Урок 87. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс» - Читання 4 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Читання 4 клас

Урок 87. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс»
Урок 87. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс»
Мета: розширювати словниковий запас; удосконалювати вміння вираз¬но читати; розвивати уміння сприймати і складати розповідь за карти¬ною; викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Розгадування загадки
З північних сторін я мандрую-випливаю,
цілу Україну бачу-споглядаю,
відвідую міста, що славні давниною,
і Київ наш, осяяний красою.
Як Запоріжжя і Херсон пройду,
у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)
IIІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу
— Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стогне Дніпр широкий...») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам’ять.
— Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.
Дніпро — це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басей¬ну ріка Європи. Крім того, Дніпро — найповноводніша ріка України.
Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них — Десна, Прип’ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.
Початок нашої ріки — на Валдайській височині, а впадає вона в Дні¬провський лиман Чорного моря.
Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Борисфен має дослівний переклад — «той, що тече з півночі».
Старослов’янська назва Дніпра — Славутич. Вчені пов’язують її з назвою племені — слов’яни.
IV. Повідомлення теми та мети уроку
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Мико¬ли Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».
V. Опрацювання твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро»
1. Робота над заголовком.
— Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи художнім? Доведіть свою думку.
2. Читання твору вчителем.
— Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припу¬щення.
— Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому опи¬сується?
3. Словникова робота.
ліс               чудовий            в’ється
шлях           блакитний        плине
образ          розкішний         мчить
широчінь    дзеркальний      загуркотить
Дніпро прибережний ворухнеться
— Прочитайте кожний стовпчик «буксиром» із сусідом по парті. Що об’єднує кожну групу слів?
— Прочитайте перший стовпчик, поставивши усі слова в родовому відмінку однини.
— Зачитайте слова другого стовпчика, поставивши усі прикметни¬ки у форму жіночого роду.
— Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши займенник я.
4. Читання твору учнями (мовчки).
— Яка погода зображена в описі?
5. Аналіз змісту твору.
— Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.
— Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?
— Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?
— Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.
— Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характе¬ристику дав їм автор?
— Прочитайте виділене речення.
— Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?
— Як рослини ставляться до Дніпра?
— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.
6. Вибіркове читання.
— Оберіть слова, що характеризують Дніпро за ознакою.
— Які слова характеризують річку за дією?
7. Виразне читання опису.
VI. Опрацювання вірша М. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Кому і за що дякує поетеса?
2. Словникова робота.
— Прочитайте пояснення слова клечання.
3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).
— Які почуття викликає у вас вірш?
4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.
— Прочитайте рядки, в яких автор пояснює, за що він вдячний лю¬дям, які зростили ліс.
— Що не знали б люди без лісу?
— Що могло б трапитися із землею? Яку ще роль лісу описує поете¬са? Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?
— Які вирази в переносному значенні вжила авторка? Яке їх зна¬чення? Поміркуйте, чому вірш починається і закінчується однією й ті¬єю строфою.
— Якою є головна думка вірша?
5. Різновиди читання.
1) Читання вірша «буксиром» у парі із сусідом по парті.
2) Читання за методикою «Незнайко».
Діти протягом 1хв готують якийсь рядочок вірша для гри, а тоді пропону¬ють його товаришам.
VII. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Категорія: Читання 4 клас | Додав: uthitel (12.03.2014)
Переглядів: 3836 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: