей. До наших днів дійшла легенда, за якою під час поховання одного з фараонів його вельможа просто впав з такої незручної лавки. Ця подія могла послужити поганим знаком. І до табуретів прилаштували підлокітники і спинку. Так з’явився стілець і трон.


Наукові знання
Єгиптянам ні в кого було запозичувати знання. Проте вони зробили чимало відкриттів. Про це свідчить перша у світі енциклопедія, яку вони упорядкували близько 3 тис. років тому. Вона мала розділи: небо, вода, рослини, тварини, міста, інші народи.
Необхідність обчислювати періоди розливу Нілу зумовила інтерес до астрономічних знань. Єгиптяни першими поділили рік на три частини, по чотири місяці; у кожному місяці — по 30 днів. Поняття «високосний рік» не існувало, але кожний рік містив п’ять додаткових днів.
Єгиптяни склали карту зоряного неба. За зорями вони знаходили шлях у морі та пустелі. До речі, сузір’я Велика Ведмедиця єгиптяни називали Бича нога.

Найбільш розвиненою в Давньому Єгипті була математика. Єгиптяни розв’язували складні задачі з дробами і поняттям невідомого. Уміли обчислювати поверхню півкулі та об’єм піраміди, знали вони й число «пі», яке дорівнювало 3,14.
Гігієна і косметика
Давні єгиптяни поклали початок використанню спеціальних засобів для догляду за собою. Учені вважають, що єгиптяни стали винахідниками прототипу зубної пасти. Рецепти приготування цієї суміші були записані на папірусі Еберса, датованому 1550 р. до н. е. Проте папірус містив і рецепти, які сягали 3500 р. до н. е.

До складу зубної пасти входили попіл тварин, мирра, розтерта яєчна шкаралупа, пемза. Основою доволі часто був мед, а для надання пасті приємного запаху використовували аніс або кмин.
Вочевидь, цю суміш втирали в зуби пальцями, оскільки спеціальні дерев'яні палички-пензлики, що замінювали зубні щітки, з’явилися набагато пізніше.
Єгиптяни дуже багато уваги приділяли зовнішньому вигляду. Для єгиптянки вийти з дому ненафарбованою вважалося найбільшою ганьбою. Але косметику використовували не тільки для того, щоб краще виглядати — вона захищала від палючих променів сонця. Усім відома єгипетська мода подовжувати очі чорною витонченою лінією уздовж повік до скроні. На повіки накладалася суміш із сурми, жиру і малахіту. На обличчя наносили також білила, рум’яна й пудру.

Назва «сурма» походить від турецького слова «сюрмен», що означає «натирання», «чорніння брів». Але сурма не тільки підкреслює расу очей, вона дуже корисна для зору і підтримки гігієни очей. Підводячи очі сурмою, єгиптяни захищали себе від «злого ока».
Надзвичайно популярними в Єгипті були перуки. Через спекотний клімат знать і прості люди, чоловіки і жінки — усі голили волосся і носили перуки. Перука, одягнута на голову, створювала повітряний прошарок і захищала від сонячного удару.
Під час розкопок храму цариці Хатшепсут було виявлено цілий салон краси: безліч посудин з ароматичними маслами, фарбами, підставки для перук, гребені, стрижні для завивки волосся, пемзу і фарби для нігтів.
Канцелярське приладдя

Перший матеріал для письма, який нагадує папір, теж виготовили давні єгиптяни близько 4000 р. до н. е. Папірус використовували для ведення записів. Для писання на такому делікатному матеріалі використовували спеціальне «перо». Приладдя зберігалося в спеціальному футлярі, який дуже нагадує сучасний пенал.
Перше чорнило робили досить просто: сажу змішували з чимось клейким. У Єгипті для цього використовували золу від спалювання коріння папірусу, яку змішували з розчином камеді — клейкого густого соку акації або вишні.
У гробниці Тутанхамона було знайдено найдавнішу мідну ручку зі вставленим у неї свинцевим прабатьком пера і тростиною, у яку заливали чорнило. На папірусі вона залишала чіткий слід.
Окуляри і намисто
У гробниці давньоєгипетського фараона Тутанхамона (помер у XVI ст. до н. е., тобто понад 33 століття тому) серед пишноти золотих колісниць, опахал із золота і страусового пір’я знайшли прототип окулярів — пару тьмяних скелець, у які був вплавлений бронзовий дріт. Мабуть, тонкі спили смарагду правили за сонцезахисні окуляри. Проте таку коштовну річ могли дозволити собі лише фараони та найбільш заможні люди.

Як свідчать знахідки археологів, єгиптяни вміли виготовляти скло. Вони отримували скляну масу із суміші піску, соди та вапна. Цілком імовірно, все почалося зі скляних намистин. Найбільш відомим і давнім вважають намисто цариці Хатшепсут. Намисто із зеленувато-чорних блискучих скелець прикрашало мумію. Намистини були великі, нерівні. На кожній з них можна було розібрати вирізаний ієрогліфічний напис — ім’я цариці. Цей маленький непоказний шматочок скла було зроблено 3 400 років тому. Найдавнішою намистинкою вважається намистинка зеленуватого кольору, знайдена під час розкопок у місті Фіви. Вік скляної краплі — п’ять тисяч років.
Подається за: Морозова Н. Подарунки давніх єгиптян. \\ Історія для допитливих. — 2012. — № 3(15).

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (13.12.2013)
Переглядів: 844 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: