Екологічна казка — вистава для учнів 5–6 класів: Злий загребун - Тиждень біології та екології - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень біології та екології

Екологічна казка — вистава для учнів 5–6 класів: Злий загребун

Злий загребун

Екологічна казка — вистава для учнів 5–6 класів

 

 

Ведучий. Колись, дуже давно, наші ліси дзвеніли від пташиного співу, в нетрях рискали невідомі звірі, біля синіх річок русалки водили хороводи, а на галявині веселились мавки.

Час ішов, і все навкруги змінювалось. Жив в одній країні хлопчик Дениско, який дуже любив казки про ліс, квіти, річки, ягоди, гриби, звірят і все, все живе. Дочитавши казку, Дениско заснув. І сниться йому сон...

Затемнення, спалахи вогнів, шепіт... З’явився дивний чоловічок.

Довгий Ніс. Не бійся, я тобі нічого поганого не зроблю.

Дениско. Хто ти?

Довгий Ніс. Усі звуть мене Довгий Ніс. Я живу в казковому лісі. А сюди я прийшов, бо мені потрібна допомога хлопчика, який любив би казки й погодився б мені допомогти.

Дениско. Я дуже люблю казки. А що треба робити?

Довгий Ніс. Мені потрібен хоробрий хлопчик, який не боїться чаклунів і пригод. Ти такий?

Дениско. Ага! Я такий!

Довгий Ніс. Тоді візьми мене за руку, заплющ очі, уяви собі дрімучий ліс і йди за мною.

Ведучий. Усе навкруги закружляло, замерехтіло, і Дениско полетів кудись, тримаючись за руку Довгого Носа.

Довгий Ніс. А тепер розплющ очі.

Ведучий. Розплющивши очі, Дениско здивовано подивився навкруги. Це був густезний, непрохідний ліс, а попереду звивалася стежка, вимощена синім каменем. Неподалік Дениско побачив величезне дерево, а в ньому — хатинку.

Довгий Ніс. Це — мій дім. Давай перепочинемо, і я розповім тобі, що трапилось у нашому царстві... Усі звірі нашого царства завжди були дуже добрі й веселі. Тут завжди панували радість і сміх. Але нещодавно звідкілясь з’явились прибульці і оселились на околиці нашого лісу. Одразу все почало змінюватися. Перестав лунати сміх — усі мешканці дуже змінилися. Це стурбувало мене, і я захотів розібратися, в чому тут річ. Але всі, до кого я звертався, не хотіли розмовляти і зачиняли переді мною двері. Дорогою до замку я зустрів маленьких мишенят, які саме тікали звідти. Від них я дізнався, що серед прибульців є страшний чаклун пітьми Загребун. Звільнити ліс від чарів можеш саме ти.

Дениско. Я готовий допомогти!

Ведучий. Раптом неподалік почувся гомін. Вони пішли в цей бік і вийшли на галявину. Що ж вони побачили? Проліски, сон-трава, суниці похилили свої голівки додолу і ледь ворушили своїми листочками, просячи води і сонячних променів, а біля них лежали зірвані і потоптані квіти. Чаклун пітьми перевершив самого себе, згубивши квітучу прекрасну природну країну. Він забруднив все навкруги: повітря, воду. Запахло димом. Довгий Ніс та Дениско вирушили туди і побачили ще тліючі залишки вогнища, а навкруги валялося розбите скло, пластикові пляшки і консервні банки.

Дениско. Що тут робиться? Хто ж це зробив?

Довгий Ніс. Чаклун. А знаєш, що скло є джерелом пожежі?

Дениско. Так. Адже його виробляють з піску і якщо його нагріти, воно стає тягучим, як тістечко, а покинуте в лісі скло стає джерелом пожежі.

Ведучий. На голос прибігли Їжачок без голочок, Лисичка на трьох ніжках і Поросятко із копитами лося. Вони в один голос просили Дениска допомогти звільнити їхнє царство від чаклуна.

Дениско. Що з вами сталося?

Їжачок. Чаклун заховав в нашому царстві контейнер із радіоактивними речовинами, а він почав пропускати ці речовини. І ось що з нами сталося.

Дениско. Так, все, терпіти більш не можна. Показуйте, де живе чаклун.

Вийшовши на узлісся, побачили Зайчиху з малятами. Вона сиділа на пеньку і плакала…

Дениско. Що трапилось?

Зайчиха. Моїм малятам їсти немає чого. Земля перенасичена хімічними добривами. Нічого не росте. Помираємо від голоду і спраги, адже і вода в річках має шкідливі токсичні речовини.

Дениско. Недовго вже йому знущатися! Ми виженемо цього Загребуна. Я знаю, що треба робити.

Ведучий. І саме в цю мить на них раптом посипалися сушені гриби.

Дениско. Оце так диво!

Довгий Ніс. Ніякого дива тут нема. Таке останнім часом трапляється. Це все чари злого Загребуна. Ходімо звідси.

Ведучий. Назустріч бігли перелякані звірі і кричали: «Швидше, швидше!.. Ой, який жах!.. Лишенько... Швидко!...»

Довгий Ніс. Мурашко, що сталося, чого ви так злякалися?

Мурашка. Із сусіднього лісу на нас насувається вороже військо — ненажерлива гусінь. Звідти її прогнали, та, як відомо, у нашому лісі вже немає такої армії, як колись. Тепер ворог насувається, знищуючи все, що зеленіє. А тварини не можуть жити без рослин. Тому й тікають.

Ведучий. Цього разу Дениско не питав, чому у бідолах немає армії і хто в цьому винен. Він знав, що життя в казковому лісі «зіпсувалося» після того, як чаклун пітьми Загребун забруднив навколишнє середовище. Тепер загроза нависла не лише над окремими звірями, а й над усім царством. Дениско швидко пішов, і тут побачив величезний замок. Він підійшов,і двері самі відчинилися. Всередині в замку нічого не було, лише стояла одна скриня. Він почув голос: «Хто ти такий? Як посмів увійти до мене?»

Дениско. А ти хто такий? Виходь сюди, покажися!

Загребун. Я — грізний, могутній чаклун. Мені не треба до тебе виходити, бо я і так з тобою впораюсь. Але сьогодні я добрий, тому вийду до тебе.

Ведучий. Вийшов якийсь малий пузатий лахмітник.

Дениско. То це ти — грізний і могутній?

Загребун. Рано радієш. Я тебе перетворю на мухомора і висушу.

Починає водити руками, примовляти, але в нього нічого не виходить.

Загребун. Гаразд. Я не можу тебе просто так зачаклувати, бо ти — людина. Але якщо не даси відповідь на мої три загадки, то з цього місця не зійдеш.

Дениско. Починай.

Загребун. Які птахи їдять гриби?

Дениско. Глухарі.

Загребун. Гаразд, це було не важко. Ось друга загадка: чому у ялини завжди гостра вершина?

Ведучий. А сам від злості ставав ще пузатіший і потихеньку підходив до дверей у напрямку до свого болота.

Дениско. Поки живе — вона росте. Але стривай. Я не дам тобі втекти! Де твоя третя загадка?

Загребун. Ти розумний хлопчина. Я заберу лише скриню і заберуся з цього царства.

Дениско. Е-е-е ні, бач що надумав. Загадуй третю загадку.

Загребун. Ну що ж, ти сам цього захотів. Скажи мені, що таке екологія?

Дениско. Екологія — це наука, що вивчає взаємозв’язки живих організмів та інших угруповань між собою та довкіллям.

Ведучий. Чаклун надувся до неймовірних розмірів. Ось, ось лусне. В цей час Дениско відкриває скриню і... лунає вибух.

Враз все ожило. Сонечко ніжно пустило своє проміння на наше царство, заспівали пташки, задзюрчало джерельце. На галявину вибігли всі звірі, птахи прилетіли, комахи — обнімаються, радіють, що кінець злим прибульцям.

Довгий Ніс. Друзі! Сьогодні найщасливіший день у нашому царстві! Наш друг, звичайний хлопчик Дениско, відважно переміг чари злого Загребуна і його воїнів-прибульців...

Ніщо на Землі не проходить безслідно.

І в надрах багатство, на жаль, не без міри.

Так будьте у справах мудріші,

Душею хоч трошки добріші,

З природою ніжніші,

І ми пробачимо, Людино, тобі!

Ми — усі жителі цього казкового лісу, і ми наведемо порядок у своєму царстві.

Ведучий. ...Від радісного сміху Дениско прокинувся. Він згадав останні слова, які промовив Довгий Ніс для нього:

Якщо хочеш довго жити,

Треба все кругом любити.

То ж природу бережи!

Квіти й трави не губи!

Ведучий. Ось так і закінчилися пригоди маленького хлопчика в казковому царстві.

Друже! Пам’ятай про те, що від тебе теж залежатиме доля твоєї Землі.

 

Категорія: Тиждень біології та екології | Додав: uthitel (02.11.2013)
Переглядів: 1267 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: