Урок № 53. Правила поведінки в лісі. Запитання до природи: «Коли ліс дякує, а коли ображається?» - Природознавство 2 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Природознавство 2 клас

Урок № 53. Правила поведінки в лісі. Запитання до природи: «Коли ліс дякує, а коли ображається?»

Урок № 53. Правила поведінки в лісі. Запитання до природи: «Коли ліс дякує, а коли ображається?»

Мета уроку: формувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати навички аналітико-синтетичної діяльності; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні повинні називати тварин, що потребують охорони; учні повинні знати основні заходи збереження природи.

Обладнання та матеріали: Червона книга, зображення праці людей зі збереження природи, зображення тварин, занесених до Червоної книги, картки.                                                   
                                                                                                                                                        

Тип уроку: комбінований.

n 1.  Організаційний момент

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка присутності учнів: кількість за списком   , кількість присутніх
на уроці   , відсутніх   .

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

n 2.  Перевірка домашнього завдання

2.1. Повідомлення синоптиків.

2.2. Робота на картках. (Роздавальний матеріал.)

n 3.  Актуалізація опорних знань

3.1. Робота з малюнками в парах. (Роздавальний матеріал.)

Завдання: розглянути малюнки, визначити, на якому з них люди поводяться правильно. Розфарбувати цей малюнок.

3.2.  Прийом «Інтерв’ю».

— Який малюнок ви розфарбували і чому?

n 4.  Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ми всі знаємо, що природу слід оберігати. Але не завжди можемо назвати точно, яких тварин слід берегти. І які саме заходи вживають для цього? Давайте дізнаємось разом.

n 5.  Вивчення нового матеріалу

5.1. Розгадування кросворда.

Розгадавши кросворд, ми дізнаємось, яка наука вивчає навколишнє середовище та займається питаннями охорони природи.

5.2.   Розповідь учителя

Батьківщина — це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси. Кожне дерево, квітка, травинка — це частина природи, частина рідної землі. Природа подарувала їх людям навіки. Людина живе і працює серед природи і тому зобов’язана її зберегти. Україна здавна славиться своїми природними багатствами: лісами, горами, річками, морями. Особливо шанобливо люди ставляться до землі, яку називають годувальницею. І від того, як ми будемо ставитися до землі, води, повітря, лісів, буде залежати наше майбутнє. Знищити природу легко, а зберегти важко. Сьогодні ми поговоримо про охорону природи.

— Ви бачили чорного лелеку? (Демонстрація зображення.) На відміну від білого лелеки, він живе в лісах, подалі від людей. Своє гніздо зазвичай будує на старому дереві поблизу річки. Живиться рибою, жабами. Потребує охорони, як зникаючий вид.

Для збереження рідкісних видів рослин і тварин, які потребують охорони, створено Червону книгу. У Червону книгу вчені занесли світ неповторний та чудесний, що поступово вимирає, давно рятунку в нас благає. Назва книги подібна до червоного сигналу світлофора, має будити в людей тривогу за долю природи: «Зупинися, людино! Подумай! Будь обережною!».

Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги. Вона укладена так, що про долю кожного виду можна довідатися за кольором сторінки. Червона сторінка сповіщає, що видові загрожує загибель. Біла сторінка — що вид не зникає, але чисельність популяції меншає і меншає. А зелена сторінка — то сторінка надії. Сюди із червоних та білих сторінок «переводять» ті види, яким завдяки піклуванню людини вже не загрожує знищення. До Червоної книги України занесено 923 види рідкісних і зникаючих тварин та рослин. До Червоної книги занесено:

— рослини: береза темна, вовчі ягоди пахучі, бруслина карликова, анемона розлога, беладона звичайна, зозулині черевички справжні, лілія лісова, росичка круглолиста, сон великий та інші;

— тварини: метелики махаон і мертва голова; риби стерлядь і марена звичайна; полоз лісовий; лелека, орел-карлик; горностай, тхір степовий, видра річкова, кріт лісовий та інші.

Крім Червоної книги, в Україні створено заповідники та заказники.

Сьогодні в Україні створено 19 заповідників, 18 національних парків, більш як 15 000 державних заказників і близько 4000 заповідних об’єктів.

5.3. Робота з підручником і картою.

Завдання: знайти відповіді на запитання:

— Що таке заповідники? (Природні ділянки, що охороняються законом та в яких заборонена будь-яка господарча діяльність.)

— З якою метою їх створюють?

Які заповідники та в яких зонах створені на території України?

— Що таке заказник? Національний парк?

5.4. Групова робота за творчим домашнім завданням.

План роботи:

1. Об’єднання учнів у невеликі групи.

2. Обмін інформацією. Кожен учень у групі доповідає інформацію, яку підготував самостійно вдома.

3. Складання списку за формою:

— комахи, що потребують охорони;

— птахи, що потребують охорони;

— звірі, що потребують охорони.

4. Вибір представника від групи, що буде зачитувати складений список.

n 6.  Узагальнення й закріплення знань

6.1. Презентація групових робіт.

Група виходить до дошки. Один учень зачитує список, інші демонструють зображення тварин.

6.2. Самостійна робота на картках. (Роздавальний матеріал.)

Завдання: дописати правила поведінки в природі.

6.3. Читання й обговорення пам’ятки «Правила поведінки на природі». (Роздавальний матеріал.)

6.3.    Індивідуальна пам’ятка «Правила поведінки на природі»

1.  Кожна травинка, кожний зелений листок виді­ляють у повітря кисень, без якого не можливе життя на Землі. Не топчи траву, не ламай гілки дерев і кущів. Не дозволяй робити це іншим.

2.  Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити — роки. Не ламай дерев, не пошкоджуй їхню кору. Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву.

3.  Не рви в лісі, на лузі квітів. Нехай краса залишається в природі. Окрім того, квітковий нектар — це їжа для комах. Пам’ятай, що букети можна утворювати лише з тих квітів, які вирощує людина.

4.  Їстівні ягоди й горіхи збирай так, щоб не пош­кодити гілочок. Не зривай грибів, а обережно зрізай ніжку. Не знищуй отруйних грибів. Вони можуть бути ліками і їжею для лісових мешканців.

5.  Лікарські рослини збирай тільки ті, яких у ва­шій місцевості багато. Частину рослин обов’язково залишай у природі.

6.  У лісі намагайся ходити стежинками, щоб не витоптувати траву і ґрунт. Від витоптування гине багато рослин.

7.  Не лови метеликів, джмелів, інших комах. Во­ни запилюють квіти, ними годуються птахи.

8.  Не зривай у лісі павутиння, не знищуй павуків. Вони самі знищують багато шкідливих комах.

9.  Не руйнуй мурашників. Мурахи — санітари лісу.

10.  Не лови та не принось додому птахів і маленьких звірят. У природі про них потурбуються дорослі тварини.

11.  Лісових малят у жодному разі не слід чіпати. Якщо людина перенесе на них свій запах, батьки звірят його одразу відчують і припинять піклувати­ся про своє потомство.

12.  Не підходь близько до пташиних гнізд. За твоїми слідами їх можуть відшукати й порушити хижаки. Не чіпай гніздо та яєчка руками, інакше птахи можуть назавжди залишити їх, і пташенята ніколи не з’являться на світ.

13.  Не галасуй у лісі, не вмикай гучну музику. Шумом ти можеш налякати лісових мешканців. Поводься тихо — і ти побачиш багато цікавого.

14.  Не залишай у лісі сміття. Об консервну банку може поранитися якась тваринка й загинути. Скло, нагріваючись, може призвести до пожежі.

15.  Залишки їжі настроми на гілочку чи поклади на пеньок — ними поласують лісові мешканці.

16.  Не випалюй суху траву. Разом із нею згорають паростки молодих рослин, гинуть їх підземні части­ни. Полум’я нищить багатьох комах, гнізда джмелів, мишей, птахів. Пожежа може перекинутися на ліс, на людські будівлі.

17.  Пам’ятай: «Людину називають володарем при­роди, але мудрість, з якою ми володарюємо, від природи не дається. Цього треба вчитися». (М. І. Лобачевський)

6.4.   Фронтальна робота. Дослідницький практикум «Як орієнтуватися в лісі?»

Уважно прослухайте оповідання про хлопчика, який заблукав у лісі, але був дуже сміливий, уважний і кмітливий.

«Як Андрійко повернувся додому?»

Улітку Андрійко приїхав до бабусі. Не тільки бабуся була рада онукові. Біля її хати на високому стовпі лелеки звели гніздечко й радісно вітали хлопчика.

Одного літнього дня Андрійко з друзями побіг до лісу збирати гриби та ягоди. Ліс був за залізничною колією, що проходила за селом. Перейшовши через надземний залізничний перехід, діти пішли в ліс, перегукуючись між собою «Ау!». Тепло, затишно в лісі. На узліссі дзюрчить струмок…

От Андрійкові почувся стукіт дятла. Он він, зліва, на стовбурі дуба примостився. А під дубом — житло мурашок-трударів. Справа на галявині з-під листочків посміхаються ягоди ожини, суниці… Несміливо визирають опеньки й боровички. Он там, поряд з осикою й березою, причаїлись підосичники й підберезники. От уже й кошик повен грибів та ягід… Андрійко так захопився, що відійшов далеко від своїх друзів…Де вони? Де я?

Але хлопчик був кмітливий, він не розгубився, а почав правильно діяти і вчасно повернувся додому.

►  Запитання до учнів

— Відгадайте, як йому вдалося повернутись додому.

Відповідь:

1.  Визначити напрямок руху. Влізти на високе дерево й поглянути навкруги. Адже біля будинку бабусі — високий стовп. А поряд — залізнична станція, там також є високі споруди.

2.  Можна орієнтуватись на звук поїзда і йти в тому напрямку.

3.  Злізти з дерева і йти в тому напрямку, який визначив, але галявина з ягодами тепер має бути зліва.

4.  Згодом справа — дуб із мурашником, на якому стукотів дятел.

5.  Зануритись у свої відчуття. Якщо відчуєш вологу чи почуєш дзюркіт — от і струмок.

6.5.   «Фольклорна скарбничка»

Легенда про вербу та калину

Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка — мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею.

Та довідались про Калину вороги. Вирішили її злими чарами згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити.

Ясним днем пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий, із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася. До криниці схилилася, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…». Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Удруге воду до губ Калина піднесла — і навік деревом над водою зросла…

Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарне й пишне деревце калини стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею. Минуло відтоді багато років, та матуся-верба оберігає всі водні джерела України, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.

Не ламай калину —
Образиш дівчину.
Не рубай вербу —
Накличеш біду.

 

n 7.  Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна технологія «Мікрофон»

— Які почуття до природи викликав у тебе урок?

— Який цікавий факт ти сьогодні почув?

— Що тебе здивувало?

n 8.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Підручник: прочитати статтю в підручнику, відповісти на запитання.

Зошит: виконати завдання в зошиті, с.   

Індивідуальне завдання: прочитайте разом із батьками пам’ятку «Правила поводження на природі».

 

Категорія: Природознавство 2 клас | Додав: uthitel (02.01.2014)
Переглядів: 22595 | Рейтинг: 1.5/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: