Цікава історія: Легенда про Херсонес - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікава історія: Легенда про Херсонес

Легенда про Херсонес
Уже давно Херсонес перетворився на безлюдне місто пам'яток — музей просто неба. Навкруги, уздовж берега моря, око помічає лише фундаменти колишніх церков, цистерн, крамниць і будинків, порослих у низькою травою і невеликими кущами. Де-не-де здіймаються поодинокі античні колони. Якщо ж перейти на південну сторону городища, то перед очима постане зруйнована, колись могутня оборонна споруда — цитадель. У минулому об неї розбивалися ворожі сили: армії Боспору, скіфи, пізніше татари. Сьогодні вона ледь-ледь витримує тиск ґрунтових вод і вітру. Проте це місто овіяно багатьма легендами, серед яких легенда про подвиг Гікії, доньки Ламаха.
Народження легенди
Розповідали, що десь у 40-х роках І ст. ­до н. е. найбагатшим і найвпливовішим у Херсонесі був перший архонт Ламах. За численні багатства Ламаха величали титулами «вінценосець» і «головний». За розрахунками істориків, будівлі Ламаха обіймав територію приблизно 100 х 100 метрів. Але найдорожчим скарбом Ламаха була його гарна й розумна донька Гікія.
Життя міста
Щоб усвідомити всю велич подій, про які розповідає легенда, ми маємо уявити політичне життя Херсонеса в ті часи.
За життя Ламаха в Криму посилювалася присутність Риму. Херсонес же ворогував із сусіднім Боспорським царством, яке жадало заволодіти містом і його чудовими хорами, вкритими виноградними садами.
Містом ширилися чутки, що в Пантикапеї, столиці Боспору, стався переворот: якийсь Асандр виступив з військом проти царя Фарнака й розгромив його на полі бою. Фарнак загинув від поранень, а його суперник оголосив себе царем Боспору.
Напевно, нічого доброго від нового царя Боспору жителі Херсонеса не очікували, оскільки одразу відрядили до Рима посольство з проханням про допомогу. Римляни ж погодилися й офіційно надали Херсонесу особливий політичний статус. Відтепер гарантом свободи міста були римські легіони. Проте невдовзі в Римській республіці розпочалася громадянська війна. Херсонес знову залишився віч-на-віч зі своїм давнім ворогом. Дехто з містян, певно, уже чекав на нову війну з Боспором.
Політичний шлюб
Яким же було здивування, коли замість озброєних до зубів гоплітів від Пантікапея завітали мирні посли, які почали сватати доньку Ламаха. Мовляв, віддайте вашу гарну Гікію за нашого принца Клітандра, сина Асандра. Ламах спочатку й чути про такий шлюб не хотів. Певно, міркував він, ворог замислив щось недобре. Але багатьом жителям така пропозиція Боспору припала до вподоби. Вони свято вірили, що знатний шлюб забезпечить мир і злагоду між двома народами.
Зрештою Ламах погодився, але за умови, що чоловік оселиться в домі дружини, у Херсонесі, й ніколи не буде їздити до ­Боспору.
На тому й порішили. Незабаром відсвяткували весілля. На весільному бенкеті гості веселилися досхочу. Лише один гість, Леонід, не міг святкувати з усіма. Він кохав Гікію з дитинства. І хоча щиро бажав Гікії щастя, вважаючи, що вона зробила гідний вибір, вийшовши заміж за Клітандра, та все ж не міг спокійно дивитися на те, що втрачає своє кохання.
Гікія щиро покохала свого чоловіка. Він здавався скромною людиною, відданим громадянином, який повсякчас робив добрі справи.
Утім, імовірно, чоловік Гікії ніколи не був закоханий у неї. До того ж, його принижувало те, що живе він з родиною дружини, бо, за грецькими звичаями, не він, а Гікія повинна була мешкати в його домі.
Стережіться данайців
За два роки померла мати Гікії, а потім і батько. Рада іменитих громадян ухвалила про обрання головою міста не Клітандра, зятя Ламаха, а знатного херсонесита Зіфа. Усі сподівання чоловіка Гікії були марними. Але він не відмовився від своєї мрії і чекав слушної нагоди.
Через рік після смерті батька Гікія влаштувала публічне свято на його честь. Жителі міста веселилися, водили хороводи, пригадуючи щедрість Ламаха. Гікія ж поклала поминати батька у такий спосіб щороку.
Не радів тільки Клітандр, син Асандра. Усе йому ставало поперек серця. Аж одного разу й він чомусь посміхнувся, хоча радість була якась недобра, темна й загадкова.
Незабаром у Символі вранці пришвартувався корабель, на якому припливло близько десяти кремезних боспоритів. Верхи на конях ці люди дісталися Херсонеса, де одразу піднесли Гікії та її чоловіку коштовні дари від царя Асандра. Минув день, увечері прибулі, подякувавши за гостинність, відбули. Через місяць знову з'явилися. І так протягом двох років. Щоразу прибували нові гості з новими подарунками.
Змова
Певно, поведінка боспоритів видавалася жителям Херсонесу досить ввічливою й приємною. Аж доки не сталося ось що.
Одного разу служниця Гікії чимось роздратувала свою господиню. За це дівчину зачинили в нижній кімнаті, де вона мала прясти льон. Працюючи, вона зненацька упустила прясельце, яке закотилося в глибоку щілину біля стіни. Щоб узяти загублену річ, служниця трохи підняла плитку підлоги. І — о дивина! Нижнє приміщеня виявилося схованкою для близько 200 боспоритів. Звісно, служниця не могла знати, як ці люди опинилися там. Усе це задумав підступний чоловік Гікії.
Спостерігаючи за святами, які Гікія влаштовувала на честь батька, Клітандр придумав план зруйнування Херсонеса. До міста почали прибувати боспорити із дарунками. Увечері вони тільки робили вигляд, що покидають місто. Насправді ж, вони вночі прокрадалися до будинку Ламаха. Під час наступного свята на честь Ламаха ці воїни мали вийти й повбивати сп’янілих містян. Служниця ж помітила їх вчасно — у змовників усе вже було напоготові.
Помста Гікії
Дізнавшися про зраду, Гікія пішла до «головних», яким розповіла таємницю та запропонувала план знищення ворогів. За планом, херсонесити влаштували свято, проте лише удавали, що п’ють вино. Вони зазадалегідь приготували хмиз і факели. Будинок Ламаха зачинили й незабаром підпалили. Там, у полум’ї, загинули вояки-боспорити разом із сином Асандра підступним Клітандром.
Опісля Гікія звеліла херсонеситам зробити на місці спаленого будинку звалище непотребу та сміття. У Х ст. це місце називали «Ламахова висота», або «Ламахова сторожа». Утім, зараз історики лише здогадуються, де в Херсонесі міг бути розташований дім Ламаха.
Кажуть, що вдячні жителі міста збудували для Гікії новий будинок замість старого, від якого залишилися лише згорілі стіни. А на честь Гікії херсонесити поставили на площі дві мідні статуї і дві стели.
Рятівниця Херсонеса
Минув рік, і коли вщух пекучий біль зради, Гікія повінчалася з Леонідом — відданим другом, який палко кохав її. Хоча й здавалося, що зрада Клітандра відбере віру в кохання, все ж таки з Леонідом Гікія знайшла щастя.
Так закінчилася легенда про рятівницю Херсонеса. На місці, де залишився лише фундамент, колись палали пристрасті, у яких перепліталися любов і ненависть, зрада й відданість, радість і горе. Варто замислитися: навіть якщо історії Гікії ніколи не існувало насправді, 2 тис. років тому серця людей палали щирою любов'ю до своєї батьківщини. Тільки у вільній країні людина може почуватися гідною, впевненою і щасливою.
Цікаво знати:
Херсонес у перекладі з грецької означає «півострів». Був розташований на Гераклійському півострові зі зручними бухтами. Розташований за декілька кілометрів від сучасного Севастополя.
Боспор — одна з найбільших держав з монархічним устроєм, де неабияку роль відігрававали місцеві племена. Столицею і головним містом був Пантікапей (сучасна Керч).
Архонт — посадовець, що управляє республікою.
Бухта Символів — назва сучасної Балаклавської бухти у давніх греків.
Хора — околиці міста.
Бухта Лімона — назва сучасної Стрілецької бухти.
Подається за: Пастушенко А. Легенда про Херсонес \\ Історія для допитливих. — 2012. — № 5(17).
Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 1357 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: