Цікава історія: Дмитро Вишневецький. перший запорожець - Тиждень історії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Цікава історія: Дмитро Вишневецький. перший запорожець

Дмитро Вишневецький. перший запорожець

Турки називали його «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти», а в пам`яті українців він залишився знаменитим боронителем рідних земель від татарських набігів. Він заснував першу фортецю на острові Хортиця і перетворив козаків на справжнє добре організоване військо, здатне чинити опір будь-якому ворогу. Це — Дмитро Вишневецький.

Зі славетного роду

Дмитро Вишневецький народився 8 листопада 1516 року в місті Вишнівці і був старшим із чотирьох синів Івана Вишневецького. Його рід походив від литовського князя Гедиміна та поріднився з такими знатними династіями, як Рюриковичі, Острозькі, Дашкевичі, Глинські, і навіть із нащадками Мамая і Чингізхана. Цар Іван Грозний доводився Дмитру двоюрідним племінником (по материнській лінії). Представники цього роду протягом тривалого часу брали активну участь у боротьбі з татарами і турками: його дід Михайло і батько організовували загони для відсічі татарських набігів.

Про юні роки Дмитра залишилося мало відомостей — лише кілька судових позовів свідчать про бурхливу молодість. І хто зна, як склалася б його доля, якби 1537 року на Поділля із королівським наказом про оборону цього регіону не прибув Бернард Претвич. Його кінний загін керувався правилом «найкращий захист — це напад» і тому постійно здійснював напади на татарські поселення. Саме до цього загону і приєднався молодий Дмитро Вишневецький, швидко став одним із ватажків і очолив окремий підрозділ козацтва. Проте діяльність загону Превича невдовзі зажила лихої слави і його довелося усунути з Поділля через загрозу війни із Туреччиною. Самого Дмитра при цьому призначили старостою Канева та Черкас.

Ватажок козаків

Із середини XVI століття Дмитро Вишневецький починає збирати розрізнені напівбандитські ватаги козаків. Майбутній гетьман розумів необхідність перекрити Чорний шлях (від Чорного моря на Поділля) для захисту українських земель. А тактику він запозичив у Претвича і відкрито йшов походами на землі Османської імперії. Польський король Сигізмунд ІІ регулярно отримував від турецького султана Сулеймана листи із вимогами покарати бандита Вишневецького. Це поставило Дмитра перед вибором: або залишитися старостою на королівській службі, або знехтувати нею і чинити на власний розсуд. Вишневецький відмовляється від посади старости і 1552 року почав зводити дерев'яну фортецю на острові Мала Хортиця, а 1556 року — перебудовує її на кам’яну.  

Збудована Вишневецьким Січ стала першою в Україні військово-морською базою. Сконструйовані на річках Псьол і Ворскла бойові судна направляли до козацької фортеці на Хортиці. Морські походи флотилії козацьких чайок уславили козацтво як оборонців українського народу. Деякі дослідники вважають, що ім’я Байда, з яким Дмитро Вишневецький увійшов в історію України, походить від слова «байда» — козацький човен. Проте існує й інша версія. За словником Бориса Грінченка, «байда» — це «безпечний чоловік»; «байдикувати» — «лінувати, пиячити і не працювати». Академік Михайло Грушевський уважав, що, «можливо, маємо тут типове ім’я козака-одчайдухи...». Це прізвище закріпилося за Вишневецьким після відчайдушних і напрочуд сміливих військових походів супроти турок і татар.

Поступово козаки колонізують степи поблизу Хортиці і утворюють певну подобу власної держави. Саме тому Дмитра Вишневецького вважають засновником Запорозької Січі. Із Хортиці Дніпром він здійснює два великих морських походи проти Османської імперії.

Розгніваний нападом Вишневецького на Крим, кримський хан Девлет-Гірей з ордою в травні 1557 року напав на Хортицю. Його військо облягало козацьку фортецю протягом 24 днів, але захопити її так і не спромоглося. Хан змушений був відступити, як засвідчують архівні документи, «з великим соромом». Через чотири місяці Девлет-Гірей знову, але вже не сам, а за допомогою корпусу турецьких яничарів та молдавського війська протягом чотирьох місяців штурмував Січ і знову невдало — запорожці вирвалися з оточення.

Козаки чинили шалений опір війську хана, сподіваючись на допомогу польського короля. Не дочекалися. Залишились без продовольства і вимушені були з’їсти навітіь коней. Зазнавши значних втрат серед козаків, Вишневецький вирушив до Москви на запрошення московського царя.

На службі в Івана Грозного

Після зруйнування своєї фортеці 1557 року Дмитро Вишневецький їде до Москви, де цар Іван Грозний радо бере його на службу. Наступного ж місяця Дмитро на чолі 5 полків вирушив у похід на Крим, який вимагав данини й погрожував нападом. Військо князя здобуло перемогу над татарами біля Перекопу, але далі не йшло — військо вирушило за наказом царя до Прибалтики. Вишневецький залишився у Подніпров'ї — набирати нове військо. 1559 року князь із військом запорозьких і донських козаків вирушив у похід до турецької фортеці Азов. Цей похід не був вдалим — туркам удалося відстояти свою фортецю. Але невдовзі, за наказом Івана Грозного, Вишневецький іде на Кубань, де за допомогою духовенства і шабель відновлює християнське віросповідання у цьому регіоні, а також засновує майбутню столицю донських козаків — град Черкаський. Протягом 1560–1561 років Дмитро знов намагається взяти Азов, але знов безрезультатно. Цар не підтримав його у боротьбі з Кримом, уважаючи головним фронтом північний, де точилася Лівонська війна.

Через це князь Вишневецький повертається до польського короля і отримує прощення. Невдовзі Вишневецький тяжко захворів, але все одно не полишав походів. 1563 року князь втрутився у міжусобицю молдавських бояр і виступив із Кракова з нечисельним військом. Стефан Томша — місцевий боярин, що покликав Вишневецького, зрадив його: заманив у засідку, схопив та видав туркам. За наказом Селіма ІІ Дмитра Вишневецького того ж року стратили у Стамбулі.

Постать Дмитра Вишневецького оточена легендами. Так, за легендою, турецький султан віддав наказ скинути полонених Вишневецького і Пясецького на залізний гак з високої башти. Вишневецький провисів на гаку три дні і без упину лаяв мусульман та їхню віру — охорона не витримала і на третій день застрелила його з лука. Хоч ця картина й не відповідає дійсності, вона має досить вагому деталь: князь Дмитро Вишневецький не лише залишився у народній пам'яті, а й став символом незламної волі українців, їхньої сміливості.

Січ була розташована на острові Хортиця, який з усіх боків омивали глибокі води Дніпра. До того ж на острові було викопано глибокий рів, наповнений водою, та поставлено високий гострий частокіл із міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа.

 

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (04.10.2014)
Переглядів: 478 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: