Земля, яку сходив Тарас…(Позакласний захід до шевченківських днів) - Шевченківський тиждень - Предметні тижні - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Предметні тижні » Шевченківський тиждень

Земля, яку сходив Тарас…(Позакласний захід до шевченківських днів)
Позакласний захід до шевченківських днів

Тема. Земля, яку сходив Тарас…
Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях Т. Г. Шевченка;
 прищеплювати цікавість до постаті відомого українського поета;
 удосконалювати вміння працювати з політичною картою світу;
 розвивати навички виразного читання, розширювати світогляд учнів;
 виховувати почуття патріотизму
Обладнання: портрет Т. Шевченка, фотовиставка про життя і творчість 
  Кобзаря, політична карта світу, українські прапорці, музичні записи, 
  презентація
Форма проведення: віртуальна подорож 
 
Епіграф
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами…
М. Рильський

ХІД  ЗАХОДУ
Звучить мелодія «Думи мої»
Вчитель
2014 року відзначаємо 200-річницю з дня народження відомої у всьому світі людини, яку ми звемо Кобзарем,  –  Тараса Григоровича Шевченка. Ім’я Шевченка, його поетичне слово добре відомі вам. І, здавалося б, що можна ще нового нам дізнатися про цю геніальну людину – поета, художника, громадського діяча. Та, виявляється, є сторінки біографії Тараса Шевченка, на які ми мало звертали уваги під час вивчення його життєвого і творчого шляху. 
Тараса Шевченка по праву можна назвати громадянином світу, бо багато куточків України, Росії, Казахстану пов’язані з його іменем. Тож пропоную вам сьогодні здійснити віртуальну подорож нелегкими життєвими стежками Шевченка і відвідати різні куточки світу.
Отже, розпочинаємо нашу подорож.
Учні виступають зі своїми повідомленнями, які супроводжуються відповідними слайдами, а на політичній карті світу прапорцями позначаються країни, про які йтиме мова.

Учень
Рік 1814 – у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області, що за 200 км від Києва), в бідній селянській родині кріпаків народився Тарас Шевченко. Ось як про це сказано у повісті С. Васильченка «Широкий шлях»: «Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом, в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село огник, народилася нова панові кріпацька душа, а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко».

 
Слайд № 1. Батьківська хата Т. Шевченка

На карті позначається Україна.

Вчитель
Діти, нелегким було життя кріпаків у ті часи. Про це ми знаємо з історії та літератури. Але у Шевченка, на відміну від інших, доля все таки була щасливою.
Учень
Рік 1829 – Тарас разом з паном Енгельгардтом переїжджає до міста Вільно.
Вільно – старовинне литовське місто (тепер Вільнюс, Литва). Саме там пан віддав Тарас у науку до місцевого художника, про що свідчить меморіальна дошка на будинку Вільнюського державного університету з написами литовською, російською і українською мовами: «У цьому будинку в майстерні Рустема вчився український поет-революціонер Тарас Шевченко».

 
Слайд № 2. Краєвиди Вільнюсу (Вільно)

На карті позначаються Литва і Білорусь, яку проїжджали на шляху до Вільно.

Вчитель
Вільно – це вже Європа, яку пощастило відвідати юному Тарасу Шевченку. Далі був Петербург, куди подався пан Енгельгардт, а разом з ним і Тарас.
Від Вільно до Петербурга – 800 верст. Надзвичайно важка дорога лишилася в пам’яті поета на все життя:
Далекий шлях, пани-брати,
Знаю його, знаю!
Аж на серці похолоне,
Як його згадаю.
Попоміряв і я колись – 
Щоб його не мірять!..
Розказав би про те лихо,
Та чи то ж повірять!

На карті позначається Росія (прапорець біля Петербурга)
Учень
Рік 1831 – пан Енгельгардт переїжджає до Петербурга і бере з собою Тараса. Пан вирішує, що йому вигідно мати власного кріпосного маляра і віддає 18-річного юнака на 4 роки в навчання до майстра Василя Ширяєва. Саме в Петербурзі на юнака чекала визначальна подія – викуп з кріпацтва та навчання в Академії мистецтв, про що годі було й мріяти простому кріпаку.

 
Слайд № 3. Академія мистецтв
Вчитель
Діти, за часів Радянського Союзу Петербург перейменують у Ленінград, а після 1991 року – у Санкт-Петербург.
Та все ж далеко від рідного краю Т. Шевченко живе мріями про Україну.
Учень
Рік 1843 – подорож Шевченка до України. Качанівка, Київ, Катеринослав, Хортиця, Кирилівка – ось лиш деякі села і міста, де побував Кобзар. Тривалий час живе в Яготині, у маєтку князя Рєпніна. Відвідує він і ряд інших міст. Таких подорожей Україною він здійснить три. Як співробітник Київської Археологічної комісії Тарас Шевченко виїжджатиме на Поділля й Волинь, де буде збирати перекази й пісні та описувати історичні пам’ятки.
 
Слайд № 4. Краєвиди України
Вчитель
Болить серце поетове за скривджений і знедолений рідний український народ. Поїздка в Україну показала, що немає надії на полегшення становища народу з ласки «добрих панів». Тарас Шевченко вступає до Кирило-Мефодіївського товариства.
Учень
Рік 1847 – за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, та більше за бунтарські вірші, Тараса Шевченка заарештовано, а пізніше вислано на заслання в Оренбург, в Орську фортецю з «забороною писати та малювати». Саме там він напише відомі нам рядки: «Караюсь, мучуся… але не каюсь!». Там, на засланні, поет продовжував таємно писати вірші, бо не міг він мовчати, коли душа говорила, кричала, летіла на Україну до свого народу.
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі 
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими…

 
Слайд № 5. Шевченко на засланні
На карті позначається Казахстан
Учень
Рік 1848 – Тараса Шевченка включено до складу Аральської експедиції, перебуває на острові Кос-Арал. Під час експедиції до Аральського моря з’являються понад сотню малюнків – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. Такі як «Казахський хлопчик розпалює грубку», «Байгуші», «Казашка Катя» та ін. Його малюнки краєвидів узбережжя у майбутньому виконали роль фотоматеріалів і стали науковою цінністю.

 
Слайд № 6. Аральське море
Учень
Рік 1850 – перебування Тараса Шевченка в Новопетровському укріпленні на безлюдному півострові Мангишлак, що розташований на східному березі Каспійського моря. 
Учень
 Рік 1857 – після звільнення з заслання Тарас Григорович на півроку затримався у Нижньому Новгороді, бо виїзд до Москви й Петербурга був заборонений.
Учень
Рік 1858 – хворий, з підірваним здоров’ям Тарас Шевченко прибув до Петербурга.
Вчитель
Та все ж після заслання змучена душа поета рвалася на рідну Україну. І він її відвідає 1859 року, майже під кінець свого життя. Там він зустрічається з друзями, ріднею. 15 липня, поблизу Прохорівки, Шевченка заарештовують і відправляють спочатку до Черкас, потім у Мошни, а 30 липня – в Київ. Звідти, через Москву, він повертається у Петербург. Ностальгія, туга за рідною землею не полишають великого Кобзаря. Восени він звертається до Варфоломія Шевченка з проханням купити матеріал для будівництва хати і знайти ділянку для неї.
 
Слайд № 7. Шевченко на Україні
Вчитель
Та не судилося…
З осені починає різко занепадати здоров’я поета. Навіть хворим продовжує він малювати, писати вірші, листуватися. 25 лютого поет ще отримував вітальні телеграми з нагоди дня народження, а наступного дня о 5 годині 30 хвилин ранку його вже не стало.
Учень
Рік 1861 – 28 лютого відбувся похорон Тараса Григоровича Шевченка на Смоленському кладовищі Петербурга, а 10 травня його тіло було перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

 
Слайд № 8. Чернеча гора
Вчитель
Слова М. Рильського засвідчують велику шану та любов народу до Кобзаря: «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе у серцях свого народу». І варто зазначити, не тільки у серцях свого народу.
 
Слайд № 9. Пам’ятники Тарасу Шевченку

 
Слайд № 10. Пам’ятники Тарасу Шевченку

На карті позначаються країни (вибірково), де є пам’ятники 
Т. Г. Шевченку: Польща, Канада, США, Франція, Азербайджан та ін.
Вчитель
Діти, зверніть увагу на карту, яка супроводжувала нашу сьогоднішню подорож.
 
Слайд № 11. Політична карта світу

Ви помітили, що прапорцями України уквітчалася майже вся карта, а це карта світу. Тож немає, на мою думку, місця на планеті і людини у світі, яка б не чула про відомого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Та й сам він, як ми впевнилися під час подорожі, теж побував за свого життя у багатьох куточках світу і не один народ може з гордістю назвати його своїм земляком. А ми маємо пишатися, бо ім’я Тараса Григоровича Шевченка пов’язане з Україною і, де б він не був, ніколи не забував, що він – українець.
Звучить мелодія «Заповіту»

Категорія: Шевченківський тиждень | Додав: uthitel (12.03.2014)
Переглядів: 1679 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: