Урок № 48. Сезонні зміни в природі навесні. Запитання до природи: «Які рослини і тварини допомагають передбачити погоду?» - Природознавство 2 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Природознавство 2 клас

Урок № 48. Сезонні зміни в природі навесні. Запитання до природи: «Які рослини і тварини допомагають передбачити погоду?»

Урок № 48. Сезонні зміни в природі навесні. Запитання до природи: «Які рослини і тварини допомагають передбачити погоду?»

Мета уроку: формувати в учнів уміння узагальнювати спостереження за природою навесні; формувати аналітико-синтетичні вміння; розвивати спостережливість і допитливість; ознайомлювати учнів з походженням прикмет та їхнім значенням; виховувати інтерес до дослідницької діяльності.

Очікувані результати: учні повинні вміти підбивати підсумки спостережень за природою; учні повинні знати народні прикмети та пояснювати зв’язок між змінами погодних умов і реакцією рослинного й тваринного світу.

Обладнання та матеріали: календарі погоди, народні прикмети, картки.                                 

Тип уроку: комбінований.

n 1.  Організаційний момент

n 2.  Перевірка домашнього завдання

2.1. Робота в календарях погоди.

Обговорення змін у природі навесні порівняно із зимою за планом:

1. Порівняння довжини тіні від гномона.

2. Висновки щодо причин цих змін.

3. Підведення підсумків за запитаннями:

— Що впливало на сезонні зміни навесні?

— Як змінювалась тривалість дня?

— Як змінювалась температура повітря?

2.2. Аналіз спостережень змін у живій природі.

— Які перші ознаки весни в житті рослин?

— Чим відрізняється поведінка тварин навесні від їхньої поведінки в інші пори року?

— Які роботи відбуваються в селах і містах?

— Як змінився одяг людей?

n 3.  Актуалізація опорних знань

Бесіда про прикмети

— Що таке прикмети?

— Як вони з’явились?

— Які народні прикмети ви знаєте?

n 4.  Вивчення нового матеріалу

4.1. Розповідь учителя.

Існує маса народних прикмет, пов’язаних з прогнозами погоди. Вони формувалися внаслідок спостережень протягом століть і часто набували форми прислів’їв і приказок. Ці прикмети міцно вкоренилися в народній свідомості. Правильно передбачити погоду було життєво важливим для селян, оскільки помилки в прогнозах могли обернутися втратою врожаю. Люди, які за станом рослин, виглядом хмар, кольором зорі або неба, силою та напрямком вітру, поведінкою птахів, звірів, комах і навіть ароматом квітів уміли передбачати погоду, завжди оточувалися пошаною і повагою. І таких народних синоптиків на Русі було чимало.

Відомо, що «передбачати» погоду можуть рослини і тварини.

Особливо точні прогнози погоди дають саме рослини, які, на відміну від тварин, не мають можливості сховатися від дощу, хуртовини, спеки або похолодання. Щоб захистити себе і своє визріваюче насіння від різких змін погоди, рослини вимушено навчилися в процесі тривалої еволюції чуйно реагувати на всі майбутні зміни. Причому, часто така реакція настає за багато годин від майбутнього часу зміни погоди. Розпізнати майбутні зміни погоди рослинам допомагають багато чинників: температура, вологість і наелектризованість повітря, атмосферний тиск, геомагнітне поле.

4.2. Робота в групах «Рослини-метеорологи».

Кожна група отримує картку. (Роздавальний матеріал.)

Завдання: прочитати матеріал. Пояснити виникнення прикмети.

Після опрацювання матеріалу учні груп перемішуються (група, яка працювала, ділиться на чотири частини; утворюються групи, у яких є представники від кожної групи).

Робота новоутворених груп: виступи представників, обговорення пропозицій, пояснення прикмет.

4.3. «Тварини-метеорологи». Обговорення прикмет.

◆ Горобці перед сильним вітром ховаються під стріху.

◆ Ластівки тривожно метушаться низько над землею
до дощу, високо — до сухої погоди.

◆ Кішка ховає мордочку — до морозу й негоди.

 

Приклади прикмет, які можна використати на уроці:

•   Кріт робить високий вихід з-під землі — до дощу.

•   Якщо вхід у кротячу нору на північ — зима буде тепла, на південь — холодна, до сходу — сира, до заходу — суха.

•   Риби вискакують і над водою ловлять мошок — до дощу, до негоди.

•   Якщо павуки-тенетники під час дощу починають плести павутиння — дощ незабаром скінчиться.

•   До потепління павутиння плететься в південному напрямку, до похолодання у північному.

•   Павук намагається зменшити павутиння до вітру.

•   Павук сидить нерухомо в центрі павутиння — до негоди.

•   Павук ховається в куті — до дощу.

•   Павутиння колесом — до сухої погоди.

•   Мало павуків — до зміни погоди.

•   Багато павуків — до гарної погоди.

•   Гучно цвірчать коники — у найближчу добу буде гарна погода.

•   Яскраві світлячки — до гарної погоди,

•   Світлячки взагалі не світяться або зненацька гаснуть — до дощу.

•   Цикади жваво дзижчать увечері — до гарної погоди.

•   Сонечко, узяте на руку, швидко злітає — до гарної погоди.

•   Бабки літають зграями — через 1—2 години буде дощ.

•   Мухи перед гарною погодою прокидаються рано, починають жваво дзиготіти, а перед поганою погодою сидять тихо.

 

 

Фізкультхвилинка

n 5.  Узагальнення й закріплення знань

5.1. Фронтальне опитування.

1. Які основні зміни в живій природі відбувались навесні?

2. Які зміни відбулись навесні в неживій природі?

3. За яких умов рослини й тварини змінюють свою поведінку перед зміною погоди?

5.2. «Весняні забави». (Роздавальний матеріал.)

Читання учнями веснянки «Ой весна, весна — днем красна». Одна дівчинка може виконувати роль весни, інші учні — це діти, що питають у весни.

n6.   Підбиття підсумків уроку

Прийом «Мікрофон»

— Які відомості були найцікавішими?

— Які прикмети ви будете використовувати в житті?

n 7.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Попрацювати групами (по рядах) і підготувати сторінку для «Книги природи» під назвою «Рослини-метеорологи», «Тварини-метеорологи», «Комахи-метеорологи».

 

Категорія: Природознавство 2 клас | Додав: uthitel (02.01.2014)
Переглядів: 18537 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.1/8
Всього коментарів: 1
1  
сто класс!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Ім`я *:
Email *:
Код *: