ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ФОРМ ВЕДЕННЯ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВ - Методичні прийоми - Методика проведення уроку - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Методика проведення уроку » Методичні прийоми

ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ФОРМ ВЕДЕННЯ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВ
Цього року під час відбору пріоритетних напрямів та форм роботи музею було враховано наступні фактори:
- Сучасні тенденції ведення музейної справи в світі, основані на матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції («Культ чи культура? Ціннісні зміни у суспільній свідомості і соціокультурна місія музеїв»).
- Сучасні правові концепції та стратегії виховання дітей та шкільної молоді в Україні (Наказ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки», Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, МОН України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 №754/981/538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді», Лист Міністерства освіти і науки України від 08.05.2015 № 1/9-235 «Щодо відвідування музеїв та навчально-тематичних екскурсій»).
Сучасні світові тенденції розвитку музейної справи спрямовані на зміну основного концепту існування музеїв, як таких. Нині музей – не місце проведення екскурсій для передачі однієї думки, а осередок різних думок та поглядів на факти чи події. Задача сучасного музею – не лише вивчати минуле, а бути дискусійною платформою сучасного та майбутнього з огляду на минуле. Ця концепція розвитку музейної справи відкриває можливість для створення істотно нових форм викладу інформації, що сприятимуть свідомій та активній участі суспільства у збереженні та розповсюдженні культурної спадщини.
Цього року до Міжнародного дня людей, що втратили зір, у нашому навчальному закладі, з огляду на вищезгадані реформи у системі національно-патріотичного виховання, Радою музею, було запропоновано та розроблено освітньо-виховний захід, який складався з двох частин: інформаційної біржі школи професіоналів «Вертикаль поколінь», яка пройшла у формі круглого столу. Учасники зустрічі в живому діалозі отримали ту інформацію, яка цікавить та хвилює їх стосовно вибору професії, можливостей реалізації себе, як особистості.
ІІ частина була проведена у формі святкової вітальні. Неупереджена, оптимістична атмосфера, сприяла створенню ситуації успіху, мотивації нинішніх вихованців до комунікації з представниками попередніх поколінь, які змогли досягти своєї мети. У результаті, учні висловили власні судження та думки, щодо отриманої інформації, поділилися враженнями від зустрічі. І, якщо спочатку відчувалися хвилювання та сумніви, щодо форми проведення та можливості розширення такого роду взаємодії, то зараз спостерігається активний прояв обопільного інтересу вихованців та випускників до можливих форм цієї взаємодії, підтримки.
Упроваджуючи подібні напрямки у своїй роботі, ми використовуємо принцип самоактивності й саморегуляції, зазначений у Концепції національно-патріотичного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків.
У процесі підготовки до зустрічі з ветеранами Другої світової війни та ветеранами праці, Рада музею запропонувала створити тематичну шкільну пошту «Лист ветерану», яка б дала змогу кожному вихованцю особисто звернутися до свідків історичних подій. Серед текстів вихованців були подяки, звернення, побажання, вірші, які потім були згорнуті типовими для часів Другої світової війни трикутниками польової пошти. Про цю зустріч опубліковано статтю у обласній газеті «Ветеран», примірник якої є одним з нових експонатів нашого музею.
Це один з прикладів реалізації принципу національної спрямованості, Концепції національно-патріотичного виховання, що передбачає виховання любові до рідної землі, українського народу; формує гордість за досягнення народу; мотивує брати участь у розбудові та захисті своєї країни.
Дедалі більшої популярності здобувають інтегровані, динамічні та середовищні музеї, які використовують у своїй роботі театралізовані етюди, ігри, тактильні форми роботи, відео матеріали, подекуди повністю відтворюють історичну епоху та пов’язані з нею події. Екскурсоводи стають культурними посередниками, приймають вигляд аніматорів.
З прикладом відтворення атмосфери історичної події вихованці нашого закладу ознайомилися під час екскурсії в Полтаву та відвідання Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», а також Літературно-меморіального музею імені В. Г. Короленка. Слід зазначити, що відвідання зазначених місць справили істотне враження на екскурсантів, які проявили самостійний інтерес до створення доповіді про екскурсію та пре, текст якої вони підготували спираючись на власні спогади.
Історія не повинна бути замкненою у обмеженому просторі, історія повинна бути досяжною для кожного. З цього доходимо висновку, що її можна помічати та позначати всюди. Яскравим прикладом реалізації даної концепції є музеїстика Франції, слоганом якої обрано слова «Нічого не залишимо без уваги». Музеї цієї країни представлені не лише в ошатних будівлях, історичні дані та культурні надбання ви можете знайти будь-де: вмонтованими в бруківку, стіну будівлі.
Таким чином, стосовно реалізації зазначених концептуальних змін музею, як форми несення та репрезентації інформації, доходимо висновку, що музей історії нашого закладу – це не лише окрема кімната, це – будівля в цілому. Школа – носій інформації, традицій, знань, надбань. І сучасна задача нашого музею зберегти дух, цінності сформовані в закладі та сприяти вихованню учнів, в умовах сучасності з оглядом на ці традиції, що повністю відображає в роботі принцип міжпоколінної наступності.
Упродовж грудня було проведено ряд заходів спрямованих на глибинне вивчення та відродження традицій святкування зимових свят в Україні та на території Слобідського краю.
Завдяки співпраці з Харківським літературним музеєм, було проведено спільну роботу, щодо ознайомлення вихованців з міфами та легендами давнього світу, які пов’язані з літочисленням у світі. Діти ознайомилися зі зв’язком назв планет, місяців, днів тижня з давніми міфами.
У Харківському історичному музеї наші вихованці отримали вичерпну інформацію щодо календаря зимових свят та традицій пов’язаних з їх святкуванням на території Слобідського краю.
Результатом дослідження зимових традицій, цього року Радою нашого музею було розроблено тематичну експозицію присвячену святу Різдва Христового. Вона складається з усіх постатей та елементів Біблійного сюжету, відтворених руками вихованців на заняттях гуртка з в’язання, усна розповідь-пояснення супроводжується аудіо - та відеоматеріалами.
Концепція сучасного музею полягає у сприянні розвитку суспільної самосвідомості, формування почуття відповідальності; шляхом стимулювання роздумів над питаннями на кшталт: де я народився, чим я можу бути корисний для своєї Батьківщини, що залишу по собі?
З 19 жовтня по 27 листопада на базі Чорнобильської історичної майстерні проводився міжнародний конкурс дослідницьких проектів «Чорнобиль та Східна Україна: портрети та долі 1986-2015рр». У рамках участі в цьому конкурсі було обрано концепцію «Доля людини – доля всієї країни», в яку увійшли вивчення таких понять, як «Дім», «Трагедія», «Вимушена втрата дому». Учасники проекту підготували тифлографічні роботи, використовуючи матеріал, що тактильно відповідав їхнім асоціаціям з рідним домом. Взяли участь в адаптованому інтерв’ю з учнями, які стали свідками подій на Сході України та Криму.
На завершальному етапі підготовки конкурсної роботи, було організовано краєзнавчу експедицію містом. Учасники проекту, представники Малої Ради, батьки, педагоги, відвідали Харківський музей Голокосту, Меморіал жертв голодомору, Меморіал жертв тоталітарного режиму та Пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи. Ті місця, які говорять про помилки допущені людством, помилки, які стали трагедіями на Харківщині та нині являють собою живі докази необхідності у толерантному, гуманному ставленні один до одного, необхідності у прояву доброзичливості, готовності зрозуміти та допомогти.
Повертаючись до нових форм роботи, цього року після кожної екскурсії, будь-то відвідання музею або пам’ятного історичного місця, виїзд до іншого міста, ми пропонуємо дітям записати свої враження, спогади та думки щодо того, з чим вони ознайомилися. Така форма роботи дозволяє стимулювати дітей до роздумів та аналізу, активізує їхню увагу та дає інформацію нам про досягнення цілей, які були поставлені до проведення заходу.
У проекті основним важелем були письмові твори учасників, в яких вони відобразили власні спогади, щодо свого перебування в зоні АТО, під час перебігу військових та бойових дій; висловили свої почуття та думки, щодо вимушеної втрати дому та трагедій, які спіткали населення Харківщини упродовж ХХ-го століття.
До журі конкурсу увійшли представники Асоціації усної історії України, Міжнародного освітнього центру у місті Дортмунді (Німеччина) та Чорнобильської історичної майстерні. Представлені матеріали були визнані найкращими у номінації: «Художність і креативність».
Категорія: Методичні прийоми | Додав: annapetrykina88 (10.02.2016) | Автор: Петрикіна Анна E W
Переглядів: 137 | Теги: сучасна концепція національно-патрі, прийоми роботи, Шкільний музей | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: