Цікава історія: Континентальна катастрофа - «Чорна смерть» - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікава історія: Континентальна катастрофа - «Чорна смерть»

Континентальна катастрофа «Чорна смерть»

Ця хвороба змінювала долі держав, вона не жаліла нікого: ні бідних, ні багатих, ні королів, ні жебраків, ні вірян, ні єретиків. Страх «чорної смерті» був настільки сильним, що брат залишав у біді брата, дружина кидала чоловіка, а батьки тікали геть, залишивши дітей напризволяще.
Хвороба, яка прийшла в Європу в середині XIV ст., недарма отримала назву «чорна смерть». Тіла померлих швидко чорніли і буквально через кілька годин за кольором нагадували вугілля. Хвороба розвивалася стрімко. Заразившись, людина помирала за 3-6 днів.
Імовірно, «чорна смерть», яка уразила європейські країни, була далеко не першим спалахом чуми, що час від часу охоплював Європу та Центральну Азію. Цілком можливо, що хворобою, яка уразила філістимлян в XI ст. до н. е., також була чума. Так, Старий Завіт згадує про «мишей, які зіпсували землю».
У VI ст. чума прийшла до Константинополя з Єгипту. Понад два століття чума спустошувала країни Середземномор’я, забравши не менше 45 мільйонів жертв. Потім хвороба загадково зникла.
Перша бактеріологічна зброя
У середині XIV ст. хвороба повернулася знову. Вважають, що «чорна смерть» була занесена до Європи із Середньої Азії, Монголії чи Китаю через Туреччину або через генуезькі колонії в Криму.
Влітку 1347 року хан Золотої Орди Джанібек узяв в облогу генуезьке місто Кафа у Криму (сучасна Феодосія). Під час облоги у війську хана несподівано почалася епідемія чуми. Але Джанібек не розгубився. Ймовірно, ханові належить честь винаходу першої бактеріологічної зброї. Щоб зламати опір італійців, хан наказав за допомогою катапульти перекидати через міські мури трупи померлих від чуми воїнів. Зброя спрацювала. У Кафі почалася епідемія. Генуезці залишали Крим, несучи із собою страшний вірус. До речі, у Криму від чуми загинули 85 тис. осіб.
На піку епідемії в Константинополі помирало по10 000 осіб у день. Учені вважають, що чума 541–543 рр. знекровила Візантійську імперію. Хвороба забрала майже половину населення країни і зробила її вразливою для нападу сусідів, зумовивши подальше згасання.
Човни смерті
Із Константинополя епідемію поширили по Південній Європі купці. Носіями зарази були блохи, що жили на щурах і заражали команду. У портах блохи переселялися на мешканців складів і причалів.
У ті часи в морі часто можна було натрапити на корабель, на якому, окрім щурів, не знайти жодної живої душі. Усі були занепокоєні загибеллю людей, але практично ніхто не помічав тисячі дохлих щурів, що валялися скрізь.
Одного разу до Олександрії прибуло французьке судно. Матроси повідомили, що в морі бачили корабель, над яким кружляла величезна кількість птахів. Наблизившись, вони побачили, що весь екіпаж мертвий.
Кара Божа
Допомогти хворим намагалися ченці. Але добровільні помічники також гинули. Молитва не захищала служителів церкви. Ця обставина панічно впливала на вірян. Церква бачила в «чорній смерті» наближення Страшного суду. Європейці сприймали чуму як покарання Боже.
Мертвих спочатку відспівували в церквах, а потім ховали в окремих могилах. Але незабаром кількість померлих перевищила кількість живих. І вже ніхто не намагався копати могили або готувати труни. Спеціальні команди добровольців-смертників збирали трупи, викинуті на вулицю, і складали їх штабелями в так звані «чумні рови».
У Лондоні пік смертності припав на період із грудня 1348 по квітень 1349 року, коли помирало по 200 осіб у день.
Чума не жаліла нікого. За роки епідемії через хворобу загинуло багато відомих людей: у Франції від чуми померла молодша дочка короля Філіппа VI принцеса Жанна. Трохи пізніше в Парижі померла королева Франції і Наварри. Чума забрала художника Тиціана.
Італія, Франція, Англія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Ісландія та Росія — над усіма цими країнами пронеслася чума.
Чума не оминула Київ, Москву, Смоленськ і Чернігів. У Смоленську з числа городян вижило лише п’ятеро людей, які вибралися з міста, зачинили міську браму і пішли. У XIV ст. у Пскові і Новгороді чума знищила дві третини населення, а маленькі містечка зникли без сліду.
Карантин
Причина хвороби залишалася невідомою, але вже тоді медики розуміли, що потрібно відділити здорових від хворих. Так був вигаданий карантин. Слово «карантин» походить від італійського «quaranta» — сорок. У Венеції 1343 року для приїжджих були побудовані спеціальні будинки, в яких вони перебували сорок днів, за жодних обставин не виходячи на вулицю. Морському транспортові, який прибував із небезпечних місць, також наказували стояти на рейді сорок днів. Карантин став одним із перших бар’єрів на шляху пошесті.
Але більшість людей не змінювали одягу і не милися місяцями. Багато хто з них намагався поживитися одягом багатих небіжчиків або продати його, своєю жадібністю прирікаючи себе на неминуючу загибель.
У народі побутувало переконання, що захворювання переноситься «шкідливими випарами», тому люди збирали букети квітів і, заховавши в них обличчя, пересувалися вулицями. Вважали, що аромат відганяє заразу. Середньовічний лікар одягав довгу темну накидку із капюшоном і маску із птичим дзьобом, наповненим пахучими травами, в отворах для очей були скельця.
Святий Рох
Люди завжди сподівалися на диво. Головним дивом під час чуми ставало одужання. Легенди донесли до нас ім’я людини, яка Божою милістю зцілилася від чуми. Це святий Рох. За переказами, святий Рох народився в Монпельє наприкінці XIII ст. Після смерті батьків він вирушив до Рима. Прибувши до Італії, молодий чоловік опинився в центрі епідемії чуми. Юнак став доглядати за хворими, але заразився сам. Він залишив місто й оселився в покинутій хатині, куди вірний пес приносив йому хліб. Рох видужав і повернувся на батьківщину, де незабаром помер. Відразу по смерті почався культ його вшановування. Молилися святому Роху головним чином про позбавлення від чуми. 
Наслідки катастрофи
За результатами досліджень різних учених, жертвами «чорної смерті» в XIV столітті стали від 30 до 60 відсотків населення Західної Європи, а загалом населення світу до 1400 року зменшилося на 100 млн осіб. Чума змінила європейське суспільство. Понад 200 років минуло, перш ніж відновилася колишня чисельність населення 450 млн.
Одним із найбільш відчутних наслідків «чорної смерті» в Європі стала раптова нестача робочих рук. Так, наприклад, в Англії третина всіх сільськогосподарських угідь залишилася необробленою. Селян, які вижили, було так мало, що вони намагалися працювати лише на себе. Працювати на дворян вони погоджувалися лише за високу платню. Багато істориків вважають, що саме «чорна смерть» посприяла появі європейського середнього класу, який уже сам диктував умови найму робочої сили дворянству. Саме тоді в Європі з’явилися перші інновації та нові технології. Стала актуальною спеціалізація основних виробників матеріальних благ, і грошовий обмін остаточно підірвав натуральне господарство, розчистивши шлях капіталістичним відносинам.
В усьому винна посуха
Люди за часів Середньовіччя вважали чуму покаранням за гріхи. Вони молилися, каялися в гріхах, жертвували церквам величезні багатства. Але хвороба продовжувала свій танок смерті, забираючи щоденно тисячі життів.
В усьому, як з’ясувалося, винуватою була посуха. Чумна паличка живе в організмі диких гризунів і переноситься блохами. У посушливі роки, коли бракує їжі, дикі гризуни розбігаються в пошуках поживи. І знаходять її поряд із житлом людини. Блохи, що несуть заразу, перебираються на гризунів, що живуть поруч із людиною, а потім на кішок, собак і людину. Так починається епідемія...
Подається за: Морозова Н. Континентальна катастрофа \\ Історія для допитливих. — 2012. — № 2(14).
Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 343 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: