Цікава історія: Магнат Вишневецький - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікава історія: Магнат Вишневецький

Магнат Вишневецький

Усім відома історія протистояння Яреми Вишневецького козакам під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Але хто насправді стоїть за образом ката українського народу, «грози козаків»? Подивимося!

Коріння

Мабуть, немає більш суперечливої постаті в українській історії, ніж князь Ярема Михайло Вишневецький Коребут. Він водночас і поляк, і українець, покровитель православ’я і ревний католик, меценат і кат. Найбільший український магнат свого часу й батько польського короля Михайла І Корибута. Він доводився родичем молдавським господарям, московським царям, візантійським імператорам, князям Глинським та Острозьким, Чингизідам та Гедиміновичам — рід Вишневецьких був найвизначнішим і найбагатшим українським родом.

Майбутній князь народився у сім’ї з дуже сильними православними традиціями. Його мати, Раїна Могилянка, фінансувала видання православних релігійних текстів та заснувала декілька храмів. Дядько Яреми, Петро Могила, згодом став київським митрополитом. Батьком його був київський каштелян Михайло Вишневецький, який помер, коли синові було лише 4 роки.

Ярема здобув блискучу освіту: після закінчення єзуїтської колегії у Львові його відправили навчатися військової справи до Італії та Іспанії. У 23 роки він повернувся до рідного маєтку і з усією енергією заходився прокладати свій шлях до багатства і слави.

Вважають, що батька Яреми отруїв православний чернець, тому коли Ярема подорослішав, то перейшов до католицтва. Але він підтримував і православні монастирі, що не врятувало його від прокляття матері.

Магнат

Ярему Вишневецького називають першим ідеологом української колонізації Лівобережжя. І недарма. Він активно займався розбудовою своїх володінь, більшість із яких знаходилася на лівому березі Дніпра, так само як і столиця цієї маленької імперії місто Лубни (сучасна Полтавська область).

Слід зазначити, що сам князь чимало сприяв розвитку ремесел та торгівлі. Він заохочував ремісників-цеховиків, звільнивши їх від більшої частини податків. Вони повинні були лише відбувати повинність із ремонту гребель та надсилати частину своєї продукції «у замок». Кожен новий оселянин, оселившись у володіннях Вишневецького, також отримував значні пільги. Таким чином населення його володінь за 16 років збільшилося з 4,5 до 288 тисяч.

Але головним джерелом прибутків князя була торгівля — саме нею він опікувався найбільше. Відбивши у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Ярема за чотири роки перетворив його на найбільший на Задніпров’ї торговельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, шевство, з’явився двір для приїжджих купців, а роменські ювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини. Князь налагодив дуже активні торговельні зв’язки не тільки в межах Речі Посполитої, а й з іншими країнами в Західній Європі та з Московським царством.

Найбільшим внеском Вишневецького у розвиток батьківської віри було заснування Серебрянського братства з церквою, школою, шпиталем та місцем для зборів.

Віросповідання

У багатьох православних святинях Лівобережжя Ярему Вишневецького донині згадують як найбільшого мецената. Згадують князя, що 1631 року прийняв католицтво. Історія вчить, що католицькі магнати на українських землях Речі Посполитої насаджували свою віру. Але Ярема був не таким. Два костьоли та три каплиці — ось і вся та «католицька експансія» на Вишневеччині. Слід пам’ятати, що Ярема виховувався у православних традиціях, що його мати сама заклала багато церков та монастирів. Ярема й сам, навіть після прий­няття католицтва, жертвував гроші та землі православним монастирям.

Вишневецький також тісно спілкувався із багатьма православними владиками, серед яких був і київський митрополит Петро Могила. З огляду на такі діяння Вишневецького, видається дивним, що багато істориків називають його гонителем православ’я, приписують йому неймовірні звірства проти православних священиків. Якщо ж подивитися на реальні факти, стає зрозумілим, що перехід до католицизму був політичним кроком, що збільшив його політичний вплив у Речі Посполитій і сприяв обранню його сина польським королем.

Таємниця Лубенського замку

1648 року почалося повстання під керівництвом Богдана Хмельницького. Воно охопило все Правобережжя. Козаки швидко підходили до Лубен. Протистояти двохсоттисячній армії Хмельницького шістьма тисячами вояків було неможливо.

Загін Максима Кривоноса оточив місто. Яремі Вишневецькому довелося тікати із замку, покинувши все майно. А майна було достатньо. Кажуть, що срібного посуду та скульптур там було декілька возів, а ще коштовності та коштовна зброя. За легендою, Вишневецький заховав усе в підземних лабіринтах під замком. Козаки не лишили каменя на камені, але скарбу не знайшли.

Останньою подією, в якій брав участь Вишневецький, була битва під Берестечком, де він ущент розгромив військо Богдана Хмельницького. Невдовзі Ярема помер. ­Таємницю скарбу він забрав із собою в могилу. Спроби знайти його до сьогодні успіху не мали.

Торговельна потужність Вишневецького була настільки значною, що його представники торгували навіть у Москві, де закон забороняв займатися цим «литовським людям».

Ходили чутки, що Ярему, як і його батька, було отруєно.

Місце в історії

Ім’я Яреми Вишневецького в українській історії стало синонімом слова «кат», оточене багатьма моторошними легендами. Ярему називали гонителем українців, запроданцем, віровідступником. Так, він справді став католиком, але продовжував підтримувати православні монастирі, наділяючи їх землями і коштами. Тож, насамперед, це була дуже обдарована людина, що протягом нетривалого часу стала найбагатшою та найвпливовішою у своїй державі, яка чимало зробила для розвою свого краю та задля величі свого роду.

Подається за: Фатні П. Магнат Вишневецький \\ Історія для допитливих. — 2012. — № 2(14).

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (04.10.2014)
Переглядів: 394 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: