Використання тренінгових занять в освіті - Методичні прийоми - Методика проведення уроку - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Методика проведення уроку » Методичні прийоми

Використання тренінгових занять в освіті

Використання тренінгових занять в освіті

Груповий психологічний тренінг є сукупністю активних методик практичної психології, що використовуються:

1)   у клінічній психотерапії під час лікування неврозів, алкоголізму та деяких інших соматичних хвороб;

2)   для роботи з психічно здоровими людьми, які мають психологічні проблеми, з метою надання їм допомоги в саморозвитку. Значущість особистісного фактора як важливого резерву для вирішення нагальних проблем суспільства гіотребує принципової зміни змісту і методик навчання та виховання на всіх рівнях.

Проблема соціально-комунікативного розвитку існує в переважній більшості класних колективів загальноосвітніх навчальних закладів. Сьогодні педагогів найбільше турбують такі проблеми: низька соціальна активність учнів у конструктивних видах діяльності; низький рівень інтеграції класних колективів; ізоляція і відторгнення значної кількості учнів; негативні взаємостосунки між окремими учнями та мікрогрупами; наявність деструктивних лідерів та підлідерів тощо.

Ці та інші проблеми можна розв'язати лише за умови цілеспрямованого коригувально-виховного процесу. У пропонованих цільових програмах педагог за рахунок підвищення соціально-комунікативної активності учнів створює так звану «зону актуального найближчого соціального розвитку особистості», організовує провідну діяльність учнів класу через потребу у самопізнанні та самореалізації, допомагає створити в класному колективі атмосферу довіри, взаємодопомоги, відкритого і доброзичливого спілкування вихованців (як один з одним, так і з вихователем), полегшуючи тим самим навчально-виховний процес.

Використовуючи нові освітні технології визначення проблем та потенційних можливостей особистісного розвитку кожного учня та конструювання конкретних коригувально-виховних завдань (індивідуальних, групових, класних), ці програми дозволяють усувати конфліктні ситуації (особистісні, групові), розв'язувати складні соціально-психологічні завдання розвитку особистості учня в класному колективі.

Найповніше завданням оновлення існуючої навчально-виховної системи відповідає активне соціально-психологічне навчання, або соціаль-по-психологічний тренінг, що забезпечує високу пізнавальну активність тих, хто навчається, в оволодінні необхідними практичними соціально-ІІсихологічними знаннями та комунікативними вміннями.

Сферою застосування соціально-психологічного тренінгу є надання допомоги людям, які зазнають труднощів у спілкуванні.

Основною метою соціально-психологічного тренінгу є підвищення компетентності у спілкуванні.

Загальна мета соціально-психологічного тренінгу конкретизується в таких завданнях:

І)   набуття знань у сфері психології особистості та групового спілкування;

2)   набуття вмінь і навичок спілкування (уміння побудувати ділову розмову, вислухати та зрозуміти співрозмовника);

3)   коригування, формування та розвиток настанов, необхідних для успішного спілкування;

4)   розвиток здібностей адекватно й цілісно сприймати й оцінювати себе та інших;

5)   коригування та розвиток системи відносин особистості.

Через цілісний характер процесу спілкування ці завдання не можна ізолювати, повністю відокремити одне від одного, тому що вони є взаємодоповнюючими частинами цілого. Вид тренінгу визначається вибором центрального завдання, хоча вичерпної класифікації видів соціально-психологічного тренінгу не існує. Проте перші три завдання можна співвіднести з тренінгом ділового спілкування. У межах цього виду тренінгу розробляються й реалізуються різні тренінгові програми, спрямовані на здобуття учасниками занять психологічних знань, формування в них умінь та навичок спілкування, розвиток настанов, необхідних для успішного спілкування. Четверте з перерахованих вище завдань реалізується в пер-цептивно-орієнтованому тренінгу. П'яте з названих завдань реалізується в тренінгу розвитку особистості.

Поступова реалізація завдань — від першого до останнього — супроводжується змінами, що відбуваються з учасниками, підвищенням вимог до кваліфікації ведучого тренінгу.

Психологічні тренінги проводять у групах різного кількісного складу. Групи можуть бути великими (ЗО осіб і більше) і маленькими (3—4 особи). У великій групі виникає тенденція відокремлення підгруп за інтересами та зворотними зв'язками. Такими групами керувати важко. Якщо ж група маленька, то різко знижується інтенсивність міжперсональних взаємодій. Оптимальна кількість учасників групи складає 8-12 осіб.

Такого кількісного складу групи достатньо для забезпечення емоційної близькості між учасниками і створення між ними зворотного зв'язку.

Перша група тренінгу (далі — Т-група) випадково виникла в США. Кілька спеціалістів (серед них Курт Левін) зібралися для того, щоб обговорити поведінку учасників дискусійної групи. Порівнювали бачення однакових^процесів і поведінку учасників як самими учасниками, так і психологом-спостерігачем. Вважається, що цей випадок допоміг відкрити значущість зворотного зв'язку в міжособистісному спілкуванні.

Насамперед Т-група навчає того, як учитися. Оскільки всі члени групи задіяні в загальному процесі взаємонавчання, вони більше покладаються один на одного, ніж на керівника. Таким чином, індивідуальне навчання є швидше результатом досвіду самої групи, ніж роз'яснень і рекомендацій керівника. Група (і ведучий включно) стає натурною моделлю для вивчення соціально-психологічних явищ і- практичною лабораторією для формування комунікативних умінь.

Успішність занять залежить від того, наскільки послідовно під час їх проведення реалізуються специфічні принципи роботи групи.

Специфічні принципи роботи групи

1.   Принцип активності учасників: учасники групи постійно залучаються до різних дій — беруть участь у рольових іграх, групових дискусіях, спостерігають за поведінкою учасників рольової гри чи групової дискусії, виконують запропоновані тренером вправи, психогімнастику тощо.

2.   Принцип дослідницької, творчої позиції учасників: під час занять постійно створюються ситуації, у яких учасникам групи доводиться самостійно вирішувати проблеми, відкривати вже відомі закономірності взаємодії та спілкування людей, реалізовувати принципи партнерського спілкування.

3.   Принцип об'єктивації поведінки: поведінка учасників групи на початку занять переводиться з імпульсивного рівня на об'єктивований і підтримується на цьому рівні.

4.   Універсальним засобом об'єктивації поведінки, що використовується в усіх видах тренінгу, є зворотний зв'язок, ефективність якого підвищується за умови використання відеозапису. (Зворотний зв'язок (тобто ті відомості, які людина отримує від інших

учасників групи щодо, своєї поведінки) має відповідати таким умовам: описовий характер; невідкладність;

•    специфічність, а не узагальненість (стосується конкретного прояву поведінки учасника, а не його поведінки взагалі); відповідність потребам — як того, хто дає зворотний зв'язок, так і того, хто його отримує;

•    реалізація в контексті групи;

•    містити висловлювання з приводу таких якостей, які можуть бути

реально змінені.

Керівник слідкує затим, шоб названі умови реалізовувалися послідовно, а також за тим, щоб учасник групи, який отримує зворотний зв'язок, не пояснював би свою поведінку, а запитував лише за умови нестачі додаткової інформації.)

5.   Принцип оптимізації пізнавальних процесів в умовах спілкування: ефективність пізнавальних процесів в умовах спілкування підвищується у разі, якщо до індивідуального перебігу пізнавального процесу залучається також і інформація, отримана від партнерів по спілкуванню.

6.   Принцип партнерського спілкування (або, за термінологією Л, А. Пет-ровської, суб'єкт-суб'єктне): характеризується рівністю психологічних позицій учасників, визнанням цінності особистості іншої людини, прийняттям до уваги інтересів співрозмовників, а також активністю сторін (відчуваю сторонній вплив і сам впливаю на інших), взаємопроникненням партнерів у світ почуттів і переживань, взаємною гуманістичною настановою партнерів, прагненням до співучасті, співпереживання, прийняття одним одного.

Категорія: Методичні прийоми | Додав: uthitel (03.01.2015)
Переглядів: 607 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: