Урок № 38. Весняні явища в неживій природі: відлига, повінь, льодохід - Природознавство 2 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Природознавство 2 клас

Урок № 38. Весняні явища в неживій природі: відлига, повінь, льодохід

Урок № 38. Весняні явища в неживій природі: відлига, повінь, льодохід

Мета уроку: поглиблювати знання учнів про явища природи; ознайомити з термінами «відлига», «повінь», «льодохід»; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні повинні знати, що таке відлига, повінь і льодохід, уміти пояснювати їхні причини й наслідки.

Обладнання та матеріали: завдання-коди для групової роботи, ілюстрації відлиги, повені й льодоходу.                                                                                                                                  
                                                                                                                                                        

Тип уроку: комбінований.

n 1.  Організаційний момент

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка присутності учнів: кількість за списком   , кількість присутніх
на уроці   , відсутніх   .

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

n 2.  Перевірка домашнього завдання

2.1. «Весняний вернісаж». Перегляд виставки дитячих робіт «Весно-красна». Поповнення «Книги природи» найкращими роботами.

2.2. Бесіда за малюнками.

— Які ознаки весни в живій природі зображено?

— Які ознаки весняних змін у неживій природі є на малюнках?

— Який настрій створюють роботи? Чому?

n 3.  Актуалізація опорних знань

«Синоптична хвилинка»

— Яка температура повітря сьогодні?

— Який стан неба?

— Чи є вітер? Якої він сили?

— Чи були сьогодні опади?

— Які інші опади ви спостерігали протягом минулого тижня?

— Яким одним терміном можна назвати дощ, сніг, іній, град, веселку? (Явища природи.)

— Які ще явища природи ви знаєте?

— Як вони залежать від положення Сонця й пори року?

n 4.  Мотивація навчальної діяльності

Робота в групах. (Роздавальний матеріал.)

Завдання: розставити правильно букви та прочитати назви явищ природи, з якими ознайомимося сьогодні.

1 ряд — код № 1; 2 ряд — код № 2; 3 ряд — код № 3.

Відповідь: відлига, повінь, льодохід.

Відповіді вивішуються стовпчиком на дошці. Демонстрація ілюстрацій кожного явища, розміщення ілюстрації біля терміна.

Протягом уроку в таблицю напроти явища відповідно записуються дані про нього.

Явище

 

Ілюстрація

 

Характеристика

 

Відлига

 

 

 

Повінь

 

 

 

Льодохід

 

 

 

 

n 5.  Вивчення нового матеріалу

5.1. Евристична бесіда.

— Як змінюється висота Сонця з приходом весни?

— Яким чином це пов’язано з температурою повітря?

— Як впливає підвищення температури повітря на сніг і лід?

5.2. Розповідь учителя про весняні явища в неживій природі.

Відлига — підвищення температури повітря взимку або навесні. Призводить до часткового або повного танення снігового покриву. Виникає під час надходження теплих повітряних мас з інших районів планети. Зазвичай супроводжується туманами, іноді — похмурою погодою. Якщо відлига змінюється мінусовою температурою, виникає ожеледь.

Повінь (водопілля) — це період водного режиму річки, що характеризується найбільшим і тривалим підйомом рівня води.

Термін настання повені залежить від типу «живлення» річки й кліматичних умов. На річках із переважанням дощового живлення повінь, зазвичай, збігається з періодом випадання найбільшої кількості опадів. Для річок зі сніговим типом живлення повінь формується переважно талими сніговими водами, а для річок з льдовиковим типом живлення — талими водами гірських льодовиків.

Льодохід — рух крижин на річках під дією течії чи вітру. Розрізняють весняний й осінній льодохід. При весняному льодоході рухаються крижини, що утворилися в результаті руйнування крижаного покриву; при осінньому льодоході — крижини, що утворилися змерзанням тонкого шару криги, дрібного крихкого льоду. Льодохід на річках нерідко супроводжується заторами льоду. Щільність льодоходу оцінюється в балах: на річках за десятибальною системою, на озерах за трибальною.

Відлиги істотно впливають на стан снігового покриву. Чим більша повторюваність відлиг, тим менша ймовірність утворення стійкого снігового покриву. Роки із частими і тривалими відлигами характеризуються незначним числом днів із сніговим покривом та його малою висотою, а іноді навіть повною відсутністю снігового покриву. Відлига тривалістю понад 10 днів майже завжди призводить до сходження снігового покриву будь-якої висоти. У ті зими, коли відлиги спостерігаються рідко, сніговий покрив завжди стійкий.

Відлиги в Україні

Відлига є характерною ознакою клімату України, у будь-якій енциклопедії та в будь-якому підручнику з географії України можна прочитати, що зими в Україні порівняно теплі із чергуванням нетривалих морозів та відлиг. Узимку танення снігового покриву призводить до появи типових осінніх або весняних краєвидів. При цьому часто зникає льодовий покрив на невеликих водоймах. Поява відлиг часто спричиняє рясні снігопади та дощі, виникнення мокрого снігу, з’являється значне заболочення територій, танення верхнього шару ґрунтового покриву тощо. Останнім часом у зв’язку з глобальним потеплінням клімату частота відлиг в Україні та інших країнах зросла. Частіше почали розтавати взимку великі річки, рідше почали утворюватись шари криги на морських узбережжях. Щороку відлиги завдають значної шкоди посівам озимої пшениці. Тривалість стійкого сніжного покриву зменшується. Інтенсивні та тривалі відлиги вважають небезпечним явищем. Після низької температури повітря вони негативно впливають на перезимівлю озимих культур, знижують їх загартовування та різко підвищують витрати вуглеводів. Відлиги спричинюють також утворення льодяного короку, перенасичення водою верхнього шару ґрунту, що під час наступного зниження температури повітря може призвести до вимерзання озимини.

Промерзання та розмерзання різних металевих конструкцій і будівельних споруд знижує їхню стійкість, перешкоджає проведенню будівельних робіт. Під час відлиги стіни будівель намокають, а з наступним похолоданням на них утворюється льодяний корок, що призводить до їх руйнування.

Відлиги перешкоджають рухові транспорту. Іноді під час відлиги скресає лід на річках серед зими та настають паводки. Зимовий паводок — це значне підвищення рівня води річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно й утворюється під час відлиги. На відміну від повені паводки виникають нерегулярно. Значний паводок може спричинити повінь.

Часта зміна періодів відлиги морозами знижує опірність організму людини, внаслідок чого збільшується кількість застудних захворювань, можуть розвиватись різні хронічні захворювання.

Наслідки повені

•   Пошкодження різних будівель, включаючи мости, будинки, каналізаційні системи, дороги та канали.

•   Забруднення питної води, нестача чистої питної води.

•   Негігієнічні умови зумовлюють спалахи інфекційних хвороб.

•   Втрати врожаю. Однак сільське господарство в низинах біля річок залежить від річкового мулу, який накопичується в результаті повеней. Мул збагачує ґрунт поживними речовинами.

•   Непристосовані дерева помирають внаслідок повеней.

•   Руйнуються транспортні вузли, що також ускладнює роботу служб допомоги.

 

 

5.3. Опрацювання матеріалів підручника.

1) Читання ланцюжком.

2) Заповнення таблиці на дошці.

3) Перегляд ілюстрацій у підручнику, виявлення ознак відлиги, повені й льодоходу на малюнках.

5.4. Аналітико-синтетична діяльність. Робота в парах.

Завдання: визначити й записати спільні й відмінні ознаки в таких явищах природи, як відлига, повінь, льодохід.

Фізкультхвилинка

n6.   Узагальнення і закріплення знань

6.1. Робота в зошитах з друкованою основою, с.   .

6.2. Гра «Пінг-понг».

Учні І варіанта ставлять запитання за вивченим матеріалом учням ІІ варіанта. Потім — навпаки.

6.3. Відгадування загадок про вивчені явища природи. Бесіда.

◆ Я вода й на воді плаваю. (Лід.)

— Яке явище природи пов’язано з утворенням льоду?

— Чим характерний льодохід?

◆ Крутиться гадюкою, ніхто не пере­ступить. (Струмок.)

— Як називається явище природи, коли багато струмків впадають у річку й вона виходить з берегів?

— За яких умов з’являються струмки взимку?

n 7.  Підбиття підсумків уроку

Підсумкова бесіда в парах

Поділіться враженнями від уроку із сусідом по парті: яка робота сподобалась, а яка — не зовсім; що вразило найбільше тощо.

n 8.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Підручник:                                                                                

Зошит: закінчити роботу в зошитах.

Індивідуальне завдання:                                                           

 

Категорія: Природознавство 2 клас | Додав: uthitel (02.01.2014)
Переглядів: 6892 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: