Урок 83. Як по-різному звучать мелодії природи...С. Жупанин «Мелодії природи». О. Олесь «В небі жайворонки в’ються». - Читання 4 клас - Початкова школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Початкова школа » Читання 4 клас

Урок 83. Як по-різному звучать мелодії природи...С. Жупанин «Мелодії природи». О. Олесь «В небі жайворонки в’ються».
Урок 83. Як по-різному звучать мелодії природи...С. Жупанин «Мелодії природи». О. Олесь «В небі жайворонки в’ються». Художньо-пізнавальне оповідання Ю. Старостенка «Ходить така чутка»
Мета: вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; вихову¬вати спостережливість; розвивати творчу уяву, любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІI. Вправи для підвищення швидкості читання і розвитку мовлення
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати ви¬словлювання.
Гра «Доповніть речення»
Пташка співає.
Пташка співає...
... пташка співає...
2. Творче завдання «Розвиток зв’язного мовлення».
— Складіть зв’язний текст із деформованих речень. Доповніть деякі речення своїми думками.
до, пішли, лісу, ми, Навесні;
в, заспівали, Всі, лісі, дерева;
співала, ніжну, Береза, пісню;
її, Слухаючи, хотілося...;
співав, пісню, мужню, Дуб; 
ми, слухали, Коли, її, нам, хотілося...;
задумливу, Верба, пісню, співала;
до, Прислухаючись, неї, ми, подумали...;
пісню, тривожну, Горобина, співала;
цієї, Від, пісні, прилинула... .
3. Гра «Утворіть пару».
— Прочитайте перший стовпчик слів на одному диханні. Що об’єднує ці слова? (Це дієслова, що означають дію, яку можна почути.)
— Прочитайте другий стовпчик слів. Утворіть пари зі слів першого та другого стовпчиків, встановлюючи логічні зв’язки.
шурхотить вітер
шумить трава
свистить листя
гуркотить сніг
рипить птах
тріщить дощ
співає мороз
шелестить грім
III. Повідомлення теми та мети уроку
— Природа, яка нас оточує, може звучати безліччю голосів. Зву¬ки природи спостережливій людині можуть розказати багато цікавого і незвичайного, викликати в душі найнесподіваніші почуття. Сьогодні на уроці ми прислухаємося до «Мелодії природи», яку почув і записав для нас Степан Жупанин.
IV. Опрацювання вірша С. Жупанина «Мелодії природи»
1. Слухання вірша.
Учитель читає в уповільненому темпі, виразно. 
— Чи змовкає колись мелодія природи?
2. Словникова робота.
Читання слів знизу вгору. Читання слів у парі (римовані слова).
— Поясніть значення слова оркестр. (Група музикантів, які вико¬нують музичні твори під керівництвом диригента.)
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— До кого звертається автор у вірші?
4. Осмислення змісту вірша. Вибіркове читання.
— Як автор називає природу? Що він хотів підкреслити словом храм? До чого закликає музика природи?
— Який оркестр «грає» в природі? Де він звучить?
— Поміркуйте, чому він не змовкає ні на мить.
— Пофантазуйте, що звучить у мелодіях цього оркестру.
— До чого закликає автор читачів? Яку мелодію запрошує слухати? Чому він називає мелодію струмка дещо знайомою?
— А чи знайома мелодія струмка і вам?
— Які інші мелодії природи знайомі вам? А які ви хотіли б послухати?
— Продовжте думку автора: «В природі мелодії, друже, творять пташки та вітри...».
— Прочитайте виділене речення. Як ви його розумієте?
5. Вправи для розвитку техніки читання.
1) Читання вірша (напівприкриваючи букви лінійкою).
2) Знайти і прочитати найкоротше речення, найдовше. Останнє речен¬ня прочитати на одному диханні.
V. Опрацювання вірша Олександра Олеся «В небі жайворонки в’ються»
1. Читання вірша вчителем.
— Яку пору року описав поет? Чому так вважаєте?
2. Словникова робота.
в’ються впали дзвонять
сміються розтали співають
грають сказали виглядають
щебечуть шепнули заливаються
Читання слів «луною» (за вчителем), потім — напівголосно в парі (один од¬ному).
— Що об’єднує усі слова? Чим відрізняється другий стовпчик слів від інших?
— Які слова серед даних — синоніми? До слів другого стовпчика до¬беріть антоніми.
3. Самостійне читання твору (мовчки).
— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?
4. Відтворення змісту за запитаннями.
— Який настрій мали пташки?
— Якими словами автор передає їхній веселий спів? Назвіть їх. 
— Які образи створюють виділені вислови?
— Які вирази вжиті у переносному значенні? З якою метою їх ужито? 
— Що у вірші є вигадкою, а що — ні?
— Які ознаки весни згадано у вірші? Доведіть рядками тексту.
5. Різновиди читання.
1) Читання «ланцюжком».
2) Читання «буксиром» у парі з сусідом по парті.
3) Гра «Дочитайте рядок вірша».
Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: «щоб...», «Ось вони...», «із вес¬ною...», «дзвоном...», «В небі».
4) Гра «Хто уважніший?»
— Яке дієслово, що передає настрій жайворонка (див. етап «Слов¬никова робота»), зайве? (Виглядають) Чому? (Тому, що воно називає дію, яку виконували проліски.)
6. Виразне читання вірша.
VI. Опрацювання оповідання Ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.
— Слухаючи твір, поміркуйте, про що ви вже знали, а що з почутого для вас не зрозуміле. Підготуйте про це запитання.
Після читання вчитель дає відповіді на запитання дітей.
2. Словникова робота.
Читання «пірамідок» слів (для розширення площі зорового сприймання).
3. Повторне читання твору учнями (мовчки).
— Підготуйте одне одному запитання за змістом твору.
4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
Діти ставлять одне одному запитання, дають на них повні відповіді.
— Прочитайте, яка чутка ходить про солов’я.
— Знайдіть опис солов’я. Як його слід читати?
— Коли згасають солов’їні пісні? Чому? Доведіть власну думку ряд¬ками твору.
— Чого пташенятам-солов’ятам потрібно вчитися найдовше?
5. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Гра «Знайдіть і дочитайте слово».
Чу... (тка), кра... (плинок), за... (ходиться, минають), ли... (бонь), стру... (шувати), ку... (бельці), ці... (лий).
2) Утворіть словосполучення іменника з прикметниками, використовуючи текст.
Спів (гарний), блиском (чорним), оченята (великі), мак (червоний), пісні (солов’їні), ціпкання (тоненьке).
6. Мовно-логічне завдання.
— Користуючись текстом, доповніть розповідь про соловейка по¬трібними словами і виразами.
Соловейко... так, що аж дух... . Коли він..., то у нього аж... і хвос¬тик, і... , міняться... оченята. Гарного... солов’ята вчаться... ... (Соло¬вейко співає так, що аж дух затинає. Коли він співає, то у нього аж тремтять і хвостик, і волоборідочка, міняться чорним блиском оченя¬та. Гарного співу солов’ята вчаться цілий рік.)
7. Переказування твору.
8. Читання скоромовок Лесі Мовчун (повільно, з прискоренням, швидко).
VII. Підсумок уроку
— Про яку пташку ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися?
— Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що це оповідання є художньо-пізнавальним? Доведіть свою думку.
VIII. Домашнє завдання
Виразно читати опрацьовані твори. За бажанням проілюструвати один з них.
Примітка. Урок 84 — урок позакласного читання «Краю мій рідний».

Категорія: Читання 4 клас | Додав: uthitel (12.03.2014)
Переглядів: 2192 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: