Конкурс-гра: Гори наші Карпати - Тиждень географії - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень географії

Конкурс-гра: Гори наші Карпати

Гори наші Карпати

Конкурс-гра

 

              Вступ

Серед різноманітних засобів, що сприяють формуванню гідного громадянина своєї країни, особливе місце належить туристсько-краєзнавчій роботі. У світлі національного і культурного відродження України проблема туризму і краєзнавства набуває особливого звучання. Адже відбувається повернення нашого суспільства до пріоритету загальнолюдських цінностей, з’являється прагнення знати і розуміти історію своєї країни, її природу. Зростає наша національна свідомість.

Краєзнавство і туризм — одні з найцікавіших напрямів у роботі загальноосвітньої школи. Зумовлене це тим, що ніколи не вичерпається допитливість дитини, котра прагне дізнатися, що відбувалося на Землі, де вона народилась і живе, що було до неї, як люди жили, що переживали, з якими труднощами стикалися, як їх переборювали, яким був їхній побут, одяг, свята і будні — всю різнобарвну палітру життя. Усе це спрямоване на виховання патріота України — людини високої культури, моралі і духовності, стійкості, національної свідомості. Краєзнавство і туризм сприяють фізичному й інтелектуальному розвитку підростаючого покоління.

Пропонована методична розробка може бути використана при підготовці і проведенні предметних тижнів або навіть краєзнавчого тижня. Матеріали даної роботи стануть у пригоді біологам, історикам, філологам, а географи можуть скористатись нею і на уроках при вивченні відповідної теми.

Звичайно, можна провести прекрасний літературний вечір, присвячений Карпатам. Але більшість глядачів, та й навіть учасників такого вечора будуть пасивними. Проведення цього заходу у вигляді гри-конкурсу буде сприяти як активній пошуковій роботі учнів напередодні гри, так і жвавому емоційному обговоренню питань під час заходу. А оформлення зали (фотографії, стіннівки, вироби народних умільців (вишивка, кераміка, різьба по дереву і т. ін.)), відповідний музичний супровід створять атмосферу справжнього свята, яке надовго запам’ятається дітям.

І. Підготовча робота

Про проведення конкурсу учні попереджаються заздалегідь, за 2–3 тижні до гри їм оголошується коло питань і список рекомендованої літератури.

У конкурсі можуть брати участь будь-які класи, але найкраще, якщо це будуть учні 8–9 класів, які вже мають відповідні знання з даної теми. Може бути 3–5 команд по 5–8 учасників у кожній. Можна порадити учасникам команд при підготовці до конкурсу розділитися за спеціалізаціями (етнограф, історик, географ і т. ін.). Учасники обирають назву для своєї команди та створюють її емблему.

У день проведення гри оформляється відповідно зал, розставляються стільці. На стіні — карта Карпат. Встановлюється переносна дошка, на якій великий малюнок гори.

Для проведення гри потрібно 3–5 фігурок людини (за кількістю команд) різного кольору (з картону або цупкого поліетилену), скотч.

 

Залу прикрашають плакати з такими віршами:

А як вийдеш на Говерлу, Боже, милий Боже!

Хто раз видів цесі гори, забути не може.

З фольклорного джерела

 

Гори наші, гори наші,

Гори наші Карпати,

Не зміняв би, не зміняв би,

Гей, вас на жадні дукати.

З лемківської народної пісні

ІІ. Хід гри-конкурсу

Привітання, вступне слово ведучого, представлення команд

Оголошуються умови конкурсу: кожній команді ставиться на кожній зупинці по одному запитанню. Якщо команда не може відповісти на питання або відповідає неправильно, має право відповісти інша команда. З кожною правильною відповіддю команда піднімається вгору на 200 м (для цього призначені 5 різнокольорових фігурок людини), за неповну відповідь команда може піднятись на 100 м. Виграє команда, яка першою підніметься на Говерлу або вище за всіх.

 1 Старт коло підніжжя гори «Віриш — не віриш»

Учасникам зачитується по одному твердженню. Команди повинні визначити, чи вірне воно. Якщо ні — то дати правильну відповідь.

1.  Полонини — асиметричні, насунуті одна на одну складки земної кори. (Невірно. Полонини — це безлісі плоскі вершини Карпат, вкриті головним чином субальпійською рослинністю.)

2.  Найвищий хребет Карпат — Вододільний. (Невірно. Чорногора)

3.  Основне дерево карпатських лісів — сосна. (Невірно. Смерека)

4.  Кари — ялинові ліси. (Невірно. Це заглиблення в верхній частині гір, що утворилося під дією льоду або снігу.)

5.  Рамені — це альпійські луки. (Невірно. Це ялинові ліси.)

 2 Історико-етнографічна зупинка

1.  Коли в Карпатах почали добувати нафту? (ΧVIII ст., 1770 р.)

2.  Ім’ям якого легендарного історичного героя названо багато об’єктів в Карпатах? (Олекси Довбуша)

3.  Через які країни проходить Карпатська гірська система? (Україна, Польща, Словаччина, Румунія)

4.  Назвіть етнографічні групи українців Карпат. (Гуцули, бойки, лемки)

5.  Якими ремеслами прославились жителі Карпат? (Різьбярство, килимарство, вишивка)

 3 Зупинка «Впізнай мене»

1.  Це найтепліша частина Карпатської гірської країни. Вона являє собою плоску, слабо похилену на південний захід рівнину. М’яка зима і тепле літо сприяє розвитку садівництва, виноградарства. (Закарпаття)

2.  Цей унікальний об’єкт знаходиться в самому центрі Карпат на висоті 1801 м і своєму утворенню завдячує льоду, що вкривав гори в льодовиковому періоді. (оз. Бребенескул)

3.  Коли на місці Карпат шуміли хвилі давнього моря, тут уже височіли гори. (Рахівський масив)

4.  Вона стояла одиноко, трохи похиливши свою горду голівку. Я підповз ближче до неї і не міг намилуватися її красою. Уся рослина, а особливо листочки зірчатої голівки, густо вкрита ніжними, як оксамит, ворсинками. Дивлячись на цю невеличку квітку, не перестаєш дивуватися, як вона може зростати на скелі. Її не лякають ні бурі, ні сильні вітри, ні морози... (Едельвейс)

5.  Ця найхолодніша та найвологіша частина Карпат зібрала до себе всі найвищі гори. Річки тут стрімкі, порожисті, є водоспади. У темних карах залягає довго сніг, блистять озера. (Чорногора)

 4  Зупинка «Кмітливість»

1.  В’ється, наче змійка, неспокійна річка. (р. Уж)

2.  Я і озеро, я і гора. (оз. Бребенескул)

3.  Предмет, назву якого має річка, можна зламати руками. (р. Прут)

4.  Є блондинка, є і брюнетка. (Тиса, Черемош)

5.  Мармароський і є Чорногірський. (г. Піп-Іван)

 5 Зупинка «Покажи мене»

Показати на настінній карті:

1.  5 хребтів Карпат.

2.  5 приток Дністра.

3.  5 вершин Карпат.

4.  5 приток Дунаю.

5.  5 карпатських міст.

 6 Зупинка «Поетична»

1.  У горах синіх палає ватра,

Іде гуцулка плаєм.

Іде гуцулка, ой файна чічка,

Коханням личко сяє.

З народної пісні

ü  Що в Карпатах називають плаєм? (Гірську стежину)

2.  Я піду в далекі гори, на широкі полонини

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах на кичери і діброви

І дізнавсь, де моя мила — карі очі, чорні брови.

ü  Що в Карпатах називають кичерами? (Гора, вся покрита лісом, крім вершини.)

3.  Ой піду я межи гори,

Там, де жиють бойки.

Там музики дрібно грають,

Скачуть полегоньки.

ü  Як називається такий жанр пісенної творчості жителів Карпат?

                                                                                       (Коломийки)

4.  Переплелись стожильно і сторуко

Повзучим гаддям чорні стовбури...

А що як раптом вилізе з них вуйко —

Старий господар славної гори —

I зареве.

Микола Карпенко

ü  Кого жителі Карпат називають вуйком? (Ведмедя)

5.  Нема в мене ні покоїв,

Ні пишної хати,

Лиш є в мене сині гори —

Високі Карпати!

Марія Кабалюк-Тисянська

ü  Чому для автора рядків Карпати — найбільше багатство? Які скарби вони мають? (Ліси, чисті води, мінеральні джерела, корисні копалини, величну красу гір)

 7 Зупинка вболівальників

Можна дати командам перепочити і запросити до участі в грі вболівальників, які мали попереднє завдання підібрати пісні про Карпати. Команда, вболівальники якої заспівають найбільше пісень, одержує найбільше балів.

 8 Зупинка «Біла ворона»

«Знайди зайве»

1.      Ріки:

Прут, Латориця, Тиса, Прип’ять, Уж.

2.      Гори:

Петрос, Ребра, Роман-Кош, Сивуля, Бребенескул.

3.      Музичні інструменти:

Цимбали, балалайка, трембіта, дримба, флояра.

4.      Перевали:

Яблунецький, Верецький, Хрестовий, Ужоцький, Воловецький.

5.      Природоохоронні території:

Розточчя, Винницький, Карпатський, Синєвир, Гортани.

 9 Зупинка «Літературна»

1.  В якому гуцульському селі дуже часто бували І. Франко, Л. Українка та М. Коцюбинський? У ньому знімали знаменитий фільм «Тіні забутих предків». (Криворівня)

2.  Який відомий український письменник народився на Івано-Франківщині в с. Русинів? (В. Стефаник)

3.  Який відомий поет, композитор прославляв красу українських Карпат у своїх піснях? (В. Івасюк)

4.  Як називається твір І. Франка, в якому він описує події далекого минулого, що відбувалися в Тухлі? («Захар Беркут»)

5.  Хто з членів «Руської Трійці» був найзавзятішим мандрівником? (Я. Головацький)

 10 Зупинка «Вище-вище» (бліцтурнір)

1

ü  До якої складчастості відносяться гори Карпати? (Альпійської)

ü  Нерухоме накопичення снігу в захищеному від сонця місці, що не тане протягом року. (Сніжник)

ü  Знаменита долина квітів у Карпатському заповіднику. (Долина нарцисів)

2

ü  Переважаючі ґрунти в Карпатах. (Бурі лісові)

ü  Гірські породи якого походження переважають в Карпатах? (Осадочні)

ü  Найпопулярніше джерело мінеральної води, розташоване в Східниці. (Нафтуся)

3

ü  Озеро обвального походження в Карпатах. (Синєвир)

ü  Лісистість Карпат. (40 %)

ü  Найвища вершина Львівських Карпат. (г. Пікуй, 1408 м)

4

ü  Озеро з недоброю славою в Карпатах. (Несамовите)

ü  Грязекам’яні потоки в горах. (Cелі)

ü  Знаменита риба карпатських річок. (Форель)

5

ü  Сніговий зсув. (Лавина)

ü   

ü  Підйом води в річках внаслідок зливових дощів. (Паводок)

ü  Назвіть джерела мінеральних вод у Карпатах. (Трускавець, Кваси, Поляна)

ІІІ. Підсумок гри

Після останнього конкурсу визначається переможець (результат видно по схемі на дошці). Всі учасники нагороджуються солодкими призами, а переможці (1–3 місце) — грамотами. Звичайно, найбільш логічною нагородою для команди-лідера була б пільгова поїздка в Карпати, але це вже залежить від фінансових можливостей школи.

Ведучий. Дорогі діти! Закінчився наш конкурс, але не закінчується пізнання рідного краю, бо воно безконечне. Попереду вас чекають малі і великі вершини, відомі і невідомі стежки і дороги. Адже дуже влучно сказав поет Ю. Єфремов про рідний край: «Люблю і знаю, знаю і люблю, і тим сильніш люблю, чим глибше знаю».

ІV. Висновки

Форми і методи туристсько-краєзнавчої роботи дуже різноманітні і всі вони результативні. Автор даної розробки вважає: проведення гри-конкурсу в системі виховної роботи має право на увагу. Тим більше, що дана форма є надзвичайно варіативна. Адже можна провести подібний захід на теми «Поділля», «Розточчя» і т. ін. Крім того, автор даної розробки — географ за фахом і цілком закономірно, що в змісті запитань домінували питання природничого характеру. З таким же успіхом можна надати грі більше етнографічного, історичного чи екологічного змісту, об’єднавши кілька навчальних предметів. Такий захід проводився в нашій школі, тому з власного досвіду знаю, що він подобається дітям, а це головне.

 

Категорія: Тиждень географії | Додав: uthitel (02.11.2013)
Переглядів: 1064 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: