Урок № 33. Узагальнення знань. Запитання до природи: «Які спостереження за природою допомогли створити календар?» - Природознавство 2 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Природознавство 2 клас

Урок № 33. Узагальнення знань. Запитання до природи: «Які спостереження за природою допомогли створити календар?»

Урок № 33. Узагальнення знань. Запитання до природи: «Які спостереження за природою допомогли створити календар?»

Мета уроку: оцінити знання учнів за темою «Зима в природі»; розширювати знання про природні явища та їхній вплив на зміни в житті рослин і тварин; ознайомлювати учнів з історією виникнення календаря та його складових; виховувати інтерес до дослідницької діяльності.

Очікувані результати: учні повинні пояснювати причини зимових явищ природи та доводити залежність змін у житті тварин і рослин від погодних умов; учні повинні ознайомитись з історією походження календаря та вміти пояснювати походження пір року.

Обладнання та матеріали: індивідуальні тести з предмета для виявлення рівня засвоєних знань учнів.                                                                                                                                              

Тип уроку: урок узагальнення знань, міні-проект.

n 1.  Організаційний момент

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка присутності учнів: кількість за списком       , кількість присутніх
на уроці       , відсутніх       .

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

n 2.  Перевірка знань учнів за вивченою темою

2.1. «Синоптична хвилинка».

— Яка температура повітря сьогодні?

— Що можна сказати про стан неба?

— Чи є сьогодні вітер?

— Чи були сьогодні опади? Які?

— Які інші явища природи ви сьогодні спостерігали?

— Які зміни відбулися в неживій природі з настанням зими?

— Які зміни відбулися в живій природі?

2.2. Повідомлення теми й мети уроку.

2.3. Вступний інструктаж щодо роботи із завданнями на картках.

2.4. Самостійна письмова робота. (Роздавальний матеріал.)

n 3.  Мотивація навчальної діяльності та повідомлення завдання групам

Проблемне запитання:

— На чому ґрунтуються знання, які ми отримуємо на уроках? (На явищах природи, змінах у природі, русі Сонця.)

Отже, наші знання ґрунтуються на наукових спостереженнях!

Уявімо себе дослідниками. Проблема, над якою ми задумались,— «Звідки взявся календар?» (написано на дошці).

n 4.  Узагальнення знань

4.1. Постановка мети й завдання проекту:

Виявити, які природні зміни є основою для створення кален­даря.

4.2.   Сприйняття інформації

Календар — це система відліку днів і великих проміжків часу, список днів з певним поділом (тижні, місяці). Цей термін має давньоримське походження (від латин. calendarium). Від Різдва Христового настала нова ера, римське літочислення поширилося в усьому світі. На укорінення поняття «календар» вплинули й давні уявлення про матінку-природу в протослов’ян (предків слов’ян).

Річний календар українців з давніх часів поділявся на чотири пори року відповідно до видимого руху сонця по небу й сезонних змін у природі, що впливали на цикли сільського господарства. Ще до запровадження християнської релігії та офіційних назв місяців українці склали структуру з 12 місяців. Це підтверджено археологічними знахідками. Поблизу села Ромашки Київської області знайдено календар на керамічному глечику, що датується IV століттям н. е. На його верхній частині є зображення знаків богів, малюнки святкових обрядів, що прославляли Перуна, Ярила, Купала та інших богів. На нижньому полі зображено квадратики: дні, числа. Початок року на календарі — від весни. На деревах було знайдено «похідні календарі» — палиці, на яких зроблено зарубки (робочі дні) та кружечки (свята). До речі, на сучасних календарях часом державні свята позначають саме кружечком.

Доба

Доба — це проміжок часу між двома послідовними моментами перебування Сонця «найглибше» під горизонтом. Кажемо й так: доба триває від півночі до півночі. І ми ділимо її на 24 години.

Місяць

За зміною фаз Місяця люди віддавна слідкували дуже ретельно. Тож не випадково в давніх греків мене — це Місяць, а мен — місяць календарний, у римлян mensis — також місяць як проміжок часу і mensura — міра! Маємо наглядні приклади того ж і в англійській мові — відповідно Мооn і month, у німецькій Моnd та Моnat. А в українській мові і небесне світило, і календарний відрізок часу мають одну і ту ж назву!

Рік

Зміну пір року зумовлює видимий річний рух Сонця на небі. Є певні особливості цього руху й моменти, які й прийнято виділяти. Фактично йдеться про обертання Землі навколо Сонця. І найважливішим тут є те, що вісь, навколо якої наша планета здійснює своє добове обертання, нахилена до уявної площини, у якій вона рухається навколо Сонця, під кутом. Завдяки цьому Земля почергово підставляє під сонячні промені то свою південну частину (і тоді в північній півкулі день менший за ніч), то північну частину (тоді день триває довше, ніж ніч). Двічі за рік настає момент, коли день дорівнює ночі: після зими маємо весняне рівнодення, після літа — осіннє (відповідно, 21 березня і 23 вересня).

►  Історична довідка

Виникнення тижня

Семиденка виникла у Стародавньому Вавилоні. Там число сім було магічним, бо знали тоді сім металів і сім блукаючих небесних тіл: Сонце, Місяць, Марс, Венеру, Меркурій, Юпітер і Сатурн. Це і наштовхнуло вавилонян на думку присвятити дні цим небесним тілам. Подібним же чином присвячувались цим небесним тілам і години, котрих було 24 на добу. Тобто коли перша година сьогодні присвячена Сатурну, то, пройшовши кілька циклів за добу, завтра вже перша година буде присвячена Сонцю. Відповідно, сьогодні — субота, день Сатурна, а завтра — неділя, день Сонця. На цьому вибудовувались розмаїті астрологічні формули, пророцтва й легенди, у яких нам зараз розібратися дуже складно, і це було цікавою забавою для математиків. До того ж сім днів тривала одна фаза Місяця.

Сучасні дані свідчать про те, що планет зовсім не сім, металів також існує набагато більше. Отже, виникнення тижня від вавилонян — лише припущення.

 

.

2) Актуалізація знань про рух Землі навколо Сонця.

3) Актуалізація знань про виникнення місяців.

— Пригадайте назви місяців. Із чим вони пов’язані? (Зі станом погоди — січень, лютий — часті й сильні морози, з опаданням листя — листопад, береза цвіте — березень тощо.)

Висновок: поділ року на місяці залежить від стану неживої та живої природи.

4) Розповідь учителя про виникнення тижня.

Фізкультхвилинка

4.3. Дослідницька діяльність. Робота в групах.

Завдання:

1 група «художники» — намалювати ілюстрації або плакат на тему «Створення календаря»;

2 група «письменники» — написати казку «Пригоди Сонця на Землі» про вплив Сонця на природні явища, виникнення року, місяців;

3 група «історики» — придумати пояснення походження назв днів тижня;

4 група «науковці» — дати наукову відповідь на запитання: «Звідки взявся календар?».

4.4. Презентація робіт. (Якщо робота не закінчена — продовжити її на наступному уроці за рахунок резерву.)

n 5.  Підбиття підсумків уроку

Прийом «Мікрофон»

— Що було найцікавішим сьогодні на уроці?

n 6.  Домашнє завдання

Розповісти вдома найцікавіше, про що дізнались на уроці.

 

Категорія: Природознавство 2 клас | Додав: uthitel (01.01.2014)
Переглядів: 2775 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: