Цікава історія: Перша академія України - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікава історія: Перша академія України

Перша академія України

 

19 вересня 1991 року розпорядженням Голови Верховної Ради України було відроджено Києво-Могилянську академію. З'явившись на хвилі національно-культурного відродження XVI–XVII ст., академія стала першим навчальним закладом ­вищого рівня, а також провідним осередком освіти й духовності. Попри усі негаразди, Києво-Могилянська академія не канула в Лєту, а відродилася, як птиця Фенікс, і стала символом єднання, національного та державного відродження.

 

Витоки

 

Освіта в Україні у XVI–XVII ст. зосередилася школах, які засновували православні братства за для порятунку православ’я.

 

Однією з них була школа при монастирі Київського Богоявленського братства. Її фундаторкою стала волинська шляхтянка Галшка Гулевичівна. Вона віддала свої землі у Києві для заснування православного монастиря та школи.

 

 

Значну підтримку Київська братська школа, створена 1615 року, дістала від гетьмана Конашевича-Сагайдачного, який добре розумівся на значенні національної освіти та виховання. Усе своє майно та кошти гетьман заповів українським братським школам «на науку і виховання бакалаврів учених… дітям християнським народу руського…». Традицію підтримувати Київську братську школу, а згодом й академію продовжили й наступні гетьмани Війська Запорізького й України.

Навчальні заклади Петра Могили

 

Для підготовки православного духовенства, здатного дати гідну відсіч утискам єзуїтів та уніатів, архімандрит Київський Петро Могила мав намір відкрити Лаврську школу, але проти цього виступило Київське братство, що боялося конкуренції своїй школі. Киян також підтримали козаки. Петро Могила пішов на компроміс й об’єднав 1632 року обидва навчальні заклади, залишивши за собою титул старшого братчика і фундатора Київського колегіуму.

У колегіумі вивчали світову історію, літературу, поезію та філософію. Для опанування вищих наук послуговувалися латиною, викладали також грецьку й польську мови.

Петро Могила забезпечував викладачів та незаможних студентів коштами для проживання й навчання. Для бідних студентів і сиріт він збудував першу бурсу, де діти жили і харчувались, та нову школу.

На честь Петра Могили колегіум почали іменувати Києво-Могилянським

Академія

 

Статус вищої школи Києво-Могилянській колегіум отримав завдяки гетьману Івану Виговському. 1658 року гетьман підписав з Польщею Гадяцький трактат, за яким Україні — федеративній частині Речі Посполитої — надавались широкі права, у тому числі й свобода віросповідання та статус вищої школи для колегіуму.

 

 

За клопотанням гетьмана Івана Мазепи цар Петро І грамотою від 26 вересня 1701 року надав Київському колегіуму статус академії.

У Києво-Могилянській академії освіту здобула фактично вся політична, духовна та інтелектуальна еліта України того часу. Авторитет та якість освіти в академії також приваблювали сюди представників інших народів: білорусів, росіян, сербів, румунів, греків, молдаван.

Вихованцями Києво-Могилянської академії були майбутні гетьмани Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Данило Апостол, Іван Скоропадський, наказний гетьман Павло Полуботок. В академії також навчався визначний російський учений Михайло Ломоносов

 

1786 року імператриця Катерина II видала указ про закриття Братського Богоявленського монастиря й відкриття на його базі шпиталю. Києво-Могилянську академію було переведено до Києво-Печерської лаври, а 1817 року взагалі закрито. У приміщеннях академії було відкрито духовну семінарію, яка 1819 року була реорганізована на Київську духовну академію. Після Жовтневої революції, 1918 року, Київська духовна академія була закрита, а її будівлі передані Дніпровській військовій флотилії.

19 вересня 1991 року, згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України, Києво-Могилянську академію було відновлено.

Навчання

 

Навчання починалось 1 вересня, проте прийом студентів тривав протягом усього року. Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Пліч-о-пліч штудіювали науку сини селян та гетьманів.

Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років, але спудеї мали право вчитися стільки, скільки бажали, незважаючи на вік. Учнів ніколи не карали за те, що вони не вивчили уроків, бо причиною цього могли бути і хвороба, і голод, і відсутність одягу, підручників тощо. До того ж, усім бажаючим надавалась можливість залишатися «підтверджувати навчання» на другий і навіть на третій рік у тому ж класі. Щороку кількість спудеїв сягала 1000, а інколи й більше. Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.

 

В основу навчання було покладено систему семи вільних наук. Усього за цей час тут викладали понад 30 предметів.

У перших чотирьох класах вивчали мови, арифметику, геометрію, нотний спів і Катехізис. Наступними йшли класи поетики та риторики. На заняттях із поетики навчалися мистецтва віршування, а на риториці — вміння гарно й правильно висловлювати думку. У цих класах студенти мали підвищувати свою ерудицію й поглиблювати рівень одержаних знань. Потім протягом двох років вивчали філософію. В останньому, найвищому класі, студенти навчалися чотири року. Вони мали стати священиками, тому вивчали богослов’я.

 

Із Києво-Могилянської академії вийшло багато освічених церковних ієрархів, які своєю непохитною вірою захищали православ’я протягом кількох століть.

Неординарні знання

В академії також діяли класи, що їх відкривали в разі потреби. Так, час від часу працювали класи іноземних мов, історії та географії, математичний та медичний, музичний та художній класи тощо.

 

Студентів навчали різних прийомів малювання, графіки й живопису. Саме тут утворилась одна з найбільших художніх та граверних шкіл в Україні. Визначними граверами України, які навчались в академії, були Іван Митура, Іван Щирський, Леонтій Тарасевич, Григорій Левицький. Випускник академії Іван Григорович-Барський став видатним архітектором і будівничим, який лише у Києві спроектував понад 30 споруд.

 

Неабияка увага в академії приділялась музичному мистецтву. Серед її випускників були видатні українські композитори Максим Березовський й Артем Ведель.

Свій внесок зробили випускники академії й у розвиток історичної науки. Досить назвати імена відомих літописців: Романа Ракушки-Романовського (Самовидець), Самійла Величка, Григорія Грабянки.

Подається за: Морозова Н. Перша академія України \\ Історія для допитливих. — 2011. — № 11(11).

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (04.10.2014)
Переглядів: 372 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: