Урок № 4. Рух Землі навколо Сонця. Гномон - Природознавство 2 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Природознавство 2 клас

Урок № 4. Рух Землі навколо Сонця. Гномон

Урок № 4. Рух Землі навколо Сонця. Гномон

Мета уроку: формувати в учнів уявлення про зміну пір року, дня та ночі на земній кулі; формувати поняття «причина й наслідок»; виховувати інтерес до вивчення природи.

Очікувані результати: учні повинні знати, що таке рік, пояснювати походження високосного року; учні повинні усвідомити, як і завдяки чому відбувається зміна пір року, яку роль відіграє висота Сонця в живій і неживій природі; учні повинні пояснити, як і для чого користуватись гномоном.

Обладнання та матеріали: телурій, глобус, фотографії гномона, рейка завдовжки 1 метр.
                                                                                                                                                        
                                                                                                                                                        

Тип уроку: комбінований.

n 1.  Організаційний момент

n 2.  Перевірка домашнього завдання

2.1. «Синоптична хвилинка».

2.2. Вибіркова перевірка зошитів із виконаним домашнім завданням.

2.3. Індивідуальне опитування.

1. Розкажіть про Землю — небесне тіло.

2. Розкажіть про глобус — модель Землі.

3. Демонстрація учнями на глобусі земної осі, полюсів, зміни дня і ночі.

n 3.  Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

— Земля рухається у Всесвіті чи перебуває нерухомо?

— Чому на Землі день змінюється ніччю?

— Як називається шлях, яким Земля рухається навколо Сонця?

— Яку форму має цей шлях?

n 4.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Слово вчителя

Чому на Землі день змінюється ніччю? У якому напрямку (відповідно до сторін горизонту) Земля рухається навколо своєї осі? Чому на полюсах Землі день і ніч можуть тривати по півроку? Як впливає висота Сонця на живу й неживу природу? Що таке рік?

Розібратися у цих та багатьох інших питаннях ми зможемо на цьому уроці за темою «Рух Землі навколо Сонця».

n  5.  Вивчення нового матеріалу

5.1.   Розповідь учителя. Рух Землі навколо Сонця

Земля рухається навколо Сонця по орбіті (діти з минулого уроку знають, що це лінія, якою рухається небесне тіло), яка нагадує витягнуте коло. Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Уявіть, що ви порахували лише «РАЗ», а за цей час Земля перенеслась на 30 км. Саме за цієї швидкості Земля утримується Сонцем на певній відстані. Якби наша планета рухалась повільніше, то Земля почала би падати на Сонце. А в разі прискорення її руху Сонце не втримало би Землю, і вона полетіла б у відкритий Космос.

5.2.   Демонстрація роботи телурія

Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 діб та 6 годин. Проте рахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин і секунд, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.

5.3.   Пояснювальна бесіда

Як ви знаєте з минулого уроку, Земля обертається одночасно навколо своєї осі та навколо Сонця. Вісь Землі — це уявна лінія, що проходить через центр Землі, і в Північній півкулі вона спрямована на Полярну зірку.

Точки, у яких кінці земної осі перетинають земну поверхню,— це полюси Землі. (Демонстрування глобуса, земної осі.)

Екватор — це уявна лінія, що проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну. Довжина екватора приблизно дорівнює 40 тис. км. (Демонстрація екватора на глобусі.)

5.4.   Дослідження положення Сонця щодо Землі

Пригадайте, коли впродовж літнього дня буває спекотно, а коли — прохолодно. Чим це пояснюється?

Кількість сонячного тепла та світла, що потрапляє на Землю, змінюється не тільки протягом року, а також і протягом доби. Уранці або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, земна поверхня нагрівається менше, ніж опівдні, коли Сонце розташоване високо. (Демонстрування залежності освітленості поверхні від кута падіння світлових променів за допомогою епідіаскопа чи електроліхтарика.)

Упродовж доби найвище над земною поверхнею Сонце перебуває ополудні (улітку — о 13-й, узимку — о 12-й годині). Люди давно помітили, що висота Сонця о цій порі дня в різні пори року різна.

Добу, коли висота Сонця ополудні в Північній півкулі найбільша (22 червня), називають днем літнього сонцестояння, а добу, коли висота Сонця ополудні найменша,— днем зимового сонцестояння (22 грудня).

21 березня та 23 вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дні весняного та осіннього рівнодення. Такі зміни повторюються рік у рік.

5.5.   Аналітико-синтетична діяльність щодо виявлення результатів положення Сонця щодо Землі

— Чи однаково рівномірно нагрівають Землю сонячні промені?

Сонячні промені нагрівають земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. Чим ближчий напрямок падіння сонячних променів до прямовисного, тим більше сонячної енергії припадає на одиницю площі Земної поверхні. Поблизу екватора ця кількість найбільша, біля полюсів — найменша, а на території України — помірна.

5.7.   Знайомтесь, гномон. Історія виникнення гномона

►  Слово вчителя

Гномон — астрономічний інструмент для визначення часу, елементом якого є вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик. (Демонстрація фотографій гномона.)

За допомогою гномона ми будемо спостерігати за рухом Сонця на небосхилі. Вимірюючи довжину тіні, ми подивимось, у яку пору року тінь буде довшою, а в яку — коротшою.

5.6. Самостійна робота в зошитах з друкованою основою, с.   .

Фізкультхвилинка

5.7. Розповідь учителя «Знайомтесь, це — гномон».

1) Історія виникнення гномона.

2) Демонстрація гномона, фотографій старовинних гномонів із різних міст світу.

3) Ознайомлення з таблицею «Довжина тіні від гномона» (намальована на дошці). Планування довготривалої дослідницької діяльності щодо впливу висоти Сонця на живу і неживу природу.

5.8. Індивідуальна діяльність.

1) Опрацювання тексту в підручнику, с.   .

2) Бесіда за текстом підручника.

— Навіщо потрібен гномон?

n 6.  Узагальнення й закріплення знань

6.1. Колективна діяльність. Гра «Так чи ні?».

6.2. Самостійна робота на картках. (Роздавальний матеріал.)

n 7.  Підбиття підсумків уроку

Прийом «Одним словом»

— Що вас сьогодні на уроці вразило найбільше?

— Що було найцікавішим?

n 8.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Підручник:                                                                                

Зошит:                                                                                       

Індивідуальне завдання:                                                           

 

Категорія: Природознавство 2 клас | Додав: uthitel (09.09.2014)
Переглядів: 4236 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: